Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/11537/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2015. Зареєстровано: 24.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2015.
Дата набрання законної сили: 05.03.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/11537/13-к
		пр.№ 1-кп/464/12/15 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		03.02.2015 року
		   Сихівський районний суд м.Львова
		в складі: головуючої - судді     ОСОБА_1 
		 при секретарі             ОСОБА_2 
		 з участю прокурора         ОСОБА_3 
		    захисника                 ОСОБА_4  
		 потерпілої                 ОСОБА_5 
		 представника потерпілої         ОСОБА_6 
		 підсудного                 ОСОБА_7 
		. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження про обвинувачення 
		    ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, працюючого робітником ПП «Леокераміка», проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого 25.07.2006р. Шевченківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі, покарання відбув повністю 
		   
		- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		підсудний ОСОБА_7 09 вересня 2013 року близько 01.00 год., знаходячись в приміщенні кухні квартири АДРЕСА_2 , під час побутового конфлікту із ОСОБА_8 , не передбачивши можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити,відштовхнув останню від себе від чого ОСОБА_9 впала на підлогу, при падінні вдарившись головою до стіни поблизу дверей кухні. Піднявши ОСОБА_8 підсудний посадив її на стілець, в подальшому під час продовження конфлікту ОСОБА_7 намагаючись вирвати із рук ОСОБА_8 одяг, не передбачивши можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити,потягнув його на себе, від чого ОСОБА_8 , яка сиділа на стільці, не втрималась та впала на підлогу, вдарившись головою. Від вказаних падінь у ОСОБА_8 утворились два контузійні вогнища (забій головного мозку), які призвели до прогресуючого набрякунабухання головного мозку та її смерті. 
		В судовому засіданні підсудний винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що проживав у квартирі АДРЕСА_2 , разом із фактичною дружиною ОСОБА_10 , яка чекала від нього дитину, у вказаній квартирі проживала також матір його дружини ОСОБА_8 09.09.2013р. пізно ввечері між ним та ОСОБА_8 виник конфлікт, який був спровокований останньою, оскільки вона перебувала в нетверезому стані, виганяла його з квартири, кричала до нього, проклинала його, ОСОБА_10 , яка в той час перебувала у лікарні, та їх ще ненароджену дитину . В процесі цього конфлікту, перебуваючи на кухні, він відштовхнув ОСОБА_8 від себе, від чого вона не втримавшись на ногах впала та вдарилась головою до стіни чи до дверей. Він її підняв та посадив на стілець на кухні, після чого вона продовжувала конфліктувати та схопила його за одяг. Намагаючись вирватись від неї він сильно потягнувши за одяг, який знаходився у неї в руках, від чого вона, через нетверезий стан, не втрималась на стільці та впала на підлогу вдарившись головою. Після цього він на допомогу покликав сусідку ОСОБА_11 , вони викликали швидку медичну допомогу, однак після їх приїзду ОСОБА_8 категорично відмовилась від госпіталізації та лягла спати. Вранці він пішов на роботу, а ОСОБА_8 ще спала. В подальшому йому стало відомо, що зранку їй стало гірше і її забрали в лікарню. Жодних ударів їй він не наносив, умислу на спричинення тілесних ушкоджень не мав та не спричиняв їх. ОСОБА_8 при житті зловживала спиртним, коли випивала ставала конфліктна та агресивна, крім того, вона підтримувала стосунки з якимось чоловіком, від якого інколи поверталась з тілесними ушкодженнями. Враховуючи те, що жодних протиправних дій щодо ОСОБА_8 не вчиняв просить його виправдати. 
		Незважаючи на невизнання вини підсудним, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю та обєктивно стверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами.
		       
		   Показаннями підсудного в частині визнання наявності конфлікту між ним та ОСОБА_8 , в процесі якого від його необережних дій вона двічі падала та вдарялась головою. 
		Показаннями потерпілої ОСОБА_10 , яка суду ствердила, що 09.09.2013р. перебувала на лікуванні, у зв`язку із загрозою для вагітності, пізно вночі до неї подзвонив підсудний, який повідомив про конфлікт між ним та її матір`ю, чула її сварку, однак, погроз з боку ОСОБА_7 в сторону матері не було. На наступний день зранку прийшла додому та побачила, що матері погано тому викликала швидку. У заяві про вчинення кримінального правопорушення повідомила про те, що матір побив ОСОБА_7 , виходячи зі слів працівників міліції, хоча мати про таке їй не повідомляла. В подальшому матір було прооперовано, однак 14.09.2013р. вона померла. Вважає, що підсудний не міг умисно нанести матері тілесні ушкодження, оскільки в них з матір`ю були нормальні стосунки, він ніколи не конфліктував. Спровокувати конфлікт могла матір, яка зловживала спиртним, у зв`язку із чим неодноразово доставлялась до психіатричної лікарні, в нетверезому стані ставала агресивною. Будь-яких претензій до підсудного немає, просить його виправдати у вчинені кримінального правопорушення.
		 
		   Показаннями свідка ОСОБА_11 , яка ствердила, що 09.09.2013 р. її сусідка ОСОБА_8 та ОСОБА_7 перебували у неї в гостях, ОСОБА_7 пробувши трошки часу пішов до себе, а ОСОБА_8 залишилась. Вона пішла спати, а ОСОБА_8 з її чоловіком ще деякий час вживали спритні напої. Вже вночі ОСОБА_8 пішла до себе додому, через деякий час до неї подзвонив ОСОБА_7 , який попросив зайти до них. В їх квартирі вона побачила на кухні ОСОБА_8 , якій було погано, на обличчі було видно ушкодження. ОСОБА_7 допомагав їй , витирав кров, на її запитання, що сталося ОСОБА_8 відповіла, що падала. ОСОБА_7 говорив, що вона вчинила скандал, чіплялась до нього, падала на кухні, вдарилась головою. Коли приїхала швидка, яку викликали вона із підсудним, ОСОБА_8 категорично відмовилась їхати в лікарню. Про те, що її хтось побив не повідомляла ні ОСОБА_8 , ні будь-хто інший . 
		   Даними протоколу огляду місця події від 14.09.2013р., з якого вбачається, що предметом огляду є квартира АДРЕСА_2 , на кухні якої виявлено сліди крові на стіні поблизу дверей кухні.
		 
		   Даними слідчого експерименту проведеного за участю підсудного, під час якого він розповів про обставини події 09.09.2013р. та показав, як спершу відштовхнув ОСОБА_8 від чого вона впала показав місце де вона ймовірно вдарилась, а потім як вона впала від того як він потягнув за одяг, який був в її руках.
		 
		З висновків судово-медичної експертизи №57/13 від 14.10.2013р. та додаткової судово-медичної експертизи №430/14 від 10.10.2014р. вбачається, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 та при її обстеженні в лікарні виявлено черепно-мозкову травму у вигляді забою головного мозку з наявністю двох контузійних вогнищ - в лівій лобно-скроневій та правій тім`яно-потиличній ділянках з обширними синцями над цими ділянками та рани на чолі справа. Наявність обширних синців в різних сферичних ділянках голови з переходом на шию свідчить про те, що ділянку голови було прикладення сили не менше п`яти разів. Декотрі з них могли утворитися і при самовільному падінні. Однак всі ушкодження одночасно не могли бути заподіяні при одноразовому падінні. Кожен із синців та рана на голові відносяться до легкого тілесного ушкодження. Від ударів в ділянку двох з перекислених ушкоджень утворились два контузійні вогнища (забій головного мозку), кожне з яких могли привести до смерті самостійно і кожне з них відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Кожне з цих ушкоджень теж могло бути заподіяне як при самовільному падінні, так і при падінні з інерцією з контактуванням об виступаючі предмети кухні, коридору, кімнати. Обидва разом вони утворитися не могли. Таких падінь могло бути два. Крім цього на трупі ОСОБА_8 виявлено синці задньої поверхні правого плечового суглобу та тильної поверхні правої кисті, кожен з яких заподіяний тупим предметом, та відноситься до легкого тілесного ушкодження, декотрі з них могли утворитися при падінні. На внутрішніх поверхнях обидвох плечей трупа виявлено по 5 круглих синців, котрі є характерними для здавлювання пальцями рук і не могли утворитися при падінні. Кожен з них теж відноситься до легкого тілесного ушкодження. Всі пошкодження могли бути заподіяні 09 вересня 2013 року. Причиною смерті ОСОБА_8 стала закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку з наявністю контузійних вогнищ в лівій лобно-скроневій та правій тім`яно-потиличній ділянках, котра привела до прогресуючого набряку-набухання головного мозку. За даними медичних документів, смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 4.45 год. Всі пошкодження ОСОБА_8 тримала в невеликий проміжок часу, тому встановити послідовність їх нанесення неможливо. Кожне із ушкоджень, кошті були у ОСОБА_8 вона могла отримати в любому положенні (вертикальному, горизонтальному). Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_8 могла на протязі тривалого часу до кількох годин, самостійно рухатися, розмовляти чи чинити інші цілеспрямовані дії. За даними медичних документів ОСОБА_8 при житті страдала гіпертонічною хворобою, котра супроводжувалась кризами, на фоні одного з них могли виникнути розлади функції мозкової діяльності і могло привести до падіння. 
		Показаннями допитаної в судовому засіданні експерта ОСОБА_12 , яка підтримала вказаний висновок та ствердила, що два тілесних ушкодження отриманих ОСОБА_8 , які є тяжкими, могли утворитись від падіння із контактуванням з виступаючими предметами. Падіння могло бути як самовільним, так і спричинене як ударом, так і різким погіршенням стану здоров`я, зважаючи на наявність у ОСОБА_8 гіпертонічної хвороби та вживанням алкогольних напоїв. Крім того, при розтині трупа ОСОБА_8 у неї було виявлено алкогольну міокардіопатію, яка виникає лише у осіб, які зловживають алкогольними напоями. 
		Відтак, оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що такі є належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність є достатньою для висновку про винуватість підсудного у вчиненні кримінального правопорушення .
		Органом досудового слідства дії підсудного кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, однак, з такою кваліфікацією суд погодитись не може виходячи з того, що стороною обвинувачення не надано суду достатніх та належних доказів, які б безсумнівно підтверджували умисел підсудного на спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень. Жоден із допитаних свідків не ствердив про обставини, які б про це свідчили, висновком судово-медичної експертизи щодо механізму утворення тяжких тілесних ушкоджень стверджується, що такі могли виникнути внаслідок падіння, категоричного висновку, що тяжкі тілесні ушкодження утворились внаслідок ударів експертом не надано. 
		Суд вважає, що показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не підтверджують обвинувачення за ч.2 ст.121 КК України, з огляду на те, що жоден із них не ствердив про таке.
		Так, допитаний свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні ствердив, що відомості в медичні документи щодо причин отриманих потерпілими травм зазвичай вносить зі слів потерпілих. Тому відомості про те, що ОСОБА_8 побита відомою особою внесені ним до медичної карти з її слів, хоча обставин цього не пригадує. Однак, остання, очевидно, не повідомляла ким саме, оскільки будь-які прізвища ним не зазначені.
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що 09.09.2013р. в складі медичної бригади швидкої допомоги виїжджала на виклик по АДРЕСА_2 , де оглядала ОСОБА_8 , яка була з тілесними ушкодженнями. На її запитання ОСОБА_8 нічого не повідомляла звідки в неї травми. В квартирі також були її сусідка та з`ять, останні також нічого не розповідали з приводу ушкоджень. Надавши їй першу медичну допомогу наполягали на госпіталізації, однак, ОСОБА_8 категорично відмовилась від цього. Оскільки її стан не був критичним, надавши необхідну медичну допомогу, вони поїхали.
		Статтею 62 Конституції України закріплено принцип презумпції невинуватості, що також знайшло своє відображення і у нормах кримінального процесуального кодексу України. При цьому, юридичний зміст принципу презумпції невинуватості включає серед інших і правила про те, що висновок про винність особи у вчиненні злочину не може грунтуватися на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні злочину тлумачаться на її користь. 
		 
		Враховуючи дослідженні в судовому засіданні вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що такими не підтверджено умислу підсудного на спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, а доводиться факт вчинення ним необережних дій щодо ОСОБА_8 , які виразились у прикладанні ним сили для її відштовхування, не передбачення можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча він повинен був та міг їх передбачити, що призвело до її падінь, в результаті яких ОСОБА_8 спричинено тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до її смерті, відтак, дії підсудного слід вірно кваліфікувати за ч.1 ст.119 КК України, оcкільки він вчинив вбивство з необережності.
		При цьому, суд вважає, що з обвинувачення слід виключити таку обтяжуючу обставину, як вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, оскільки така документально не підтверджена, а підсудним такий стан заперечується. 
		 
		При призначенні підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме вчинення кримінального правопорушення середньої тяжкості, особу підсудного, який має судимість, позитивно характеризується за місцем проживання, працює, також те, що до конфлікту, наслідком якого стало вчинення кримінального правопорушення призвели дії самої ОСОБА_8 , зважаючи на позицію потерпілої, яка немає до підсудного будь-яких претензій і просить його виправдати, наявність у підсудного неповнолітньої дитини та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді обмеження волі.
		В строк відбуття покарання підлягає зарахуванню термін перебування під вартою з 14.09.2013р. з розрахунку один день перебування під вартою за два дні обмеження волі. 
		Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,-
		з а с у д и в :
		ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.119 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки обмеження волі .
		Строк відбуття покарання рахувати з 14.09.2013р., зарахувавши в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 14.09.2013р., з розрахунку один день перебування під вартою за два дні обмеження волі 
		Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити - тримання під вартою.
		На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня проголошення, а підсудним в той же строк з часу вручення копії вироку. 
		 
		Головуюча :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...