У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 липня 2009 року м.
Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка
А.В.,
суддів: Григор'євої Л.І., Косенка В.Й.,
Луспеника
Д.Д., Пшонки М.П.,
розглянувши
в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
«Квік» (далі - ТОВ «Квік») до приватної акціонерної компанії з обмеженою
відповідальністю «Утіліско Трейдінг Лімітед» (далі - АК «Утіліско Трейдінг
Лімітед»), ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус
Київського міського нотаріального округу Кабаєва Алла Анатоліївна, про визнання
довіреностей недійсними, припинення дій довіреностей шляхом визнання їх
недійсними та за зустрічним позовом АК «Утіліско Трейдінг Лімітед» та ОСОБА_2
до ТОВ «Квік» про визнання ОСОБА_2таким, що є повноважною особою, який діє як
повірений, визнання його права бути повіреним цієї компанії
за касаційною скаргою АК «Утіліско
Трейдінг Лімітед» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30
липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 27 січня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2008 року ТОВ «Квік»
звернулося до суду з указаним позовом до АК «Утіліско Трейдінг Лімітед» і
ОСОБА_1 про визнання довіреності від
13 лютого 2008 року недійсною, а у квітні 2008 року - з вимогами до
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4про припинення дій довіреностей від 29 жовтня 1998
року, від 15 січня 2007 року шляхом визнання їх недійсними.
Позивач зазначав, що довіреність на
ім'я ОСОБА_1 від 13 лютого 2008 року була видана в м. Києві ОСОБА_2ем у порядку
передоручення на підставі доручення від 29 жовтня 2008 року від імені АК
«Утіліско Трейдінг Лімітед». Просив визнати її недійсною з підстав,
передбачених ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, тому що згідно з п. 153
Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,
затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, у
довіреності, виданій у порядку передоручення, не допускається передавання
повіреній особі права на передоручення. Цією довіреністю порушуються їх права,
оскільки нею уповноважується ОСОБА_1. на вчинення юридичних дій щодо нерухомого
майна, що розташоване по АДРЕСА_1, яке належить їм на праві власності.
Крім того, ТОВ «Квік» просило
припинити дію довіреностей шляхом визнання їх недійсними, виданих АК «Утіліско
Трейдінг Лімітед»: від 29 жовтня 1998 року на ім'я громадянина Республіки
Словенія ОСОБА_2; від 15 січня 2007 року на ім'я громадян Республіки Словенія
ОСОБА_2та ОСОБА_3; від 15 січня 2007 року на ім'я громадянина Республіки
Словенія ОСОБА_2та громадянина України ОСОБА_4, тому що строк довіреностей
сплив і в силу ст. 248 ЦК України представництво припинилося. Також на останній
довіреності є видимі ознаки підробки стосовно строку дії довіреності - «до 15
січня 2008 року» замінено на «до 15 січня 2012 року». Цими довіреностями
порушуються права товариства, оскільки вчиняються юридично значимі дії щодо
зазначеної вище нерухомості, яка належить їм на праві власності, зокрема
ОСОБА_2 11 лютого 2008 року уклав від імені АК «Утіліско Трейдінг Лімітед»
договір на управління вказаним нерухомим майном.
Не визнавши позов, у липні 2008 року
АК «Утіліско Трейдінг Лімітед» звернулась до суду із зустрічним позовом, в
якому просила визнати ОСОБА_2особою повноважною особою та діє як повірений цієї
компанії на підставі довіреності від 15 січня 2007 року та на підставі цієї
довіреності має право бути повіреним компанії зі здійсненням усіх повноважень,
установлених довіреністю, що є дійсною до 15 січня 2012 року. Позивач посилався
на те, що АК «Утіліско Трейдінг Лімітед» як господарюючий суб'єкт має право
призначати довірених осіб для здійснення юридично значимих дій, а цією
довіреністю права ТОВ «Квік» не порушуються і його не стосуються.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 липня 2008 року,
залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 січня 2009
року, позов ТОВ «Квік» задоволено частково. Визнано недійсною довіреність від
імені АК «Утіліско Трейдінг Лімітед» від 15 січня 2007 року на ім'я
ОСОБА_2та ОСОБА_4. Визнано
недійсною довіреність, яка видана 12 лютого 2008 року АК «Утіліско Трейдінг
Лімітед» в особі ОСОБА_2на ім'я ОСОБА_1 У позові ТОВ «Квік» до ОСОБА_3
відмовлено. У задоволенні зустрічного позову АК «Утіліско Трейдінг Лімітед»
відмовлено. Розподілено судові витрати.
У касаційній скарзі представник АК «Утіліско Трейдінг Лімітед», посилаючись
на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм
процесуального права, просить судові рішення в частині задоволення позову ТОВ
«Квік» і відмови в задоволенні зустрічного позову АК «Утіліско Трейдінг
Лімітед» скасувати, а справу передати на новий розгляд; в іншій частині судові
рішення залишити без змін.
Колегія суддів Судової палати у
цивільних справах Верховного Суду України, заслухавши суддю-доповідача,
обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК
України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом
норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи позов про визнання довіреностей недійсними, суд першої
інстанції виходив із того, що АК «Утіліско Трейдінг Лімітед» не видавала 15
січня 2007 року довіреність на ім'я ОСОБА_2та ОСОБА_4, вона є підробленою, а
оскільки ця довіреність стала підставою для видачі 13 лютого 2008 року
ОСОБА_2ем від імені АК «Утіліско Трейдінг Лімітед» довіреності на ім'я ОСОБА_1,
то й вона є недійсною, тому що видана неуповноваженою особою. У визнанні інших
довіреностей недійсними суд відмовив, оскільки строк їх дії закінчився й вони
втратили свою чинність.
З такими висновками суду погодився й
суд апеляційної інстанції.
Проте до таких висновків суди дійшли з порушенням вимог матеріального та
процесуального закону.
Відповідно
до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі
питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і
заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані
(пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення
справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають
із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих
правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України
кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду
за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи
інтересів.
Як убачається із оспореної ТОВ «Квік» довіреності від 15 січня 2007 року,
що видана АК «Утіліско Трейдінг Лімітед» як довірителем своєму повіреному ОСОБА_2у та ОСОБА_4, не стосується прав
чи обов'язків ТОВ «Квік», яка також не є стороною цього правочину, що є
одностороннім. У довіреності взагалі не йдеться про нерухоме майно, що
розташоване по АДРЕСА_1, відносно якого між сторонами існує спір; у ній
представнику надаються повноваження представляти компанію в судових органах
(а.с. 49-50).
У зв'язку з викладеним суду потрібно було визначитись, чи заявлена позовна
вимога про припинення дії цієї довіреності шляхом визнання її недійсною особою,
якої вона стосується; чи порушуються нею права, свободи чи законні інтереси
позивача; чи видана вона як суб'єктом господарювання в межах своїх повноважень
і на основі вільного волевиявлення та чи стосується лише цієї юридичної
особи.
Розглядаючи зустрічні позовні вимоги про визнання ОСОБА_2повноважною
особою, яка діє як повірений АК «Утіліско Трейдінг Лімітед» на підставі
довіреності від 15 січня 2007 року, та визнання за ним права бути повіреним і
відмовляючи в позові через необґрунтованість вимог, суд виходив із того, що цей
позов є фактичним визнанням первісного позову, тому немає підстав для його
задоволення. Разом із тим такі висновки не відповідають заявленій підставі
позову. Крім того, суд не з'ясував, чи відповідають такі вимоги способам
захисту, передбаченому ст. ст. 15, 16 ЦК України; чи пов'язані такі вимоги зі
спором між суб'єктами цивільного права; чи направлені вони фактично на
підтвердження факту чинності виданої довіреності, дійсність якої повинна
встановлюватись у кожному конкретному випадку тим органом, який розглядає
певний правовий спір.
Однією з основних конституційних засад відправлення правосуддя та елементом
справедливого й публічного судового розгляду, що гарантується ст. 6 Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод, є повідомлення осіб, які беруть
участь у справі, про дату судового засідання. Зазначене передбачено й вимогою
ч. 1 ст. 158 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який є відповідачем за первісним позовом,
посилався на те, що про дату судового засідання в установленому порядку судом
першої інстанції не повідомлявся (а.с. 406-411).
Апеляційний суд у порушення вимог ст. 315 ЦПК України (щодо мотивування
підстав відхилення скарги) ці доводи скарги взагалі не розглядав та не давав їм
оцінки.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачі у справі за первісним
позовом повідомлялися в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 74 ЦПК України (через
оголошення у пресі). Разом з тим зазначена норма права діє лише у випадку, якщо
місце проживання відповідача невідоме. Місце проживання відповідача ОСОБА_2, який є громадянином
Республіки Словенія, було відоме, воно зазначене в оголошенні через пресу (а.с.
172).
Статтею 80 Закону України «Про
міжнародне приватне право» передбачено, що у разі, якщо при розгляді справи з
іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або
отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може
направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в
порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України або міжнародним
договором України.
Оскільки відповідач є іноземцем, то в силу ч. 3 ст. 415 ЦПК України суди
України можуть звертатися до іноземних судів з дорученням про виконання окремих
процесуальних дій.
Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у
цивільних або комерційних справах, укладеною 15 листопада 1965 року в місті
Гаазі, до якої Україна приєдналася 19 жовтня 2000 року, передбачено, що правова
допомога включає в себе й виконання судових процесуальних дій, зокрема вручення
та передачу документів
У порушення зазначених норм права
відповідач ОСОБА_2 про дату судового засідання в установленому порядку не
повідомлявся, що для апеляційного суду було безумовною підставою для скасування
рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Крім того, суд визнав недійсною довіреність від імені від АК «Утіліско
Трейдінг Лімітед» від 12 лютого 2008 року на ім'я ОСОБА_2та ОСОБА_4, якої у
справі немає, відносно якої позов не пред'являвся, оскільки спір виник з
приводу довіреності від 13 лютого 2008 року.
Доводи представника ТОВ «Квік» щодо відсутності повноваженняОСОБА_5.
подавати та підписувати касаційну скаргу від імені АК «Утіліско Трейдінг
Лімітед», то вони спростовуються доданими до касаційної скарги документами, які
на час подання касаційної скарги недійсними визнані не були.
За таких обставин судові рішення не
відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до
неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування
ухвалених судових рішень із передачею справи на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338
ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу приватної акціонерної компанії з обмеженою
відповідальністю «Утіліско Трейдінг Лімітед» задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 липня 2008 року та
ухвалу апеляційного суду міста Києва від 27 січня 2009 року скасувати, справу
передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В.
Гнатенко
Судді: Л.І.
Григор'єва
В.Й.
Косенко
Д.Д. Луспеник
Пшонка М.П.