Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 821/1312/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2015. Зареєстровано: 26.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		24 лютого 2015 року                               м. Київ                                        К/800/55095/14 
		 
		 
		 
		Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
		 
		       Єрьоміна А.В.(головуючий);          Кравцова О.В.,        Цуркана М.І.,   
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом   прокурора м. Херсона до виконавчого комітету Херсонської міської ради, треті особи - комунальний заклад «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних», комунальний  заклад «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського», про визнання незаконним та скасування рішення, що переглядається за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У квітні 2013 року прокурор м. Херсона (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Херсонської міської ради (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення від 20 листопада 2012 року № 395 "Про встановлення платних послуг", яким встановлені тарифи на платні послуги, які можуть надаватись у комунальних закладах міста - "Херсонській міській клінічній лікарні ім. А. і О. Тропіних" та "Херсонській міській клінічній лікарні ім. О.С. Лучанського".
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при прийнятті оскарженого рішення відповідач діяв по за межами владних повноважень.
		На думку позивача, зазначене рішення прийнято з перевищенням повноважень,  суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".
		Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 3 червня 2013 року. залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, у задоволені позовних вимог відмовлено.
		У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, заступник прокурора Одеської області просить оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення  про задоволення адміністративного позову.
		Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, прокуратурою м. Херсона проведено перевірку додержання Основ законодавства про охорону здоров'я в частині надання платних послуг комунальними закладами охорони здоров'я, під час проведення якої було встановлено, що виконкомом Херсонської міськради 20 листопада 2012 року прийнято рішення № 395 "Про встановлення платних послуг".
		Зазначеним вище рішенням комунальним закладам "Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних" та "Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського" встановлені тарифи на платні медичні послуги згідно з додатками до рішення №№ 1, 2, які можуть надаватись цими закладами у випадках  та за переліком відповідно до додатку № 3.
		Відмовляючи у задоволені позову суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що комунальні заклади "Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних" та "Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського" засновані на комунальній власності територіальної громади м. Херсона. 
		Відповідно до пп. 2 п."а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" та постанови Кабінету Міністрів України № 1138 від 17 вересня 1996 року "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти", відповідач як виконавчий орган міської ради мав право встановлювати (затверджувати) тарифи на послуги у сфері охорони здоров'я.
		Вищий адміністративний суд України погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 18 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (далі - Закон № 2801-ХІІ) всі заклади охорони здоров'я мають право використовувати для підвищення якісного рівня своєї роботи кошти, добровільно передані підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами, а також з дозволу власника або уповноваженого ним органу встановлювати плату за послуги у сфері охорони здоров'я.
		Статтею 13 Статуту Херсонської міської ради зазначено, що органами місцевого самоврядування є міська рада та виконавчий комітет міської ради. 
		Міський голова, міська рада та її виконавчі органи здійснюють свою діяльність щодо реалізації функцій міського самоврядування, за дорученням міської громади, від її імені та її інтересах (стаття 20 Статуту).
		Виконком Херсонської міськради є уповноваженою особою власника - Херсонської територіальної громади, що повністю відповідає статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).
		Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначено, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України (254к/96-ВР). 
		Органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/9б-ВР ) та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування (994 036), яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
		Підпунктом 2 пункту "а" статті 28 Закону № 280/97-ВР (у редакції на час прийняття оспорюванного рішення) передбачено, що до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін, відносить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги;
		До інших послуг суди попередніх інстанцій обґрунтовано віднесли і послуги у сфері охорони здоров'я, на підставі того, що законодавець не виділяє повноваження міської ради або виконавчого комітету у сфері ціноутворення у галузі охорони здоров'я в окрему правову норму та не регулює їх якимось особливим чином.
		Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позовні вимоги прокурора м. Херсона є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд  України вважає, що судами  попередніх інстанцій вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. 
		Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року - без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Судді :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...