Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2827/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 02.03.2015. Зареєстровано: 03.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 лютого 2015 року Справа № 922/2827/14 
		 
		 
		Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:
		Плюшка І.А. - головуючого,
		Дунаєвської Н.Г.,
		Самусенко С.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
		скаргу          Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в особі Уповноваженої
		                    особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банку "Меркурій"
		на рішення          господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2014 року
		та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2014 року
		у справі          № 922/2827/14
		господарського суду Харківської області
		за позовом          Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій"
		до                    1.Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота"
		                     2. Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції
		про                    зобов'язання вчинити певні дії, визнання недійсним договорів, стягнення коштів
		 
		 
		за участю представників                    
		позивача           Рябінін С.В.
		відповідачів           1. Комаровський Д.В.
		                    2. не з'явився
		                    
		          
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ПАТ банк "Меркурій" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача: ПАТ "Банк Золоті ворота" про визнання недійсними договорів: відступлення права вимоги від 18 лютого 2014 року за договором №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30 січня 2004 року, відступлення права вимоги від 18 лютого 2014 року за іпотечним договором №16-03-37 від 30 січня 2004 року, які укладені між позивачем та відповідачем, застосувати наслідки недійсності недійсності договорів та стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 496698,10 грн. Також позивач просив зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції: внести зміни до запису №1366552 Державного реєстру іпотек про іпотеку нежитлових приміщень першого поверху №59-96 загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані у цегляному будинку (літ. "А-6"), що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Р. Люксембург, будинок 8 (вісім), а саме: змінити запис "Іпотекодержатель: Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота", код ЄДРПОУ 20015529, адреса: м. Харків, пр. Леніна, 36" на запис: "Іпотекодержатель: Публічне акціонерне товариство Банк "Меркурій", код ЄДРПОУ 14360386, адреса: м. Харків, вул. Петровського,23"; внести зміни до запису №1366532 Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна про обтяження нежитлових приміщень першого поверху №89-96 загальною площею 68,7 кв. м., які  розташовані у цегляному будинку (літ. "А-6"), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Р. Люксембург, будинок 8 (вісім), а саме замінити слова: "Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: Публічне акціонерне товариство "Банк" Золоті ворота" код ЄДРПОУ 20015529, адреса: м. Харків, пр. Леніна, 36" на запис: "Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: Публічне акціонерне товариство Банк "Меркурій" код ЄДРПОУ 14360386, адреса: м. Харків, вул. Петровського, 23"; внести зміни до запису №1365011 Державного реєстру іпотек про іпотеку нежитлових приміщень першого поверху №№13,14,13-а, 13-б, 13-в, 13-д, 13-г, 13-д, 13-е, 13-ж, 13-з, 13-и, 13-к, 13-л, 13-м, антресолі №13-н, 13-о, 13-п, 13-р, 13-с, 13-т, 13-у загальною площею 249,2 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, майдан Р. Люксембург, будинок 10 (десять), а саме замінити слова: "Іпотекодержатель: Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота", код ЄДРПОУ 20015529, адреса: м. Харків, пр. Леніна, 36" на запис: "Іпотекодержатель: Публічне акціонерне товариство Банк "Меркурій", код ЄДРПОУ 14360386, адреса: м. Харків, вул. Петровського,23"; внести зміни до запису №13644963 Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна про обтяження нежитлових приміщень №№13,14,13-а, 13-б, 13-в, 13-д, 13-г, 13-д, 13-е, 13-ж, 13-з, 13-и, 13-к, 13-л, 13-м, антресолі №13-н, 13-о, 13-п, 13-р, 13-с, 13-т, 13-у загальною площею 249,2 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, майдан Р. Люксембург, будинок 10 (десять), а саме замінити слова: "Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: Публічне акціонерне товариство "Банк" Золоті ворота" код ЄДРПОУ 20015529, адреса: м. Харків, пр. Леніна, 36" на запис: "Особа, в інтересах якої встановлено обтяження: Публічне акціонерне товариство Банк "Меркурій" код ЄДРПОУ 14360386, адреса: м. Харків, вул. Петровського, 23".
		Рішенням господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2014 року (суддя Светличний Ю.В.) залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2014 року (судді Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.) у справі №922/2827/14 у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись вищезазначеними рішенням та постановою  Публічне акціонерне товариство Банк "Меркурій" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банку "Меркурій" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовн вимоги повністю.
		В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
		Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством банком "Меркурій» (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті Ворота" (відповідач) було укладено договір відступлення права вимоги за договором №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30 січня  2004 року.
		Пунктом 1.1. договору передбачено, що первісний кредитор (ПАТ Банк "Меркурій"), передає, а новий кредитор (відповідач), приймає частково право вимоги первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марічка", (боржник), у розмірі, зазначеному в п. 1.2. договору, за договором №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30 січня 2004 року, та усіма додатковими угодами до нього, укладеним між первісним кредитором і боржником (кредитний договір) та стає кредитором в зобов'язаннях за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього в обсязі та на умовах, визначених договором. Право вимоги від первісного кредитора до нового кредитора передається в обсязі, зазначеному в п. 1.2. договору.
		У п. 1.3 договору встановлено, що в забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором між первісним кредитором та боржником (іпотекодавцем) було укладено іпотечний договір № 16-03-37 від 30 січня 2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М., зареєстрований в реєстрі за № 1-508 (іпотечний договір), предметом якого є нежитлові приміщення першого поверху № 89 - 96 загальною площею 68,7 кв. м., які розташовані у цегляному будинку (літ. "А-6"), що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Р. Люксембург, будинок 8 (вісім), далі по тексту - майно 1, та нежитлові приміщення першого поверху №№ 13, 14,13-а, 13-6, 13-в, 13-г, 13-д, 13-е, 13-ж, 13-з, 13-й, 13-к, 13-л, 13-м, антресолі №13-н, 13-о, 13-п, 13-р, 13-е, 13-т, 13-у загальною площею 1-9,2 кв.м., які розташовані у цегляному будинку (літ. "А-7"), що знаходиться за адресою: м.Харків, майдан Р. Люксембург, будинок 10 (десять).
		У п.2.1 договору відступлення права вимоги за кредитом зазначено, що за відступлення прав вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору грошову суму в розмірі 13444421,9 грн. шляхом перерахування  коштів первісному кредитору на рахунок в день  укладення цього договору.
		Пунктом 5.4. договору відступлення №1 сторони передбачили, що одночасно з укладенням договору первісним кредитором та новим кредитором укладається договір відступлення права вимоги за іпотечним договором.
		На виконання умов договору, а саме п. 5.4 між позивачем та першим відповідачем 18 лютого 2014 року  укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 16-03-37 від 30 січня 2004 року (договір відступлення №2), відповідно до якого позивач (первісний іпотекодержатель) передає, а відповідач (новий іпотекодержатель) приймає в повному обсязі всі права вимоги за іпотечним договором 16-03-37, посвідченим 30 січня 2004 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. за реєстровим № 1-508.( п. 1.1.).
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 31 липня 2014 року №456 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів юридичних осіб 01 серпня 2014 року прийнято рішення №67 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк Золоті ворота", згідно з яким з 04 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк золоті ворота": (провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Єрмака Валерія Олександровича) строком на 3 місяці з 04 серпня 2014 року до 04 листопада 2014 року. Відповідно до Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації Фонд, в особі його уповноваженої особи, має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.
		Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно з вимогами ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони визначають зміст договору на основі вільного волевиявлення, сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
		Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що договори відступлення права вимоги №1 та №2 за кредитним договором №16-03-37 від 30 січня 2004 року  укладено між позивачем та першим відповідачем у письмовій формі, підписано уповноваженими особами та скріплено печатками сторін, у відповідності з вимогами ст.ст. 207, 208 Цивільного кодексу України. 
		Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Договір відступлення права вимоги за кредитним договором був виконаний відповідачем та кошти в сумі 13444421,9 грн. позивачем отримані.
		Позивач у позовній заяві посилається на те, що умови договору відступлення права вимоги за кредитним договором №16/03-37 від 30 січня 2004 року, суперечать ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції від 10 квітня 2014 року., що, на думку позивача, дає підстави для визнання недійсності договору відступлення права вимоги за кредитним договором №02/06К-15 .
		Суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативного впливу на стабільність банківської системи" від 04 липня 2014 року .№1586-VII, ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції від 10 квітня 2014 року втратила чинність.
		Згідно з п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 38 цього Закону у редакції від 10 квітня 2014 року, нікчемними є договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій.
		Відповідно до п.3 ч.3 ст.38 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб" у чинній редакції, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, крім іншого, якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
		Згідно зі ч. 2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
		Підставою нікчемності договору відступлення права вимоги за кредитним договором №16-03-37 позивач вказує факт, що грошова сума, за яку позивачем відповідачу було відчужене право вимоги до боржника, більше ніж на 20% відрізняється від плати за відступлення по іншим договорам відступлення права вимоги, які укладалися позивачем у цей період, надаючи дані в письмових поясненнях щодо укладення ним трьох договорів відступлення права вимоги з іншими юридичними особами, вказуючи, що плата за відступлення за ними складає від 98 до 100% від суми відступлених прав. 
		Суди попередніх інстанцій правомірно встановили, що договір відступлення за кредитом є договором купівлі продажу прав вимоги, до якого, в силу приписів ч.3 ст. 656 Цивільного кодексу України, застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно зі ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		Відповідно до ст. 514, ч.1 ст. 517 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і  на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
		Обґрунтованим є висновок судів про те, що договір відступлення права вимоги за кредитом повністю відповідає вимогам статтям 512-519 Цивільного кодексу України, які в той же час, не встановлюють жодних критеріїв бачення ціни або інших особливих умов, за якими сторони вправі відчужити одна право вимоги до боржника.
		Суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що за своєю правовою природою договір відступлення за іпотечним договором № 16-37-03 від 30 січня 2004 року є забезпечувальним зобов'язанням, необхідність укладення якого одночасно з укладенням договору відступлення №1 обумовлена юридичною специфікою договору іпотеки (як акцесорного зобов'язання), що укладається в забезпечення належного виконання боржником кредитного договору (як основного зобов'язання) перед кредитором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
		Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
		Сам по собі договір іпотеки не може існувати, тому праву кредитора на укладення договору відступлення прав вимоги за кредитним договором кореспондує законодавчо визначений обов'язок укласти договір відступлення права вимоги і за іпотечним договором, який і був укладений з іпотекодавцем в забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором.
		Отже, при відступленні права вимоги за основним зобов'язанням за кредитним договором у позивача відсутні підстави для одержання прибутку чи збитків, пов'язаних з реалізацією  майна  іпотекодавця за договором іпотеки.
		Відповідно до ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно з ч. 2 ст. 36 цього Кодексу, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. 
		Так, факт укладення договору може бути підтверджено шляхом подання до суду оригіналу, належним чином завіреної копії договору або засвідченого витягу з нього.       
		Неправомірними є посилання позивача на не неотримання прибутку за договорами відступлення -1, та 2, оскільки дані, викладені позивачем у позовній заяві та доповненнях до позову, жодним чином не підтверджені, не є належним доказом того, що права вимоги відчужувалися позивачем за цінами, вищими, ніж ціна, визначена договором відступлення права вимоги за кредитним договором №02-06К-15. 
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Отже, всупереч вимогам цієї статті, позивач не надав доказів того, що право вимоги до боржника було відчужене відповідачу за ціною, яка є на 20% нижчою від звичайних цін на аналогічне майно. 
		Суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні позову в частині визнання недійсними договорів: про відступлення права вимоги за договором №02-06К-15 про надання мультивалютної кредитної лінії від 30 січня 2004 року, про відступлення права вимоги за іпотечним договором №16-03-37 від 30 січня 2004 року, які укладені між позивачем та першим відповідачем 18 лютого 2014 року. 
		Щодо відмови задоволенні позовних вимог пред'явлених до другого відповідача, то суди прийшли до обґрунтованого висновку з огляду на наступне.
		Статтею 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", визначені повноваження органу державної реєстрації прав, а саме, проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав, надання інформації про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом, забезпечення обліку безхазяйного нерухомого майна, здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України.
		Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		Процедура прийняття і розгляду заяв щодо внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури врегульована Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року №3502/5.
		Відповідно до зазначеного вище Порядку заінтересованою особою у разі внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав є особа, в інтересах якої на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора прав. Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених цим Порядком.
		Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" №1878-VІ від 11 січня 2012 року державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.
		Державний реєстр речових прав на нерухоме майно діє з 01 січня  2013 року. До 01 січня 2013 року діяв Реєстр прав власності на нерухоме майно. Єдиний реєстр обтяжень речових прав на нерухоме майно та Єдиний реєстр іпотек, станом на теперішній час перебувають в пасивному режимі, доступ до них закритий в частині внесення змін або скасування записів в ньому.
		У зв'язку з відмовою в позові про визнання договорів недійсними, відсутні підстави для задоволення позову в частині зміни до записів щодо обтяжень спірного нерухомого майна та стягнення курсової різниці в сумі 496 698,10 грн.
		Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
		Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
		З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що  постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,- 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банку "Меркурій" залишити без задоволення.
		2.          Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2014 року зі справи № 922/2827/14 залишити без змін.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                І. А. Плюшко
		 
		Судді                                                                                                    Н.Г. Дунаєвська
		 
		                                                                                                                               С. С. Самусенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...