Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 299/2986/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками державному підприємству, установі, організації.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2015. Зареєстровано: 20.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Виноградівський районний суд Закарпатської області 
		___________________________________________________________________________________________________                                       
		Справа № 299/2986/14-ц 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		17.02.2015 року                                                                 м.Виноградів
		Виноградівський   районний   суд  Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Чернянчук К.П., за участі представника позивача - адвоката ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, його представника - адвоката ОСОБА_3, представника третьої особи Виноградівської районної ради - Антал Я.В., представника третьої особи Виноградівської районної державної адміністрації - Кіш О.М., при розгляді у відкритому судовому засіданні в місті Виноградів цивільної справи за позовом комунального підприємства "Районний редакційно-видавничий комплекс "Новини Виноградівщини" до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Виноградівської районної ради, Виноградівської районної державної адміністрації про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Комунальне підприємство "Районний редакційно-видавничий комплекс "Новини Виноградівщини" звернулося до Виноградівського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виноградівської районної ради про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 55394,66 грн., а також витрат на оплату судового збору у розмірі 553,96 грн. В ході судового розгляду справи, а саме: 29.01.2015 року, позивач подав в суд заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 23178,02 грн. 
		Ухвалою суду від 09.09.2014 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, було залучено Виноградівську районну державну адміністрацію. 
		 
		Позов мотивовано тим, що 27.06.2014 року комунальне підприємство "Районний редакційно-видавничий комплекс "Новини Виноградівщини" отримало лист-вимогу Хустської об'єднаної державної фінансової інспекції ДФІ в Закарпатській області за № 27-12/1034 від 19.06.2014 р. "Про усунення порушень, виявлених ревізією в КП "РРВК "Новини Виноградівщини" за період з 01.01.2010 р. по 28.02.2014 р., складену на підставі акту ревізії від 20.05.2014 р. № 27-07/163-р. За результатами ревізії встановлено, що відповідач, який займав посаду керівника (редактора) КП "РРВК "Новини Виноградівщини", отримав 55394,66 грн. виплат без належної правової підстави. 
		Так, в період строку дії контракту з відповідачем, як керівником підприємства, зокрема, з 01.01.2010 р. по 20.01.2013 р. в порушення приписів та вимог ч.2 п.4 "Порядку оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 р. № 377, п.6.8 Статуту комунального підприємства та п. 3 підпункту 15 (г) контрактів з керівником комунального підприємства районної ради при відсутності рішення співзасновників (районна рада, райдержадміністрація) та всупереч затвердженому штатному розпису редакції йому було безпідставно нараховано та виплачено надбавку за інтенсивність праці (50%) в сумі 40364,15 грн.
		Крім того, в період 2010-2013 роки в порушення вимог п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 р. № 377 "Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", ст. 5 Закону України "Про колективні договори і угоди", п. 6.8 Статуту КП РРВК "Новини Виноградівщини", п. 3 підпункту 15 (б) контрактів з керівником комунального підприємства районної ради при відсутності рішень голів Виноградівської РДА та районної ради (у формі спільного розпорядження) та всупереч затвердженому штатному розпису редакції відповідачеві безпідставно нараховувались та виплачувались премії на загальну суму 6720,00 грн.
		Після закінчення терміну дії контракту відповідач відповідно до табелів виходу на роботу продовжував працювати редактором та йому проводились нарахування заробітної плати. В цей час в порушення вимог ч.2 п.4 "Порядку оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 р. № 377 та незважаючи на припинення дії контракту, яким у тому числі визначались умови оплати праці, без відповідного рішення співзасновників йому, відповідачеві, також було нараховано та виплачено надбавку за інтенсивність (50%) праці в сумі 16733,27 грн. та премії в сумі 400 грн.
		Крім того, в порушення п.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, за період, в який відповідач безпідставно отримував надбавку за інтенсивність та премії, йому безпідставно виплачено відпускні на загальну суму 5186,40 грн. 
		Загальна сума коштів, отриманих відповідачем без належної правової підстави (без врахування утримань) становить 55394,66 грн. 
		08.12.2014 р з листа Виноградівської районної ради позивачу стало відомо, що 26.11.2014 року слідчим відділенням Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області відповідачеві повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема, у привласненні чужого майна - грошових коштів підприємства у розмірі 40364,15 грн., нарахованих відповідачеві у період з 01.07.2010 р. по 20.01.2013 р., шляхом зловживання службовим становищем. На дану суму ним, позивачем, подано цивільний позов у кримінальному провадженні та в.о. редактора залучено до кримінального провадження в якості цивільного позивача. У зв'язку із тим, що неправомірність отримання відповідачем цієї суми досліджувалась слідчим та буде вирішуватись судом у кримінальному провадженні, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 23178,02 грн. згідно розрахунку від 28.01.2015 р. 
		Позивач стверджує, що зазначені порушення фінансової дисципліни, що призвели до фінансових збитків підприємства допущені з вини відповідача, який відповідав за кадрову роботу та не забезпечив видання відповідних розпорядчих документів, не звертався до співзасновників з клопотаннями щодо прийняття ними відповідних рішень. Приймаючи протиправні накази про преміювання, встановлення інтенсивності, та отримуючи відповідні виплати відповідач діяв недобросовісно, оскільки, перебуваючи на керівній посаді, відповідаючи за кадрову частину роботи на підприємстві, не забезпечив правову (документальну) підставу для отримання ним надбавки за інтенсивность, премії. Зокрема ним, не було забезпечено подання до засновників відповідного жодного клопотання, яке б було підставою прийняття відповідного рішення.
		Листом за № 53 від 01.07.2014 р. відповідачеві пропонувалось у 10-денний строк добровільно відшкодувати безпідставно виплачені кошти, проте кошти не повернуто, письмова відповідь не надходила. З огляду на такі факти він, позивач, вимушений звернутись до суду. 
		 
		Представник позивача - адвокат ОСОБА_1, який діє на підставі договору № 110 про надання правової допомоги від 02.09.2014 року (а.с. 88-90), в судовому засіданні позов підтримав, надавши пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог від 29.01.2015 року (а.с.229-230 т.1) Просить позов задовольнити. Крім цього зазначив, що відповідач з відповідними клопотаннями про надання згоди на власне преміювання, встановлення доплат за інтенсивність не звертався, що прямим порушенням. Крім цього, згідно вимог контракту відповідачу премія встановлена у нульовому розмірі. Відтак, щоб її отримати, він зобов'язаний був звернутися із відповідним запитом до засновників і відповідно отримати згоду на це. Проте у порушення вимог статуту, контракту та законодавства відповідач цього не робив, а самовільно призначав собі відповідні надбавки, що було виявлено у результаті ревізії підприємства. Оскільки відповідач діяв недобросовісно, о він зобов'язаний вказані кошти повернути. Щодо доводів відповідача та його представника про безпідставність вимог позову, то на думку представника позивача, такі не заслуговують на увагу, позаяк наведених позивачем доказів не спростовують. Крім цього представник просив вирішити питання про відшкодування витрат на правову допомогу.
		 
		Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що діяв добросовісно, оскільки у підприємства склалася така практика. Спочатку штатні розклади бухгалтер носила на затвердження в Виноградівську районну раду на затвердження, у яких відображалися премії і інші виплати працівникам підприємства, і йому зокрема. Виноградівська районна рада була обізнана, що виплачуються премії, він звітував на сесії про порядок та обсяги використання коштів, проте жодних запитань не виникало. Крім цього, підприємство і до цього часу перевіряло КРУ, проте за наслідками попередньої перевірки, жодних порушень виявлено не було, хоча за той період йому та іншим працівникам також виплачувалися премії і інші доплати. Вважає, що діяв добросовісно, жодних порушень не вчиняв, відтак у задоволенні позову просив відмовити.
		 
		Представник відповідача ОСОБА_3, який діє згідно довіреності від 21.03.2013 року (а.с. 96), в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву від 08.09.2014 року (а.с. 98-100). Просить у позові відмовити повністю. Крім цього підтримав доводи довірителя ОСОБА_2 та додатково пояснив отримані виплати відповідачем передбачені законом, такі він отримав добросовісно, на підставі мовчазної згоди Виноградівської районної ради. Крім цього зазначив, що згідно рішення Виноградівського районного суду від 22.08.2014 року, яке ухвалою апеляційного суду від 24.11.2014 року залишено у силі, підтверджено правомірність нарахування премії та інтенсивності. Приймаючи наявність даного рішення та встановленого ним приюдиційного факту у позові просив відмовити. Крім цього наголосив, що відповідач був керівником і головним редактором газети в одній особі. Якщо керівник можливо і не мав права встановлювати надбавки одноосібно, то керівник головний редактор має право на такі надбавки в силу закону. 
		 
		Представник третьої особи - Виноградівської районної ради Антал Я.В., який діє на підставі довіреності від 01.09.2014 року (а.с. 97 т.1), в судовому засіданні позов підтримав, зіславшись на викладене у письмовому поясненні від 29.09.2014 року № 287/01-6 (а.с. 144-147 т.1). Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. 
		Представник третьої особи - Виноградівської районної державної адміністрації Кіш О.М, в судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених у письмовому поясненні від 20.11.2014 року № 01-10/3034 (а.с. 206-207) та просить задовольнити в повному обсязі. 
		Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
		В судовому засіданні належними та допустимими доказами достовірно встановлено, що комунальне підприємство "Районний редакційно-видавничий комплекс "Новини Виноградівщини" (далі - КП "РРВК "Новини Виноградівщини") - позивач у справі є засобом масової інформації інформаційно-поліграфічного профілю, має статус юридичної особи, діє на підставі статуту, затвердженого рішенням зборів уповноважених представників засновників від 24.10.2008 року (а.с. 60-70 т.1). Засновниками даного комунального підприємства є Виноградівська районна рада та Виноградівська районна державна адміністрація. 
		З 19.01.2009 року до 20.01.2013 року ОСОБА_2 - відповідач у справі обіймав посаду керівника (редактора) КП "РРВК "Новини Виноградівщини" на підставі контрактів від 19.01.2009 року (на період із 19.01.2009 року по 19.01.2010 року) та від 20.01.2010 року (на період із 20.01.2010 року по 20.01.2013 року), укладених між ним та Виноградівською районною радою в особі голови районної ради (а.с. 72, 73 т.1). 
		21.01.2013 року головою Виноградівської районної ради було видано розпорядження за № 3К про звільнення відповідача з посади у зв'язку з закінченням строку трудового договору (терміну дії контракту). Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 28.10.2013 року, що набрало законної сили (ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 18.02.2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.06.2014 року дане рішення залишено без змін), згадане розпорядження визнано недійсним та скасовано, ОСОБА_2 поновлено на попередній роботі керівника (редактора) КП "РРВК "Новини Виноградівщини" 
		У відповідності до пунктів 1.1, 1.4, 1.5 Посадової інструкції - Редактор редакційно-видавничого комплексу, яка затверджена редактором ОСОБА_2 04.03.2013 року, посада "Редактор редакційно-видавничого комплексу" відноситься до категорії "Керівники", редактор призначається на посаду та звільняється з посади згідно статуту, підпорядковується безпосередньо засновникам підприємства (а.с. 57-59 т.1). 
		Згідно п. 9.5 Статуту КП РРВК "Новини Виноградівщини" умови оплати праці та матеріального забезпечення редактора підприємства (заробітна плата, одноразові виплати, винагороди та інші умови) визначаються контрактом (а.с. 69 т.1). 
		Відповідно до підпунктів б) та г) ст. 15 Розділу 3 Умови матеріального забезпечення керівника контракту з керівником комунального підприємства районної ради від 20.01.2010 року, укладеного між Виноградівською районною радою в особі голови районної ради та відповідачем (а.с. 72, 73 т.1), за виконання обов"язків, передбачених цим контрактом, керівникові нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством в результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених керівнику: премії в розмірі "0" відсотків нарахованої заробітної плати за посадовим окладом (п.п. б)), надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 0 відсотків посадового оскладу (п.п. г)). У ст. 16 даного контракту встановлено, що керівникові в межах чинного законодавства можуть виплачуватися виплати, передбачені п.п. б), г) ст. 15 цього контракту згідно положень колективного договору підприємства (а.с. 72 т.1). 
		У період 2010-2014 р.р. між адміністрацією та профкомом КП "РРВК "Новини Виноградівщини" було укладено такі колективні договори: колективний договір, який зареєстрований Виноградівською районною державною адміністрацією за № 24 від 06.04.2009 року та за № 30 від 05.06.2012 року.
		За рішенням загальних зборів трудового колективу КП "РРВК "Новини Виноградівщини" від 10.12.2013 року (протокол № 2) до колективного договору підприємства на 2012-2015 роки було внесено доповнення, які зареєстровано Виноградівською районною державною адміністрацією за № 69 від 30.12.2013 року. Зокрема, колективний договір доповнено п. 4.2.3, у якому вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 р. № 377 "Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" у межах затвердженого фонду оплати праці передбачати виплату надбавок в розмірі до 50 % посадового окладу редактору та журналістам за інтенсивність праці, високі (творчі) досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи, за складність, напруженість у роботі (а.с. 122-125, т.1). 
		02.01.2013 року відповідачем було видано наказ № 2 "Про встановлення рівня інтенсивності оплати праці на 2013 рік", у якому передбачено встановити рівень інтенсивності оплати праці КП РРВК "Новини Виноградівщини" на 2013 рік редактору (в числі інших працівників) у розмірі 50 % (а.с. 139 т.1). 
		10.12.2013 року відповідач звернувся з листом за № 89 до голови Виноградівської районної ради та голови Виноградівської районної державної адміністрації щодо надання дозволу на нарахування додаткових виплат до заробітної плати редактору КП РРВК "Новини Виноградівщини" у розмірі до 50 % посадового окладу (а.с. 175 т.1). 
		13.12.2013 року листом № 01-6.11/3814 голова Виноградівської районної державної адміністрації повідомив відповідача про те, що райдержадміністрація, як один із співзасновників, не заперечує у нарахуванні надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50 % посадового окладу в межах наявної економії фонду заробітної плати (а.с. 141 т.1). 
		02.01.2014 року відповідачем видано наказ № 3 "Про встановлення рівня інтенсивності оплати праці редактору на 2014 рік", яким йому встановлено надбавку за інтенсивність праці в розмірі 50 % (а.с. 140 т.1). 
		З 06.03.2014 року до 12.05.2014 року Хустська об'єднана державна фінансова інспекція ДФІ в Закарпатській області проводила ревізію фінансово-господарської діяльності КП "РРВК "Новини Виноградівщини" за період з 01.01.2010 року по 28.02.2014 року, за результатами якої складено акт від 20.05.2014 р. № 27-07/163-р (а.с. 6-54 т.1). Акт ревізії підписано відповідачем із запереченням. 
		У акті ревізії фінансово-господарської діяльності КП "РРВК "Новини Виноградівщини" вказано на виявлені при проведенні перевірки порушення. Зокрема, зазначено, що ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам допомог, премій, інших заохочувальних, компенсаційних виплат встановлено, що за період 2010-2013 роки розпорядження голів Виноградівської районної ради та Виноградівської районної державної адміністрації щодо нарахування премії головному редактору відсутні, штатними розписами на 2010-2013 роки премії не передбачено. Разом з тим, в порушення вимог п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 р. № 377 "Про реалізацію статей 14 і 16 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", ст. 5 Закону України "Про колективні договори і угоди", п. 6.8 Статуту КП РРВК "Новини Виноградівщини", п. 3 підпункту 15 (б) контрактів з керівником комунального підприємства районної ради при відсутності рішень голів Виноградівської районної ради та держадміністрації та всупереч затвердженому штатному розпису редакції з 01.01.2010 року по 21.01.2013 року відповідачеві безпідставно нараховувались та виплачувались премії на загальну суму 6720 грн. 
		Також згідно акту після закінчення терміну дії контракту, у період з 21.01.2013 року по 28.02.2014 року, відповідно до табелів виходу на роботу відповідач продовжував працювати редактором та йому відповідно проводилось нарахування заробітної плати. У даний період в порушення вимог ч. 2 п. 4 "Порядку оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 р. № 377, без рішення голів Виноградівської районної ради та райдержадміністрації відповідачеві було безпідставно нараховано та виплачено надбавку за інтенсивність в сумі 16733,27 грн. та в порушення вимог ст. 5 Закону України "Про колективні договори і угоди" - премії на суму 400 грн. 
		Крім того, в акті вказано, що ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та здійсненні виплат заробітної плати працівникам за час відпустки встановлено, що в порушення п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (із змінами), протягом ревізійного періоду відповідачеві в розрахунок заробітної плати за час відпустки включались інтенсивність та премії, які були нараховані та виплачені за відсутності рішення голів Виноградівської районної ради та Виноградівської районної державної адміністрації, що призвело до переплат заробітної плати за час відпусток на загальну суму 5186,40 грн. 
		На підставі даного акту Хустською об'єднаною державною фінансовою інспекцією ДФІ в Закарпатській області направлено керівникові КП "РРВК "Новини Виноградівщини" - в.о. редактора Станко М.А. лист "Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності в КП РРВК "Новини Виноградівщини" за період з 01.01.2010 р. по 28.02.2014 р." від 19.06.2014 року № 27-12/1034 (а.с. 55, 56), яку адресат отримав 26.06.2014 року вх. № 22. 
		У зазначеному листі фінансова інспекція, керуючись п. 7 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" пред"явила ряд вимог з метою усунення виявлених порушень та попередження їх виникнення в подальшому. У п. 3 вимог вказано про необхідність зебезпечити відшкодування зайвих виплат по нарахуванню заробітної плати, а саме: зайво нарахованої та виплаченої надбавки за інтенсивність (50%), зайво нарахованої та виплаченої премії та зайво нарахованих та виплачених відпускних головному редактору ОСОБА_2 шляхом повернення зайво оплачених коштів. З огляду на це позивач направив відповідачеві лист за № 53 від 01.07.2014 року з пропозицією добровільно відшкодувати отримані без належної правової підстави виплати по нарахуванню заробітної плати при зайнятті посади керівника (редактора) КП РРВК "Новини Виноградівщини" (а.с. 74). У добровільному порядку відповідач кошти не повернув. 
		26.11.2014 року старшим слідчим СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області відповідачеві повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191 КК України - привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, та ч. 1 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів (в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011 року). Зокрема, відповідач підозрюється у незаконному привласненні грошових коштів за період з 01.07.2010 року по 20.01.2013 року на загальну суму 40364,15 гривень, як надбавки за інтенсивність праці (а.с.231-233 т.1). Позивач пред'явив цивільний позов у даному кримінальному провадженні на згадану вище суму та постановою старшого слідчого СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області від 15.12.2014 року в.о. редактора КП "РРВК "Новини Виноградівщини" залучено до кримінального провадження в якості цивільного позивача (а.с.240-244 т.1). 
		У відповідності до розрахунку коштів, отриманих ОСОБА_2 за період 2010-лютий 2014 р.р. за виключенням коштів встановлених за повідомленням про підозру від 26.11.2014 року та постановою про залучення цивільного позивача від 15.12.2014 року (тобто від 21.01.2013 р. по 28.02.2014 року) від 28.01.2014 року № 9, складеного бухгалтерією КП "РРВК "Новини Виноградівщини" (а.с. 14-16 т.2), відповідачеві за відповідний період нараховано 16733,27 грн. надбавки за інтенсивність, 7120 грн. премії та 5186,40 грн. відпускних. За виключенням утримань дані суми становлять: інтенсивність - 13355,66 грн., премії - 5682,83 грн., відпускні - 4139,53 грн., усього 23178,02 грн. 
		Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача вказує на те, що акт перевірки та лист-вимога Хустської об'єднаної державної фінансової інспекції ДФІ в Закарпатській області, на які посилається позивач, не є належними доказами з тих підстав, що заробітна плата керівника нараховуються за рахунок частки доходу, одержаного підприємством в результаті його господарської діяльності, ці виплати не є бюджетними коштами, а тому не можуть підпадати під перевірку фінасово-контролючого органу. Висновки, викладені в акті не відповідають дійсності, оскільки відповідач надіслав заперечення по кожному пункту перевірки, які були розглянуті та безпідставно відхилені, а після звільнення відповідача новий керівник не оскаржив до суду викладені в акті висновки. Крім того, ці висновки суперечать раніше зробленим висновкам в акті ревізії фінансово-господарської діяльності КП "РРВК "Новини Виноградівщини" на 2007 та 8 місяців 2009 року, згідно якого таких порушень не виявлено, хоча зі слів відповідача практика нарахування індексації вже тривала і в це період. 
		Дані заперечення, на думку суду, не заслуговують на увагу з таких підстав. 
		У відповідності до ч. 1 ст. 58 ЦК України, яка визначає поняття належності доказів, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		В акті від 20.05.2014 р. № 27-07/163-р, складеному Хустською об'єднаною державною фінансовою інспекцією ДФІ в Закарпатській області за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності КП "РРВК "Новини Виноградівщини" за період з 01.01.2010 року по 28.02.2014 року, та у листі фінансової інспекції "Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності в КП РРВК "Новини Виноградівщини" за період з 01.01.2010 р. по 28.02.2014 р." від 19.06.2014 року № 27-12/1034 міститься інформація щодо обставин, які підлягають встановленню у розглядуваній справі, аргументи, наведені представником відповідача жодним чином це не спростовують. Докази в заперечення фактів, викладених у акті перевірки, стороною відповідача не надано, тому підстави ставити під сумнів правомірність акту відсутні. 
		Суд констатує, що між сторонами виникли цивільні відносини, які врегульовані нормами Глави 83 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). У зв'зку з цим суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача в частині застосування до спірних правовідносин норм Кодексу законів про працю України. 
		Так, у відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. 
		Таким чином, зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України). 
		Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач, видаючи накази про встановлення собі надбавки за інтенсивність праці та преміювання та отримуючи відповідні виплати, діяв протиправно та недобросовісно, оскільки йому, як керівникові, було відомо про те, що ці виплати проводяться тільки при прийнятті відповідних рішень співзасновниками підприємства. 
		Суд вважає такі обгрунтування підставними, при цьому виходить з наступного. 
		У ч. 2 ст. 4 Порядку оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 р. № 377, встановлено, що надбавки за інтенсивність праці, високі творчі досягнення керівнику державного або комунального засобу масової інформації встановлюються за рішенням керівника органу державної влади або органу місцевого самоврядування, які є засновниками (співзасновниками) засобу масової інформації.
		У п. 6.8 Статуту КП РРВК "Новини Виноградівщини" вказано, що редактор не вправі приймати рішення, що є компетенцією засновників. 
		Всупереч викладеному вище відповідач 02.01.2013 року видав наказ № 2 "Про встановлення рівня інтенсивності оплати праці на 2013 рік" та 02.01.2014 року - наказ № 3 "Про встановлення рівня інтенсивності оплати праці редактору на 2014 рік", якими встановив собі надбавку за інтенсивність праці в розмірі 50 % відповідно на 2013 та 2014 рік. 
		Та обставина, що відповідач 10.12.2013 року звертався з листом до голови Виноградівської районної ради та голови Виноградівської районної державної адміністрації щодо надання дозволу на нарахування цієї надбавки, а також наявність в колективному договорі, укладеному між адміністрацією та профкомом КП "РРВК "Новини Виноградівщини" на 2012-2015 р.р., з 30.12.2013 року пункту 4.2.3, де вказано "передбачати" виплату таких надбавок, не спростовує протиправності видання ним наказу від 02.01.2014 року за № 3, оскільки рішення співзасновників підприємства відсутнє. 
		Як встановлено судом, в період з 21.01.2013 року по 28.02.2014 року відповідач отримав надбавку за інтенсивність праці на загальну суму 16733,27 грн. 
		У запереченні проти позову представник відповідача зсилається на правомірність отримання його довірителем надбавки за інтенсивність праці, оскільки виплату такої передбачено нормативними документами, а саме: Галузевою угодою між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та Центральним комітетом Профспілки працівників культури України на 2011-2015 роки (у видавничо-поліграфічній галузі) та постановою Кабінету Міністрів України "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств" від 19.05.1999 р. № 859. Проте, перший із названих документів носить рекомендаційний характер, а наведена постанова Кабінету Міністрів України передбачає право керівників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на комунальній власності, встановлювати надбавку за інтенсивність праці, а не обов'язок, та ще раз підтверджує, що надбавку за інтенсивність керівники комунальних підприємств не можуть встановлювати собі самостійно. 
		Статтею 5 Закону України "Про колективні договори і угоди" передбачено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
		Також згідно встановлених судом обставин за відсутності рішення засновників (співзасновників) КП "РРВК "Новини Виноградівщини" відповідач в період з 01.01.2010 року по 28.02.2014 року отримав премії на загальну суму 7120 грн. Результатом отримання відповідачем надбавки за інтенсивність та премій протягом згаданих періодів стало те, що в розрахунок заробітної плати відповідача за час відпустки на підставі п.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, включались дані безпідставно нараховані виплати, що призвело до переплат заробітної плати за час відпусток на загальну суму 5186,40 грн.. 
		Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що відповідач набув майно - надбавку за інтенсивність праці за період з 21.01.2013 року до 28.02.2014 року, премії та надлишково заробітну плату за час відпусток за період з 01.01.2010 року до 28.02.2014 року, без достатньої правової підстави, оскільки, будучи керівником комунального підприємства, самостійно прийняв рішення про здійснення собі виплат надбавки за інтенсивність праці та премій, хоча згідно порядку встановленого нормативно-правовими актами, статутом підприємства, укладених з ним, відповідачем, контрактів, такі виплати могли здійснюватися тільки на підставі рішення засновників підприємства. В результаті цих дій відповідач набув майно, яке належало позивачеві, чим порушив право останнього. 
		Згідно положень ст. 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складається із основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
		Таким чином, виплати, з приводу яких виник спір, є складовими заробітної плати відповідача. Відтак, у зв'язку з тим, що відповідачем безпідставно набуто заробітну плату та її виплату проведено позивачем добровільно, до спірних відносин підлягають застосуванню положення ст. 1215 ЦК України. 
		Пунктом 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. 
		Дана правова норма встановлює винятки із загального правила про неповернення безпідставно набутої заробітної плати. Так, така підлягає поверненню, якщо мали місце рахункова помилка чи недобросовісність з боку набувача. 
		Проаналізувавши встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що, оскільки відповідач був керівником комунального підприємства, а отже, відповідав за кадрову роботу, йому був відомий порядок нарахування надбавок та премій, тому при нарахуванні та отриманні спірних виплат він діяв недобросовісно, що дає підстави суду для застосування наслідків, передбачених ст. 1212 ЦК України, у виді повернення безпідставно отриманих коштів.
		Даючи оцінку доводам представника відповідача про те, що рішенням Виноградівського районного суду від 22.08.2014 року, яке ухвалою апеляційного суду від 24.11.2014 року залишено в силі, підтверджено правомірність нарахування ОСОБА_2 премії та інтенсивності, суд виходить з того, що згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Так, рішенням суду від 22.08.2014 р. № 299/2409/13-ц за позовом ОСОБА_2 до голови Виноградівської райради КП "РРВК "Новини Виноградівщини" про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Виноградівської райради, визнання незаконними дій голови Виноградівської райради та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу уточнені вимоги задоволено частково, стягнуто з КП "РРВК "Новини Виноградівщини" на користь ОСОБА_2 7852,78 грн. У решті вимог - відмовлено. Як вбачається з вказаного рішення судом стягнуто 7852, 78 грн. компенсації ща вимушений прогул за період з 22.01.2013 р. по 03.03.2013 р. (а.с.1-4 т.2). дане рішення вступило у законну силу згідно ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 24.11.2014 р. (а.с.5-9 т.2).
		Разом з тим, згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 18.12.2009 року особи, які не брали участь у цивільній, господарській чи адміністративній справі, в якій судом ухвалене відповідне судове рішення, мають право при розгляді іншої справи за їх участю оспорювати обставини, встановлені цим судовим рішенням. У такому випадку суд ухвалює рішення на основі досліджених у судовому засіданні доказів. Тому не можуть мати преюдиційного значення рішення суду в тотожних за фабулою справах, але за позовом іншого позивача або за участю додаткового співвідповідача.
		Суд констатує, що даній спрві та справі № 299/2409/13-ц за позовом ОСОБА_2 до голови Виноградівської райради КП "РРВК "Новини Виноградівщини" про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Виноградівської райради, визнання незаконними дій голови Виноградівської райради та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу, предмети позову абсолютно різні, різний склад сторін, а відтак, встановлені у вказаному рішенні обставини не мають жодного доказово значення для розгляду даної справи, позаяк предметом справи № 299/2409/13-ц було виплата за вимушений прогул згідно положень КЗпП України, а предметом даної справи є правомірність нарахування та виплата премій та інтенсивності праці відповідачу взагалі.
		З огляду на зазначене судом відхиляються вказані доводи представника відповідача як безпідставні.
		Оцінивши у відповідності до ст.212 ЦПК України належність, допустимість і достовірність кожного, наданого позивачем доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, суд обгрунтовано дійшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню.
		Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного. 
		Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. 
		З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив 553,96 гривень судового збору (а.с.1). У ході судового розгляду справи позивачем було зменшено розмір позовних вимог. Зменшені позовні вимоги підлягали б оплаті судовим збором у мінімальному розмірі, встановленому п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, а саме: в розмірі 243,60 грн. А, отже, сума судового збору 310,36 грн. (553,96 - 243,60 = 310,36) є такою, що зайво сплачена. 
		Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зменшення розміру позовних вимог є підставою для повернення сплаченої суми судового збору в розмірі переплаченої суми. Відтак, з урахуванням вищенаведеного суд вважає, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 гривень підлягають стягненню з відповідача, а переплачену суму судового збору у розмірі 310,36 гривень слід повернути позивачеві. 
		Крім того, представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача 1000 грн. за надання правовї допомоги.
		Відповідно до чч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право", за винятком випадку застосування правил міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, та яким передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом. 
		Види судових витрат визначені в ст. 79 ЦПК України, а їх розподіл здійснюється судом відповідно до вимог, установлених цим Кодексом (ст. ст. 88, 89 ЦПК України). 
		Так, за змістом ч.1 ст. 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. 
		На підтвердження понесення судових витрат представник позивача надав у судовому засіданні квитанцію про сплату 1000 грн. (а.с.18) та договір від 02.09.2014 року про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 (а.с.88-89 т.1).
		Враховуючи, наявність в матеріалах справи документального підтвердження здійснених витрат на правову допомогу, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн.
		Керуючись ст.ст. 10, 31, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В :
		Позовні вимоги задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за ардесою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Виноградівським РВ УМВС України в Закарпатській області 27.09.2003 року, на користь комунального підприємства "Районний редакційно-видавничий комплекс "Новини Виноградівщини" (м. Виноградів, вул. Миру, 39, код 36245998) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 23178,02 грн. (двадцять три тисячі сто сімдесят вісім гривень дві копійки), що складається з 13355,66 грн. - отримані кошти за інтенсивність, 5682,83 грн. - отримані кошти як премія, 4139,53грн. - відпускні, та судовий збір у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок) та витрати на надання правовї допомоги у розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень).
		Повернути комунальному підприємству "Районний редакційно-видавничий комплекс "Новини Виноградівщини" переплачену суму судового збору в розмірі 310,36 гривень (триста десять гривень тридцять шість копійок), сплачену згідно платіжного доручення № 127 від 18 серпня 2014 року на загальну суму 553,96 гривень за реквізитами: банк платника - АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, отримувач - Державний Виноградівський район, код отримувача - 37713243, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача - 812016. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		ГоловуючийВ. В. Леньо

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...