Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-11416св14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 18.03.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		іменем україни
		 
		 
		10 грудня 2014 рокум. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України
		з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого:          Касьяна О.П., 
		суддів:                      Гончара В.П., Дербенцевої Т.П., 
		                                  Карпенко С.О., Остапчука Д.О., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Міжнародний Інвестиційний банк», ОСОБА_5, про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15 січня 2013 року за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Міжнародний Інвестиційний банк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 лютого 2014 року,
		                                       
		в с т а н о в и л а:
		У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування рішення постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15 січня 2013 року в справі № 587/12 за позовом ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		В обґрунтування заяви посилався на те, що 16 червня 2011 року між ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» та ним укладено кредитний договір № 053-PLD, яким передбачено третейське застереження про розгляд спорів в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків. У зв'язку з невиконанням ним умов кредитного договору ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» звернулось з позовом до третейського суду про стягнення заборгованості за кредитним договором і 15 січня 2013 року третейським судом проголошено рішення, яким позов задоволено. Вказане рішення є незаконним, оскільки при його ухваленні порушена процедура розгляду справи, ОСОБА_6 належним чином не повідомлявся про час та місце розгляду справи у третейському суді, що позбавило його можливості реалізувати своє право на участь у розгляді справи, висловити свою позицію та надати докази. Крім того, склад третейського суду не відповідав вимогам закону, оскільки відповідачі не приймали участь у його формуванні; рішення не підписано суддею, що розглядав справу, підпис третейського судді нотаріально не посвідчений, замість підпису керівника Асоціації українських банків стоїть факсиміле.
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12 лютого 2014 року, заяву задоволено.
		Скасовано рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15 січня 2013 року у справі № 587/12 за позовом                               ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» до ОСОБА_3 і ОСОБА_5 про  стягнення заборгованості за кредитним договором.
		У касаційній скарзі ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» просить оскаржувані судові рішення скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального.
		Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
		Судами встановлено, що 16 червня 2011 року між ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір                             № 053-PLD.
		Відповідно до п. 10 кредитного договору всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконані кредитного договору або у зв'язку з ним або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків згідно з регламентом Третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди.
		Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 587/12 від 15 січня 2013 року позов ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» до ОСОБА_3 і ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто із ОСОБА_3 і ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк»                               26 921 245,91 грн простроченої заборгованості, у тому числі: 24 000 000 грн кредиту, 2 921 245,91 грн - заборгованості за процентами за користування кредитом. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що рішення третейського суду прийнято з порушенням вимог Закону України «Про третейські суди», оскільки між сторонами третейського застереження не визначено кількісний склад третейського суду при розгляді спорів, при передачі справи на розгляд третейського суду відповідачі не надали третейському суду пропозиції щодо обрання ними третейського судді, що суперечить положенням                                         ст. ст. 12, 16, 17 Закону України «Про третейські суди» та п. 17 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, при цьому справа в третейському суді призначена до розгляду та розглядалася безпосередньо третейським суддею Оберемком Р.А. Крім того, розгляд справи в третейському суді проводився у відсутності відповідачів, тому будь-яких даних про те, що сторони узгодили між собою кількісний склад Третейського суду для розгляду справи та/або визначили конкретного третейського суддю, матеріали справи не містять.
		З такими висновками судів повністю погодитися не можна з огляду на таке.
		Згідно з ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
		Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
		Статтею 14 Закону України «Про третейські суди» передбачено право сторін вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів.
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про третейські суди» в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).
		Згідно з положеннями ч. ч. 4, 5 ст. 10 Закону України «Про третейські суди» порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюється цим Законом та регламентом третейського суду. Регламент третейського суду повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідним для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів. 
		Статтею 16 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді).
		Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського суддів або в будь-якій непарній кількості третейських суддів.
		У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.
		Заперечуючи проти заяви, представник ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» посилався на те, що за правилами формування складу, встановленого ст. 17 Регламенту Третейського суду, якщо інше не передбачено третейською угодою, справа розглядається одним суддею. Якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви, Голова Третейського суду або заступник повинен призначити суддю. Про даний факт (призначення судді для одноособового розгляду справи) свідчить наявність відповідної резолюції голови Третейського суду, яка отримала і зареєстрована Третейським судом за                            вх. № 4164 від 28 листопада 2012 року.
		Суди, встановивши, що третейський суд, який вирішив спір, є постійно діючим, у якому порядок та правила розгляду справ визначені Законом України «Про третейські суди» та регламентом третейського суду, не з'ясували порядок обрання чи призначення третейських суддів і не перевірили його додержання при формуванні складу суду для вирішення позову ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк».
		Ураховуючи зазначене, формування складу третейського суду у постійно діючому третейському суді відбувається в порядку, визначеному його регламентом.
		У порушення вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України, ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції неперевірено заперечення ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» з приводу відповідності складу третейського суду, що розглянув справу, вимогам ст. 17 Регламенту третейського суду та ч. 3 ст. 16 Закону України «Про третейські суди». Копія Регламенту Третейського суду до справи не долучена.
		Крім того, представник ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» звертав увагу судів на порушення заявником строку звернення до суду. Проте суд першої інстанції, ототожнивши особу, яка не брала участі у справі, з учасником третейського розгляду, у відсутності якого вирішено спір, питання щодо строку оскарження рішення третейського суду не з'ясував.
		Ураховуючи те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права допустили порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувані ухвали підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Міжнародний Інвестиційний Банк» задовольнити частково.
		 
		Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 лютого 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Головуючий   О.П.Касьян Судді:  В.П.Гончар   Т.П.Дербенцева   С.О.Карпенко   Д.О.Остапчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...