Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/273/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Службова недбалість.
Надіслано для оприлюднення: 04.03.2015. Зареєстровано: 04.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2015.
Дата набрання законної сили: 04.04.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/273/15-к 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		04.03.2015 м. Київ 
		Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого  судді             ОСОБА_1 ,
		при секретарі                 ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора             ОСОБА_3 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
		та представника потерпілих         ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вемар, Німеччина, громадянина України, освіта вища, одруженого, не судимого, що обіймає посаду начальника спортивної команди Національної гвардії України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення  злочину, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України, ст.367 ч.1 КК України,
		 В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_5 вчинив службову недбалість під час здійснення 22 січня 2014 року функцій працівника правоохоронного органу  виконання службових обов`язків з охорони громадського порядку на АДРЕСА_2 , а саме у несумлінному ставленні до своїх службових обов`язків, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам громадян України за наступних обставин.
		Відповідно до наказу командувача внутрішніх військ МВС України від 13 травня 2011 року № 43 о/с ОСОБА_5 призначений на посаду начальника спортивної команди внутрішніх військ МВС України, наказом командувача внутрішніх військ МВС України від 27 грудня 2010 року № 139 о/с ОСОБА_5 присвоєно військове звання полковник. 
		Відповідно до функціональних обов`язків начальник спортивної команди ОСОБА_5  у мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність довіреної йому установи, організацію спортивної роботи та її результати, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, внутрішній порядок, усебічне забезпечення установи, додержання принципів соціальної справедливості. 
		Начальник спортивної команди відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
		Начальник спортивної команди підпорядковується командувачеві внутрішніх військ МВС України, є прямим начальником особового складу спортивної команди і здійснює керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих йому військовослужбовців. 
		Він зобов`язаний вести роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання подіям і злочинам серед особового складу.
		Таким чином, виходячи з наведених норм законодавства та переліку обов`язків і повноважень начальника спортивної команди внутрішніх військ МВС України ОСОБА_5 ,  останній під час охорони громадського порядку, на час вчинення зазначеного злочину, відповідно до ч. 3 ст. 18, Примітки 1 ст. 364 КК України (в редакції Закону №3207-VI від 07.04.2011 із змінами, внесеними згідно із Законом №222-VII від 18.04.2013) був представником влади  працівником правоохоронного органу.
		Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		У статті 28 Конституції України сказано, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
		Статтею 29 Конституції України передбачено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
		Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Крім того, статтею 2 Закону України Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України передбачено, що одним з основних завдань внутрішніх військ є участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.
		Крім того, статтею 2 Закону України Про міліцію передбачено, що одними із основних завдань міліції є: 
		- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; 
		- запобігання правопорушенням та їх припинення; 
		- охорона і забезпечення громадського порядку; 
		 - виявлення кримінальних правопорушень.
		Згідно статті 4 Закону України Про міліцію правовою основою діяльності міліції є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
		Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що міліція має виконувати свої завдання неупереджено і у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції (ч. 1).
		Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. 
		Пунктом 14 Статуту патрульно-постової служби міліції України, що затверджений наказом МВС України від 28.07.1994 № 404 передбачено, що до виконання завдання по охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю можуть залучатись інші працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці внутрішніх військ. 
		Зазначеним наказом від 28.07.1994 № 404 також передбачено, що військовослужбовці внутрішніх військ при виконанні завдань по охороні громадського порядку керуються Законом України Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України і цим Статутом.
		Пунктом 1 Статуту передбачено, що патрульно-постова служба міліції  це діяльність спеціальних нарядів міліції по охороні громадського порядку, безпеці і боротьбі з правопорушеннями на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, портах, в аеропортах та інших громадських місцях, а також при проведенні масових заходів, ліквідації наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха.
		Основними завданнями патрульно-постової служби міліції є:
		- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів;
		- запобігання правопорушенням та їх припинення;
		- охорона громадського порядку і громадської безпеки;
		- виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили.
		Правовою основою діяльності патрульно-постової служби міліції є Конституція України, Закон України Про міліцію та інші законодавчі акти, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані в установленому порядку, цей Статут, рішення органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади, прийняті в межах їх компетенції, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України (п. 2). 
		Діяльність патрульно-постової служби міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з іншими державними органами, трудовими колективами, громадськими об`єднаннями і населенням (п. 3).
		Працівники міліції, які несуть патрульно-постову службу, повинні, зокрема, надавати у межах наявних можливостей невідкладну, у тому числі медичну допомогу особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров`я стані.
		Патрульні і постові наряди повинні припиняти злочини, встановлювати і затримувати осіб, які їх вчинили, спільно з іншими працівниками органів внутрішніх справ брати участь у розшуку злочинців і осіб, що пропали безвісті.
		Вони також зобов`язані вжити заходів щодо виявлення і затримання осіб, які вчинили злочин, надати допомогу потерпілим, при цьому мають право вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, на місці попереджати осіб, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені Законом України Про міліцію заходи примусу.
		Працівник міліції у межах повноважень, наданих законодавством, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність. 
		   Під час припинення правопорушень в місцях скупчення людей, а також при затриманні організаторів та активних учасників групових порушень громадського порядку патрульно-постові наряди повинні виявляти обережність і пересторогу, враховуючи можливу негативну реакцію присутніх громадян, щоб своїми діями не викликати ускладнення обстановки. Затримані організатори та активні учасники групових порушень громадського порядку негайно відправляються у зачинених машинах до міліції (п. 299).
		   Пунктом 1.2 Тимчасового положення про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України, затвердженого наказом МВС України від 05.07.2005 №521 передбачено, що до виконання завдань з охорони громадського порядку, громадської безпеки та боротьби зі злочинністю залучаються спеціальні моторизовані військові частини міліції (далі - СМВЧМ), військові частини спеціального призначення (далі - ВЧСП) та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України. 
		   Військовослужбовці СМВЧМ виконують службу в складі самостійних нарядів; військовослужбовці ВЧСП виконують службу в складі самостійних або спільних з представниками територіальних органів внутрішніх справ нарядів; військовослужбовці ПОП виконують службу в складі спільних нарядів з представниками територіальних органів внутрішніх справ. Їх завданням, зокрема, є участь у забезпеченні безпеки громадян і громадського порядку, виявлення, запобігання і припинення злочинів, уживання профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством, надання в межах наявних можливостей невідкладної, у тому числі медичної, допомоги особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають в безпорадному або небезпечному для життя і здоров`я стані.
		   У своїй діяльності СМВЧМ, ВЧСП та ПОП керуються Конституцією України, Законами України Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України і Про міліцію, іншими законодавчими актами, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, статутами Збройних Сил України, Статутом бойової служби військ внутрішньої та конвойної охорони, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 року N 761-22, Статутом патрульно-постової служби міліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 1994 року №404 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 вересня 1994 року за №213/423, нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС), а також цим Положенням (п. 1.4). 
		   Військові наряди при несенні служби з ОГП зобов`язані забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок, запобігати та рішуче припиняти порушення громадського порядку і злочини на встановлених маршрутах (місцях несення служби) та поблизу них, припиняти злочини та порушення громадського порядку, які вчиняються; подавати в межах наявних можливостей невідкладну, зокрема, медичну допомогу особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя і здоров`я стані, а також неповнолітнім, які опинилися в скрутному становищі.    
		   Військовослужбовець внутрішніх військ незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний ужити заходів щодо попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події та повідомити про це в найближчий орган внутрішніх справ (п. 3.1.9).
		   При виконанні завдань з ОГП військовий наряд має право:
		   - вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень військовослужбовця, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог - застосовувати передбачені Законом України Про міліцію заходи примусу;
		   - затримувати і передавати в установленому законом порядку до органів внутрішніх справ осіб, при підозрі у вчиненні злочину ( п. 3.1.10).
		   Доставлення підозрюваного пішим порядком здійснюється двома і більше військовослужбовцями, при цьому два військовослужбовці повинні йти поруч із затриманим і вести його; інші військовослужбовці і громадяни, які надають допомогу, повинні, йдучи у двох-трьох кроках позаду, спостерігати за діями підозрюваного і оточуючих громадян (п.4.8.2).
		   При посадці затриманого в автомобіль вжити застережних заходів, виключивши можливість нанесення йому травм. У всіх випадках передавати затриманого черговому військових нарядів (черговому по органу внутрішніх справ), доповідати про доставляння письмовим рапортом на ім`я начальника органу внутрішніх справ (п. 4.8.3.).
		   Військовослужбовці внутрішніх військ, які заступають на службу для забезпечення ОГП під час проведення масового заходу, зобов`язані, зокрема, проявляти витримку при несенні служби, не вступати в суперечки з учасниками масового заходу, перехожими, у різних ситуаціях діяти спокійно та впевнено, рішуче припиняти протиправні дії при суворому дотриманні законності; у разі виявлення обставин, які ускладнюють проведення масового заходу або забезпечення громадського порядку, терміново про це доповісти керівнику від з`єднання, військової частини, підрозділу та діяти за його командою (п. 4.11.15).
		   Припинення несення служби здійснюється тільки з дозволу старшого оперативного начальника (п. 4.11.33). 
		   Будучи ж наділеним від імені держави обов`язком дотримуватися та виконувати положення вищевказаних нормативних документів, під час охорони громадського порядку у м. Києві начальник спортивної команди внутрішніх військ МВС України ОСОБА_5 не виконав свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
		   Так, з 21 листопада 2013 року у центральній частині м. Києва у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України розпорядження щодо призупинення процесу підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом розпочалися мирні акції протесту.
		   З 1 - 2 грудня 2013 року до участі у вказаних мирних акціях протесту долучився мешканець села Ярівка Хотинського району Чернівецької області ОСОБА_7 . 
		   Відповідно до розпорядження командувача внутрішніх військ МВС України генерал-лейтенанта ОСОБА_9 , спрямованого до спортивної команди внутрішніх військ МВС України телеграмою № 3/2/2-132 від 20.01.2014, начальникові спортивної команди необхідно було призначити для виконання завдань з охорони громадського порядку у м. Києві у складі резерву ГУВВ 4 військовослужбовці, забезпеченими засобами захисту та активної оборони, без зброї. На підставі даного розпорядження до виконання завдань з охорони громадського порядку в м. Києві 22.01.2014 було залучено начальника спортивної команди полковника ОСОБА_5 , старшого офіцера команди підполковника ОСОБА_10 , офіцера команди капітана ОСОБА_11 та тренера команди капітана ОСОБА_12 . 
		   Рішенням начальника управління ІНФОРМАЦІЯ_2 на організацію служби з охорони громадського порядку в центральній частині м. Києва під час проведення прихильниками опозиційних сил заходів в підтримку Євроінтеграції України з 22.01.2014 по 23.01.2014 ОСОБА_13 , затвердженого 21.01.2014 начальником Головного управління  командувачем внутрішніх військ МВС України генерал-лейтенантом ОСОБА_9 , згідно запитів начальників ГУМВС України в м. Києві від 16.12.2013 31/10118-143, ГУМВС України в Київській області від 20.01.2014 №16/102 з метою забезпечення громадського порядку й безпеки під час проведення в центральній частині Києва, Київської області заходів з масовою участю громадян та недопущення будь-яких антигромадських проявів, забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх життя, прав, свобод і законних інтересів від злочинних посягань передбачено залучення особового складу військових частин управління Північного територіального командування та придатних сил військових частин управлінь АДРЕСА_3 , Південного, Центрального, Східного, Кримського територіальних командувань загальною кількістю 4900 військовослужбовців. 
		   Даним рішенням на випадок виникнення непередбачуваних обставин до 23.01.2014 до окремого розпорядження створено резерви на території, прилеглій до будівлі Верховної Ради України, у тому числі з числа 200 військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 . При цьому виставлення цього наряду передбачено з 7 год. 30 хв. 22.01.2014 на території, прилеглій до Верховної Ради України. 
		   Пунктом 4.3 даного рішення командирам військових частин вказано залучити особовий склад військових частин, у тому числі 3028 з розрахунку 200 військовослужбовців. Черговим військових нарядів військової частини НОМЕР_1 та старшим резерву призначено полковника ОСОБА_14 .
		   Відповідно до вказаних розпорядчих документів, вранці 22 січня 2014 року зазначені вище військовослужбовці спортивної команди внутрішніх військ МВС України, у тому числі начальник спортивної команди ОСОБА_5 , приступили до виконання обов`язків з охорони громадського порядку у місті Києві та розташувалися неподалік Кабінету Міністрів України по вул. Грушевського у м. Києві.
		   Близько 12 години того дня залученими до охорони громадського порядку у центральній частині м. Києва правоохоронцями було проведено витіснення учасників акцій протесту у м. Києві від місцязнаходження барикади на вулиці Грушевського, неподалік входу до стадіону Динамо імені В.Лобановського в сторону Європейської площі та АДРЕСА_4 .
		   Під час вказаних подій близько 12 год. 30 хв. неподалік від входу до готелю  ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, ?, на пішохідній частині військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_15 виявив ОСОБА_7 , якого за одягом та наявним при тому льодорубом впізнав як активного учасника акцій протесту та вирішив доправити останнього до місцезнаходження керівництва підрозділу військової частини НОМЕР_1 . 
		   При цьому допомогу ОСОБА_15 у доставленні ОСОБА_7 спершу надавали невстановлені слідством військовослужбовці ВВ МВС України, а в подальшому  військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_16 .
		   Після доставлення ОСОБА_7 до місцезнаходження підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що неподалік від входу до стадіону  ІНФОРМАЦІЯ_4 , командир даної частини ОСОБА_14 за результатами усної доповіді військовослужбовців ОСОБА_15 та ОСОБА_16 про обставини виявлення ОСОБА_7 та про відомі їм факти участі останнього у акціях протесту в центральній частині міста Києва, як командир військової частини НОМЕР_1 та як черговий військових нарядів даної частини віддав підлеглим військовослужбовцям ОСОБА_16 та ОСОБА_15 наказ доставити ОСОБА_7 як затриману особу до конвойного автомобіля, що знаходився на проїжджій частині по вулиці Грушевського у м. Києві, навпроти будинку № 6. 
		Отримавши вказаний наказ військовослужбовці ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , 22 січня 2014 року близько 12 год. 35 хв. розпочали здійснювати доставлення ОСОБА_7 як затриманої особи до конвойного автомобіля. 
		На шляху слідування до конвойного автомобіля військовослужбовці ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , перебуваючи на вулиці Грушевського у м. Києві, неподалік перехрестя даної вулиці з Музейним провулком, провели огляд верхнього одягу затриманого ОСОБА_7 . 
		Продовжуючи після завершення вказаного огляду підніматися вверх по вулиці Грушевського у м. Києві в напрямку місцезнаходження конвойного автомобіля, військовослужбовці ОСОБА_16 та ОСОБА_15 довели по лівій стороні проїжджої частини затриманого ОСОБА_7 до місцезнаходження бойового строю невстановлених слідством працівників спецпідрозділу міліції Беркут, які почали проявляти негативну реакцію та агресію до затриманого. 
		Маючи реальну можливість обрати безпечний маршрут слідування, військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , 22 січня 2014 року близько 12 год. 40 хв., продовжили доставлення затриманого ОСОБА_7 , повівши його через вказаний стрій працівників спецпідрозділу міліції Беркут. 
		Такі дії військовослужбовців ОСОБА_16 та ОСОБА_15 призвели до ускладнення обстановки, оскільки наближення затриманого учасника акцій протесту ОСОБА_7 до строю правоохоронців викликало негативну реакцію невстановлених слідством працівників спецпідрозділу міліції Беркут, які оточили даного затриманого та упродовж близько 5 хвилин нанесли йому удари руками та ногами в різні частини тіла, зняли з ОСОБА_7 одяг та припинили свої дії, коли останній був повністю оголений та залишився лише в шкарпетках. 
		Згідно архівних даних Українського гідрометеорологічного центру 22 січня 2014 року у місті Києві впродовж дня утримувалася середня температура від -9о С до -10о С.
		За таких погодних умов ОСОБА_7 , який був повністю оголений та на ногах мав лише шкарпетки, перебував у небезпечному для життя та здоров`я стані. 
		В той же час, за вказаних обставин військовослужбовець ОСОБА_16 наказав даному затриманому продовжувати рухатися в оголеному вигляді вверх по вулиці Грушевського у м. Києві в напрямку до конвойного автобуса, підштовхуючи при цьому останнього.
		Близько 12 год. 50 хв., коли військовослужбовець внутрішніх військ  старший солдат ОСОБА_16 , який був одягнутий у формений одяг із відповідними розпізнавальними знаками військовослужбовця внутрішніх військ МВС України, довів затриманого ОСОБА_7 в оголеному вигляді до дверей конвойного автобуса ПАЗ, який знаходився на проїжджій частині по АДРЕСА_2 у АДРЕСА_2 , навпроти будинку № 6. Відразу після цього, до вказаного автобуса привів затриманого ОСОБА_17 начальник спортивної команди внутрішніх військ МВС України ОСОБА_5 , який у подальшому перебував неподалік автобуса ближче до правої його сторони.
		За вказаних обставин військовослужбовець  старший солдат ОСОБА_16 , довівши затриманого ОСОБА_7 до дверей конвойного автобуса, направив останнього всередину вказаного автобуса, однак, почувши в цей момент нецензурні висловлювання і заклики зі сторони оточуючих щодо затриманого та побачивши, що оголеного ОСОБА_7 знімає на власний мобільний телефон невстановлений слідством працівник спецпідрозділу міліції Беркут, а також військовослужбовці внутрішніх військ ОСОБА_18 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що йому було надано командиром військової частини наказ доставити затриманого до конвойного автомобіля, а вказаний працівник спецпідрозділу Беркут не має будь-яких владних повноважень як щодо нього, так і щодо затриманого, перебуваючи на вулиці Грушевського у м. Києві, навпроти будинку № 6 поряд з конвойним автобусом ПАЗ, свідомо оцінюючи межі наданої йому влади під час виконання обов`язків з охорони громадського порядку у центральній частині АДРЕСА_2 , вирішив вийти за межі наданого йому командиром військової частини НОМЕР_1 наказу, наданої влади та прийняти самостійне рішення, зокрема з мотивів неповаги до учасників акцій протесту та їх прав умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав та владних повноважень близько 12 год. 50 хв. усно наказав затриманому ОСОБА_7 , який в цей час намірявся зайти до конвойного автомобіля, повернутися назад та усно і жестом руки вказав останньому стати в оголеному вигляді при температурі повітря близько -9о -10о С поряд із вказаним автомобілем, забезпечивши тим самим можливість присутнім працівникам правоохоронних органів та військовослужбовцям здійснювати зйомку затриманого в оголеному вигляді.
		Однак полковник внутрішніх військ МВС України ОСОБА_5 , перебуваючи 22 січня 2014 року за описаних обставин та часу навпроти будинку АДРЕСА_2 , безпосередньо спостерігаючи вказані протиправні дії старшого солдата внутрішніх військ МВС України ОСОБА_16 , будучи наділеним владою представника державного органу виконавчої влади  працівника правоохоронного органу під час виконання службових обов`язків з охорони громадського порядку, який має діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 є затриманою особою та у відповідності до вищевказаних норм Конституції України, Закону України Про міліцію, Закону України Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 №404, Тимчасового положення про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України, затвердженого наказом МВС України від 05.07.2005 №521, має бути повідомлений про підстави та мотиви такого затримання; йому має бути надане усне роз`яснення частини першої статті 63 Конституції України, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді - роз`яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав затриманих осіб, встановлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника; забезпечити можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, у тому числі безоплатною правовою допомогою відповідно до закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги, не виконуючи свої службові обов`язки та вищевказані норми законодавства, проявляючи слабкість, побоюючись осуду та фізичного впливу зі сторони оточуючих працівників правоохоронних органів, жодних заходів до припинення вказаних протиправних дій старшого солдата ВВ МВС України ОСОБА_16 не вжив, допомоги потерпілому від цих дій ОСОБА_7 , який перебував у небезпечному для життя та здоров`я стані, не надав, а продовжував безпосередньо з близької відстані спостерігати за зазначеними порушеннями прав та свобод потерпілого ОСОБА_7 . При цьому ОСОБА_5 , проявляючи зверхність та зухвалість, нехтуючи загальноприйнятими моральними принципами та засадами, посилюючи приниження затриманого ОСОБА_7 , дістав мобільний телефон та, обравши зручну позицію безпосередньо неподалік останнього, став здійснювати його фотографування. 
		За таких обставин вказаною ситуацією скористалися інші особи, які здійснювали фотографування, відеозйомку затриманого ОСОБА_7 в оголеному вигляді, висловлювали образи та заклики в сторону останнього, а також військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_15 , який силою утримував затриманого ОСОБА_7 в оголеному вигляді перед об`єктивами фото- та відеокамер, а також особисто наніс останньому удар рукою по голові та удар ногою в ногу затриманого. 
		Зокрема, прапорщик ОСОБА_15 , побачивши, що фото- та відеозйомку затриманого ОСОБА_7 в оголеному вигляді здійснює полковник ОСОБА_5 та інші особи, проявляючи свою зверхність та зухвалість, хизуючись перед оточуючими наявністю владних повноважень, усвідомлюючи характер своїх дій та їх наслідки, попираючи загальноприйняті моральні принципи та засади, маючи намір підсилити приниження затриманого, образливо висловлюючись намагався вручити ОСОБА_7 льодоруб для подальшої фото- та відеофіксації останнього іншими особами. 
		Однак ОСОБА_7 не взяв до рук льодоруба, після чого ОСОБА_15 передав вказаний льодоруб невстановленому слідством працівнику спецпідрозділу міліції Беркут, який насильно помістив та прижав його між рук затриманого.
		Після цього ОСОБА_15 усвідомлюючи, що ОСОБА_7 перебуває на снігу у шкарпетках та в оголеному вигляді при температурі повітря від -9о С до -10о С, тобто у небезпечному для життя та здоров`я стані, що затриманий у такому вигляді та фізичному стані, перебуваючи в коловому оточенні правоохоронців не чинить, не має змоги та наміру чинити опір, за вказаних обставин позбавлений будь-якої можливості здійснити втечу або заподіяти будь-кому шкоду, а тому відсутні будь-які передбачені нормами чинного законодавства правові підстави застосувати до нього заходи фізичного впливу, достовірно знаючи, що працівник правоохоронного органу має діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, реально оцінюючи обстановку, проявляючи свою зверхність та зухвалість, демонструючи перед оточуючими наявність владних повноважень працівника правоохоронного органу, який затримав та доставив ОСОБА_7 , усвідомлюючи характер своїх дій та їх наслідки, маючи намір образити особисту гідність ОСОБА_7 перед присутніми та самоствердитися, - перевищив владу - умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав та владних повноважень працівника правоохоронного органу під час виконання обов`язків з охорони громадського порядку, з мотивів неповаги до учасників акцій протесту та їх прав, грубо порушуючи вищевказані норми законодавства, 22 січня 2014 року близько 12 год. 51 хв. знаходячись на проїжджій частині по вулиці Грушевського у м. Києві, що навпроти будинку № 6 по вказаній вулиці, вчинив насильство  стиснув ОСОБА_7 лівою рукою за шию в області наявного у того поранення, силою утримував останнього за вказаних погодних умов упродовж 10 секунд перед об`єктивом мобільного телефону полковника ОСОБА_5 та невстановленого слідством працівника спецпідрозділу міліції Беркут, а також об`єктивами фото-, відеокамер інших осіб, після чого наніс ОСОБА_7 удар долонею лівої руки в потиличну ділянку голови, що завдало фізичного болю та моральних страждань останньому. 
		Після цього ОСОБА_15 за наведених обставин та у вказаному місці, через 8 секунд після нанесення зазначеного удару, чітко усвідомлюючи вказані факти та обставини, у тому числі відсутність будь-яких правових підстав для застосування заходів фізичного впливу до затриманого, діючи з тих же мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, перевищив владу - умисно, явно виходячи за межі наданих йому прав та владних повноважень працівника правоохоронного органу під час виконання обов`язків з охорони громадського порядку, грубо порушуючи норми чинного законодавства, замість забезпечення права затриманої особи, складення відповідних процесуальних документів про це і надання допомоги особі, яка перебуває у небезпечному для життя та здоров`я стані, - вчинив насильство, зокрема підвівши ОСОБА_7 до дверей конвойного автомобіля, в момент, коли той намагався зайти в автомобіль, - наніс правою ногою удар у праву ногу ОСОБА_7 , що завдало сильного фізичного болю та моральних страждань останньому. 
		Разом з тим полковник внутрішніх військ МВС України ОСОБА_5 , перебуваючи 22 січня 2014 року за описаних обставин та часу навпроти будинку АДРЕСА_2 , безпосередньо спостерігаючи вказані протиправні дії прапорщика внутрішніх військ МВС України ОСОБА_15 та здійснюючи їх фотографування на камеру мобільного телефону, будучи наділеним владою представника державного органу виконавчої влади - працівника правоохоронного органу під час виконання службових обов`язків з охорони громадського порядку, який має діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 є затриманою особою та у відповідності до вищевказаних норм Конституції України, Закону України Про міліцію, Закону України Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 №404, Тимчасового положення про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України, затвердженого наказом МВС України від 05.07.2005 №521, має бути повідомлений про підстави та мотиви такого затримання; йому має бути надане усне роз`яснення частини першої статті 63 Конституції України, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді - роз`яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав затриманих осіб, встановлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника; забезпечити можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, у тому числі безоплатною правовою допомогою відповідно до закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги, умисно не виконуючи свої службові обов`язки та вищевказані норми законодавства, проявляючи слабкість, побоюючись осуду та фізичного впливу зі сторони оточуючих працівників правоохоронних органів, жодних заходів до припинення вказаних протиправних дій прапорщика внутрішніх військ МВС України ОСОБА_15 не вжив, допомоги потерпілому від цих дій ОСОБА_7 , який перебував у небезпечному для життя та здоров`я стані, не надав, а продовжував безпосередньо з близької відстані спостерігати за зазначеними порушеннями прав та свобод потерпілого ОСОБА_7 та, посилюючи приниження останнього, здійснювати його фотозйомку в оголеному вигляді на камеру мобільного телефону.
		Таким чином, за вказаних обставин начальник спортивної команди внутрішніх військ МВС України полковник ОСОБА_5 , діючи 22 січня 2014 року під час охорони громадського порядку у центральній частині міста Києва як службова особа  працівник правоохоронного органу, не виконав свої службові обов`язки всупереч вищевказаним нормам законодавства, а саме не вжив жодних заходів до забезпечення особистої безпеки ОСОБА_7 , захисту його прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенню та його припиненню; охорони і забезпечення громадського порядку, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_7 , тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 367 КК України (в редакції Закону України № 3207-VІ від 07.04.2011), - службову недбалість  невиконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян.
		   Окрім цього, обвинуваченим вчинено злочин за наступних обставин. Так, з 1 - 2 грудня 2013 року до участі у мирних акціях протесту, що відбувалися у центральній частині м. Києва у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України розпорядження щодо призупинення процесу підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, долучився мешканець м. Керч Автономної Республіки Крим ОСОБА_8 , який пройшов відповідну медичну підготовку та брав участь у акціях протесту як волонтер медичної служби Штабу національного спротиву Євромайдану, надаючи медичну допомогу пораненим у сутичках з правоохоронцями учасникам акцій. 
		   Відповідно до розпорядження командувача внутрішніх військ МВС України генерал-лейтенанта ОСОБА_9 , спрямованого до спортивної команди внутрішніх військ МВС України телеграмою № 3/2/2-132 від 20.01.2014, необхідно було призначити для виконання завдань з охорони громадського порядку у м. Києві у складі резерву ГУВВ 4 військовослужбовці, забезпеченими засобами захисту та активної оборони, без зброї. 
		 На підставі даного розпорядження до виконання завдань з охорони громадського порядку в м. Києві 22.01.2014 було залучено начальника спортивної команди полковника ОСОБА_5 , старшого офіцера команди підполковника ОСОБА_10 , офіцера команди капітана ОСОБА_11 та тренера команди капітана ОСОБА_12 .    
		Згідно із розрахунком сил і засобів міліції, задіяних для забезпечення охорони громадського порядку в центральній частині м. Києва, затвердженого 21.01.2014 т.в.о. начальника ГУМВС України в м. Києві генерал-майором міліції ОСОБА_19 , для охорони громадського порядку та безпеки громадян під час проведення прихильниками опозиційних сил заходів в підтримку Євроінтеграції України з 22.01.2014 по 23.01.2014, виділено наряди міліції та додаткові сили в кількості у денний час  8282 чол., у нічний час  755 чол., зокрема, з місцем несення служби по АДРЕСА_2  309 чол. із числа полків міліції особливого призначення Беркут різних регіонів України. 
		   Відповідно до вказаних розпорядчих документів, вранці 22 січня 2014 року зазначені вище військовослужбовці спортивної команди внутрішніх військ МВС України, у тому числі начальник спортивної команди ОСОБА_5 , приступили до виконання обов`язків з охорони громадського порядку у місті Києві та розташувалися неподалік Кабінету Міністрів України по вул. Грушевського у м. Києві.
		   Близько 12 години того дня залученими до охорони громадського порядку у центральній частині м. Києва правоохоронцями було проведено витіснення учасників акцій протесту у м. Києві від місця знаходження барикади на вулиці Грушевського, неподалік входу до стадіону Динамо імені В.Лобановського в сторону Європейської площі та вулиці Хрещатик.
		   Незадовго до проведення зазначеного витіснення на Майдан Незалежності під`їхав учасник акцій протесту ОСОБА_8 , волонтер для надання медичної допомоги іншим учасникам акцій, які були травмовані і поранені в ході сутичок із правоохоронцями.
		Одягнувши бейджик із червоним хрестом та своїми особистими даними, футболку білого кольору із написом Медична допомога, червоним хрестом та відповідною символікою, ОСОБА_8 пішов до медичного пункту медичної служби Штабу національного спротиву Євромайдану, що був розташований по вул. Грушевського у м. Києві, навпроти входу до стадіону Динамо ім. В. Лобановського, з метою надання медичної допомоги особам, які знаходилися у медичному пункті  пораненим і медсестрам, у разі виявлення відносно них агресії з боку правоохоронців, які брали участь у витісненні мітингувальників із вул. Грушевського.
		Однак, коли ОСОБА_8 підійшов до зазначеного медичного пункту, невстановлені слідством працівники правоохоронних органів, які здійснювали витіснення учасників протестних акцій у сторону Європейської площі, кинули у його сторону дві світло-шумові гранати, від розриву другої з яких ОСОБА_8 впав на землю. В цей час невстановлені слідством працівники спецпідрозділу міліції Беркут оточили ОСОБА_8 та, незважаючи на явні ознаки його приналежності до медичної служби, почали наносити йому удари ногами в різні частини тіла. Через деякий час, близько 12 год. 40 хв., зазначені працівники Беркуту підвели ОСОБА_8 та двоє з них почали здійснювати його конвоювання до конвойного автобуса, що знаходився на проїжджій частині по вулиці Грушевського у м. Києві, навпроти будинку № 6. Піднімаючись вверх по вул. Грушевського, двоє працівників спецпідрозділу міліції Беркут, які здійснювали конвоювання ОСОБА_8 , а також інші невстановлені слідством працівники Беркуту, які траплялись їм по дорозі, незважаючи на явні ознаки його належності до медичної служби, періодично наносили затриманому ОСОБА_8 удари в різні частини тіла.
		Провівши таким чином затриманого ОСОБА_8 до згорілого автобуса, який знаходився на відстані близько 20 м. від медичного пункту Євромайдана вверх по вул. Грушевського поперек вулиці та завівши його за вказаний автобус, невстановлені слідством працівники спецпідрозділу міліції Беркут, які здійснювали конвоювання ОСОБА_8 , зірвали з нього футболку білого кольору із написом Медична допомога, червоним хрестом та відповідною символікою, та почали наносити йому удари в різні частини тіла, після чого продовжили його конвоювання до конвойного автобуса.
		Під час побиття ОСОБА_8 невстановленими слідством працівниками спецпідрозділу міліції Беркут у затриманого було пошкоджено належний йому мобільний телефон, а також вилучено документи  ксерокопію паспорта громадянина України та ідентифікаційного номера, а також кошти в сумі 800 грн. 
		Близько 13 год. 05 хв. 22.01.2014 невстановлені слідством працівники спецпідрозділу Беркут підвели затриманого ОСОБА_8 до конвойного автобуса ПАЗ, що знаходився на проїжджій частині по вулиці Грушевського у м. Києві, навпроти будинку № 6, біля передньої частини якого у вказаний час знаходився начальник спортивної команди внутрішніх військ МВС України полковник ОСОБА_5 , який виконував службові обов`язки по охороні громадського порядку. 
		Підвівши затриманого ОСОБА_8 до передньої частини конвойного автобуса ПАЗ, невстановлений слідством співробітник спецпідрозділу міліції Беркут, усвідомлюючи відсутність будь-яких підстав для застосування заходів фізичного впливу до затриманого ОСОБА_8 , який, перебуваючи в оточенні правоохоронців, не міг і не мав наміру чинити опір чи здійснити втечу, а також не виявляв агресії відносно оточуючих правоохоронців, ударом руки в потиличну частину голови та ногою в область грудної клітки, збив ОСОБА_8 з ніг та поставив на коліна поряд з полковником ОСОБА_5 , після чого інший невстановлений слідством працівник Беркуту заподіяв ОСОБА_8 удар гумовим кийком по потиличній частині голови та спині. 
		В той же час, коли затриманого ОСОБА_8 вказаним способом, із застосуванням насильства, було поставлено на коліна, начальник спортивної команди внутрішніх військ МВС України ОСОБА_5 , виконуючи обов`язки по охороні громадського порядку та користуючись правами і обов`язками працівника міліції, будучи зобов`язаним виконувати вимоги законодавства України, що регламентує діяльність міліції, маючи серед учасників побиття ОСОБА_8 найвище військове звання  полковник, будучи за військовим званням начальником по відношенню до інших присутніх військовослужбовців, перебуваючи під час побиття ОСОБА_20 невстановленими слідством працівниками спецпідрозділу міліції Беркут у безпосередній близькості від місця вчинення правопорушення, достовірно знаючи, що працівник правоохоронного органу має діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 є затриманою особою та у відповідності до вищевказаних норм Конституції України, Закону України Про міліцію, Закону України Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 №404, Тимчасового положення про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України, затвердженого наказом МВС України від 05.07.2005 №521, має бути повідомлений про підстави та мотиви такого затримання; йому має бути надане усне роз`яснення частини першої статті 63 Конституції України, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді - роз`яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав затриманих осіб, встановлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника; забезпечити можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, у тому числі безоплатною правовою допомогою відповідно до закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги, реально оцінюючи обстановку, усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності та її наслідки, незважаючи на постійні запевнення ОСОБА_8 , що він є медичним працівником, не виконав свої службові обов`язки та вищевказані норми законодавства, проявляючи слабкість, побоюючись осуду та фізичного впливу зі сторони оточуючих працівників правоохоронних органів, жодних заходів до припинення вказаних протиправних дій невстановлених слідством співробітників спецпідрозділу міліції Беркут не вжив, допомоги потерпілому від цих дій ОСОБА_8 , не надав, а продовжував безпосередньо з близької відстані спостерігати за зазначеними порушеннями прав та свобод потерпілого ОСОБА_8 .
		У подальшому ОСОБА_8 було поміщено до конвойного автобуса та доставлено до Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві, де його було затримано у порядку ст. 208 КПК України.
		Внаслідок вищевказаних протиправних діянь начальника спортивної команди внутрішніх військ МВС України полковника ОСОБА_5 , який 22.01.2014 виконував функції представника державного органу виконавчої влади під час виконання службових обов`язків з охорони громадського порядку на вулиці Грушевського у м. Києві, завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_8 , що передбачені та гарантовані ст.ст. 3, 19, 28, 29, 59, 63 Конституції України; ст.ст. 1, 2, 3, 4, 5, 20 Закону України Про міліцію; ст.ст. 2, 3, 4 Закону України Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України; п.п. 1, 2, 3, 124, 126, 133, 138, 139, 143, 144, 235, 239, 248, 250, 299, 301, 339 Статуту патрульно-постової служби міліції України, що затверджений наказом МВС України від 28.07.1994 №404; п.п. 1.3, 1.4, 3.1.8, 3.1.9, 3.2.1, 4.1.2, 4.5.7, 4.5.7.5, 4.6.1, 4.8.2, 4.8.3, 4.11.15 Тимчасового положення про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України, що затверджене наказом МВС України від 05.07.2005 №521.
		Крім того, описані вище протиправні дії відносно волонтера медичної служби Штабу національного спротиву Євромайдану ОСОБА_8 , що стали можними за злочинної бездіяльності ОСОБА_5 , знайшли широке висвітлення у вітчизняних засобах масової інформації, в мережі Інтернет, набули широкого резонансу, викликали глибоке обурення громадян України, що призвело до підриву авторитету та престижу усієї системи правоохоронних органів України загалом та внутрішніх військ МВС України, зокрема. 
		Таким чином, за вказаних обставин начальник спортивної команди внутрішніх військ МВС України полковник ОСОБА_5 , діючи 22 січня 2014 року під час охорони громадського порядку у центральній частині міста Києва як службова особа  працівник правоохоронного органу, не виконав свої службові обов`язки всупереч вищевказаним нормам законодавства, а саме не вжив жодних заходів до забезпечення особистої безпеки ОСОБА_8 , захисту його прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенню та його припиненню; охорони і забезпечення громадського порядку, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_8 .
		Таким чином, обвинувачений вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 367 КК України (в редакції Закону України № 3207-VІ від 07.04.2011), - службову недбалість  невиконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян.
		24.12.2014 року між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
		Згідно з даною угодою, потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 367 ч. 1 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину в обсязі пред`явленого обвинувачення, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у виді двох років обмеження волі з позбавленням права займатися правоохоронною діяльністю на один рік, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.
		Розглядаючи в порядку ст.ст. 474 ч. 2, 474 ч. 5 КПК України питання про можливість затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.
		Відповідно до положень ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим. 
		Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
		Обвинувачений та його захисник, потерпілий та його представник просили затвердити угоду про примирення та призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.
		Прокурор не заперечував щодо затвердження угоди. 
		Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що потерпілий та обвинувачений повністю усвідомлюють зміст угоди про примирення, цілком розуміють свої права, визначені ст. 474 ч. 5 п. 1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 1 п. 1, п. 2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
		24.12.2014 року між потерпілим ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
		Згідно з даною угодою, потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 367 ч. 1 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину в обсязі пред`явленого обвинувачення, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у виді двох років обмеження волі з позбавленням права займатися правоохоронною діяльністю на один рік, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.
		Розглядаючи в порядку ст.ст. 474 ч. 2, 474 ч. 5 КПК України питання про можливість затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.
		Відповідно до положень ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим. 
		Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
		Обвинувачений та його захисник, потерпілий та його представник просили затвердити угоду про примирення та призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.
		Прокурор не заперечував щодо затвердження угоди. 
		Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що потерпілий та обвинувачений повністю усвідомлюють зміст угоди про примирення, цілком розуміють свої права, визначені ст. 474 ч. 5 п. 1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 1 п. 1, п. 2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
		Цивільний позов не заявлений.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Речові докази відсутні. 
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 369, 373, 374, 469, 471, 475 КПК України, суд, 
		 УХВАЛИВ :
		Затвердити угоду від 24.12.2014 року між потерпілим ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5  про примирення.
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення  злочину, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавлення права займатись правоохоронною діяльністю на 1 рік.
		Затвердити угоду від 24.12.2014 року між потерпілим ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5  про примирення.
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення  злочину, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавлення права займатись правоохоронною діяльністю на 1 рік.
		На підставі ст.70 КК України за сукупності злочинів шляхом часткового складання основних та додаткових призначених покарань призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 2 років 2 місяців обмеження волі з позбавленням права займатись правоохоронною діяльністю на 1 рік 2 місяці.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від призначеного остаточного покарання звільнити  з випробовуванням, з іспитовим строком на 1 рік.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва, через Печерський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...