Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2009 року м.
Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Костенка
А.В., Левченка Є.Ф.,
Лихути Л.М.,
Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на
утримання дитини та дружини,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про стягнення аліментів на
утримання дитини та дружини.
Позивачка зазначила, що перебувають з відповідачем із
2006 року в зареєстрованому шлюбі та мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який
знаходиться на її утриманні. Оскільки на цей час вона не має можливості сама
утримувати дитину, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до
досягнення сином трирічного віку, а відповідач у добровільному порядку допомоги
не надає, просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина в розмірі 500 грн. щомісячно
та на своє утримання 500 грн. до досягнення дитиною трирічного віку.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 3 листопада
2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської
області від 24 грудня 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. аліменти в розмірі по 300
грн. щомісячно на утримання сина, але не менше 30 відсотків прожиткового
мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття та в розмірі
по 300 грн. на утримання ОСОБА_1. до досягнення сином трирічного віку.
У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати судові
рішення й ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову, посилаючись на
порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм
матеріального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути
законним і обґрунтованим. Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час
ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими
обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції, з висновком
якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що згідно із
ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею
повноліття, а відповідно до ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина,
має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох
років.
Судом установлено, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. перебувають у
зареєстрованому шлюбі з 24 травня 2006 року, в цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3. Позивач ОСОБА_1. перебуває у відпустці по
догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину
присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в
твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру
аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2)
стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у
платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків,
дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути
меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за
винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів
має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за
наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або
одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Перевіряючи доводи ОСОБА_2 щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, суди належним
чином врахували положення ч. 1
ст. 184 СК України щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій
сумі, як у разі наявності нерегулярного, мінливого доходу платника.
При визначенні розміру аліментів суд, разом з тим, відповідно до ст. 182 СК
України вірно ураховував матеріальне положення платника аліментів і зробив
висновок про те, що відповідач є молодою працездатною особою і спроможний
платити аліменти як на утримання сина так і дружини.
Проте визначаючи такий розмір аліментів на утримання дитини, суд, зобов'язаний був врахувавши всі обставини, визначити зразу належний розмір,
а не встановивши конкретний розмір у твердій грошовій сумі, всупереч вимогам ч.
2 ст. 182 СК України додатково встановлювати мінімальний розмір стягуваних
аліментів.
За таких обставин рішення суду в частині визначення мінімального розміру стягуваних аліментів слід змінити, виключивши з резолютивної частини рішення
слова ”але не
менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку”.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1. аліментів в розмірі 300 грн.
щомісячно на утримання сина до досягнення ним повноліття та в розмірі по 300
грн. на утримання ОСОБА_1. до досягнення сином трирічного віку відповідає
обставинам справи і чинному законодавству.
Керуючись ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 3 листопада 2008 року та ухвалу
апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2008 року змінити.
Виключити з резолютивної частини рішення частину речення з зазначенням “ але не
менше 30 відсотків прожиткового
мінімуму для дитини відповідного віку”.
У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г.
Ярема
Судді: А.В.
Костенко
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Я.М. Романюк