Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/402/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2015. Зареєстровано: 06.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2015.
Дата набрання законної сили: 27.03.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		06 березня 2015 року                   08:49                              № 826/402/15
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1   до  треті особиНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг Херсонська міська рада, Державне підприємство «Одеська залізниця», Херсонське будельно - монтажне експлантаційне управління №4 ДП «Одеська залізниця»    провизнання протиправною та скасування постанови,
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 
		          ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі по тексту - позивач) за участі третіх осіб про визнання протиправною та скасування постанови відповідача №880 від 04.07.2014р., якою встановлено нові тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення для державного підприємства «Одеська залізниця».
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувану постанову.
		Позивач подала клопотання про розгляд справи без її участі у порядку письмового провадження.  
		Представник відповідача та представники третіх осіб 2, 3 проти позовних вимог заперечили.
		Представник третьої особи - 1 просив суд визнати нечинною з моменту прийняття оскаржуваної постанови в частині встановлення та ведення в дію з 01.08.2014р. тарифів на послуги водопостачання та водовідведення будинку по вул. Привокзальній, 8 у м. Херсоні.  
		В судовому засіданні 19.02.2015р. суд по справі перейшов в письмове провадження.  
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		          Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 04.07.2014р. №880 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ДП «Одеська залізниця»: 1. Установлено Державному підприємству "Одеська залізниця" тарифи:
		 
		          на централізоване водопостачання - 13,16 грн. за 1 куб. м (без ПДВ);
		          на централізоване водовідведення - 12,08 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).
		           2. Установити Державному підприємству "Одеська залізниця" структуру тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення згідно з додатками 1, 2.
		           3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 31.01.2014 N 82 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ДП "Одеська залізниця" для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення)".
		           4. Ця постанова набирає чинності з 01 серпня 2014 року.
		          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова порушує її права в частині не доведення підстав та причин підвищення тарифів, неможливості надання зауважень щодо підвищення тарифів. Крім того, позивач зазначає, що в порушення норм чинного законодавства України відповідачем оскаржувану постанову прийнято з порушенням процедури її прийняття. 
		          Відповідач проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що оскаржувана постанова №880 не порушує права позивача, оскільки вона поширюється лише на ДП «Одеська залізниця».
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно статті 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» (далі - Закон) органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.                                                                             
		Відповідно до вимог статті 5 Закону, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, як засіб регуляторного впливу на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках застосовує, зокрема, ліцензування господарської діяльності та контроль за дотриманням ліцензійних умов, встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
		При цьому, згідно статті 1 Закону України «Про природні монополії» суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
		При цьому, статтею 5 Закону України «Про природні монополії» централізоване водопостачання та водовідведення віднесено до сфери діяльності суб'єктів природних монополій.
		Разом з тим, відповідно до пункту першого статті 6 Закону національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг:
		1) бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення;
		2) здійснює, зокрема, встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. 
		Крім того, аналогічні повноваження Комісії містились у Положенні про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1073/2011 (далі - Положення) (втратив чинність згідно з Указом Президента України від 27.08.2014 №692/2014).
		При цьому, під час установлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій, застосовувався Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, (далі - Порядок), який визначає механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення (пункти 1, 2 Порядку).
		Разом з тим, Комісія при встановленні тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення застосовувала Процедуру встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджену постановою Комісії від 29.11.2013  № 253,  зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20.12.2013 за № 2160/24692, (далі - Процедура), яка поширюється на всіх суб'єктів господарської діяльності, які отримали у встановленому законодавством порядку ліцензії на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення (пункт 1.2 Процедури).
		          ДП «Одеська залізниця» здійснює діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі ліцензії АЕ № 199643, дата видачі 13.12.2013, строком дії від 13.12.2013 по 12.12.2018.
		ДП «Одеська залізниця» було надано до Комісії комплект документів для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, який відповідав вимогам Порядку та Процедури, на підставі чого було прийнято постанову Комісії від 04.07.2014 № 880, якою було встановлено тарифи ДП «Одеська залізниця» на централізоване водопостачання - 13,16 грн. за 1 куб. м (без ПДВ); та централізоване водовідведення - 12,08 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).
		          В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що протягом останніх років тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не покривали економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, що в свою чергу, негативно впливало на ефективність діяльності підприємства водопостачання та водовідведення, стан систем водопостачання та водовідведення, якість надання послуг споживачам, функціонування галузі в цілому. Тобто, приведення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення до економічно обґрунтованого рівня є необхідним заходом для належного функціонування підприємства, яке забезпечує споживачів питної водою.
		          Щодо твердження позивача стосовно того, що відсутність офіційного оприлюднення проекту та державної реєстрації постанови Нацкомпослуг від 04.07.2014 № 880 є підставами вважати її такою, що не має юридичної сили та не є обов'язковою для виконання фізичними особами - споживачами послуг, суд зазначає наступне. 
		Згідно з статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
		При цьому, згідно вимог статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
		1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
		2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
		3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
		4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Отже, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» на діяльність ДП «Одеська залізниця» з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не поширюється.
		До того ж, згідно із пунктом 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться.
		Крім того, відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 (зі змінами) (далі - Порядок), нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.
		Норма права - це загальнообов'язкове правило поведінки людей, встановлене, санкціоноване і забезпечуване державою (Словник української мови: в 11 томах. - Том 5. 1974. - Стор. 442).
		При цьому, постанова Комісії від 04.07.2014 № 880 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ДП «Одеська залізниця» не встановлює, змінює чи скасовує норми права і застосовується лише до ДП «Одеська залізниця», а отже, є актом індивідуальної дії.
		Таким чином, враховуючи те, що постанова Комісії від 04.07.2014 № 880 є актом індивідуальної дії, дія Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, на неї не поширюється, а тому в силу статті 2 КАС України підстави для задоволення позову відсутні.
		Відповідно до абзацу другого частини другої статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.                                                                         
		Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва за житлово-комунального господарства України від 30.07.2012 № 390 затверджено Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад (далі - Порядок доведення до споживачів інформації)
		Відповідно до пункту 1.1 Порядку доведення до споживачів, інформації цей Порядок визначає механізм доведення суб'єктами господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги, (далі - суб'єкти господарювання), до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад при встановленні уповноваженими органами тарифів па житлово-комунальні послуги.
		Відповідно до пункту 2.2 Порядку доведення до споживачів інформації протягом п'яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу місцевого самоврядування суб'єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифу за визначеним цим Порядком способами.
		Пунктом 2.14 Порядку доведення до споживачів інформації передбачено, що контроль за дотриманням суб'єктами господарювання порядку доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну ціп/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених чинним законодавством.
		Відповідно до 2.15 Порядку доведення до споживачів інформації процедура доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад вважається такою, що відбулася, незалежно від надходження до суб'єкта господарювання/органу місцевого самоврядування протягом встановленого строку зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
		У зв'язку з викладеним вище:
		- Закон України «Про житлово-комунальні послуги» не поширюється на діяльність ДП «Одеська залізниця» з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у зв'язку з чим дія Порядку доведення до споживачів інформації не поширюється в частині повідомлення споживачів про зміну цін/тарифів на зазначені види діяльності та врахування відповідної позиції територіальних громад;
		- Дія Порядку доведення до споживачів інформації поширюється лише на житлово-комунальні послуги, тарифи на які встановлюються органом місцевого самоврядування, а не Комісією;
		- Порядком доведення до споживачів інформації не передбачено обов'язку Комісії доводити до відома споживачів відповідну інформацію при прийнятті постанов про встановлення тарифів ліцензіатам;
		- Контроль за дотримання суб'єктами господарювання порядку доведення до відома споживачів інформації про зміну цін/тарифів на житлово-комунальні послуги здійснюється органом місцевого самоврядування.
		Таким чином, при прийнятті постанови Комісії від 04.07.2014 № 880 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ДП «Одеська залізниця» проведення громадських слухань чинним законодавством не передбачено.
		          Разом з тим, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова від 04.07.2014 № 880 не порушує законних прав та інтересів позивача, а тому в силу статті 2 далі - КАС України підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
		Так, статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
		При цьому, згідно з пунктом другим Роз'яснення Вищого господарського суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
		Разом з тим, пунктом 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» встановлено, що за правилами частини другої етапі 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта.
		Позивач не є суб'єктом на якого поширюється дія оскаржуваної постанови, а отже права, свободи та інтереси ОСОБА_1 жодним чином не порушені.
		На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено повністю.
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		          На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
		 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		 
		          Суддя                                                                                           В.В. Амельохін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...