Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-20цс15 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		25 лютого 2015 року                                                                                                                         м. Київ
		 
		 
		Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
		 
		 
		головуючого Яреми А.Г.,  суддів:Григор'євої Л.І.,Лященко Н.П.,Сеніна Ю.Л.,- Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання батьківства та стягнення аліментів за заявою ОСОБА_8 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 серпня 2014 року, 
		в с т а н о в и л а: 
		У березні 2013 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_8 про визнання батьківства та стягнення аліментів.
		Зазначала, що з 1997 року підтримувала з відповідачем близькі стосунки. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у неї народилась дочка - ОСОБА_9, батьком якої є ОСОБА_8 У 2003 році відповідач виявив бажання познайомитися з дочкою, періодично їх навідував. З 2007 року вони проживали разом, вели спільне господарство. Проте ОСОБА_8 відмовився подати в органи реєстрації актів громадянського стану заяву про реєстрацію батьківства, матеріальної допомоги на утримання доньки не надає.
		З підстав статей 128, 180-183 Сімейного кодексу України (далі - СК України) ОСОБА_7 просила задовольнити позов.
		Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 31 липня 2014 року, позов ОСОБА_7 задоволено частково: визнано ОСОБА_8 батьком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнуто із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітньої дочки, ОСОБА_9, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) ОСОБА_8 щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 5 березня 2013 року, до досягнення дитиною повноліття; рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 серпня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України.
		У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 серпня 2014 року ОСОБА_8 порушує питання про скасування ухвалених у справі судових рішень та передачу справи на новий касаційний розгляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, - неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: статті 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС України) та статті 128 СК України. 
		Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_8 посилається на ухвали Верховного Суду України від 17 січня 2007 року, від 11 червня 2008 року та від 29 квітня 2009 року.
		ОСОБА_8 указує на те, що правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування норм матеріального права, покладені в основу судового рішення у справі, яка переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими судом касаційної інстанції в наданих для прикладу судових рішеннях, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваних судових рішень  підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
		За положеннями пункту 1 частини 1 статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
		При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. 
		У справі, яка переглядається, судами встановлено, що дитина, відносно якої встановлено батьківство, - ОСОБА_9, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Кузнецовську Рівненської області, її матір'ю є ОСОБА_7 Згідно з листом відділу РАЦС Кузнецовського МУЮ від 12 березня 2013 року № 180/11.2-13 запис про батька ОСОБА_9 відповідно до частини 1 статті 135 СК України внесено на підставі заяви матері. Позивачка у шлюбі з відповідачем не перебувала й не перебуває, відповідач наявність стосунків із позивачкою не визнав, своє батьківство заперечував. 
		Ухвалюючи рішення про визнання батьківства та стягнення аліментів, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суди апеляційної та касаційної інстанцій, керувався нормами статей 128, 180-183 СК України й виходив із того, що цей факт підтверджується ухилянням останнього без поважних причин від проведення судово-генетичної експертизи.
		Ухвала Верховного Суду України від 29 квітня 2009 року, на яку як на приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції посилається в заяві про перегляд судового рішення заявник, не може бути прикладом неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки, на відміну від справи, яка переглядається, у ній особа звернулась із позовом про встановлення факту батьківства посмертно та визнання права власності в порядку спадкування, а отже, у справах наявні різні фактичні обставини.
		Разом із тим у інших справах, які виникли з подібних правовідносин - визнання батьківства, за аналогічних обставин суд касаційної інстанції в ухвалах Верховного Суду України від 17 січня 2007 року та від 11 червня 2008 року, виходив із того, що при встановленні батьківства щодо дитини, яка народилась до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, а не норми СК України.
		Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
		Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.
		За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина 1 статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року.
		Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у статті 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у статті 53 КпШС України, при вирішенні питання про те, якою нормою необхідно керуватися при розгляді справ цієї категорії, слід виходити з дати народження дитини.
		При розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
		Справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК України, зокрема частини 2 статті 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільно-процесуального законодавства.
		Отже, суд касаційної інстанції у справі, яка переглядається, помилково погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлення батьківства відносно ОСОБА_9, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на підставі норм СК України.
		Ураховуючи викладене, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 серпня 2014 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 360-3, частиною 1 статті 360-4 ЦПК України, судова палата у цивільних справах Верховного Суду України 
		п о с т а н о в и л а: 
		Заяву ОСОБА_8 задовольнити.
		Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 серпня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.
		 Головуючий  А.Г. ЯремаСудді:                                        Л.І. Григор'єва  Л.І. ОхрімчукВ.І. Гуменюк  Ю.Л. СенінН.П. Лященко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...