Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-44302св14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Ухвала
		Іменем   України
		12 лютого 2015 рокум. Київ
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:  
		головуючого                               Ткачука О.С., 
		суддів:                Висоцької В.С., 
		                              Умнової О.В.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та частину спадкового майна за касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 05 листопада 2014 року, 
		в с т а н о в и л а : 
		У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 13 листопада 1954 року перебувала із ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу вони придбали житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловік помер. Спадкоємцями за законом після його смерті є вона, позивачка, та їхня донька - ОСОБА_3 Враховуючи викладене, позивачка просила визнати за нею право власності на Ѕ частину зазначених житлового будинку та земельної ділянки як на частку в спільному майні подружжя, а також на ј частину цього майна в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 
		Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 05 листопада 2014 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 як на частку в спільному майні подружжя. Визнано за ОСОБА_2 право власності на ј частину зазначених житлового будинку та земельної ділянки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Розподілено судові витрати. 
		У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
		Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Задовольняючи позов, суди на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що спірне майно набуто позивачкою з її чоловіком, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Він залишив на її ім'я та на ім'я відповідачки заповіт. Разом із тим, майно, набуте за час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_4, є спільним сумісним майном подружжя.
		Доводи касаційної скарги про незалучення до участі у справі ОСОБА_5, з якою ОСОБА_4 уклав договір довічного утримання, безпідставні, оскільки вказаний договір у судовому порядку визнано недійсним (ч. 3 ст. 61 ЦПК України), а згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України такий договір є недійсним з моменту його вчинення (26 грудня 2012 року).
		Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін. 
		Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 
		у х в а л и л а: 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
		Заочне рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 05 листопада 2014 року залишити без змін. 
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                  О.С. Ткачук                   
		 
		 
		Судді:                       В.С. Висоцька
		 
		 
		О.В. Умнова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...