Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/273/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2015. Зареєстровано: 26.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2015.
Дата набрання законної сили: 08.03.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 24.02.2015 р.                                                                        Справа № 914/273/15 
		 
		 
		За позовом:    до відповідача:   Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі : Позивача: Департаменту економічної політики  Львівської міської ради, м.Львів Товариства з обмеженою відповідальністю  Фірма "ЛЕВ", м.Львівпро:           стягнення  заборгованості. Ціна позову 192 172,34 грн. 
		                    Суддя  Кітаєва С.Б.
		Представники:
		прокурор:Леонтьєва Н.Т. - прокурор Прокуратури Львівської області
		від позивача: Шмотолоха О.П. - представник (довіреність в матеріалах справи)
		від відповідача: Куліш О.І. - представник (довіреність в матеріалах справи)
		 
		Права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд роз'яснив прокурору та представникам сторін. Заяви про відвід судді не надходили.
		 
		Суть спору:  На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики  Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю  Фірма "ЛЕВ",  про стягнення  заборгованості. Ціна позову 192     172,34 грн.
		Ухвалою суду від 31.01.2015р. за даним позовом порушено провадження  справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16.02.2015р.  Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.
		В судовому засіданні 16.02.2015р. прокурор подав пояснення по справі  від Прокуратури Залізничного району м.Львова  стосовно залучення до участі у справі  в статусі третьої особи  без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на  відповідача (в подальшому зареєстроване в канцелярії суду за вх.№6402/15).
		В судовому засіданні 16.02.2015р. позивач при супровідному листі (в подальшому зареєстрований в канцелярії суду за вх.№6401/15) подав витребовувані судом документи по справі, а саме заяву про відсутність у провадженні господарських судів України або іншого уповноваженого органу справи з такого спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також про відсутність рішення цих органів з такого спору, довідку про стан заборгованості, довідку про погашення заборгованості, докази надіслання відповідачу листа-вимоги, копію рішення у справі №914/3409/13 від 06.11.2013р., які судом прийняті та приєднані до матеріалів справи. 
		Представник відповідача в судовому засіданні  підтримав клопотання вих.№23 від 13.02.2015 року (вх.№6229/15 від 13.02.2015 р., у якому визнаються  позовні вимоги) про розстрочку виконання рішення суду згідно графіку, наведеного у клопотанні, у зв"язку із  важким матеріальним становищем відповідача. Клопотання подано в порядку ст.121 ГПК  України.
		Ухвалою суду від 16.02.2015р. розгляд справи відкладено на 24.02.2015р., а також відкладено розгляд питання про залучити до участі у справі на стороні відповідача в статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору  замовника за договором про пайову учать №235 від 28.11.2011р. ОСОБА_3
		24.02.2015р. за вх.№7775/15 відповідач подав клопотання від 23.02.2015р. №33 в якому виразив прохання не приймати до розгляду клопотання від 13.02.2015 року №23 (вх.№6229/15 від 13.02.2015 р.) та долучити його до матеріалів справи.
		24.02.2015р. за вх.№7776/15 відповідач подав клопотання від 23.02.2015р. №32 в якому позовні вимоги про стягнення 192172,35 грн. визнав та у зв'язку з важким матеріальним становищем відповідача, що підтверджується довідкою про дебіторську заборгованість ТзОВ «Лев» від 23.02.2015р., виразив прохання, в порядку п.6 ст.83 ГПК України, про розстрочення заборгованості у розмірі 192172,34 грн. згідно наступного графіку:
		- 19217,23 грн. до 30.03.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.04.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.05.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.06.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.07.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.08.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.09.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.10.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.11.2015 року;
		- 19217,25 грн. до 30.12.2015 року.
		Прокурор в судове засідання 24.02.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав, проти клопотання відповідача щодо розстрочення заборгованості не заперечив.
		Позивач в судове засідання 24.02.2015р. явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав, не заперечив проти клопотання відповідача щодо розстрочення заборгованості.
		Відповідач в судове засідання 24.02.2015р. явку повноважного представника забезпечив, підтримав клопотання від 23.03.2015р. №32 (вх.№7776/15 від 24.02.2015р.) про розстрочення заборгованості згідно графіку зазначеного в клопотанні.
		Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
		Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом  створено сторонам необхідні умови  для встановлення фактичних обставин  справи і правильного застосування законодавства.
		Із врахуванням наведеного, матеріалів  у справі, господарським судом дотримано  встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України  засад  здійснення судочинства та забезпечено  відповідачу можливість реалізації  передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі,  а тому суд  в межах процесуального Закону ( ст.ст.43,75 ГПК України)  вбачає за можливе розглянути  справу за наявними в ній матеріалами.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора  представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України,  судом встановлено.
		Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Кожна  особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		              Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов"язків є, зокрема договори та інші правочини.
		Згідно  ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України)  однією з підстав виникнення господарського зобов"язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
		Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
		Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими  відповідно до актів цивільного законодавства.
		Як вбачається із матеріалів справи, 28.11.2011р. на виконання вимог Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності" між Департаментом економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_3 як замовником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лев» як Інвестором  укладено договір про пайову участь №235 у відповідності до п.1.1. якого інвестор будівництва зобов'язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим договором. 
		31.10.2013р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради з однієї сторони та ОСОБА_3 як Замовником, ТзОВ «Лев» як Забудовником з другої сторони укладено додаткову угоду від 28.01.2011р. №235, якою внесено зміни до п.2.2 договору.
		Відповідно до умов договору та додаткової угоди відповідач зобов'язується сплатити кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова в сумі 384344,69 грн. в декілька етапів:
		- 192172,35 грн. по 31.12.2012р.;
		- 192172,34 грн. по 31.12.2014р.
		В період з 16.01.2013р. по 11.03.2014р. відповідачем сплачено 192172,35 грн. пайового внеску (на підставі рішення суду у справі №914/3409/13 від 06.11.2013р.).
		31.12.2014р. згідно договору та додаткової угоди наступив термін сплати пайового внеску у сумі 192172,34 грн.
		20.01.2015р. позивачем надіслано відповідачу лист №23-вих.-51 про необхідність перерахування суми пайового внеску у сумі 192172,34 грн. відповідно до умов договору, який залишений відповідачем без відповіді і задоволення.
		Прокурор (як і Позивач) зазначають, що відповідач не сплатив у визначені договором строки всієї суми пайового внеску і станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по сплаті пайового внеску за договором становить 192172,34 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по договору про пайову участь від 28.11.2011р. №235. Докази зворотнього (сплати пайового внеску) заявленої до стягнення суми) в матеріалах справи відсутні.
		Відповідно до положень ст.509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених  статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися  на засадах  добросовісності, розумності та справедливості.      
		Згідно з  ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  
		ч. 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.          
		Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню  у цей строк (термін). 
		Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
		Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
		В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідно до умов договору обов'язок по сплаті коштів - пайового внеску згідно погоджених етапів проведення розрахунків в договорі взяв на себе відповідач по справі.
		Розглянувши вказані вимоги, суд прийшов до висновку про те, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
		Відповідач позов визнав згідно клопотання від 23.02.2015р. №32 (вх.№7776/15 від 24.02.2015р.), не вжив заходів щодо погашення заборгованості в добровільному порядку. Доказів перерахування заявленої до стягнення суми пайового внеску на момент прийняття рішення відповідач не подав. 
		Відтак, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення 192172,34 грн. заборгованості по сплаті пайового внеску по договору підставна та підлягає до задоволення.
		Крім того, при поданні позову у вступній частині позовної заяви прокурором зазначено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  ОСОБА_3. 
		З приводу допущення, залучення даної третьої особи до участі у справі судом зазначається наступне. 
		У відповідності до п.1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики  застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу. 
		Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.           
		Враховуючи вищевикладене, умови договору №235 від 28.11.2011р., та те, що стороною укладеного договору був ОСОБА_3, а не ОСОБА_3, то суд не дійшов висновку про наявність юридичного інтересу у ОСОБА_3 у даній справі, оскільки у випадку  прийняття судового рішення з даної справи таку особу не буде наділено новими правами чи покладено на неї нових обов'язків, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, а відтак суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для залучення ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
		Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Враховуючи погодженість прокуратури та позивача з клопотанням про розстрочку виконання рішення, то дане клопотання судом приймається і підлягає задоволенню. 
		Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог і беручи до уваги те, що відповідачем позов визнано, то суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підставі і підлягають задоволенню повністю на суму 192172,34 грн. розстрочкою платежів на 10 (десять) місяців, згідно наступного графіку:
		- 19217,23 грн. до 30.03.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.04.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.05.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.06.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.07.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.08.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.09.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.10.2015 року;
		- 19217,25 грн. до 30.11.2015 року;
		- 19217,25 грн. до 30.12.2015 року.
		Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
		Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають  значення для правильного  вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її  вимоги чи заперечення на позов.
		Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		За вимогами пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України ,,Про судовий збір'' ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - один розмір мінімальної заробітної плати.
		У зв'язку з тим, що при поданні позову Прокурор Залізничного району м.Львова був звільнений від сплати судового збору, на підставі , то відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 3843,45 грн. покладаються на відповідача повністю та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.
		Керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 4-4, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1.Позовні вимоги зодоволити повністю.
		2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев» (79068, м.Львів, вул.Лінкольна, 10, ідентифікаційний код 13823795)  на користь Департаменту  економічної політики Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 34814859) заборгованість в розмірі 192172,34 грн. з розстрочкою розстрочкою платежів на 10 (десять) місяців, згідно наступного графіку:
		- 19217,23 грн. до 30.03.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.04.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.05.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.06.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.07.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.08.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.09.2015 року;
		- 19217,23 грн. до 30.10.2015 року;
		- 19217,25 грн. до 30.11.2015 року;
		- 19217,25 грн. до 30.12.2015 року.
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев» (79068, м.Львів, вул.Лінкольна, 10, ідентифікаційний код 13823795)  в дохід Державного бюджету України 3843,45 грн. витрат по сплаті судового збору. 
		4. Накази  видати відповідно до ст.116 ГПК України.
		             
		       В засіданні 24.02.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення. Повний текст рішення виготовлено 26.02.15р.
		 
		 
		      Суддя                                                                                           Кітаєва С.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...