Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1573/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2015. Зареєстровано: 24.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"05" лютого 2015 р.                               м. Київ                              К/800/54665/13 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
		суддів:            Мороз Л.Л.,
		                        Горбатюка С.А.,
		          Шведа Е.Ю., 
		 
		 
		розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу ТОВ  "Продовольча компанія "Зоря Поділля" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі за позовом                           ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, третя особа Департамент екології та природніх ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації, за участю Вінницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про визнання протиправними дій, визнання нечинним та скасування акта, визнання нечинними та скасування розрахунку розміру шкоди, припису і претензії,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (далі - ТОВ "ПК "Зоря Поділля") звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної екологічної інспекції у Вінницькій області (далі - Держекоінспекція у Вінницькій області), в якому просить:
		- визнати протиправними дії відповідача при складанні акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 25.02.2013 року;
		- визнати нечинним та скасувати складений відповідачем акт обстеження земельної ділянки № 1 від 04.03.2013 року;
		- визнати нечинним та скасувати розрахунок розміру шкоди зумовленої засміченням земельної ділянки промисловими відходами, складений відповідачем 12.03.2013 року;
		- визнати нечинним та скасувати припис відповідача № 03/039 від 04.03.2013 року;
		- визнати нечинною та скасувати претензію відповідача № 858/02 від 15.03.2013 року.
		Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ТОВ  "Продовольча компанія "Зоря Поділля" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказані судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
		Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. 
		Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		У цій справі суди встановили, що 25.02.2013 року за наслідками проведення позапланової перевірки ТОВ "ПК "Зоря Поділля" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Держекоінспекцією у Вінницькій області складено акт.
		Крім того, відповідачем проведено обстеження засміченої земельної ділянки, про що складено акт обстеження № 1 від 04.03.2013 року, який є додатком до акта перевірки. Цим актом серед іншого встановлено, що поблизу полів фільтрації (ліворуч дороги, що проходить від полів фільтрації до території цукрового заводу) на земельній ділянці, орендованій ТОВ "ПК "Зоря Поділля", виявлено факти несанкціонованого складування відходів переробки цукрових буряків. 
		12.03.2013 року відповідачем здійснено розрахунок розміру шкоди зумовленої засміченням земельної ділянки промисловими відходами.
		04.03.2013 року відповідачем складено припис № 03/09 від про усунення позивачем допущених порушень.
		21.03.2013 року на адресу позивача надіслано претензію про заподіяння шкоди державі в сумі 2373343,78 грн. внаслідок порушення ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 35, 46 Закону України "Про охорону земель", ст. 17 Закону України "Про відходи".
		Вирішуючи спір у частині вимог про визнання протиправними дій відповідача в частині складання акта перевірки, а також у частині скасування акта обстеження земельної ділянки, розрахунку розміру шкоди та претензії, суди керувалися тим, що справа, яка розглядається, є адміністративною. Проте цей висновок не можна визнати обґрунтованим.
		Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України  від 10.09.2008 року  № 464 (далі - Порядок № 464), згідно з яким акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання; 
		У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.
		Вказані висновки стосуються також і акта обстеження земельної ділянки, який також не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС. 
		За змістом статті 10 Закону України від 05.04.2007 року  № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб. 
		Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки (ревізії), наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення ревізії; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу, (ревізії); дій щодо проведення ревізії без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.
		Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до підпункту 4.19 пункту 4  Порядку № 464 якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.
		Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.
		Отже, предметом оскарження є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.
		Акт перевірки, як і акт обстеження земельної ділянки, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (у тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.
		Позивач фактично оскаржує акт ревізії (висновки) та акт обстеження земельної ділянки, що унеможливлює розгляд такого спору в судовому порядку.
		Також, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про скасування розрахунку розміру відшкодування збитків та претензії також не можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді, оскільки розрахунок не є актом у розумінні статті 17 КАС та сам по собі не породжує прав чи обов'язків для підприємства.
		Аналогічні висновки стосуються і претензії. Той факт, що надіслання таких претензій передбачено пунктом «ґ» частини 1 статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» серед повноважень Державної екологічної інспекції не змінює їх правового значення як документів, у яких висловлена пропозиція добровільно виконати певні дії з метою досудового врегулювання спору. Безпосередньо самі по собі претензії не встановлюють обов'язків.
		Так, зі змісту претензії вбачається позиція відповідача щодо порушника та пропозиція сплатити шкоду в добровільному порядку, та застереження щодо можливого звернення до суду. 
		Крім того, за змістом статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» обов'язковими є саме рішення спеціального уповноваженого органу з питань екології та природних ресурсів. Проте, претензія не є формою рішення Державної екологічної інспекції.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
		Разом з тим, спір у частині позовних вимог щодо скасування припису відповідача № 03/039 від 04.03.2013 року, є адміністративним та підлягає вирішенню у встановленому порядку.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій під час перевірки позивача було зафіксовано, що поблизу полів фільтрації (ліворуч дороги, що проходить від полів фільтрації до території цукрового заводу) на земельній ділянці, орендованій ТОВ "ПК "Зоря Поділля", виявлено факти несанкціонованого складування відходів переробки цукрових буряків. В присутності представника ТОВ "ПК "Зоря Поділля" - інженера-еколога ОСОБА_7. проведено визначення розмірів семи суміжних земельних ділянок, засмічених виробничими відходами (жом, дефекат, некондиційний цукровий буряк), прилеглих з південно-східної сторони до полів фільтрації ТОВ "ПК "Зоря Поділля". Із семи земельних ділянок, шість мають форму прямокутника. Їх розміри та площі становлять:
		-                   ділянка № 1: 50 м * 70 м (площа 3500 м2);
		-                   ділянка № 2: 90 м * 144 м (площа 12960 м2);
		-                   ділянка № 3: 50 м * 102 м (площа 5100 м2);
		-                   ділянка № 4: 64 м * 99 м (площа 6336 м2);
		-                   ділянка № 5: 41 м * 69 м (площа 2829 м2);
		-                   ділянка № 6: 45 м * 108,5 м (площа 4882,5 м2).
		Ділянка № 7 має форму трикутника з катетами 110 м та 90 м (площа 4950 м2). Визначення розмірів засмічених земельних ділянок проводилося 50 метровою мірною стрічкою Р50УЗК б/н, яка повірена ДП "Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (свідоцтво про повірку № 200/2207 від 27.09.2012 року). Акт обстеження засмічених земельних ділянок № 1 від 04.03.2013 року та викопіювання із опорного плану м. Гайсина з нанесенням місця розташування засмічених земельних ділянок додаються до акту перевірки".
		Окрім самого акта перевірки від 04.03.2013 року, факт розміщення позивачем ТОВ "ПК "Зоря Поділля" відходів жому, дефекату і некондиційного буряку у несанкціонованому місці за відсутності спеціального дозволу на їх розміщення в цьому місці суди попередніх інстанції встановили також на підставі:
		-                   акта обстеження засміченої земельної ділянки № 1 від 04.03.2013 року, копію якого без зауважень вручено під розписку інженеру-екологу ОСОБА_7;
		-                   акта позапланової перевірки дотримання ТОВ "ПК "Зоря Поділля" вимог природоохоронного законодавства від 14.02.2013 року, висновки якого позивачем не оспорюються і у якому зазначено про виявлення факту несанкціонованого складування відходів переробки цукрових буряків в недозволеному місці;
		-                   викопіювання із опорного плану м. Гайсина з схемою земельної ділянки ТОВ "ПК "Зоря Поділля" по вул. Плеханова, 150 в м. Гайсині, на якому схематично нанесено засмічену виробничими відходами земельну ділянку;
		-                   додатка до договору оренди земельної ділянки від 07.08.2007 року, укладеного між Гайсинською міською радою та ТОВ "ПК "Зоря Поділля", а саме кадастровим планом та планом розташування земельної ділянки з полями фільтрації, призначеними під видалення відходів, співставлення яких з актом № 1 від 04.03.2013 року та вказаним вище викопіюванням із опорного плану м. Гайсина дає можливість встановити місце розташування засміченої земельної ділянки, в тому числі поза межами полів фільтрації;
		-                   листа Держекоінспекції від 13.02.2013 року № 508/03 на ім'я Вінницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про виявлені під час попереднього огляду території ТОВ "ПК "Зоря Поділля" місця несанкціонованого складування відходів біля полів фільтрації;
		-                    дозволу № 242/11 від 08.07.2011 року на розміщення відходів у 2012 році, з якого вбачається, що у 2012 році ТОВ "ПК "Зоря Поділля" отримало дозвіл на розміщення відходів жому в кількості 480 000 тонн/на рік та дефекату в кількості 43 000 тонн/на рік з правом їх розміщення відповідно у жомовій ямі та на полях фільтрації;
		-                   показань свідка ОСОБА_5, який, будучи допитаним у судовому засіданні, підтвердив правильність складання акта обстеження засміченої земельної ділянки № 1 від 04.03.2013 року та однозначно ствердив, що засмічена земельна ділянка знаходилася поблизу полів фільтрації і не входила у їх межі;
		-                   показань допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_7., який визнав, що починаючи з грудня 2012 року за вказівкою керівництва відходи жому, дефекату і органічних решток цукрового буряку тимчасово розміщувалися на ріллях біля полів фільтрації, що пов'язувалося з сильними морозами і неможливістю вивезення цих речовин на поля фільтрації;
		-                   письмових пояснень свідка ОСОБА_7. від 04.03.2013 року, наданими Вінницькому міжрайонному прокурору з нагляду за додержанням законодавства у природоохоронній сфері під час проведення прокурорської перевірки;
		-                   письмових пояснень ОСОБА_7., наданими в акті перевірки від 04.03.2013 року від імені суб'єкта господарювання, в яких визнається факт розміщення на спірній земельній ділянці для тимчасового зберігання жому, дефекату та інших продуктів переробки цукрового буряку;
		-                   протоколу про адміністративне правопорушення № 002283 від 04.03.2013 року, складеним про те, що ОСОБА_6, займаючи посаду начальника заготівельного бурякопункту ТОВ "ПК "Поділля", допустив розміщення відходів виробництва (жому, дефекату, некондиційного буряку) у несанкціонованих місцях на території Гайсинської міської ради. При цьому ОСОБА_6 у своїх письмових поясненнях визнав порушення та зазначив, що відходи будуть прибрані;
		-                   постанови від 11.03.2013 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП (забруднення сільськогосподарських та інших земель виробничими відходами) та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 1020 грн.     
		Згідно із ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		Згідно з ч. 8 ст. 7 вказаного Закону приписом є обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
		Оскільки за наслідками проведеної позапланової перевірки було встановлено порушення ТОВ "ПК "Зоря Поділля" вимог природоохоронного законодавства суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого  висновку висновку про правомірність припису № 03/09 від 04.03.2013 року про усунення порушень.
		Статтею 16 Закону України "Про відходи" на суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами покладено обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами.
		Наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища України № 171 від 27.10.1997 року затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика). Даний наказ зареєстрований у Міністерстві юстиції України за № 285/2725.
		Вказана Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.
		Згідно із п. 1.3 Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
		Пунктами 3.2, 3.3 Методики передбачено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
		Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
		Відповідно до п. 5.1 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
		Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена. Довідку про нормативну грошову оцінку такої земельної ділянки надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (пункти 5.2 та 5.6 Методики).
		Формула визначення розміру шкоди внаслідок засмічення земель наведена у п. 5.5 Методики.
		Встановлено, що розрахунок розміру шкоди зумовленої засміченням промисловими відходами земельної ділянки на території Гайсинської міської ради площею 4,05575 га через порушення ТОВ "ПК "Зоря Поділля" вимог природоохоронного законодавства проведено з дотриманням вимог Методики та на підставі тих вихідних даних, які були отримані під час та у зв'язку з проведенням позапланової перевірки, зокрема акта перевірки від 04.03.2013 року, акта обстеження засміченої земельної ділянки № 1 від 04.03.2013 року та довідки управління Держкомзему у Гайсинському районі Вінницької області за № 188 від 27.02.2013 року про грошову оцінку засміченої земельної ділянки.
		При цьому, судами попередніх інстанцій перевірено значення показників та коефіцієнтів, застосованих відповідачем при визначенні розміру заподіяної шкоди, і порушень у цій частині не виявлено. 
		У касаційній скарзі позивач зазначає, що відповідач не мав правових підстав для проведення перевірки, оскільки у направленні на перевірку відсутня інформація про проведення попереднього заходу. У зв'язку з цим, за твердженням заявника, усі послідуючі дії відповідача є протиправними.
		З цього приводу колегія суддів зазначає таке.
		Згідно з Законом  України № 877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності « (далі - Закон № 877) орган держаного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду. Підстави, порядок їх здійснення   та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5, 6, 7 цього Закону.
		Статтею 7 зазначеного Закону одним із розпорядчих документів, які супроводжують проведення планових та позапланових заходів здійснення державного нагляду, визначено посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке оформлюється на підставі наказу про здійснення планового або позапланового заходу. Одним із обов'язкових реквізитів, який має містити посвідчення, є перелік посадових осіб, що беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові. Зазначене посвідчення (направлення) та службове посвідчення посадові особи органу державного нагляду зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі перед початком здійснення заходу.
		У разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу або непред'явлення посадовими особами органу нагляду документів, визначених статтею 7 Закону   № 877-V,   передбачено право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду до здійснення такого заходу (абзац четвертий частини четвертої статті 5, абзац третій частини п'ятої статті 7 Закону № 877-V).
		Положення цих норм кореспондуються зі статтею 10 зазначеного Закону, яка визначає право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема, внаслідок ненадання   ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
		Наведене   дає підстави вважати, що порушення органом державного нагляду (контролю)   вимог Закону   № 877-V щодо оформлення та надання суб'єкту господарювання повідомлення (направлення) про перевірку та посвідчення на здійснення перевірки, є підставою для недопущення останнім   посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю). Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, у подальшому предметом розгляду у суді має бути лише суть виявлених порушень. 
		Оцінку процедурним порушенням, які вчинені контролюючим органом при призначення та/або проведенні перевірки, суд може надати під час розгляду питання щодо правомірності рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами відповідної перевірки.
		При цьому, акт перевірки як носій доказової інформації не повинен розцінюватися як єдиний або виключний доказ наявності правопорушення, виявленого за результатами спірної перевірки. Натомість основними доказами є письмові документи, показання свідків та інші належні та допустимі докази, як ті, на які є посилання в акті спірної перевірки, так і ті, що надані сторонами або витребувані судом на виконання приписів статті 11 КАС України щодо офіційного з'ясування обставин справи.
		Крім того, посилання позивача на порушення норм Закону України «Про землеустрій» є необґрунтованими, оскільки зазначений закон не поширюється на спірні правовідносини, оскільки він не встановлює обов'язку Державної екологічної інспекції складати проект землеустрою земельної ділянки, щодо якої здійснюється перевірка, як це стверджує позивач.
		Також, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження позивача, викладені у касаційній скарзі, відносно того, що жом, дефекат і некондиційний буряк не є відходами у розумінні Закону України "Про відходи".
		Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
		Відповідно до Наказу Держстандарту від 29.02.1996 року  № 89 "Державний класифікатор України. Класифікатор відходів ДК 005-96"  об'єктами класифікації у класифікаторі відходів є відходи, під якими розуміють будь-які речовини та предмети, утворювані у процесі виробництва та життєдіяльності людини, внаслідок техногенних чи природних катастроф, що не мають свого подальшого призначення за місцем утворення і підлягають видаленню чи переробці з метою забезпечення захисту навколишнього середовища і здоров'я людей або з метою повторного їх залучення у господарську діяльність як матеріально-сировинних і енергетичних ресурсів, а також послуги, пов'язані з відходами. 
		До переліку відходів, затвердженого Наказом Держстандарту від 29.02.1996 року  № 89 віднесено, зокрема, жом, дефекат і некондиційний буряк, що спростовує твердження позивача відносно того, що вони не є відходами.
		Враховуючи наведене, припис відповідача № 03/039 від 04.03.2013 року є законним та обґрунтованим.
		Колегія суддів дійшла висновку про скасування судових рішень у частині вимог про визнання протиправними дій відповідача в частині складання акта перевірки, а також у частині скасування акта обстеження земельної ділянки, розрахунку розміру шкоди та претензії та залишення без судових рішень в решті позовних вимог.
		 
		Керуючись ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів 
		 
		УХВАЛИЛА:
		Касаційну скаргу ТОВ  "Продовольча компанія "Зоря Поділля" задовольнити частково.
		Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року скасувати в частині визнання нечинним та скасування акта обстеження земельної ділянки № 1 від 04.03.2013 року, визнання нечинним та скасування розрахунку розміру шкоди зумовленої засміченням земельної ділянки промисловими відходами, та в цій частині провадження у справі закрити.
		В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року залишити без змін.
		 
		Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...