Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/19886/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2015. Зареєстровано: 20.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2015.
Дата набрання законної сили: 17.03.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Справа: №   826/19886/14                                                       Головуючий у 1-й інстанції:   Іщук І.О.                                                                                              Суддя-доповідач:  Василенко Я.М. 
		 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		 
		17 березня 2015 року                                                                                            м. Київ
		 
		 
		 
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого                                        Василенка Я.М.,
		суддів                                                   Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
		при секретарі                                         Зубрицькому Д.П.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2015 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіовидавнича компанія «Комра» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії,-   
		В С Т А Н О В И В:
		ТОВ «Телерадіовидавнича компанія «Комра» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: зобов'язати Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення прийняти рішення по заяві ТОВ «Телерадіовидавнича компанія «Комра» від 04.09.2014 про переоформлення ліцензії на мовлення НР№0906-м від 24.04.2009, яким змінити позивні з «Best FM» на «Вести.Радио» та формат програмної концепції мовлення з розважально-музичного жанру на інформаційно-розважальний жанр на частоті 102,8 МГц у м. Маріуполі та прилеглих районів. 
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2015 позов задоволено.
		Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Телерадіовидавнича компанія «Комра» зареєстровано 10.12.2001.
		Основними напрямками підприємницької діяльності позивача згідно Статуту є діяльність у сфері радіомовлення, яку позивач здійснює на підставі ліцензії на мовлення серія НР № 0906-м, що видана Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення 24.04.2009, строком дії до 24.04.2016.
		04.09.2014 ТОВ «Телерадіовидавнича компанія «Комра» звернулась до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення з заявою про переоформлення ліцензії на мовлення серія НР № 0906-м від 24.04.2009 у зв'язку із зміною позивних, програмної концепції мовлення.
		21.11.2014 позивач звернувся до відповідача з уточнюючим листом, в якому просив у прохальній частині вже поданої заяви про переоформлення Ліцензії на мовлення внести додаткову підставу для переоформлення, а саме: зміну місцезнаходження позивача.
		Рішенням відповідача № 1417 від 11.12.2014 позивачу було переоформлено Ліцензію на мовлення НР № 0906-М від 24.04.2009 у зв'язку зі зміною місцезнаходження.
		Натомість, як зазначає позивач, у частині переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку із зміною позивних та програмної концепції мовлення позивача заява не була розглянута.
		Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
		Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки відповідачем було допущено протиправну бездіяльність, зокрема, не надано аналізу та мотивації неможливості надання позивачеві дозволу на здійснення радіомовлення в інформаційно-розважальному форматі на частоті 102,8 МГц у м. Маріуполі, не прийнято вмотивованого рішення, не оформлення рішення, яке ставилося на голосування щодо переоформлення ліцензії у зв'язку із зміною позивних та програмної концепції мовлення, то наявні правові підстави для зобов'язання Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення прийняти рішення по заяві ТОВ «Телерадіовидавнича компанія «Комра» від 04.09.2014 про переоформлення ліцензії на мовлення НР№0906-м від 24.04.2009, яким змінити позивні з «Best FM» на «Вести.Радио» та формат програмної концепції мовлення з розважально-музичного жанру на інформаційно-розважальний жанр на частоті 102,8 МГц у м. Маріуполі та прилеглих районів.
		Апелянт у своїй скарзі зазначає, що функції з ліцензування (в тому числі переоформлення ліцензій) мовлення відносяться до виключних дискреційних повноважень Національної ради, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
		Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
		Частинами 4 та 5 ст. 7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 N 3759-XII визначено, що єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - спеціальний конституційний, постійно діючий позавідомчий державний орган. Правові засади формування та діяльності, статус, компетенція, повноваження, функції Національної ради та порядок їх здійснення визначаються Законом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 70 цього Закону Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.
		Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» від 23.09.1997 N 538/97-ВР Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
		Пунктами 1, 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» визначено, що Національна рада здійснює нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій.
		Відповідно до статті 3 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об'єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень.
		Статтею 14 зазначеного Закону встановлено, що Національна рада здійснює регуляторні функції, передбачені законодавством України у сфері телерадіомовлення, а саме: ліцензування телерадіомовлення; ліцензування провайдерів програмної послуги; участь у розробці та погодження проекту Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України і Плану використання радіочастотного ресурсу України у частині смуг радіочастот, виділених для потреб телерадіомовлення; розробку умов використання та визначення користувачів радіочастотного ресурсу, виділеного для потреб телерадіомовлення; забезпечення і сприяння конкуренції у діяльності телерадіоорганізацій усіх форм власності відповідно до вимог законодавства, створення умов щодо недопущення усунення, обмеження чи спотворення конкуренції у телерадіоінформаційному просторі; ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій України.
		Відповідно до статті 15 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» повноваженнями Національної ради щодо організації та перспектив розвитку телерадіомовлення є: участь у розробці і реалізації державної політики у сфері телерадіомовлення; розробка і затвердження Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору; здійснення аналізу стану телерадіомовлення в Україні; прийняття рішень про створення та розвиток каналів мовлення, мереж мовлення, телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу; визначення порядку технічної розробки багатоканальних телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу, та порядку проведення конкурсів на технічну розробку, обслуговування та експлуатацію таких телемереж; замовлення розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення; сприяння включенню телерадіоорганізацій України до світового інформаційного простору і здійсненню їх діяльності відповідно до міжнародних стандартів; узагальнення практики застосування законодавства у сфері телерадіомовлення, участь у розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері; здійснення співробітництва з питань телебачення і радіомовлення з міжнародними організаціями, з органами державної влади та неурядовими організаціями інших країн; визначення порядку документування, формування, обліку та зберігання телерадіоорганізаціями копій (записів) програм і передач, що виходять в ефір, формування тимчасового архіву та архівного фонду телерадіоорганізацій відповідно до законодавства України; створення та утримання державного архіву телебачення і радіомовлення України у порядку, встановленому законом.
		Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» ліцензування телерадіомовлення здійснює Національна рада. Ліцензія Національної ради на телерадіомовлення є єдиним і достатнім документом дозвільного характеру, що надає право ліцензіату вести телерадіомовлення.
		Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення з заявою від 04.09.2014 про переоформлення ліцензії на мовлення серія НР № 0906-м від 24.04.2009 у зв'язку із зміною позивних, програмної концепції мовлення. 21.11.2014 позивач звернувся з уточнюючим листом, в якому просив у прохальній частині вже поданої заяви про переоформлення ліцензії на мовлення внести додаткову інформацію для переоформлення, а саме: місцезнаходження позивача. Рішенням Нацради від 11.12.2014 № 1417 позивачу було переоформлено ліцензію на мовлення НР № 0906-м від 24.04.2009 у зв'язку із зміною місцезнаходження, тоді як питання щодо зміни позовних та програмної концепції мовлення не було вирішено з відповідним обґрунтуванням та не оформлено відповідного рішення.
		При цьому, програмна концепція, яка подавалася позивачем, разом із заявами про переоформлення ліцензій, передбачала зміну мовлення з розважального на інформаційно-розважальне з суттєвою часткою (понад 13 годин) програм інформаційно-аналітичного та культурно-мистецького жанру. Програми такого формату дають не лише інформацію про події в державі та за кордоном, а також сприяють формуванню зрілого громадянського суспільства в Україні, сприяє його згуртованості та єдності.
		Про вказане вище уповноважені представники відповідача повідомлялися неодноразово на офіційних брифінгах. З урахуванням наведеного вище, ліцензіати, об'єднавши матеріально-технічні засоби та творчість трудових колективів намагаються розширити мовлення радіостанції, що мовить майже рік з позивним «Вести. Радио» в Києві, Дніпропетровську та Харкові.
		З цією метою було укладено договір № 14 від 04.09.2014 щодо співробітництва у виготовленні та розповсюдженні радіопрограм ТОВ «Телекомпанія «Дивосвіт» та договір від 03.09.2014 про передачу невиключних майнових прав на знак для товарів і послуг з ТОВ «ВІСТІ МАС-МЕДІА».
		Положеннями статті 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначено, що канал мовлення - сукупність технічних засобів мовлення (кабельного, оптичного, радіозв'язку), призначених для розповсюдження теле- та/чи радіопрограм на територію, що визначається параметрами цих засобів, які забезпечують трансляцію в реальному часі однієї телерадіопрограми; ліцензія на мовлення - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережі мовлення, канали багатоканальних телемереж; ліцензіат (власник ліцензії) - юридична або фізична особа, якій Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення видала відповідну ліцензію; ліцензування мовлення - видача, продовження, переоформлення, анулювання ліцензій на мовлення, внесення змін до ліцензій на мовлення, видача дублікатів ліцензій на мовлення, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов і умов ліцензії, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов і умов ліцензії, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування мовлення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» виключно на засіданнях Національної ради, зокрема, приймаються рішення про видачу, продовження, переоформлення ліцензій на телерадіомовлення та про внесення змін до ліцензій.
		Згідно до ч.ч. 5, 6 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» розгляд на засіданнях Національної ради питань про видачу, продовження, переоформлення ліцензії на телерадіомовлення або питання про застосування санкцій до ліцензіатів відбувається у присутності повноважних представників відповідних ліцензіатів, про що їх письмово повідомляє Національна рада не пізніш як за три дні до засідання. Таке засідання може проводитися без участі цих осіб тільки за умови, якщо є відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання.
		Рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п'яти членів Національної ради.
		На засіданні Національної ради ведеться протокол, який протягом трьох днів після засідання підписується головою Національної ради (або іншою особою, яка головувала на засіданні) та відповідальним секретарем Національної ради (або членом Національної ради, який виконує його посадові обов'язки) не пізніше чотирьох днів після проведення засідання. У разі неможливості або відмови голови Національної ради (або іншої особи, яка головувала на засіданні), відповідального секретаря Національної ради (або члена Національної ради, який виконує його посадові обов'язки) підписати протокол засідання протокол може бути підписаний не менше ніж п'ятьма членами Національної ради, які брали участь у засіданні (ч. 8 цієї статті).
		Статтею 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначено, що у разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацами п'ятим і шостим частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою. До заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії. Підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути: а) зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата; б) наміри ліцензіата змінити організаційні чи технічні характеристики мовлення та внести відповідні зміни до умов ліцензії; в) необхідність внесення змін до умов ліцензії у зв'язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення.
		Заява про переоформлення ліцензії у зв'язку з намірами ліцензіата змінити організаційні чи технічні характеристики мовлення розглядається у місячний термін з дати її надходження. За результатами розгляду Національна рада приймає рішення про внесення змін до ліцензії та відповідне переоформлення ліцензії або про відмову у внесенні змін до ліцензії (частина 7 вказаної статті).
		Відповідно до пп. 1.1 п. 1 Регламенту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18.02.2009 N 281 (надалі - Регламент) питання, що належать до повноважень Національної ради, розглядаються на його засіданнях.
		Відповідно до пункту 2.4 Регламенту після візування проекту порядку денного відповідальний секретар підписує листи-запрошення повноважним представникам відповідних ліцензіатів за тринадцять, але не пізніше, ніж за шість календарних днів, і вони з реєстром розсилки передаються для відправки до загального відділу.
		Відповідно до п. 4.1 Регламенту проекти рішень, що виносяться на розгляд Національної ради членами Національної ради, приймаються, реєструються, розміщуються в локальній внутрішній мережі у відповідному модулі «База даних проектів рішень» або в окремих випадках тиражуються організаційним відділом та передаються помічникам-консультантам для формування папки на засідання Національної ради.
		Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 Регламенту передбачено, що у випадку переоформлення ліцензії до проекту рішення додається: доповідна записка, яка містить інформацію щодо підстав для переоформлення.
		Оригінали проектів рішень з матеріалами, передбаченими пп. 4.1.1 і 4.1.2, передаються до протокольного відділу після візування проекту порядку денного відповідальним секретарем (п. 42 Регламенту).
		Відповідно до п. 7.1 Регламенту визначено, що обговорення питання на засіданні Національної ради складається із: доповіді члена Національної ради, відповідального за підготовку питань порядку денного або відповідального працівника апарату Національної ради, запитань доповідачу і відповідей на них; співдоповіді (в разі необхідності), запитань співдоповідачу і відповідей на них; виступів членів Національної ради; внесення членами Національної ради пропозицій; заключного слова доповідача, співдоповідача;
		уточнення і оголошення головуючого на засіданні пропозицій, які будуть виноситися на голосування, у порядку їх надходження в процесі обговорювання питання.
		Рішення Національної ради ухвалюються на засіданні після завершення процедури обговорення шляхом голосування членів Національної ради. Оригінал рішення засвідчує підписом особа, відповідальна за підготовку питання на засідання (на звороті аркуша). Кожному рішенню Національної ради протокольний відділ присвоює порядковий номер із зазначенням дати прийняття (п. 10 Регламенту).
		Аналіз вказаних норм дає підстави прийти до висновку, що відповідач за результатами розгляду заяви про переоформлення ліцензії повинен прийняти рішення про внесення змін до ліцензії та відповідне переоформлення ліцензії або про відмову у внесенні змін до ліцензії.
		Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2014  на засіданні Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, оформлене протоколом № 29, було розглянуто питання «Про заяву ТОВ «Телерадіовидавнича компанія «Комра» щодо переоформлення ліцензії на мовлення (НР-0909-м від 24.04.2009)» у зв'язку із зміною місцезнаходження, позивних та загальної концепції мовлення.
		Шляхом голосування («за» - 6, «проти» -0), Національною радою прийнято рішення про надання дозволу на переоформлення ліцензії на мовлення (НР № 0906-м від 24.04.2009) (ефірне, позивні: «Best FM» було вирішено переоформити ліцензію № 0906-м від 24.04.2009 у зв'язку із зміною місцезнаходження телерадіокомпанії).
		Однак, зі змісту рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 04.02.2009 р. № 139 «Про заяву ТОВ «ТРВК «Комра» щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР № 1893 від 18.11.2004) вбачається, що заява позивача в частині внесення до ліцензії змін до позивних та програмної концепції на засіданні ради не розглядалась. Доповідної записки не складалось, а на засіданні Нацради 11.12.2014, оформленої протоколом № 29, розглядалось питання щодо зміни позивних та програмної концепції мовлення шляхом голосування («за» - 0, «проти» -6).
		При цьому, будь-якого документального підтвердження, зокрема, обґрунтування факту, яке свідчить про причини такого голосування відповідачем не надано.
		Зокрема, про необхідність обґрунтування того чи іншого рішення йде мова у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мелтекс ЛТД та Месропа Мовсесяна проти Вірменії», в якому суд дає оцінку діям Національної Комісії з телебачення та радіомовлення: «орган ліцензування, в даній справі НКТР, не надав жодних причин своїх повторних відмов у видачі ліцензії компанії-заявнику. У кожному випадку НКТР просто оголосила переможця конкурсу, не надаючи жодних обґрунтувань, чому заявка тієї чи іншої компанії відповідає необхідним критеріям у більшій мірі, ніж заявка компанії-заявника. Хоча НКТР і провела відкриті засідання, жодних рішень, які б містили обґрунтування видачі або відмови у видачі ліцензії на мовлення, не проголошувались. Компанії-конкуренти просто представили свої заявки, після чого було проведено рейтингове голосування без будь-якого пояснення».
		Таким чином, Європейський Суд з прав людини звертає увагу, що процедура ліцензування має супроводжуватись обґрунтуванням своїх рішень, що забезпечуватиме адекватний захист від свавільного перешкоджання органами державної влади у реалізації основоположного права на свободу вираження поглядів.
		Однак, рішення щодо розгляду заяви про переоформлення ліцензії, зокрема обґрунтувань відмови, в частині зміни позовних та програмної концепції мовлення, прийнятого на засіданні Нацради 11.12.2014, оформлено не було, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності відповідача
		Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до умов договору від 04.09.2014 № 14, укладеного між позивачем та ТОВ «Телерадіокомпанія «Дивосвіт», сторони дійшли згоди об'єднати зусилля, направлені на створення спільного авторського продукту - радіопрограми.
		Так, згідно з пп. 2.2.3 п. 2.2 розділу 2 договору сторони зобов'язані внести до наявних в них ліцензій на радіомовлення зміни стосовно визначення позивного, з яким буде здійснюватися транслювання певних програм.
		На виконання зазначеного договору ТОВ «ДК «Дивосвіт» звернулось до Нацради та отримало позитивне рішення, яким до ліцензії від 19.02.2010 № 000184-м внесені відповідні зміни, позивним зазначено «Вести. Радио».
		Тобто, в даному випадку відповідачем вже приймалися аналогічні рішення.
		Стосовно доводів апелянта, що функції з ліцензування відносяться до виключних дискреційних повноважень Національної ради, колегія суддів зазначає наступне.
		Статтею 5 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» встановлено, що телерадіоорганізація є незалежною у визначенні змісту програм та передач.
		Невмотивоване законодавством України втручання органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, громадських чи релігійних об'єднань, їх посадових осіб чи працівників, а також власників у сферу професійної діяльності телерадіоорганізацій не допускається.
		При цьому, відповідач під час виконання своїх повноважень, зокрема, з наданням суб'єктам господарювання дозволу на здійснення мовлення шляхом оформлення та видачі відповідних ліцензій, здійснює певну аналітичну роботу в визначенні потреб певного територіального сегменту в концептуальному наповненні медіа послуг, з врахуванням вже існуючого заповнення такого медіапростору та на підставі отриманої інформації приймає обґрунтоване рішення.
		Однак, документального підтвердження, що свідчить про здійснення такого аналізу та мотивації неможливості надання позивачеві дозволу на здійснення радіомовлення в інформаційно-розважальному форматі на частоті 102,8 МГц у м. Маріуполі відповідачем не надано.
		Крім того, фактичні обставини справи свідчать про неправомірне та необґрунтоване затягування розгляду заяви позивача. Так, фактично заява про зміну позовних та програмної концепції не розглядаласьта відповідачем з 04.09.2014 
		Запропоновані позивачем програми є програмами власного виробництва та мають 56,25 % національного аудіовізуального продукту, що узгоджується із положеннями ч. 1ст. 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
		Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 9, 10 ст. 35 Закону N 538/97-ВР за результатами розгляду Національна рада приймає рішення про внесення змін до ліцензії та відповідне переоформлення ліцензії. При цьому зміни до програмної концепції мовлення вносяться відповідно до Плану розвитку.
		Якщо пропозиції заявника щодо внесення змін до програмної концепції мовлення не відповідають вимогам Плану розвитку, Національна рада може відмовити у переоформленні ліцензії на мовлення у зв'язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення і оголосити конкурс на отримання ліцензії на багатоканальне мовлення. При цьому за чинним ліцензіатом залишається право мовлення на одному з каналів нової цифрової багатоканальної телемережі, а також право бути оператором телекомунікації на всю цифрову багатоканальну телемережу.
		Частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» передбачено, що план розвитку національного телерадіоінформаційного простору (далі - План розвитку) є нормативно-правовим документом, який розробляється Національною радою і затверджується її рішенням відповідно до вимог цього Закону. На підставі Плану розвитку Національна рада приймає рішення щодо створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, визначає конкурсні умови та оголошує конкурси на отримання ліцензій на мовлення, визначає умови ліцензій на мовлення, яке ліцензується за реєстраційним принципом.
		План розвитку складається з двох частин: а) Плану використання радіочастотного ресурсу, виділеного для телебачення і радіомовлення; б) основних вимог щодо змістовного наповнення та співвідношення форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору.
		Згідно п. 1.2 Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, затвердженого Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 01.12.2010 N 1684 (у редакції рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.12.2011 N 2874), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2010 за N 1294/18589 (надалі - План розвитку), план розвитку визначає порядок розширення каналів, мереж мовлення, телемереж та багатоканальних телемереж.
		Аналогове звукове мовлення реалізується у діапазонах частот довгих, середніх та коротких хвиль, а також ультракоротких хвиль нижнього та верхнього під діапазонів (п. 1.5 Плану розвитку).
		Впровадження цифрового телемовлення передбачає перехідний період, коли одночасно будуть працювати аналогові та цифрові станції. Після завершення перехідного періоду мовлення здійснюватиметься виключно у цифровому форматі (п. 1.6 Плану розвитку).
		Відповідно до пунктів 2.5, 2.6, 2.7 Плану розвитку внесення змін до програмної концепції мовлення здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
		Для забезпечення засобами телерадіомовлення культурних та інформаційних потреб громадян Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення враховує наявність у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору якісного змістовного наповнення та різноманітних форматів мовлення.
		У процесі розбудови каналів мовлення та ліцензування надається перевага телерадіоорганізаціям, які виробляють та поширюють соціально важливі програми (інформаційні, соціально-політичні, дитячі тощо), програми власного та вітчизняного виробництва, задовольняють інформаційні потреби національних меншин та забезпечують свободу слова. Одним із визначальних факторів є наявність в ефірі програм власного та вітчизняного виробництва.
		Таким чином,  ліцензія на мовлення видається на підставі програмної концепції. Зміни до програмної концепції мовлення вносяться відповідно до Плану розвитку. При цьому, диспозиція вказаної статті прямо вказує на те, що Національна рада може відмовити у переоформленні ліцензії на мовлення у зв'язку із переходом від аналогового мовлення до цифрового у випадку не відповідності програмної концепції Плану розвитку. Тобто, відмова Нацради у переоформленні ліцензії позивача могла бути у випадку невідповідності програмної концепції Плану розвитку та з переходом від аналогового мовлення до цифрового, повний перехід на який планується до 17.06.2015.
		Однак, обґрунтувань такої невідповідності відповідачем не надано та обставини з яких виходив відповідач, відмовляючи в переоформленні ліцензії, не наведено.
		Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Посилання відповідача на рішення Вищого адміністративного суду України від 18.06.2013 справа К/800/25373/13 є помилковим, оскільки предметом спору в даній справі є визнання відсутності повноважень утримуватись за наслідками розгляду заяви про видачу ліцензії на мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальних телемереж від прийняття рішення по суті поданої заяви, а не зобов'язання вчинити певні дії у зв'язку із допущеною бездіяльністю. А інша додана відповідачем до апеляційної скарги судова практика не є аналогічною даному спору.
		Стосовно посилань апелянта про те, що ним не надавались будь-які пояснення стосовно визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення за результатами розгляду заяви ТОВ «Телерадіовидавнича компанія «Комра» про переоформлення ліцензії на мовлення тільки тому, що такої позовної вимоги як визнання бездіяльності відповідача протиправною не висувалося, а відповідно й задоволення цієї вимоги є протиправним колегія суддів зазначає наступне.
		По-перше, судом першої інстанції вірно застосовано правила ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, якою не встановлено вичерпного переліку обрання позивачем способу захисту своїх прав, зокрема, не виключено можливості обрання іншого способу захисту судом, оскільки зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
		В силу положень ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		По-друге, факт порушення місячного строку розгляду заяви ТОВ «Телерадіовидавнича компанія «Комра» про переоформлення ліцензії на мовлення, встановленого ч. 7 ст. 35 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» не заперечувався відповідачем.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно з метою належного захисту прав позивача визнано бездіяльність Національної ради щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення за результатами розгляду заяви ТОВ «Телерадіовидавнича компанія «Комра» про переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку із зміною позивних та програмної концепції мовлення у встановленій формі та без зазначення вмотивованих підстав для відмови у задоволенні даної заяви, протиправною та зобов'язано Національну ради України з питань телебачення та радіомовлення прийняти рішення по заяві ТОВ «Телерадіовидавнича компанія «Комра» від 04.09.2014 про переоформлення ліцензії на мовлення НР№0906-м від 24.04.2009, яким змінити позивні з «Best FM» на «Вести.Радио» та формат програмної концепції мовлення з розважально-музичного жанру на інформаційно-розважальний жанр на частоті 102,8 МГц у м. Маріуполі та прилеглих районів.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
		Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206  КАС України, суд
		У Х В А Л И В:
		Апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2015  - без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий:                                                                                     Василенко Я.М.
		                           
		Судді:                                                                                                 Кузьменко В.В.
		 
		                                                                                                           Шурко О.І.
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст ухвали виготовлений 19.03.2015.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.
		 
		Головуючий суддя                                                                 Василенко Я.М.            
		 
		Судді:                                                                                           Шурко О.І. 
		 
		                                                                                                                    Кузьменко В. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...