Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/10946/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2015. Зареєстровано: 27.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2015.
Дата набрання законної сили: 24.02.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"24" лютого 2015 р.           Справа№ 910/10946/14
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Гаврилюка  О.М.
		суддів:            Зубець Л.П. 
		          Суліма  В.В. 
		 
		за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.
		за участю представників
		від позивача: Павалакі О.Ю. - дов. від 02.01.2015 року № 37
		від відповідача: Ковтонюк Ю.А. - дов. від 12.01.2015 року № ЦХЙ-15/5
		від третьої особи: не з'явилися
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2014 року
		 
		у справі № 910/10946/14 (суддя Пінчук В.І.)
		 
		за позовом Державного підприємства „Одеська залізниця" (м. Одеса)
		до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач" (м. Київ)
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
		Товариство з обмеженою відповідальністю „Колійні ремонтні технології" (с. Зубра Пустомитівського району Львівської області)
		про стягнення 2 190 080 грн. 78 коп.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До господарського суду міста Києва звернулося Державне підприємство „Одеська залізниця" з позовом до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач" про стягнення з відповідача на користь позивача збитків, понесених внаслідок порушення господарських зобов'язань, у розмірі 2 190 080 грн. 78 коп.
		Ухвалою від 07.08.2014 року господарський суд міста Києва залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Колійні ремонтні технології".
		Рішенням від 30.10.2014 року господарський суд міста Києва в позові відмовив.
		Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ДП „Одеська залізниця" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження рішення, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2014 року по справі № 910/10946/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги  задовольнити в повному обсязі.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2014 року ДП „Одеська залізниця" було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/10946/14 у судовому засіданні за участю представників сторін та третьої особи.
		Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року склад судової колегії змінювався.
		В судове засідання 24.02.2015 року повноважні представники третьої особи не з'явилися та про причини неявки своїх представників суд не повідомила, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
		В судовому засіданні 24.02.2015 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
		Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
		Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. 
		До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		Cт. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		15.01.2010 року Державне підприємство „Одеська залізниця" (покупець) та Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач" (постачальник) уклали договір поставки № ОД/НХ-10-10 НЮ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити на умовах цього договору та передати у власність, а покупець прийняти і оплатити продукцію виробничо-технічного призначення, найменування, кількість та ціни якої вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору та надаються додатково.
		Позивач стверджує, що відповідачем були йому поставлені матеріали верхньої будови колії, а саме клема КПП-5, вкладиш ВІП - 65-1, прокладка ПРП-2-1 виробництва ТОВ „Корпорація КРТ ", після монтажу та кількох місяців експлуатації яких розпочався „угон плітей".
		За твердженнями позивача поставка відповідачем дефектної продукції завдала йому збитків внаслідок понесення додаткових витрат (у ході заміни скріплень, вкладених у колію).
		Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не надано жодних підтверджуючих документів, що саме відповідачем було поставлено спірну продукцію, зокрема товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі, видаткові та податкові накладні, рахунки- фактури, сповіщення „авізо" тощо.
		Згідно п. 6.3 договору від 15.01.2010 року № ОД/НХ-10-10-НЮ приймання продукції по якості проводиться покупцем відповідно до Інструкції від 25.04.1966 року № П-7 „О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качесту", затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7 із змінами та доповненнями від 14.11.1974 року.
		Пунктом 6.3.1 договору від 15.01.2010 року № ОД/НХ-10-10-НЮ передбачено, що у разі виявлення невідповідності якості продукції документам зазначеним в п. 3.1 даного договору, виклик представників постачальника та виробника для участі в прийманні продукції по якості та складання двостороннього акту обов'язковий.
		Згідно п. 9 Інструкції від 25.04.1966 року № П-7 акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, у процесі монтажу, випробування, використання і збереження продукції.
		Відповідно до п. 33 зазначеної інструкції, акт про приховані недоліки складається в порядку, передбаченому інструкцією.
		Відповідно до п. 8 Інструкції від 25.04.1966 року № П-7 повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинне бути направлене йому не пізніше 24 годин після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упакування встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені основними й особливими строками поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.
		Місцевим господарським судом вірно встановлено, що позивачем не були надані докази направлення відповідачу відповідного виклику.
		Відповідно до п. 14 Інструкції від 25.04.1966 року № П-7 приймання продукції по якості має проводитись в точній відповідності із стандартами, технічними умовами, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідних документам. Які посвідчують якість поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.д.).
		Натомість, акти складені та підписані лише представниками позивача та виробника без участі представника відповідача та не містять жодного посилання на договір поставки від 15.01.2010 року № ОД/НХ-10-10-НЮ.
		Відповідно до ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. 
		Як вбачається з приписів ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства. 
		Згідно із ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
		Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України. 
		Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. 
		Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. 
		Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною. 
		Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неправомірних дій, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої. 
		Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено причинно-наслідковий зв'язок між неналежним виконанням зобов'язань відповідачем та спричиненням збитків позивачеві, як і самого факту понесення збитків, а також вини ДП „Укрзалізничпостач".
		На підтвердження збитків позивач посилається лише на калькуляцію вартості витрат (тобто саме витрат, а не збитків). До вказаної калькуляції включено вартість продукції, тоді як її заміну за власний рахунок здійснював виробник, безпідставно включено премію, вислугу років та ПДВ. 
		Крім того, позивач не надав жодних доказів понесення збитків у вигляді матеріальних витрат (розумних і необхідних).
		За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
		Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
		Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2014 року у справі № 910/10946/14 залишити без задоволення.
		2.          Рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2014 року по справі № 910/10946/14 залишити без змін.
		3.          Справу № 910/10946/14 повернути до господарського суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		Повний текст постанови підписано__26.02.2015 р.__
		 
		Головуючий суддя                                                            О.М. Гаврилюк 
		 
		Судді                                                                                Л.П. Зубець
		 
		                                                                                В.В. Сулім

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...