Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/1582/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Авторське право і суміжні права.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2015. Зареєстровано: 19.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"11" лютого 2015 р.Справа  № 916/1582/14
		 
		За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"; 
		до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;
		про стягнення компенсації у сумі 73 080 грн.
		 
		Суддя Щавинська Ю.М.
		Представники сторін:
		 
		від позивача: Джаноян Л.А. - довіреність № б/н  від 23.12.2014 року;
		від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність № 846 від 19.06.2014 року. 
		 
		СУТЬ СПОРУ: 25.04.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить стягнути з відповідача суму компенсації у розмірі 73 080 грн. та витрати по сплаті судового збору.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.04.2014р. було порушено провадження у справі №916/1582/14 (суддя Демешин О.А.)
		Рішенням господарського суду Одеської області від 10.07.2014р. по справі №916/1582/14 у задоволенні позову ТОВ "Маша і Мєдвєдь" відмовлено.
		Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2014р. у справі №916/1582/14 без змін.
		Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2014р. рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2014р. та  постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р. у справі №916/1582/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
		Розпорядженням керівника апарату суду від 03.12.2014р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу №916/1582/14 розподілено судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2014р. суддею Щавинською Ю.М. справу №916/1582/14 прийнято до свого провадження із призначенням до розгляду.
		22.12.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" подано до суду уточнення позовної заяви (т.2 а.с.103-115), в яких позивач просить суд стягнути з відповідача суму компенсації у розмірі 73 080 грн. та витрати по сплаті судового збору на загальну суму 3 654 грн. (1 827 грн. - за подачу позовної заяви, 913,50 грн. за подачу апеляційної скарги, 913,50 грн. за подачу касаційної скарги).
		В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем виключних авторських прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" шляхом розповсюдження цукерок під назвою "Цукерки-годинник "Маша і Медведь", на упаковці яких незаконно (без дозволу позивача) розміщено зображення частини аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", а саме персонажу "Маша", права на який належать ТОВ "Маша і Мєдвєдь".
		28.01.2015р. представником відповідача подано до суду письмові пояснення                      (т.2 а.с.162-165), зокрема, щодо недоцільності призначення у справі експертизи.
		30.01.2015р. представником ФОП ОСОБА_1 подано до суду письмові пояснення        (т.2 а.с.162-165), в яких відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. 
		Так, в обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає про відсутність у                   ТОВ "Маша і Мєдвєдь" права на самостійне звернення до суду з даним позовом за захистом права на підставі ліцензійного договору від 08.06.2010р., оскільки останнім не надано доказів, звернення до ОСОБА_4 щодо захисту майнових прав шляхом подання до суду позову до ОСОБА_1, а також доказів відмови автора від вчинення вказаних дій або його бездіяльності.
		Крім того, відповідача зазначив, що твердження позивача про неодноразовість та значний  обсяг порушення ОСОБА_1 авторських прав не відповідають дійсності та не підтверджені жодними доказами, оскільки, дізнавшись про ймовірність порушення авторських прав позивача від його представника, ФОП ОСОБА_1 одразу ж було вжито заходів щодо припинення продажу цукерок шляхом повернення товару (за виключенням однієї цукерки, яка була придбана позивачем) у кількості 19 штук, що підтверджується видатковою накладною (повернення) №ВП-0000001 від 01.04.2014р. 
		Крім того, на думку відповідача, з боку ТОВ "Маша і Мєдведь" має місце грубе зловживання правом на компенсацію, оскільки лише за останні місяці в Україні подано понад 100 таких позовів до суду. При цьому, заявлена до стягнення компенсація у сумі 73 080 грн. явно неспіврозмірна отриманому ФОП ОСОБА_1 доходу за продаж цукерки, вартістю 2,30 грн.
		Представник позивача у судовому засіданні 11.02.2015р. підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
		Представник відповідача у судовому засіданні 11.02.2015р. проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.
		Дослідивши матеріли справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків. 
		В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. 
		Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. 
		Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
		Завданням суду при здійсненні правосуддя є захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
		За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
		Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
		Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
		Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
		Як встановлено судом, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" направлені на стягнення з відповідача суми компенсації у розмірі 73 080 грн., у зв'язку із порушенням останнім виключних авторських прав позивача на частину аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь" - персонаж "Маша".
		Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		При цьому, предметом доведення по справі про стягнення компенсації за порушення авторського права, про що зазначено також у п.29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", є, по-перше, належність позивачу авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, по-друге, додержання відповідачем вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. 
		Крім того, суд також зазначає, що згідно вимог статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 17.09.2014р., є обов'язковими під час нового розгляду справи.
		Як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 25.11.2014р., скасовуючи рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2014р. та  постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р. у справі №916/1582/14, Вищий господарський суд України виходив з того, що суди попередніх інстанцій неповно встановили обставини щодо наявності у позивача майнових авторських прав стосовно творів, а отже і не з'ясували обставин, на які позивач посилався як на підтвердження факту порушення належних йому прав з боку відповідача, та не дали належної оцінки поданим у цьому зв'язку за справою доказам. 
		При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зауважила, що у ході нового розгляду справи суду належить врахувати наведене, з'ясувати дійсність тих обставин, на які посилається кожна із сторін у своїх поясненнях по справі, та дослідити подані за справою докази. На підставі поданих, а за необхідності і додатково витребуваних доказів встановити фактичні обставини справи і в залежності від встановленого прийняти таке рішення, яке знаходилося б у повній відповідності з нормами матеріального і процесуального права.
		Враховуючи зазначене, суд зазначає, що тягар доказування покладається на сторін наступним чином: позивач має довести наявність у нього авторського права, яке на його думку порушено, а відповідач, в свою чергу, має довести правомірність використання ним об'єкту авторського права.
		Оцінюючи належність Товариству з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" авторського права на частину аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", а саме персонажу "Маша", суд зазначає наступне.
		Статтею 435 Цивільного кодексу України встановлено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
		Згідно до статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону  використання  твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права. 
		Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
		Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер.
		За приписами частини першої статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у  статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
		Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2008р. між ТОВ Студія "АНИМАККОРД" (Замовник) та ОСОБА_4 (Автор-виконавець) укладено авторський договір замовлення №ОК-2/2008 (т.1 а.с.93-94), згідно якого Автор-виконавець зобов'язався створити і передати Замовнику сценарій 8 серій дитячого серіалу "Маша и Медведь" в строк до 23.09.2008 р., а Замовник зобов'язався прийняти його та оплатити. 
		23.09.2008р. між ТОВ Студія "АНИМАККОРД" та ОСОБА_4 було підписано акт здачі-приймання робіт (т.1 а.с.99), згідно якого Автор-виконавець створив та передав Замовнику сценарій восьми серій дитячого телевізійного серіалу  "Маша і Мєдвєдь". Згідно п.1.3. вказаного акту  Автор-виконавець передав виключне право на сценарій восьми серій дитячого телевізійного серіалу "Маша і Мєдвєдь" ("Первая     встреча", Весело-весело встретим Новый год", "До     весны     не     будить", "Ловись рыбка", "Весна     пришла", "Позвони     мне, позвони", "С волками     жить", "Следы     невиданных зверей" в повному об'ємі Замовнику.
		У подальшому на підставі службового завдання від 12.05.2008р. № 1/МиМ-С1 (т.1 а.с.101-104) ТОВ Студія "АНИМАККОРД" було доручило режисеру-постановнику ОСОБА_5, а останнім створено авторським трудом творчого колективу аудіовізуальний анімаційний твір - серію анімаційного серіалу „Маша и Медведь" під робочою назвою „Первая встреча", про що свідчить акт приймання фільму від 06.01.2009р. (а.с.108-109).
		08.06.2010р. між ТОВ Студія "АНИМАККОРД" (Правовласник) та ТОВ "Маша і Медвєдь" (Набувач) було укладено договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал "Маша и Медведь") (т.1 а.с.110-113), за умовами якого Правовласник передав Набувачу виключне право на аудіовізуальний твір (8 серій) - серіал "Маша и Медведь", а Набувач зобов'язався сплатити Правовласнику обумовлену Договором винагороду.
		Згідно п. 1.3. вказаного договору правовласник гарантував, що він є власником виключного права на аудіовізуальний твір.
		У відповідності до п. 1.4. вказаного договору виключне право на аудіовізуальний твір передається правовласником набувачу в повному об'ємі для використання його будь-яким способом і в будь-якій формі.
		Пунктом 2 додатку № 1 до договору від 08.06.2010 р. № 010601-МиМ (т.1 а.с.114-115) передбачено, що одночасно з передачею права на аудіовізуальний твір Правовласник передає Набувачу в повному обсязі виключні права на всі юридично значущі охоронювані елементи аудіовізуального твору (включаючи, але не обмежуючись, назвою аудіовізуального твору та його окремих серій, графічним зображенням, мальованими зображеннями персонажів аудіовізуального твору, їх іменами, текстом), незалежно від того, чи названі елементи безпосередньо в додатках до договору № 010601-МиМ.
		За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
		Стаття 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права", встановлює, що об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі аудіовізуальні твори.
		За змістом ст. 9 Закону частина твору, яка може використовуватись самостійно, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.
		При цьому, суд зазначає, що у висновку експерта, складеному за результатами проведення експертизи, призначеної Одеським апеляційним господарським судом у справі №916/1026/14 (т.2 а.с.135-144), встановлено обставини, що мають бути враховані судом згідно до вимог ст.35 ГПК України.
		Так, згідно з вказаним висновком зображення персонажу "Маша" було створено для анімаційного дитячого серіалу, при цьому цей персонаж наділено автором певними ознаками, що його індивідуалізують та виділяють серед зображень інших вигаданих мультиплікаційних персонажів. Персонаж "Маша" є маленькою дівчинкою 5-7 років, яка непосидюча, не може всидіти на місці, допитлива, цікава, доброзичлива, має незалежний характер, вперта, наполеглива. Зовнішні характеристики: маленький зріст, біле волосся, біла пряма чолка на лобі, велика голова, великі зелені очі, при посмішці та при розмові видно два передніх верхніх та два передніх нижніх зуби, вдягнена у сорочку, сарафан, хустинку і сандалі, які залежно від ігрової ситуації змінюються за кольором та сезонністю.
		Отже персонаж Маша є динамічним образом, створеним в процесі творчої діяльності її автора, який виражений у об'єктивній формі (у вигляді зображення, що має фіксацію на кіноплівці), має риси та властивості (ім'я, особливості зовнішнього вигляду та характеру), які вирізняють її поміж інших вигаданих персонажів, тобто має усі ознаки оригінальності. 
		Таким чином, згідно висновку експерта, персонаж "Маша" з мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь" є частиною аудіовізуального твору, яка може використовуватись самостійно.
		Враховуючи зазначене, оскільки персонаж аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Мєдвєдь" - "Маша" є частиною вказаного аудіовізуального твору та може використовуватися самостійно, останній розглядається судом як твір.
		Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 08.06.2010р. між ТОВ "Маша і Мєдвєдь" (ліцензіат) та громадянином ОСОБА_4 (ліцензіар) було укладено ліцензійний договір № ЛД-1/2010 про надання права використання творів образотворчого мистецтва (виключна ліцензія) (а.с.34-39), відповідно якого ліцензіар має виключні права на використання створених одноособовою творчою працею ліцензіара малюнків "Маша" і "Медведь", які використовуються при створенні персонажів аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "Маша и Медведь", ці малюнки, а також DVD-диск із записом вказаних малюнків та першої серії анімаційного серіалу "Маша и Медведь" використовуються для ідентифікації предмета Договору і є його невід'ємною частиною, а ліцензіат зацікавлений у використанні зображень даних персонажів (творів) в своїй комерційній діяльності та бажає придбати на умовах Договору виключне право на використання персонажів.
		Пунктом 1.1. вказаного договору встановлено, що ліцензіар надає ліцензіату на термін дії Договору за оплачувану ліцензіатом винагороду право використання творів у встановлених Договором межах, на умовах виключної ліцензії, тобто без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензій на використання творів способами, передбаченими Договором, іншим особам.
		Згідно до п. 2.1. договору право використання творів способами, передбаченими Договором, надаються ліцензіаром ліцензіату на території всіх країн світу, на термін з дати укладення Договору до 30.06.2025р. включно.
		Відповідно до п. 2.2. договору ліцензіар надає ліцензіату право використовувати твори як разом, так і окремо способами, встановленими договором.
		Вказаним договором також передбачено право ліцензіата видавати субліцензії без попередньої згоди ліцензіара, реєструвати твори або їх частини, назви та персонажів як торговельні марки (пункти 2.5 - 2.7 договору).
		При цьому, договором встановлено, що якщо треті особи порушують виключне право ліцензіара, а таке порушення буде зачіпати права ліцензіата, то названі особи зобов'язуються разом захищати свої права. Відмова ліцензіара від захисту своїх прав, як і його бездіяльність не є перешкодою для самостійного вжиття ліцензіатом доречних заходів захисту його прав в передбаченому законом порядку (п.2.10. договору).
		Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши умови договорів, суд доходить висновку про наявність у позивача виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний     твір мультиплікаційний серіал "Маша и Мєдвєдь" та на його складові частини, в тому числі і на персонаж "Маша", а отже і наявність права захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом.
		При цьому, посилання відповідача на відсутність у позивача права на самостійне звернення з позовом до суду за захистом прав на підставі Ліцензійного договору від 08.06.2010 № ЛД-1/2010, суд не приймає до уваги, оскільки умовами вказаного договору чітко встановлено право ТОВ "Маша і Мєдведь" самостійного вжиття доречних заходів захисту його прав в передбаченому законом порядку.
		Статтею 443 ЦК України   встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Частиною другою статті 32 Закону передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
		Як вбачається з матеріалів справи, а також з пояснень представника позивача, наданих під час розгляду справи, 27.03.2014 року представником позивача особисто в магазині "Овєн", який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, 3-б, та в якому ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність, було придбано цукерки під назвою "Цукерки-годинник "Маша і Медведь" вартістю 2,30 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 27.03.2014 року (т.1 а.с.62) та касовим чеком від 27.03.2014 року (т.1 а.с.63). 
		На упаковці вказаних цукерок розміщено малюнок із зображенням персонажу "Маша", як самостійної складової частини аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь", права на які належать ТОВ "Маша і Мєдвєдь". На тильній стороні та на звороті упаковки зазначено текст такого змісту "Маша и Медведь наклейка в подарок", а також вказано, що "Цукерки годинник, виробник "ahb", виготовлено в КНР для України, дата виробництва 03.11.2012 року, маса нетто 14 г, штрих код з цифровим номером "8435124142893".
		01.04.2014р. ТОВ „Маша і Мєдвєдь" було направлено ФОП ОСОБА_1 запит (т.1 а.с.66-67) з вимогою надати інформацію та наявні документи відносно постачальників придбаного контрафактного товару, який було отримано відповідачем о 18 годині того ж дня.
		У відповідь на вказаний запит, відповідачем було надано пояснення (т.1 а.с.68-69), які свідчать про визнання відповідачем факту продажу цукерок із зображенням персонажу "Маша". Разом з тим, у вказаних поясненнях відповідач наполягає на тому, що ФОП ОСОБА_1 не здійснювала першого продажу товару, у підтвердження чого надала видаткову накладну №47 від 25.03.2014р. (т.1 а.с.70), за якою придбала цей товар у кількості 20 шт., вартістю 1,82 грн. одна, у ФОП ОСОБА_6
		До того ж, у відзиві на позовну заяву (т.1 а.с.139-140), який було надано відповідачем під час попереднього розгляду справи судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 також підтвердила продаж цукерок із зображенням персонажу "Маша". При цьому, відповідач також наголосив на тому, що, дізнавшись про ймовірність порушення авторських прав позивача від його представника, ФОП ОСОБА_1 одразу ж вжила заходів щодо припинення продажу цукерок шляхом повернення залишку товару у кількості 19 штук, що підтверджується видатковою накладною (повернення) №ВП-0000001 від 01.04.2014р. (т.1 а.с.142).
		Крім того, з наданих відповідачем пояснень (т.2 а.с.162-165) щодо недоцільності призначення експертизи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не заперечується факт зображення на упаковці цукерок малюнку персонажа "Маша" з анімаційного мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь", а не іншої дівчинки.
		Враховуючи вищевикладене, а також відсутність жодних доказів, які б свідчили про наявність у відповідача правових підстав для використання частини аудіовізуального твору -мультиплікаційного серіалу "Маша и Мєдвєдь" персонажу "Маша", суд доходить висновку про порушення відповідачем виключних авторських прав позивача.
		Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
		Право суб'єкта авторського права, передбачене пунктом "г" частини першої статті 52 Закону України "Про авторські та суміжні права", подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або  стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав,  або виплату компенсацій, як альтернативні способи захисту своїх прав відповідають праву суду, передбаченому пунктом "г" частини другої цієї ж статті винести рішення про виплату компенсації,     що визначається судом, у розмірі від  10  до 50000 мінімальних заробітних плат  замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
		У пункті 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012     № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (із змінами і доповненнями), зокрема зазначено, що у вирішенні відповідних спорів господарським судам слід мати на увазі таке. Компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
		Таким чином, стягнення компенсації хоча і є самостійним способом захисту авторського права, однак за своєю суттю воно фактично замінює право на стягнення доходу, отриманого порушником, або на відшкодування збитків і має бути співрозмірним.
		За змістом вищевказаної Постанови від 17.10.2012     №12 розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
		Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування розміру компенсації у сумі 73 080 грн. позивач зазначає, що відповідач свідомо та умисно виставив контрафактний товар на продаж, не звернувшись при цьому до позивача ні за офіційною інформацією про поставлений товар, ні за дозволом на його реалізацію. При цьому, відповідач зобов'язаний при прийманні товару до реалізації перевіряти останній на предмет відповідності вимогам чинного законодавства України.
		Також позивач звертає увагу суду на те, що оскільки відповідач є власником магазину, торговельний потік людей в якому великий, що впливає на масштаби закупівель товару для реалізації, то для постачальників відповідача встановлені вимоги, при яких вони зобов'язані постачати товари партіями в сотні примірників. Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що обсяг порушення відповідачем прав позивача є багаторазовим і значним.
		На думку позивача, дійсним наміром відповідача було отримати прибуток незаконним шляхом, через багаторазове порушення виключних прав позивача.
		При цьому, позивач зазначає, що відновлення попереднього стану  до факту порушення прав позивача є неможливим з огляду на наявні факти продажу відповідачем контрафактних товарів, та фактичну неможливість інформування кожного з покупців, про факти придбання ними саме контрафактного товару та відповідну неможливість відповідачу вилучити у покупців придбані контрафактні товари з метою їх знищення.
		Крім того, позивач наголошує на понесених ним збитках у вигляді неотримання суми ліцензійного платежу від виробника контрафактного товару.
		Позивач також зазначає, що для захисту порушення прав ТОВ "Маша і Мєдвєдь" на території України був виданий наказ №02/02, яким визначені ставки добровільної компенсації за порушення авторського права. Відповідно до вказаного наказу у випадку порушення авторських прав фізичною особою-підприємцем (юридичною особою), що здійснює торгівлю в магазинах, встановлюється компенсація у разі добровільного врегулювання порушення у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, а у разі відмови від добровільної виплати компенсації, в результаті чого подано позовну заяву про захист авторських прав, в розмірі 60 мінімальних заробітних плат.
		Вирішуючи питання щодо стягнення компенсації та її розміру, суд враховує наступне.
		Наявні     в матеріалах     справи     докази, а саме фотокопії упаковки придбаного товару, свідчать про те, що виробником цукерок вказано "ahb" та виготовлено їх КНР для України. При цьому, жодних доказів, які б свідчили, про наявність або відсутність правових     підстав для використання третьою особою ("ahb") частини аудіовізуального     твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Мєдвєдь" шляхом розміщення зображення персонажу "Маша" на упаковці цукерок позивачем суду не надано.
		Також матеріали справи не містять і жодних відомостей, підтверджуючих замовлення відповідачем виготовлення цукерок із розміщенням на їх упаковці зображення персонажу "Маша" з     метою  подальшої     реалізації.
		Крім того матеріали справи не містять доказів наявності будь-яких збитків у ТОВ "Маша     и Мєдвєдь", а також доказів, що підтверджують вчинення відповідачем раніше порушень виключного права     позивача на     персонаж "Маша" як частину аудіовізуального  твору "Маша  і Мєдвєдь".
		Натомість, наявна в матеріалах справи видаткова накладна (повернення) №ВП-0000001 від 01.04.2014р. (т.1 а.с.142), яка підтверджує повернення відповідачем залишку товару у кількості 19 шт., свідчить про відсутність у ФОП ОСОБА_1 намірів у подальшому порушувати авторські права позивача.
		Наявні в матеріалах справи документи не містять також і доказів оптового, багаторазового продажу відповідачем цукерок із розміщенням на їх упаковці зображення персонажу "Маша", а також кількості потерпілих осіб.
		Натомість, наявні     в     матеріалах     справи     докази, а саме фіскальний чек від 27.03.2014 року (т.1 а.с.62) та касовий чек від 27.03.2014 року (т.1 а.с.63), свідчать про те, що відповідачем було реалізовано лише одну одиницю товару - цукерки, вартістю 2,30 грн.
		При цьому, враховуючи, що закупівельна ціна однієї одиниці товару, згідно видаткової накладної №47 від 25.03.2014р. (т.1 а.с.70), склала 1,82 грн., розмір прибутку відповідача від продажу цукерок склав 0,48 грн.
		За приписом статті 3 Цивільного кодексу України  загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
		У підпункті 51.3 пункту 51 тієї ж постанови йдеться про те,     що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених  статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
		З урахуванням викладеного, оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що стягнення з відповідача компенсації за порушення ним авторських прав позивача шляхом продажу однієї одиниці товару - цукерок під назвою "Цукерки-годинник "Маша і Медведь", прибуток від реалізації яких склав 0,48 грн., не може відповідати критеріям справедливості, добросовісності та розумності як загальних засад цивільного законодавства, встановлених  статтею 3 ЦК України, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
		При цьому, суд також враховує правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 23.12.2014р. по справі №910/10421/14, згідно якої, залишаючи без змін рішення господарського суду м. Києва від 29.09.2014р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014р., суд зазначив, що у відповідності з визначеними статтею 3 ЦК України принципами справедливості, добросовісності та розумності, з огляду на те, що стягнення компенсації у меншій сумі, ніж це визначено статтею 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" не передбачено, а стягнення заявленої позивачем суми 12180 грн. було явно неспіврозмірним понесеним позивачем збиткам або отриманому відповідачем доходу (10,80 грн.), у зв'язку з чим дійшов висновку про те, що відмова у задоволенні позову є правомірною.
		Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору, суд зазначає наступне.
		У відповідності до положень ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
		Приймаючи до уваги встановлення судом факту порушення відповідачем авторського права позивача, суд вважає за доцільне та достатнє покласти витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн. на ФОП ОСОБА_1
		 
		 
		Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		                              
		ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні позову відмовити.
		 
		2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65014, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (129085, м. Москва, вул. Годовікова, буд. 9, будова 3, ІПН/КПП 7717673901/771701001 в ІФПС № 17 СВАО р/р 40702810900000013706 в ПАТ Банк "ОТКРЫТИЕ", м. Москва БІК 044585297, к/р 30101810500000000297) витрати по сплаті судового збору у сумі 1827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім / грн. 
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Повне рішення складено  16 лютого 2015 р. 
		 
		 
		Суддя                                                                                       Ю.М. Щавинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...