Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/28347/14 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 02.03.2015. Зареєстровано: 02.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24.02.2015Справа №910/28347/14За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" Актив-Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Шевченка Олександра Володимировича 
		до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АРБІМАРКЕТ"                           
		про визнання правочину недійсним 
		Суддя Ярмак О.М.
		Представники:
		Від позивача: Данко А.Б. за дов.
		Від відповідача: Прокопенко Т.Ю. за дов.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Пред'явлені вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та  зміни сторони у зобов'язанні від 01.09.2014 р., укладеного між ПАТ КБ «Актив-Банк» та ТОВ «ФК «АРБІМАРКЕТ».
		Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний правочин не відповідає вимогам, передбаченим ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вчинений з порушенням обмежень, встановлених НБУ, а також підписаний особою, яка не мала на це повноважень, відтак, позивач просив задовольнити позовні вимоги та визнати договір про відступлення права вимоги та  зміни сторони у зобов'язанні від 01.09.2014 р. недійсним.
		Відповідач позов не визнає, у відзиві на позовну заяву вказує, що не є пов'язаною особою банку, оспорюваний правочин вчинений без порушення обмежень НБУ, а договір зі сторони позивача підписаний тимчасово виконуючим обов'язки Голови правління, тобто уповноваженою особою банку.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		01 вересня 2014 р. між позивачем - ПАТ КБ «Актив-Банк» (далі - первісний кредитор) та відповідачем - ТОВ «ФК «АРБІМАРКЕТ» ( далі - новий кредитор) було укладено догові про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні, відповідно до якого первісний кредитор в порядку та на умовах, визначених Договором та чинним в Україні законодавством, за плату, передбачену Договором, відступає, а новий кредитор набуває права грошових вимог первісного кредитора в розмірі та в обсязі, визначеному договором за наступним Кредитним договором, судовим рішенням Оболонського районного суду м. Києва та договорами, що забезпечують зобов'язання боржника за кредитним договором, а саме: 
		1.          Кредитним договором № 9.1.07/ІЖ-1 від 31.10.2007 р., з усіма наступними змінами та доповненнями, що укладений між первісним кредитором та Шкарупою В.Л. (боржник);
		2.          Договором іпотеки від 31.10.2007 р., що укладений між первісним кредитором та боржником, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончарено Н.О., внесено в реєстр за № 573, згідно якого в іпотеку первісному кредитору передано: трикімнатну квартиру, загальною площею 113,20 кв.м., жилою площею 66,0 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Осиповського, будинок 9, квартира 69;
		3.          Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12.02.2009 р. у справі № 2-1380/09, згідно з яким з боржника стягнуто заборгованість за кредитним договором, а саме: 1 513 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 127 055,86 грн. заборгованості за процентами, 9 682,40 грн. заборгованості за комісією, 51 427,46 грн. неустойки (пені та штрафу), судовий збір в сумі 1700,00 грн.  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30,00 грн., а всього 1 702 896,52 грн. На виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва видано виконавчий лист № 2-1380/09 від 30.11.2009, на підставі якого Відділом державної виконавчої служби  Оболонського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 19917602;
		4.          Судовим наказом Оболонського районного суду міста Києва від 10.02.2009 р. у справі № 2-н-77, згідно з яким з боржника стягнуто заборгованість за кредитним договором, а саме: 144 520,44 грн., 722,61 грн. судових витрат, 15,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, всього 145 258,05 грн. На підставі судового наказу Відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 19343021.
		Відповідно до п. 1.2 договору, новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань, визначених кредитним договором, договором іпотеки та рішеннями суду.
		Згідно з п. 2.1 договору, первісний кредитор та новий кредитор домовились, що вартість відступленого права вимоги за кредитним договором складає 200 000,00 грн. та повинна бути сплачена новим кредитором відповідно до п. 2.2 цього договору. 
		02 вересня 2014 р. між між позивачем - ПАТ КБ «Актив-Банк»  (первісний іпотекодержатель) та відповідачем - ТОВ «ФК «АРБІМАРКЕТ»  (новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення права за іпотечним, за умовами якого первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю своє право за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. 31.10.2007 року за реєстровим № 573, укладеним між первісним іпотекодержателем та фізичною особою Шкарупою В.Л., який забезпечує виконання умов Кредитного договору 9.1.07/ІЖ-1 від 31.10.2007 р., разом із договорами про внесення змін до Кредитного договору, що укладений між первісним іпотекодержателем та іпотекодавцем.
		Згідно з п. 1.2 договору відступлення права за іпотечним договором, він укладений  на підставі ст. 24 Закону України "Про іпотеку" у зв'язку з тим, що між новим іпотекодержателем та первісним іпотекодержателем укладено договір про відступлення права вимоги та заміни сторони у зобов'язанні за основним договором, та внаслідок укладення цього договору до нового іпотекодержателя переходять всі права первісного іпотекодержателя за іпотечним договором, який забезпечує вимоги за основним договором.
		Відповідно до положень статей 512-515 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
		В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що в силу п. 1-4, 7-8 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочин, укладений між позивачем та відповідачем 01.09.2014 р., є нікчемним. Крім того, правочин вчинений з порушенням обмежень, встановлених НБУ, а також підписаний особою, яка не мала на це відповідних повноважень.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
		Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. 
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		02.09.2014 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від № 79 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК", згідно з яким з 03.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "АКТИВ-БАНК". Тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" запроваджено строком на 3 місяці з 03.09.2014 по 03.12.2014 ( рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.12.2014 р. № 134 продовжено строк тимчасової адміністрації до 30.12.2014 р. включно). Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "АКТИВ-БАНК" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Шевченка Олександра Володимировича.
		Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. 
		Частиною 3 ст. 38 Закону встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Отже, обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається  на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
		Проте, всупереч зазначеним нормам, позивачем не зазначено, в чому саме полягає порушення зазначених вимог Закону, не доведено та не надано жодного доказу;  не наведено фактів та обставин на підтвердження наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону, для нікчемності правочину.
		Твердження позивача про неналежне виконання відповідачем умов п. 2.2 договору  щодо сплати вартості відступленого права спростовується тим, що кошти за договором відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні 01.09.2014 р. в сумі 200 000,00 грн. були сплачені Струковою В.Д., що підтверджується банківською випискою по рахунку Струкової В.Д.
		Крім того, позивач зазначає, що відповідно до Постанови НБУ України від 12.06.2014 р. № 349/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" Актив-Банк" до категорії проблемних», були установлені обмеження в діяльності банку, а саме: не передавати в забезпечення вкладникам, іншим кредиторам ПАТ КБ «Актив-Банк», третім особам майно та активи банку без погодження з НБУ, проте такого погодження здійснено не було. 
		Суд спростовує вказане твердження позивача, оскільки при укладенні договору про відступлення права вимоги та  зміни сторони у зобов'язанні від 01.09.2014 р. банк не передавав в забезпечення вкладникам, іншим кредиторам ПАТ КБ «Актив-Банк», третім особам майно та активи банку, а обмежень чи заборон щодо відчуження прав вимоги за кредитними договорами у зазначеній постанові НБУ встановлено не було.
		Також, як на підставу для визнання договору від 01.09.2014 р. недійсним, позивач посилається на те, що оспорюваний правочин підписаний особою, яка не мала необхідний обсяг повноважень.
		Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		Згідно з ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
		Відповідно до абз. 4 п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29 травня 2013 року № 11 вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
		Договір про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язані від 01.09.2014 р. підписаний зі сторони позивача тимчасово виконуючим обов'язки Голови Правління Калужським Олександром Анатолійовичем, який діяв на підставі Статуту та рішення Спостережної ради від 01.09.2014 р.
		Згідно з п.п. 8 п. 6.4.4 Статуту ПАТ КБ «Актив-Банк» та п. 5.2 Положення про Правління ПАТ КБ «Актив-Банк», Голова правління призначається на посаду і відкликається Спостережною Радою Банку.
		Калужський О.А. призначений тимчасово виконуючим обов'язки Голови Правління банку рішенням Спостережної Ради ПАТ КБ «Актив-Банк» від 01.09.2014 р., яке є чинним та прийнятим в межах повноважень Спостережної Ради.
		Посилання позивача на те, що НБУ не було повідомлено про зміну тимчасово виконуючого обов'язки Голови Правління не беруться судом до уваги, оскільки відповідно до п. 3.1 Глави 3 Розділу VII Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого Постановою Правління НБУ від 08.09.2011 р. № 306, банки зобов'язані протягом трьох робочих днів із дня настання змін електронною поштою або факсом повідомити Національний банк про зміну голови правління (ради директорів), головного бухгалтера, їх заступників, членів правління (ради директорів), керівника підрозділу внутрішнього аудиту, працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, та осіб, що виконують їх обов'язки, номерів їх телефонів, факсу.
		Отже, обов'язок повідомити про зміну Голови НБУ покладалося банк протягом 3 робочих днів, при цьому, рішення про призначення тимчасово виконуючим обов'язки Голови Правління банку було прийняте 01.09.2014 р., а 02.09.2014 р. у ПАТ КБ «Актив-Банк» було запроваджено тим часу адміністрацію.
		Положеннями ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
		З урахуванням наведеного вище, з 02.09.2014 р. призупинилися всі повноваження  органів управління банку, а тому вимоги законодавства щодо повідомлення НБУ про зміну тимчасово виконуючого обов'язки Голови Правління порушенні не були.
		Отже, тимчасово виконуючий обов'язки Голови Правління Калужський О.А. мав необхідний обсяг цивільної дієздатності під час укладення оспорюваного правочину.
		З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що немає підстав для визнання договору про відступлення права вимоги та  зміни сторони у зобов'язанні від 01.09.2014 р., укладеного між позивачем та відповідачем недійсним, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
		У випадках, коли позивач звільнений від сплати судового збору, якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується (п. 4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
		Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 82-84 ГПК України, господарський суд,  -
		 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		        Суддя                                                                                                  О.М.Ярмак
		Повне рішення складено 26.02.2015р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...