Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 572/5299/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову за мобілізацією.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2015. Зареєстровано: 17.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2015.
Дата набрання законної сили: 27.04.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 572/5299/14-к
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		17 лютого 2015 року
		Сарненський районний суд Рівненської області
		в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 
		 при секретарі - ОСОБА_2 
		за участю сторін кримінального провадження:
		 прокурора - ОСОБА_3 
		 захисника - ОСОБА_4 
		 обвинуваченого - ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни кримінальне провадження №42014180200000073 від 01.09.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з освітою середньою спеціальною, неодруженого, працюючого в СОК «Кузьмівський», не судимого в силу ст.89 КК України;
		 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України;
		 В С Т А Н О В И В :
		 
		 Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується в ухиленні від призову за мобілізацією за наступних обставин.
		 Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов"язаний, будучи придатним до військової служби, не маючи відповідно до ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, в порушення положень ст.65 Конституції України, Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" та Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", будучи належним чином повідомлений про наслідки неявки за викликом, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, 27 серпня 2014 року о 19 годині, перебуваючи на вулиці Новоселів поблизу будинку свого проживання, що в с.Кузьмівка Сарненського району Рівненської області, відмовився отримувати та ставити особистий підпис в повістці ІНФОРМАЦІЯ_3 про виклик за призовом на військову службу у Збройні Сили України за частковою мобілізацією, яка зобов"язувала його з"явитись 28 серпня 2014 року о 08 годині на пункт збору ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в АДРЕСА_2 , та без поважних причин не з"явився у вказаний час, чим ухилився від призову за мобілізацією.
		 Належними та допустимими доказами винуватості обвинуваченого, які підтверджують його причетність до вчиненого кримінального правопорушення, орган досудового розслідування зазначає показання свідка ОСОБА_7 , список осіб Сарненського району, які вчинили злочин, передбачений ст.336 КК України, серед яких зазначений ОСОБА_5 (а.к.п.8), облікову карту військовозобов`язаного ОСОБА_5 (а.к.п.9), картку обстеження та медичного огляду (а.к.п.10), акт про відмову від призову про мобілізацію від 27.08.2014 року (а.к.п.11), список осіб Сарненського району, які не являються заброньованими на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами та установами, серед яких зазначений ОСОБА_5 (а.к.п.14), довідку Управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА (а.к.п.16), довідку КП «ОПЛ с.Орлівка» (а.к.п.18), повідомлення Сарненської ЦРЛ (а.к.п.20), військовий квиток ОСОБА_5 (а.к.п.41-44).
		 Дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину при судовому розгляді кримінального провадження не знайшла свого підтвердження.
		 Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		 Згідно положень ст.91 КПК України до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні належать, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. 
		 Частина 1 ст.94 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		 Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ст.336 КК України як ухилення від призову за мобілізацією.
		 Відповідно до ч.1, ч.3 ст.4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року №3543-ХІІ - організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. 
		 Згідно положень ст.18 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року №3543-ХІІ - виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: організовують під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятою статті 22 цього Закону, техніки на збірні пункти та у військові частини, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів; забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час і надання звітності щодо бронювання військовозобов`язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
		 Частини третя-п`ята ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року №3543-ХІІ передбачають, що під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов`язані Служби безпеки України - керівників органів, де вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов`язані з`явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві. Громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу. Призов громадян на військову службу (крім тих, що проходять службу у військовому резерві) під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати (військовозобов`язаних Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.
		 Відповідно до пп.1 п.5 Указу Президента України "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України від 22.07.2014 року №1595-VІІ - місцевим органам виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності доручається організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини.
		 Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII - призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
		 Частиною 8 ст.15 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII передбачено, що призовники, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов`язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці.
		 Отже, відповідно до положень вищезазначених законів та нормативно-правових актів, працівник районного військкомату, а у сільській місцевості представник органу місцевого самоврядування, прибуває до військовозобов`язаного та вручає йому особисто повістку установленого зразка, в якій вказані час та адреса, куди має прибути військовозобов`язаний, також на ній має бути прізвище та ім`я військовозобов`язаної особи, підпис районного військового комісара, гербова печатка, при цьому повістка складається із повістки, повідомлення та розписки, з яких перші два документи вручаються, розписка залишається в того, хто її приніс, а у випадку відмови військовозобов`язаної особи від отримання повістки та її підпису складається акт, тобто чинним законодавством не передбачені усні повідомлення, а також за допомогою телефонних дзвінків про призов військовозобов`язаного за мобілізацією. 
		 Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, не визнав, давши в судовому засіданні показання про те, що дійсно є військовозобов`язаним та придатним до військової служби, в зв`язку з чим влітку 2014 року пройшов медичне обстеження та чекав призову за частковою мобілізацією для проходження військової служби в Збройних Силах України, і 27.08.2014 року ввечері його зупинила на вулиці ОСОБА_7 , що є його сусідкою, а також є військовим обліковцем Кузьмівської сільської ради, яка усно повідомила, що йому необхідно 28.08.2014 року о 08 годині прибути до Сарненського райвійськкомісаріату, при цьому йому не вручалась повістка, а на його звернення з приводу вручення бойової повістки на військову службу ОСОБА_7 повідомила, що повістка знаходиться за її місцем роботи, а тому усного повідомлення достатньо для прибуття на пункт збору, на що він, вважаючи, що йому не вручена бойова повістка, яку взагалі не бачив, не прибув 28.08.2014 року о 08 годині до Сарненського райвійськкомісаріату не з причини ухилення від мобілізації, а з причини невручення в установленому порядку повістки ІНФОРМАЦІЯ_3 про виклик за призовом на військову службу у Збройні Сили України за частковою мобілізацією. 
		 Свідок ОСОБА_7 дала показання про те, що працює військовим обліковцем Кузьмівської сільської ради, і в її службові обов`язки входить ведення військового обліку військовозобов`язаних громадян, які проживають на території сільської ради, вручення повісток про призов для проходження військової служби, зокрема і за мобілізацією, яка була оголошена в 2014 році, в зв`язку з чим ввечері 27.08.2014 року вона зустріла свого сусіда ОСОБА_5 та повідомила в усній формі про те, що його викликають 28.08.2014 року на 08 годину до Сарненського райвійськкомісаріату, при цьому не вручала бойову повістку, яка була в її будинку, та не була заповнена на прізвище обвинуваченого, на що ОСОБА_5 сказав, що боїться військової служби і поїхав автомобілем додому, після чого вона в телефонному режимі повідомила військкомат та склала особисто від імені ОСОБА_5 акт про відмову від призову про мобілізацію, зазначивши, що попередила останнього про кримінальну відповідальність, хоча цього не робила.
		 Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що ОСОБА_5 вранці 28.08.2014 року прохав директора СОК «Кузьмівський», де працював, відпустити його до Сарненського райвійськкомісаріату на пункт збору, на що останній вимагав повістку про виклик, а ОСОБА_5 повідомив, що повістка йому не вручалася, а лише було усне повідомлення від працівника сільської ради, в зв`язку з чим директор не відпустив обвинуваченого з роботи. 
		 Згідно оглянутих облікової карти військовозобов`язаного, картки обстеження та медичного огляду від 18.06.2014 року, довідки Управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА від 08.09.2014 року, довідки Сарненського РВК від 12.09.2014 року, військового квитка серія НОМЕР_1 (а.к.п.9-10, 14, 16, 41-44) ОСОБА_5 є військовозобов`язаним та придатним до військової служби, не має права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, не являється заброньованим на період мобілізації підприємством за місцем роботи. 
		 Із дослідженого акту про відмову від призову про мобілізацію від 27.08.2014 року (а.к.п.11) вбачається, що ОСОБА_5 , який призваний за мобілізацією та викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_4 з 28.08.2014 року, відмовляється у присутності відповідального ІНФОРМАЦІЯ_4 та уповноваженої особи органу місцевого самоврядування від призову за мобілізацією до Збройних Сил України, про кримінальну відповідальність за ст.336 КК України повідомлений, від підпису відмовився, складений за підписом ОСОБА_7 27.08.2014 року.
		 Отже, за пред`явленим ОСОБА_5 обвинуваченням ухилення від призову за мобілізацією виразилось у формі відмови отримувати та ставити особистий підпис в повістці ІНФОРМАЦІЯ_3 про виклик за призовом на військову службу у Збройні Сили України за частковою мобілізацією, яка зобов"язувала його з"явитись 28 серпня 2014 року о 08 годині на пункт збору ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в АДРЕСА_2 , куди останній без поважних причин не з"явився, чим умисно ухилився від призову за мобілізацією, однак органами досудового розслідування при визначенні об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст.336 КК України, не перевірено, чи наявна була бойова повістка установленого зразка, в якій вказані час та адреса, куди мав прибути військовозобов`язаний ОСОБА_5 , чи містила повістка дані про прізвище та ім`я військовозобов`язаної особи, підпис районного військового комісара, гербову печатку, чи долучались до даної повістки повідомлення та розписка, оскільки в матеріалах кримінального провадження даний доказ відсутній, хоча за повідомленою підозрою та пред`явленим обвинуваченням ОСОБА_5 відмовився отримати саме повістку Сарненського РВК про виклик за призовом на військову службу у Збройні Сили України за частковою мобілізацією.
		 Разом із тим, судом достовірно встановлено із показань обвинуваченого та свідка ОСОБА_9 , що ОСОБА_5 не вручалась бойова повістка установленого зразка уповноваженою особою органу місцевого самоврядування, а лише мало усне повідомлення про виклик до пункту збору ІНФОРМАЦІЯ_4 на 28.08.2014 року, що є грубим порушенням вимог Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року №3543-ХІІ, Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII, Указу Президента України "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України від 22.07.2014 року №1595-VІІ, конституційних прав та прав і основоположних свобод людини ОСОБА_5 , який фактично не отримав бойову повістку, та не ознайомився із її змістом, а тому не мав змоги прибути за викликом за призовом на військову службу у Збройні Сили України за частковою мобілізацією, при цьому ОСОБА_7 з метою незаконного притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 склала особисто від імені ОСОБА_5 акт про відмову від призову про мобілізацію, зазначивши, що попередила останнього про кримінальну відповідальність, який відмовився підписати даний акт, хоча не вчиняла будь-яких дій щодо вручення повістки та сповіщення в установленому законом порядку військовозобов`язаному ОСОБА_5 про виклик за призовом на військову службу у Збройні Сили України за частковою мобілізацією, в зв"язку з чим суд вважає даний доказ у виді акту про відмову від призову про мобілізацію неналежним та недопустимим. 
		 Однак, органи досудового розслідування зазначене вище залишили поза увагою, оскільки не з"ясували дані обставини та не перевірили їх шляхом проведення слідчих дій, зокрема щодо витребування та долучення повістки про виклик ОСОБА_5 28.08.2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 за призовом на військову службу у Збройні Сили України за частковою мобілізацією, щодо обставин видачі такої повістки службовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо обставин складення акту про відмову від призову про мобілізацію від імені ОСОБА_5 іншою особою.
		 Таким чином, суд приходить до висновку, що органами досудового розслідування не було здійснено всіх можливих і необхідних заходів для перевірки даних, які би свідчили про умисел ОСОБА_5 на ухилення від призову за мобілізацією, тобто, як випливає з вищевикладеного, за наявності процесуальних можливостей не було знайдено достатніх доказів, які би без сумніву доводили ухилення ОСОБА_5 від призову за мобілізацією, виходячи з приписів, викладених у Законі України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року №3543-ХІІ, Законі України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII, Указу Президента України "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України від 22.07.2014 року №1595-VІІ, в яких регламентовано порядок сповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.
		 Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року із змінами Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.
		 Стаття 8 Коституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		 Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є обов"язковою до застосування на території України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. 
		 Оскільки, ані на стадії досудового розслідування, ані в суді доказів, які б свідчили про наявність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, в діях ОСОБА_5 не здобуто, суд відповідно до п.3 ч.1 ст.373 КПК України, вважає, що він підлягає виправдуванню.
		 Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд - 
		 
		 З А С У Д И В :
		 
		 ОСОБА_6 у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, визнати невинуватим та виправдати за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. 
		 Документи кримінального провадження №42014180200000073 від 01.09.2014 на 60 арк., надані під час судового провадження та долучені до кримінального провадження №572/5299/14-к зберігати в суді.
		 На вирок може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Сарненський районний суд.
		 Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		 Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		  
		   
		                    
		Суддя     .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...