Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 920/1856/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2015. Зареєстровано: 13.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2015.
Дата набрання законної сили: 11.03.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"11" березня 2015 р.                                                               Справа № 920/1856/14  
		 
		                                                   Колегія суддів у складі:
		      головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя  Хачатрян В.С. 
		 
		при секретарі Кузнєцовій І.В.,
		за участю представників:
		позивача - не з'явився,
		відповідача - не з'явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№512C/1-12) на рішення господарського суду Сумської області від 04 грудня 2014 року у справі №920/1856/14
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне 
		науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми,
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД", м. Київ,
		про визнання частково недійсним договору,
		 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		В листопаді 2014 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до відповідача, в якому просив суд визнати недійсним частково договір № 9 від 30.08.2012 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД", в частині другого речення п. 1.1 Специфікації № 6, а саме: "Після підписання специфікації вартість товару підлягає зміні у випадку зміні курсу євро/гривня в порівнянні з курсом на дату укладання специфікації № 6 до договору. Оплата буде здійснюватись в гривнях по курсу НБУ придбання євро на день виставлення рахунку на оплату". Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218,00 грн. позивач просив покласти на відповідача.
		Рішенням господарського суду Сумської області від 04 грудня 2014 року у справі № 920/1856/14 (суддя Лугова Н.П.) у позові відмовлено.
		Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права. Просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 04.12.2014 року по справі №920/1856/14, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, та визнати частково недійсним договір №9 від 30.08.2012 року, укладений між ПАТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" та ТОВ "Екстрім ЛТД" в частині другого речення п 1.1 специфікації № 6, а саме : "після підписання специфікації вартість товару підлягає зміні у випадку зміни курсу євро/гривня в порівнянні з курсом на дату укладення специфікації № 6 до договору. Оплата буде здійснюватись в гривнях по курсу НБУ придбання євро на день виставлення рахунку на оплату", судові витрати покласти на відповідача.
		Також вважає, що друге речення п. 1.1 специфікації № 6, а саме: "Оплата буде здійснюватись в гривнях по курсу НБУ придбання євро на день виставлення рахунку на оплату" суперечить нормі ст. 533 Цивільного кодексу України та ст. 198 Господарського кодексу України.
		Відповідач надав заперечення (вх. № 2621, від 17.02.2015 року) на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню. Відповідач просить рішення господарського суду Сумської області від 04.12.2014 року у справі №920/1856/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Слухання справи проводити без його участі.
		В судове засідання не з'явився представник позивача та відповідача, які були повідомлені належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 67-68). Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін.
		Розглянувши матеріали справи, а також дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи 30.08.2012 року між ПАТ "Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" та ТОВ "Екстрім ЛТД" укладено договір № 9, предметом якого є поставка у власність покупця товару, ціна, найменування, кількість, строк поставки та умови оплати якого визначені у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
		Згідно пунктів 3.1 - 3.3 вартість договору складає 9900000,00 грн. в тому числі ПДВ 20 % і складається із суми специфікацій, які мають посилання на даний договір. Вартість товару, що поставляється згідно даного договору, зазначається у специфікаціях та включає в себе вартість товару та витрати залежно від умов поставки. 
		30.08.2013 року сторони уклали специфікацію № 6, що є додатком № 6 до договору, відповідно до якої вартість товару складає 249506,30 грн. з ПДВ.
		У пункті 1.1. специфікації зазначено, що при укладенні даної специфікації був застосований курс НБУ євро/гривна станом на 08.10.2013 року (1 євро = 10,8481 грн.). Після підписання специфікації вартість товару підлягає зміні у випадку збільшення курсу євро/гривна у порівнянні з курсом на дату укладення специфікації № 6. Оплата буде здійснюватися в гривні по курсу НБУ купівлі євро на день виставлення рахунку на оплату.
		Відповідно, до статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Так, згідно з частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом.
		Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України). Частина третя статті 533 ЦК України визначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
		Відповідно до частини другої статті 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
		За пунктом 3.3 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.
		Відповідно до частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 року  N 15-93 валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь - яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
		Положення частини другої статті 533 ЦК України та частини другої статті 198 ГК України містять однакові за змістом приписи про необхідність виконання грошового зобов'язання між резидентами України виключно у валюті України (валюта платежу), крім випадків отримання стороною цього зобов'язання відповідної ліцензії Національного банку України відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
		Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору поставки № 9 та специфікацією № 6 грошове зобов'язання з оплати товару виражено і підлягає оплаті саме в гривнях. При цьому сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається сторонами за офіційним курсом Національного Банку України євро на день платежу, як передбачено ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України.
		Слід зазначити, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). 
		Отже колегія суддів зазначає, що розрахунок ціни повинен здійснюватися виключно з використанням еквіваленту ціни у національній валюті України, що відповідає вимогам чинного законодавства України, а також, враховуючи принцип свободи договору, встановлений статтею 627 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання спірного пункту договору недійсним.
		Колегія суддів, з урахуванням зазначеного дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи тому рішення господарського суду Сумської області від 04 грудня 2014 року у справі №920/1856/14 підлягає залишенню без змін.
		Керуючись статтями 33, 43, 85, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -
		 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
		Рішення господарського суду Сумської області від 04 грудня 2014 року у справі №920/1856/14 залишити без змін.
		 
		Повний текст постанови складено   13.03.2015 року 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                    Черленяк М.І.
		 
		 
		Суддя                                                                                           Ільїн О.В.  
		 
		 
		Суддя                                                                                           Хачатрян В.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...