Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/11272/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність; Спори про припинення права власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 02.03.2015. Зареєстровано: 02.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2015.
Дата набрання законної сили: 19.02.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 22-ц/793/4/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 45 Євтушенко П. М.  Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л. Ф.   
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		    19 лютого 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
		головуючогоМагди Л. Ф.суддівМіщенка С. В. , Подороги В. М. при секретаріНаконечній М.М. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу прокуратури Черкаської області на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 листопада 2013 року по справі за позовом прокурора міста Черкаси до Черкаської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області, про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на землю, витребування майна з чужого незаконного володіння, вивчивши матеріали справи,
		в с т а н о в и л а :
		Прокурор міста Черкаси 6 вересня 2013 р. подав до суду позов до Черкаської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області, про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на землю, витребування майна з чужого незаконного володіння.
		В позовній заяві зазначав, що перевіркою прокуратури м. Черкаси з питань дотримання Черкаською міською радою вимог земельного законодавства при виділенні та використанні земельних ділянок у кварталі АДРЕСА_1 встановлено, що відповідно до рішення Черкаської міської ради від 24 березня 2006 р. № 9-279 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність (ОСОБА_8 та інші)» за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який розроблений ТОВ «Геоземпроект» та висновку державної експертизи землевпорядної документації від 16 березня 2006 р. № 1373, передано безоплатно громадянину ОСОБА_9 у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 1000 кв. м., яка розташована у кварталі АДРЕСА_1 за рахунок земель Черкаської міської ради.
		На підставі вказаного рішення Черкаської міської ради ОСОБА_9 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку.
		Прокурор зазначав, що рішення не відповідає вимогам закону та має бути визнане судом незаконним та скасовано, з огляду на наступне.
		Відповідно до генерального плану міста Черкаси, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 29 березня 1984 р. № 144, вказана земельна ділянка загальною площею 8,7966 га знаходиться на території зелених насаджень загального користування (територія парків, скверів), тобто являє собою землі загального користування населеного пункту і розміщення на даній земельній ділянці індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд не передбачено. 
		Згідно п. «а», ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) земельні ділянки, запроектовані генеральним планом міста Черкаси за функціональним призначенням під землі зелених насаджень загального користування населеного пункту, не можуть передаватися у приватну власність.
		Прокурор посилався на те, що виділення спірної земельної ділянки, можливе було лише за результатами розгляду містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта, не передбаченого містобудівною документацією, яким би обґрунтовувалась можливість зміни функціонального призначення території, за умови затвердження останнього у встановленому порядку відповідно до п. 3.1 та 3.5 ДБН Б. 1.1-4-2002 Черкаською міською радою, посадові особи управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Черкаської міської ради мали право надати позитивні висновки щодо можливості виділення у приватну власність під індивідуальну житлову забудову вказані земельні ділянки.
		Згідно з інформацією директора департаменту містобудування Черкаської міської ради від 20 лютого 2013 р. за № 1828-01-21 містобудівне обґрунтування під індивідуальну житлову забудову у кварталі № 137 відсутнє.
		 
		Управлінням містобудування та архітектури Черкаської обласної державної адміністрації висновку щодо можливості затвердження зміни до генерального плану м. Черкаси, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСРС від 29 березня 1984 р. № 144, в частині зміни функціонального призначення території зелених насаджень загального користування на площі розміщення та відведення земельної ділянки під індивідуальну житлову забудову між вулицями Золотоніською, Грузиненка, Ціолковського та Мініна Пожарського (мікрорайон Соснівка) по вул. Грузиненка у м. Черкаси згідно з вимогами п. 3.7 ДБН Б. 1.1-4-2002 не надавалось.
		Вивченням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_9 встановлено, що в порушення ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України в редакції від 2 березня 2006 р., проект відведення земельної ділянки не погоджувався із природоохоронним органом.
		Також, факт незаконного відчуження Черкаською міською радою спірної земельної ділянки підтверджується висновком Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області від 21 лютого 2013 р. № 636, в якому зазначено, що дана земельна ділянка знаходиться на території зелених насаджень загального користування, а тому не підлягає відведенню у приватну власність під житлову забудову, згідно ст. ст. 38, 39, 44, 51, 52, 83 Земельного кодексу України.
		Згідно з довідкою Черкаського міського управління земельних ресурсів, яка надана в березні 2006 року за № 430-25-2 ОСОБА_9, спірна земельна ділянка відноситься до земель зайнятих зеленими насадженнями загального користування Черкаської міської ради.
		Разом з тим, відповідно до оскаржуваного рішення, спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_9 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, що відповідно до ст. 38 Земельного Кодексу України відносяться до земель житлової та громадської забудови.
		Тому прокурор посилався на те, що при винесенні оскаржуваного рішення допущено порушення вимог ст. 52 Земельного кодексу України, якою встановлено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.
		Також, прокурор посилався на те, що перевіркою встановлено, що ОСОБА_9 18 березня 2009 р. уклав з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки № 844 від 18 березня 2009 р.
		На час звернення до суду, спірна земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_7 на підставі вказаного вище договору купівлі-продажу, та на його ім'я видано державний акт серії ЯЗ № 043584 від 23 березня 2009 р.
		Незаконне надання земельної ділянки, площею 1000,0 кв. м., яка знаходиться в адміністративних межах м. Черкаси з володіння територіальної громади (належного власника спірного майна) поза її волею, крім вищевикладених обставин та матеріалів справи, доводиться також матеріалами кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР 25 лютого 2013 р. прокуратурою м. Черкаси відносно службових осіб управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Черкаської міської ради з правовою кваліфікацією передбаченою ч. 3 ст. 365 КК України.
		Оскільки спірне рішення Черкаської міської ради не відповідає вимогам закону і має бути визнане судом незаконним та скасованим, то і в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України майно у вигляді земельної ділянки вибуло з володіння власника не з його волі, іншим шляхом, а саме шляхом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
		Враховуючи вказане, з метою реального захисту права комунальної власності Черкаської міської ради на спірну земельну ділянку, остання має бути витребувана у ОСОБА_7 та передана Черкаській міській раді як територіальній громаді міста Черкаси.
		Тому позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 24 березня 2006 р. № 9-279 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність (ОСОБА_8 та інші)» в частині безоплатної передачі громадянину ОСОБА_9 земельної ділянки площею 1000,0 м2 по АДРЕСА_1, вартістю 276 180,00 грн., для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); визнати незаконним та скасувати пункт 4 додатку до рішення Черкаської міської ради від 24 березня 2006 р. № 9-279 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність (ОСОБА_8 та інші)», щодо безоплатної передачі громадянину ОСОБА_9 земельної ділянки площею 1000,0 м2 по АДРЕСА_1, вартістю 276 180,00 грн.; визнати недійсними державний акт серії ЯЗ № 043584 виданий 23 березня 2009 р. на право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 1000,0 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 276 180,00 грн. та скасувати його державну реєстрацію; витребувати у ОСОБА_7 земельну ділянку площею 1000,0 м2, вартістю 276 180,00 грн. розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та яка належить останньому на підставі державного акту серії ЯЗ № 043584 від 23 березня 2009 на користь Черкаської міської ради.
		Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 листопада 2013 року в задоволенні позову прокурора відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду прокурор Черкаської області подав апеляційну скаргу в якій просить про його скасування та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Зокрема, апелянт посилається на те, що судом невірно були застосовані вимоги статей 38, 39, 44, 51, 52, 83, 118, 123 Земельного Кодексу України, висновки суду про те, що прокурором не були надані належні докази на підтвердження свого позову не відповідають обставинам справи.
		Відповідач по справі ОСОБА_6 та представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_11, що діє на підставі довіреності, в черговий раз в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, подали суду заяви про відкладення розгляду справи.
		Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заяв про відкладення розгляду справи, зважаючи на те, що справа, після скасування Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 19 листопада 2014 р. ухвали апеляційного суду від 10 квітня 2014 р. про зупинення провадження у справі, призначалася до розгляду: на 22 грудня 2014 р. та була відкладена слуханням на 22 січня 2015 р. за заявами відповідачів, 22 січня 2015 р. справа була відкладена слуханням на 19 лютого 2015 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача ОСОБА_6
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, представника Черкаської обласної прокуратури, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги представника Черкаської міської ради, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду повинно бути змінено, скасовано в частині відмови в задоволенні позову прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та в частині витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння з ухваленням в цій частині вимог нового рішення про задоволення позову прокурора виходячи з наступного.
		Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, яким суд, виконавши вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Однак, рішення суду вказаним вимогам закону в повній мірі не відповідає, тому не може залишатися без змін.
		Відмовляючи у задоволенні позову прокурора, суд виходив з того, що право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений його. Генеральним планом 1984 року вказана земельна ділянка входила до території, визначеної для створення парково-рекреаційної зони, але вимоги Генерального плану не були виконані і зазначена парково-рекреаційна зона не була створена, території до її складу не передавалися, статус парково-рекреаційної зони не був визначений. Генеральний план на час ухвалення рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_6 втратив чинність, а тому суд не знайшов підстав для задоволення позову.
		Проте, погодитися з такими висновками суду колегія суддів не може, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та відповідних доказах по справі.
		Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до вимог ст. ст. 19, 20 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі рекреаційного призначення, та віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною (стаття 21 ЗК України).
		Отже, реалізуючи свої повноваження з розпорядження земельними ділянками, відповідний орган державної влади чи місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки, має право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються (надаються), за умови дотримання положень Порядку про погодження такої зміни з відповідними органами та після складання проекту відведення.
		Статтею 51 ЗК України встановлено, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів.
		Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ч. 1 ст. 52 ЗК України).
		Ч. 2 цієї статті (в редакції на час прийняття рішення Черкаською міською радою) визначено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкодити використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.
		Згідно із п. а ч. З ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать, зокрема, парки, сквери, бульвари.
		Суд, у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України, належним чином не з'ясував чи дотримано Черкаською міською радою порядку встановлення цільового призначення землі, на якій розташована спірна земельна ділянка, не перевірив належним чином та не надав відповідної оцінки доводам прокурора, про те, що спірна земельна ділянка належить до земель парково-рекреаційної зони, яка не може бути передана у приватну власність.
		Між тим, в ході розгляду справи встановлено, що згідно із Генеральним планом розвитку м. Черкаси, що був затверджений Постановою Ради Міністрів Української РСР № 144 від 29 березня 1984 р., земельна ділянка, що розташована в межах вулиць Золотоніська, Грузиненка, Ціолковського та Мініна Пожарського в кварталі АДРЕСА_1, загальною площею 8,7966 га, знаходиться на території зелених насаджень загального користування (територія парків, скверів), тобто є землею загального користування населеного пункту і розміщення на даній земельній ділянці індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд не передбачено. 
		У пояснювальній записці до вказаного плану зазначено, що розрахунковий строк виконання цього плану складає 20 років (до 2000 р.).
		Проте, цей Генеральний план фактично був чинним до 29 грудня 2011 р., тобто до прийняття третьою сесією Черкаської міської ради рішення № 3-505 «Про затвердження Генерального плану міста Черкаси», в якому у п. 2 було зазначено «Вважати таким, що втратив чинність, Генеральний план міста Черкаси, затверджений постановою Ради Міністрів Української РСР від 29 березня 1984 р. № 144».
		Отже, висновки суду про те, станом на березень 2006 р., на час ухвалення Черкаською міською радою рішення про передачу ОСОБА_9 у приватну власність земельної ділянки по вул. Грузиненка, цей Генеральний план втратив чинність, не ґрунтуються на відповідних доказах справі.
		Більше того, з Генерального плану м. Черкаси, що був затверджений рішенням сесії Черкаської міської ради 29 грудня 2011 р., вбачається, що земельна ділянка, що розташована у кварталі між вулицями Золотоніська, Грузиненка, Ціолковського та Мініна Пожарського, як і у попередньому Генеральному плані від 1984 р., позначена як територія парку та громадських закладів, і в цьому плані не вказані ділянки, зокрема і ділянка, що передавалась у власність ОСОБА_9, а у 2009 р. на підставі договору купівлі-продажу перейшла у власність ОСОБА_7, які передані під індивідуальну житлову забудову.
		Відповідно до довідки Черкаського міського управління земельних ресурсів № 430-25-2, наданої ОСОБА_9 на його запит від 1 березня 2006 р., спірна земельна ділянка по вул. Грузиненка відноситься до зелених насаджень загального користування Черкаської міської ради (а. с. 12).
		Із тексту висновку начальника Археологічної інспекції № 532 від березня 2006 р. про погодження надання ОСОБА_9 земельної ділянки під забудову (а. с. 11), вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах об'єднаної охоронної зони пам'яток археології м. Черкаси та парково-рекреаційній зоні, визначеній Генеральним планом міста.
		Із Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_9, копія якого міститься в матеріалах справи на а. с. 10, видно, що в порушення ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України в редакції від 2 березня 2006 р., проект відведення земельної ділянки не погоджувався із природоохоронним органом.
		У листах Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області від 12 та 21 лютого 2013 р. (а. с. 26, 27) зазначено, що дана земельна ділянка знаходиться на території зелених насаджень загального користування, а тому не підлягає відведенню у приватну власність під житлову забудову, згідно ст. ст. 38, 39, 44, 51, 52, 83 Земельного кодексу України.
		Відповідно до вироку відносно ОСОБА_13 від 18 лютого 2014 р., що набрав чинності 26 грудня 2014 р., останній визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції Закону України № 2341-Ш від 05.04.2001 року), що полягає у тому, що він працюючи заступником начальника управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Черкаської міської ради, виконуючи обов'язки начальника цього управління, внаслідок неналежного виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, в порушення ст. ст. 2, 3, 10, 12, 19, 23, 24, 26 ЗУ «Про планування та забудову територій» та пунктів 1-3 ДБН Б 1.1-4-2002 за відсутності містобудівного обґрунтування та змін до генерального плану міста Черкаси підписав та видав 18 громадянам висновки до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зокрема 16 березня 2006 р. громадянину ОСОБА_9 висновок № 1514/14 до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, згідно із яким погоджувалось відведення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) земельна ділянка, площею 0,1 га, що розташована по АДРЕСА_1, які згідно із генеральним планом міста Черкаси знаходяться на території зелених насаджень загального користування, а тому не підлягають відведенню у приватну власність під житлову забудову, згідно ст. ст. 38, 39, 44, 51, 52, 83 Земельного Кодексу України, ст. ст. 5, 18 Закону України «Про основи містобудування», ст. ст. 2, 3, 7, 10, 12, 23, 24, 26 Закону України «Про планування і забудову територій».
		Далі у вироку зазначено, що у подальшому, на підставі цих висновків рішеннями Черкаської міської ради від 31 січня 2006 р., від 9 березня 2006 р. та від 24 березня 2006 р. було затверджено проекти відведення вищевказаних 18 земельних ділянок, площею 0,1 га кожна в кварталі № 137, обмеженого вулицями Золотоніська, Грузиненка, Ціолковського і Мініна Пожарського та в кварталі № 138, та незаконно надано їх безоплатно у власність громадян, зокрема ОСОБА_9, для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а також цим громадянам були видані державні акти на право власності на вказані земельні ділянки.
		Також у вироку встановлено, що внаслідок дій ОСОБА_13, на підставі рішень Черкаської міської ради запроектовані генеральним планом міста Черкаси зелені насадження загального користування незаконно вибули з комунальної власності міста та були передані у приватну власність громадянам для будівництва, чим заподіяно істотну шкоду, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним та громадським інтересам на суму 1 969 740 грн.
		Крім того, приймаючи рішення від 24 березня 2006 р. про передачу громадянам земельних ділянок у власність, зокрема ОСОБА_6 під будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, п. 2 цього рішення фактично змінюючи цільове призначення земельної ділянки рекреаційного призначення на призначення земельної ділянки для приватної житлової забудови, у тексті рішення не зазначено жодних обґрунтувань можливості, законності чи доцільності такої передачі та зміни цільового призначення землі. В рішенні не зазначено на якій підставі крім поданої ним заяви, земельна ділянка під забудову в парковій зоні м. Черкаси надається ОСОБА_6 
		Не зазначені такі підставі і у проекті відведення земельної ділянки та висновках державної землевпорядної експертизи, на які посилається Черкаська міська рада у своєму рішенні.
		Виходячи з наведених вище вимог закону та встановлених по справі обставин, проаналізувавши зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що позов прокурора в частині вимог про визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради від 24 березня 2006 р. та п. 4 Додатку до цього рішення щодо передачі у приватну власність ОСОБА_9 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд є обґрунтованим і підлягає до задоволення.
		З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 18 березня 2009 р. продав надану йому у власність земельну ділянку ОСОБА_7, який оформив своє право власності, отримавши Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серії ЯЗ № 043584 від 23 березня 2009 р.
		Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, ст. 387 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
		Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником, або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. 
		Добросовісність набуття в розумінні ст. 388 ЦК України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна від набувача, при цьому випадки такого витребування законодавством обмежуються, зокрема п. З ч. 1 ст. 388 ЦК України, якою передбачено, що витребування майна можливе в разі його вибуття з володіння власника не з його волі іншим шляхом.
		Тому позов прокурора підлягає до задоволення і в частині витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння добросовісного набувача вказаної ділянки ОСОБА_7, оскільки ця земельна ділянка вибула з володіння власника - територіальної громади м. Черкаси не з його волі іншим шляхом, зважаючи на те, що Черкаська міська рада прийняла рішення про безоплатну передачу цієї ділянки у власність ОСОБА_9 для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель незаконно і діяла при цьому не в інтересах громади міста, яку вона представляє.
		З наведених вище підстав не потребує додаткового визнання недійсним Державного акту на право власності на вказану земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_7, тому рішення суду в частині відмови у задоволенні позову прокурора в цій частині вимог скасуванню не підлягає.
		Не погоджується колегія суддів і з висновками суду щодо застосування до правовідносин сторін у даній справі практики Європейського суду з прав людини з приводу непорушності права власності у разі коли порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина.
		Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України у постанові від 18 вересня 2013 р. по справі № 6-92-цс13, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
		 
		У вказаній Постанові Верховний Суд зазначає, що вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 р. категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).
		 
		Звернення прокурора до суду у справі, що розглядається, спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільнозначимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки з комунальної власності у приватну та повернення у власність територіальної громади міста землі, яка вибула з її власності незаконно і шляхом вчинення , зокрема, посадовою особою органу влади кримінально караних дій.
		 
		Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, 
		в и р і ш и л а :
		Апеляційну скаргу прокуратури Черкаської області задовольнити частково, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 листопада 2013 року по справі за позовом прокурора міста Черкаси до Черкаської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області, про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на землю, витребування майна з чужого незаконного володіння змінити.
		Скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 листопада 2013 року в частині відмови в задоволенні позову прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та в частині витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
		 
		Позов Прокурора міста Черкаси до Черкаської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області, про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на землю, витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити частково.
		Визнати незаконним і скасувати рішення Черкаської міської ради від 24 березня 2006 р. № 9-279 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність (ОСОБА_8 та інші)» в частині безоплатної передачі громадянину ОСОБА_9 земельної ділянки, площею 1000,0 м2, по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
		 
		Визнати незаконним і скасувати пункт 4 додатку до рішення Черкаської міської ради від 24 березня 2006 р. № 9-279 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність (ОСОБА_8 та інші)», щодо безоплатної передачі громадянину ОСОБА_9 земельної ділянки, площею 1000,0 м2, по АДРЕСА_1.
		Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_7 земельну ділянку, площею 1000,0 м2, яка розташована в АДРЕСА_1 кадастровий номер 7110136700-02-009-0016.
		 
		Стягнути з Черкаської міської ради та ОСОБА_7 на користь держави по 365 грн. 40 коп. судового збору з кожного.
		 
		В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		 
		Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
		 
		Головуючий :
		    Судді :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...