Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/19469/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2015. Зареєстровано: 20.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2015.
Дата набрання законної сили: 11.06.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 17 березня 2015 року                     № 826/19469/14
		       Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Амельохіна В.В., суддів Аблова Є.В., Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранском»до  треті особиНаціонального банку України Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», Державне підприємство «Антонов»про визнання неправомірної бездіяльності, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранском» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Національного банку України (далі по тексту - відповідач) про:
		1. визнання неправомірною бездіяльності відповідача з 01.07.2011 по 28.02.2014 щодо не вжиття належних заходів забезпечення законних інтересів кредиторів і вкладників Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (далі по тексту - ПАТ   «Брокбізнесбанк»), а також не забезпечення фінансової стабільності банківської системи, частиною якої є ПАТ «Брокбізнесбанк», що є порушенням ст. 55 Закону України «Про Національний банк України», а саме:
		1.1. порушення періодичності проведення перевірки кожні 3 роки та не проведення планової перевірки протягом 2 років;
		1.2. неприйняття нормативного акту, який би встановлював строки вручення звіту інспекційної перевірки банку;
		1.3. порушення строків надання ПАТ «Брокбізнесбанк» результатів перевірки, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України;
		1.4. порушення строків повідомлення банку про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS;
		2. визнання неправомірною бездіяльності Національного банку України щодо:
		2.1. не проведення перевірки ділової репутації та походження коштів на придбання пакету акцій ПАТ «Брокбізнесбанк», невжиття належних заходів впливу в зв'язку з придбанням істотної участі в ПАТ «Брокбізнесбанк» групою компаній «СЄПЕК» без проходження процедури погодження Національним банком України, що є порушенням ст.   34 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 2.2 «Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок», затвердженого постановою правління НБУ від 17.07.2001 № 276;
		2.2. невжиття заходів щодо перевірки бездоганної ділової репутації осіб, які здійснюють управління та контроль суб'єктів первинного фінансового моніторингу, що є порушенням ст. 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»;
		3. визнання неправомірною бездіяльності Національного банку України в період листопада 2013 року - лютого 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Брокбізнесбанк» на підставі проведеної перевірки, складеного Звіту про інспектування ПАТ «Брокбізнесбанк» за період з 01.07.2008 по 01.08.2013 та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 5 гл. 2., п. 4 гл. 3, п. 5 гл. 4, п. 5 гл. 5, п. 4 гл. 6 «Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS», затвердженого постановою правління НБУ від 08.05.2002 № 171, що призвело до стійкої фінансової неплатоспроможності ПАТ «Брокбізнесбанк»;
		4. визнання неправомірною діяльності Національного банку України щодо проведення операцій РЕПО без проведення перевірки платоспроможності ПАТ   «Брокбізнесбанк» та всупереч вжитим заходам впливу, що є порушенням п. 1.1 гл. 1 розд. 2 «Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України», затвердженого постановою НБУ від 30.04.2009 № 259, та рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України від 12.02.2014 № 65/БТ «Про зупинення здійснення окремих видів здійснюваних ПАТ   «Брокбізнесбанк» операцій»;
		5. визнання неправомірною бездіяльності Національного банку України щодо не проведення планової виїзної перевірки ПАТ «Брокбізнесбанк» у період до 28.02.2014 з питань фінансового моніторингу протягом більше ніж 2 роки, що є порушенням ст. 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», ст. 63 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 2.1, п. 4.3 «Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», затвердженого постановою НБУ від 20.06.2011 № 197, що призвело до неконтрольованого виведення грошових коштів та банкрутству ПАТ «Брокбізнесбанк».
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач допустив бездіяльність внаслідок не виконання покладених на нього чинним законодавством завдань та обов'язків, а також вважає неправомірною діяльність відповідача щодо проведення операцій РЕПО без проведення перевірки платоспроможності ПАТ   «Брокбізнесбанк» та всупереч вжитим заходам впливу, що є порушенням п. 1.1 гл. 1 розд. 2 «Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України», та рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України від 12.02.2014 № 65/БТ «Про зупинення здійснення окремих видів здійснюваних ПАТ   «Брокбізнесбанк» операцій».
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
		Представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що відповідач у межах спірних правовідносин діяв у межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а також представник відповідача вважає, що позовні вимоги не відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
		Представник Державного підприємства «Антонов» підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.
		Представник ПАТ «Брокбізнесбанк» заперечував проти позовних вимог, посилаючись на правомірність дій Національного банку України, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову.
		В судовому засіданні 25.02.2015 суд по справі перейшов в письмове провадження.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		27.09.2012 між позивачем та ПАТ   «Брокбізнесбанк» укладено договір банківського вкладу № 92-09-2012, відповідно до умов якого, в редакції додаткової угоди від 27.02.2013 № 1, Вкладник (позивач) розміщує, а Банк (ПАТ «Брокбізнесбанк») приймає тимчасово вільні грошові кошти в сумі 230000,00 грн. на умовах та в порядку, встановлених цим Договором із строком розміщення з 27.09.2012 по 28.02.2014.
		Позивач посилається на те, що укладаючи договір банківського вкладу саме з ПАТ   «Брокбізнесбанк», позивач виходив з того, що ПАТ «Брокбізнесбанк» входить в десятку найбільш потужних банківських установ в Україні за класифікацією Національного банку України і мав на той час високий рівень ділової репутації, а також позивач розраховував на те, що діяльність ПАТ «Брокбізнесбанк» контролюється відповідачем і у випадку порушення банком норм чинного законодавства будуть вжиті належні заходи реагування з боку держави в особі Національного банку України.
		28.02.2014 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 107 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних», а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.02.2014 № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Брокбізнесбанк».
		В подальшому, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 № 339 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11.06.2014 № 45 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куреного Олександра Вікторовича на період з 11 червня 2014 року до 10 червня 2015 року включно.
		З матеріалів справи вбачається, що листом від 28.10.2014 вих. № 7/2495-кр ПАТ   «Брокбізнесбанк» повідомив позивачу, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.10.2014 № 226/14 щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Брокбізнесбанк», відповідно до якого грошові вимоги ТОВ «Євротранском» до ПАТ «Брокбізнесбанк» акцептовані у сумі 233402,74 грн. та будуть задовольнятися в 7 чергу.
		Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вважає, що його вимоги задоволені не будуть, оскільки сума зобов'язань ПАТ «Брокбізнесбанк» значно перевищує суму вартості активів, за рахунок яких будуть задоволені вимоги кредиторів, при цьому, позивач стверджує, що така ситуація склалась, в тому числі, завдяки бездіяльності Національного банку України, який на думку позивача не вжив своєчасних заходів відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про Національний банк України», що і призвело до негативних фінансово-економічних наслідків в ПАТ «Брокбізнесбанк» та унеможливило повернення депозитних вкладів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 55 Закону України «Про Національний банк України», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.
		Відповідно до змісту ст. 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.
		За змістом ст. 71 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами. Перевірка банків здійснюється відповідно до плану, затвердженого Національним банком України. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік. 
		Відповідно до п. 1.1 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року № 276 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 13 жовтня 2011 року № 366) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2001 року за № 703/5894, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок (далі - Положення) регулює процес планування та проведення інспектування службою банківського нагляду та уповноваженими Національним банком України (далі - Національний банк) особами банків, філій іноземних банків та інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку.
		Пунктом 1.11 вказаного Положення встановлено, що планова перевірка банку/філії іноземного банку проводиться не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки.
		З викладених норм чітко видно, що інспекційна планова перевірка Національним банком банку/філії іноземного банку здійснюється не частіше одного разу на рік та не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки.
		Водночас, згідно з п. 1.6 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок датою, з якої починається відлік річного строку для визначення початку наступної планової інспекційної перевірки, є дата закінчення попередньої планової інспекційної перевірки, що зазначена в посвідченні на право проведення цієї перевірки. Період інспектування, який вже підлягав перевірці, не включається до періоду наступної перевірки з питань, що були охоплені попередньою перевіркою.
		Як вбачається з наявного в матеріалах справи Звіту інспектування банку-юридичної особи ПАТ  «Брокбізнесбанк» планове інспектування уповноваженими особами відповідача проведено за період з 01.07.2008 по 01.08.2013. При цьому, відповідач у своїх запереченнях зазначає, що протягом 2009-2011 років інспекційних перевірок у ПАТ «Брокбізнесбанк» не планувалось.
		Судом не приймається до уваги посилання відповідача, як на підставу для не проведення у встановлені строки інспекційної планової перевірки ПАТ «Брокбізнесбанк», на те, що ПАТ «Брокбізнесбанк» неодноразово звертався до Національного банку з проханням про перенесення проведення такої перевірки, які були задоволені Національним банком, оскільки вказані обставини не є підставою для невиконання вимог чинного законодавства України, а саме Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок.
		Зважаючи на те, що інспекційна планова перевірка ПАТ «Брокбізнесбанк» проведена уповноваженими особами відповідача більше ніж за 5 років (60 місяців), тобто, в контексті вимог п. 1.6 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, фактично проведена вперше за такий (60 місяців) період, колегія суддів приходить до висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо порушення строків проведення інспекційної планової перевірки ПАТ   «Брокбізнесбанк» не рідше одного разу на 36 місяців.
		Разом з тим, позовна вимога щодо визнання неправомірної бездіяльності відповідача стосовно неприйняття нормативного акту, який би встановлював строки вручення звіту інспекційної перевірки банку, аргументована тим, що на думку позивача відповідач не здійснив свою функцію банківського регулювання та не встановив своїм нормативним актом порядок, який повинен окреслити період надання примірника звіту об'єкту перевірки, що є порушенням вимог п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України» та Інструкції про порядок підготовки, видання, реєстрації, надсилання та систематизації нормативних документів Національного банку України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.12.1995 № 313.
		Відповідно до п. 3.8 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок керівник інспекційної групи за результатами інспекційної перевірки з урахуванням довідок про перевірку та іншої інформації складає звіт про інспектування. Звіт про інспектування має визначену форму, яка затверджується уповноваженою посадовою особою Національного банку. Звіт про інспектування складається у двох примірниках і підписується керівником підрозділу інспектування (якщо керівником інспекційної групи був інспектор центрального апарату Національного банку) або керівником територіального управління (якщо керівником інспекційної групи був інспектор територіального управління). Перший примірник звіту про інспектування надсилається до об'єкта перевірки з урахуванням вимог щодо пересилання документів з грифом конфіденційності, установлених Національним банком, із супровідним інформаційним листом, підписаним уповноваженою посадовою особою Національного банку/територіального управління, який містить загальний висновок про результати проведеної інспекційної перевірки. Другий примірник звіту про інспектування залишається у відповідного структурного підрозділу центрального апарату/територіального управління Національного банку для зберігання згідно з встановленими вимогами.
		Як встановлено колегією суддів, з вказаної норми дійсно не вбачається певних строків вручення звіту інспекційної перевірки об'єкту перевірки.
		Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк виконує такі функції, зокрема: здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.
		Відповідно до п.п. 1.4, 1.5, 1.6, 1.7 Інструкції про порядок підготовки, видання, реєстрації, надсилання та систематизації нормативних документів Національного банку України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.12.1995 № 313, проекти нормативних актів готуються на виконання законодавчих актів України, постанов Верховної Ради України та уряду, Указів Президента України, рішень Правління чи вказівок керівництва Національного банку України. Проекти нормативних актів готують і вносять на розгляд керівництву Національного банку України самостійні структурні підрозділи центрального апарату, а також регіональні управління, установи НБУ, асоціація українських банків - через відповідні структурні підрозділи Національного банку України. Проект нового нормативного акта готується у разі: невідповідності нормативного акта Національного банку України вимогам чинного законодавства; з метою врегулювання нових правовідносин, що виникають у банківській діяльності; необхідності внесення істотних змін у нормативні акти або якщо з одного і того ж питання існує кілька актів; необхідності внесення змін до багатьох пунктів діючого акта. При розробці проектів нормативних актів слід виходити з необхідності поліпшення правового регулювання діяльності банківської системи, упорядкування раніше виданих нормативних актів з метою усунення їх множинності.
		Водночас, згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Крім того, з огляду на положення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України 21.10.2010 № П-278/10.
		Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст.   2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
		Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
		З огляду на викладене, функції, покладені на Національний банк України, в тому числі функція банківського регулювання, за своєю правовою природою, є його виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями), тобто втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
		За таких умов, у колегії суддів відсутні належні правові підстави для визнання неправомірною бездіяльності відповідача стосовно неприйняття нормативного акту, який би встановлював строки вручення звіту інспекційної перевірки банку.
		В той же час, відповідно до змісту ч. 7 ст. 19 ГК України суб'єкт господарювання має право на одержання інформації про результати інспектування і перевірок його діяльності не пізніш як через тридцять днів після їх закінчення, якщо інше не передбачено законом.
		Як вбачається з матеріалів справи, інспектування ПАТ «Брокбізнесбанк» за період з 01.07.2008 по 01.08.2013 проведено фахівцями Департаменту інспектування Національного банку України у період з 27.08.2013 по 15.11.2013, про результати якої відповідачем повідомлено ПАТ «Брокбізнесбанк» листом від 14.02.2014 № 42-011/6573/БТ, який отриманий ПАТ «Брокбізнесбанк» 19.02.2014 за вх. № 10-БТ, що підтверджується відповідною відміткою на такому документі.
		З огляду на те, що з моменту закінчення перевірки - 15.11.2013 до моменту отримання ПАТ «Брокбізнесбанк» інформації про результати інспектування і перевірки його діяльності - 19.02.2014, пройшло більше ніж три місяці, що є порушенням вимог ч. 7 ст. 19 ГК України, колегія суддів вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо порушення строків надання ПАТ «Брокбізнесбанк» результатів перевірки, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України.
		Поряд з цим, вказаним листом від 14.02.2014 № 42-011/6573/БТ відповідач за результатами інспектування також повідомив ПАТ «Брокбізнесбанк» про загальну рейтингову оцінку за системою CAMELS, а також рейтингові оцінки за складовими CAMELS.
		За змістом п. 2 розділу I Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS, затвердженого постановою Правління НБУ від 8 травня 2002 року № 171, рейтинг банку доводиться Національним банком України до відома кожного окремого банку протягом 10 робочих днів після його погодження (затвердження) в порядку, визначеному в розділі III цього Положення. Банк має право використовувати інформацію про свій рейтинг на власний розсуд.
		Згідно з п. 2 розділу III Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS рейтинг банку, встановлений за результатами інспекційної перевірки, яку проводять працівники територіального управління Національного банку, затверджується начальником територіального управління Національного банку (або його заступником) та надсилається окремим файлом електронною поштою не пізніше ніж через 14 робочих днів після закінчення інспекційної перевірки разом із супровідним інформаційним листом і звітом про інспекційну перевірку для їх погодження Департаментом інспектування та моніторингу банків.
		Таким чином, відповідач порушив встановлені Положенням про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS строки повідомлення ПАТ «Брокбізнесбанк» про встановлений за результатами інспекційної перевірки рейтинг банку, у зв'язку з чим колегія суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо порушення строків повідомлення банку про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з 01.07.2008 по 01.08.2013.
		Також позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до інформації, наявної станом на 31.12.2013 на сайті ПАТ «Брокбізнесбанк» власниками істотної участі в банку є: ОСОБА_6 - 18,7923% згідно з рішенням Національного банку України від 22.04.2005 №   101, у т.ч. пряма участь - 9,3962%, опосередкована участь - 9,3961%; ОСОБА_7 - 18,7923% згідно з рішенням Національного банку України від 22.04.2005 № 102, у т.ч. пряма участь - 9,3962%, опосередкована участь - 9,3961%, а відповідно до інформації, що міститься на офіційному сайті ГК «СЄПЕК» (Група компаній «Східноєвропейська Паливно-енергетична компанія») вказаній групі належить 40% статутного капіталу банку (інформація за 26.06.2013), вказана група має намір збільшити статутний капітал банку (інформація за 01.11.2013), а 11.11.2013 розміщено інтерв'ю заступника Голови Наглядової ради ГК «СЄПЕК» Тимонькіна Б.В., зі змісту якого слідує, що ГК «СЄПЕК» належить 40% статутного капіталу банку, а також існують подальші плани щодо збільшення статутного капіталу банку. З інформації, що розміщена на вказаному сайті також відомо, що головою Наглядової ради ГК «СЄПЕК» є Курченко С.В. Офіційно участь ГК «СЄПЕК» не оформлена, також відсутні відомості, що ідентифікують юридичних осіб, що входять до складу зазначеної групи. З наявної у позивача інформації слідує, що акціонерами банку, серед іншого, є наступні особи: ТОВ «Муйне» (код ЄДРПОУ 38091686) - 9,9836% статутного капіталу; ТОВ «Анкона-торг» (код ЄДРПОУ 38091658) - 9,9836% статутного капіталу; ТОВ «Амадіна» (код ЄДРПОУ 38091761) - 9,9836% статутного капіталу; ТОВ «Айнам» (код ЄДРПОУ 38180063) - 9,9836% статутного капіталу; ТОВ «Амінамі» (код ЄДРПОУ 38179985) - 9,9836% статутного капіталу; ТОВ «Хіган» (код ЄДРПОУ 38180000) - 9,9836% статутного капіталу; ТОВ «Ультрастарінвест» (код ЄДРПОУ 38640061) - 9,9836% статутного капіталу; ТОВ «Алконост» (код ЄДРПОУ 38091838) - 9,9836% статутного капіталу. Всі вказані юридичні особи мають багато спільних рис, зокрема, створені фізичними особами в квітні-червні 2012 року з однаковим статутним капіталом, в середині липня 2013 року іншими фізичними особами створюються нові товариства (за однією адресою та статутним капіталом 1000 грн.), які пізніше вступають до складу учасників попередніх товариств, вносять внески по 1,7 млрд.грн. до статутного капіталу та одночасно стають акціонерами ПАТ «Брокбізнесбанк». Майже всі вказані особи (крім ТОВ   «Ультрастарінвест») зареєстровані за адресами багатоповерхових житлових будинків без зазначення номеру квартири, що унеможливлює встановлення фактичного місцезнаходженням їх органів управління. Загальна частка таких акціонерів в статутному капіталі ПАТ «Брокбізнесбанк» на думку позивача становить 80%, у зв'язку з чим позивач вважає, що вказані особи є власниками істотної участі банку. Позивач також вважає, що вказані особи - акціонери банку, входять до складу єдиної групи компаній СЄПЕК, пов'язані відносинами контролю групою осіб та мають спільну мету створення - набуття контрольного пакету акцій банку без проходження процедури погодження Національним банком України, Антимонопольним комітетом України, придбання частки власником істотної участі та приховування інформації про дійсного власника істотної участі ПАТ   «Брокбізнесбанк» з метою уникнення відповідальності, передбаченої положеннями ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для власників істотної участі. Разом з тим, позивач зазначає, що інформація про те, що саме група компаній СЄПЕК володіє істотною участю в ПАТ «Брокбізнесбанк» неодноразово висвітлювалась в ЗМІ, проте Національним банком України було проігноровано цю обставину, в зв'язку з чим був відсутній контроль за власником істотної участі в ПАТ «Брокбізнесбанк», внаслідок чого на думку позивача не було забезпечено безпеку та надійність фінансового стану банку, відсутність контролю призвела до виведення коштів вкладників ПАТ «Брокбізнесбанк» на структури, пов'язані з контролером істотної участі в банку Курченко С.В. Також позивач зазначив про порушення кримінальних справ і слідством встановлено, що було створено злочинне угрупування, в яке входили і посадові особи НБУ. На часткове підтвердження вказаних обставин позивачем надано відповідні роздруківки з мережі Інтернет.
		З наявного в матеріалах справи Звіту інспектування банку-юридичної особи ПАТ   «Брокбізнесбанк» (18 аркуш Звіту) видно, що станом на 12.08.2013 бенефіціарними власниками банку, що володіють в сукупності 98,8197% акцій банку є 11 фізичних осіб, кожний з яких опосередковано володіє часткою банку меншою ніж 10%.
		Також в заяві про уточнення позовних вимог від 10.02.2015 № 10 позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 18.07.2013 прес-служби ПАТ «Брокбізнесбанк» та ГК   «СЄПЕК» розміщують прес-релізи на офіційних сайтах: ГК «СЄПЕК» почала процес входження в акціонерний капітал ПАТ «Брокбізнесбанк», а 11.11.2013 в інтерв'ю заступник Голови Наглядової ради ГК «СЄПЕК» Тимонькін Б.В., яке розміщене на офіційному сайті ГК «СЄПЕК», заявляє, що останнє є мажоритарним акціонером ПАТ «Брокбізнесбанк». На підтвердження вказаних обставин позивачем надано відповідні роздруківки з мережі Інтернет.
		Позивач вважає, що відповідач не проаналізував вказану інформацію у ЗМІ та на офіційному сайті ПАТ «Брокбізнесбанк» та не перевірив, хто є власником істотної участі, чим порушив вимоги п. 2.2 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок.
		Фактично, на думку позивача, істотна участь в ПАТ «Брокбізнесбанк» була оформлена на фіктивні підприємства, засновані у 2014 році або у липні 2013 року перед купівлею акцій банку із статутним фондом у 1000 грн., які для поповнення статутного фонду до 1,7 млрд.грн. отримували грошові кошти як безвідсоткову допомогу та за інвестиційні іменні сертифікати.
		Також позивач посилається на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2014 у справі № 910/8552/14 за позовом ПАТ «Аграрний фонд» до ПАТ  «Брокбізнесбанк», ТОВ «Інвестиційний Капітал Україна», Міністерства аграрної політики та продовольства України, Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договорів, визнання недійсним рішення, розірвання договору, визнання права власності (4138388000,00 грн.) та зобов'язання вчинити дії, яким досліджено обставини щодо досягнення між ПАТ   «Брокбізнесбанк» та Національним банком України домовленості щодо укладання договорів прямого РЕПО та встановлено, що з пропозицією щодо укладання таких договорів до Національного банку України звернувся ПАТ   «Брокбізнесбанк» в порядку передбаченому чинним законодавством 12.02.2014, час отримання Національним банком України першого електронного повідомлення з пропозицією 19 год. 40 хв., час отримання останнього електронного повідомлення - 23 год. 05 хв. Згода Національного банку України на укладення договорів прямого РЕПО на запропонованих ПАТ «Брокбізнесбанк» умовах надана була 12.02.2014; та на письмові пояснення ОСОБА_7 - акціонера ПАТ «Брокбізнесбанк», який пояснив, що потенційними покупцями пакету акцій ПАТ «Брокбізнесбанк» були ПАТ «Альфа Банк», ПАТ «Дельта Банк» та ГК «СЄПЕК» в особі Курченка С.В. Ними самостійно було задекларовано бажання придбання акцій, проведено попередній фінансовий аудит діяльності ПАТ «Брокбізнесбанк». Пропозиція ГК «СЄПЕК» в особі Курченка С.В. виявилась найбільш привабливою. Переговори проходили в декілька етапів. На кожному з них інтереси покупця ГК «СЄПЕК» представляли Курченко С.В., Диннік А.В. та Тимонькін Б.В. На думку ОСОБА_7 до банкрутства ПАТ  «Брокбізнесбанк» призвело, зокрема, невтручання Національного банку України, як основного контролера та регулятора ринку банківських послуг та банківської діяльності.
		Відповідно до змісту ст. 34 Закону України «Про банки і банківську діяльність» юридична або фізична особа, яка має намір набути істотної участі у банку або збільшити її таким чином, що така особа буде прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володіти 10, 25, 50 та 75 і більше відсотками статутного капіталу банку чи правом голосу акцій (паїв) у статутному капіталі банку та/або незалежно від формального володіння справляти значний вплив на управління або діяльність банку, зобов'язана повідомити про свої наміри цей банк і Національний банк України за три місяці до набуття істотної участі або її збільшення. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, зобов'язані надати Національному банку України разом з повідомленням повний пакет документів, визначених цим Законом і нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України розглядає документи, визначені у цій статті, протягом трьох місяців з дня отримання повного пакета відповідних документів. Національний банк України надає (надсилає) рішення про заборону набувати або збільшувати істотну участь у банку відповідній особі із зазначенням підстав такої заборони. У разі якщо Національний банк України у строк, визначений частиною третьою цієї статті, не надіслав відповідній особі рішення про заборону набувати або збільшувати істотну участь у банку, таке набуття або збільшення вважається погодженим. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, зобов'язані повідомити банк про погодження Національним банком України набуття або збільшення істотної участі у банку та надати інформацію про свою структуру власності та розмір частки істотної участі у банку.
		Як встановлено колегією суддів в судових засіданнях з пояснень представників сторін, вказані підприємства, а саме: ТОВ «Муйне», ТОВ «Анкона-торг», ТОВ «Амадіна», ТОВ «Айнам», ТОВ «Амінамі», ТОВ «Хіган», ТОВ «Ультрастарінвест», ТОВ  «Алконост», а також ТОВ «СЄПЕК» до відповідача з повідомленням та повним пакетом документів, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність» і нормативно-правовими актами Національного банку України щодо погодження істотної участі у ПАТ   «Брокбізнесбанк» не звертались.
		При цьому, з письмових заперечень відповідача колегією суддів встановлено, що за даними статистичної звітності згідно з ф. 670 «Звіт про двадцять найбільших акціонерів (учасників) банку», що надана ПАТ   «Брокбізнесбанк» станом на 01.10.2013 та на 01.01.2014, ТОВ «СЄПЕК» володіло 351806 шт. акцій банку загальною номінальною вартістю 4000034,22 грн., що становило 0,1585% у статутному капіталі ПАТ   «Брокбізнесбанк».
		Водночас, колегією суддів проаналізовано дані щодо ТОВ «Муйне», ТОВ «Анкона-торг», ТОВ «Амадіна», ТОВ «Айнам», ТОВ «Амінамі», ТОВ   «Хіган», ТОВ   «Ультрастарінвест», ТОВ   «Алконост», які містяться в ЄДРПОУ, за результатами якого колегія суддів приходить до висновку, що вказані підприємства дійсно мають певні спільні риси, проте вказані обставини не є підставою для твердження, за відсутності інших належних та допустимих доказів, які позивачем суду не надано, про те, що такі товариства є фіктивними, а також, що вказані товариства безпосередньо та/або опосередковано пов'язані з ТОВ   «СЄПЕК» чи входять до ГК «СЄПЕК».
		Колегією суддів також враховано, що розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 03.10.2014 № 09/178-р розпочато розгляд справи № 24-26.13/170-14 за ознаками вчинення суб'єктом господарювання - в особі ТОВ «Муйне», ТОВ «Анкона-торг», ТОВ «Амадіна», ТОВ   «Айнам», ТОВ «Амінамі», ТОВ   «Хіган», ТОВ   «Ультрастарінвест», ТОВ   «Алконост» та ТОВ «СЄПЕК» порушення, передбаченого пунктом 12 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді концентрації шляхом набуття контролю над ПАТ   «Брокбізнесбанк», без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом останнього від 06.02.2015 № 300-20.3/09-1120, проте з вказаної відповіді слідує, що будь-якого кінцевого рішення на момент розгляду даної адміністративної справи Антимонопольним комітетом України не прийнято.
		Разом з тим, колегія суддів відмічає, що надані позивачем роздруківки з мережі Інтернет за висновком колегії суддів не є належним та допустимим доказом у розумінні КАС України на підтвердження обставин, на які посилається позивач, а також колегія суддів зауважує, що згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу, що предметом спору у межах даної адміністративної справи є бездіяльність та діяльність Національного банку України, а не встановлення фіктивності вказаних товариств та їх пов'язаність між собою та з відповідними суб'єктами з певною метою.
		Стосовно посилання позивача на те, що відповідач не проаналізував відповідну інформацію у ЗМІ та на офіційному сайті ПАТ «Брокбізнесбанк» та не перевірив, хто є власником істотної участі, чим порушив вимоги п. 2.2 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок планування інспекційних перевірок здійснюється з метою реалізації завдань Національного банку щодо стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників і кредиторів банку. Для складання планів інспекційних перевірок Національний банк аналізує, зокрема: інформацію щодо діяльності об'єкта перевірки, яка розміщена в засобах масової інформації, інших джерелах.
		З вказаної норми слідує, що дана дія проходить на стадії складання планів інспекційних перевірок, а не триває безперервно на протязі виконання відповідачем покладених на нього завдань та функцій. При цьому, об'єктом такого аналізу є діяльність об'єкта перевірки, а не власники, в тому числі істотної участі.
		Більш того, як стверджує позивач, зміна власників відбулась в серпні 2013 року, а також, як встановлено у Звіті інспектування банку-юридичної особи ПАТ   «Брокбізнесбанк», впродовж серпня 2013 року відбулись зміни в структурі власності банку і, як вже було зазначено, станом на 12.08.2013 бенефіціарними власниками банку, що володіють в сукупності 98,8197% акцій банку є 11 фізичних осіб, кожний з яких опосередковано володіє часткою банку меншою ніж 10%, в той час як інспекційна планова перевірка ПАТ   «Брокбізнесбанк» проводилась за період з 01.07.2008 по 01.08.2013, тобто не охоплювала вказаний позивачем період щодо наявності вказаної інформації у ЗМІ.
		Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для визнання неправомірною бездіяльності Національного банку України щодо не проведення перевірки ділової репутації та походження коштів на придбання пакету акцій ПАТ   «Брокбізнесбанк», невжиття належних заходів впливу в зв'язку з придбанням істотної участі в ПАТ   «Брокбізнесбанк» групою компаній «СЄПЕК» без проходження процедури погодження Національним банком України.
		Стосовно порушення відповідачем вимог ст. 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», у зв'язку з невжиттям заходів щодо перевірки бездоганної ділової репутації осіб, які здійснюють управління та контроль суб'єктів первинного фінансового моніторингу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єктами державного фінансового моніторингу є, зокрема, Національний банк України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
		Відповідно до п. 1 ч. 1, п.п. 1, 11 ч. 2 ст. 14 названого Закону державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються щодо банків, платіжних організацій та членів платіжних систем, що є банківськими установами, - Національним банком України. Зазначені у частині першій цієї статті суб'єкти державного фінансового моніторингу зобов'язані, зокрема, здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних; вживати відповідно до законодавства заходів щодо перевірки бездоганної ділової репутації осіб, які здійснюють управління та контроль суб'єктів первинного фінансового моніторингу.
		Водночас, згідно з п. 1.1 Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 20.06.2011 № 197 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 липня 2011 року за № 852/19590 (у редакції до внесення змін постановою Правління Національного банку України від 31.10.2014 № 696), це Положення розроблено відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України», статті 63 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», з метою встановлення порядку організації та проведення Національним банком України (далі - Національний банк) перевірок з питань дотримання банками, їх відокремленими підрозділами, платіжними організаціями та членами платіжних систем, що є банківськими установами, філіями іноземних банків вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (далі - легалізація кримінальних доходів або фінансування тероризму), у тому числі нормативно-правових актів Національного банку (далі - законодавство з питань фінансового моніторингу), і визначення достатності заходів для запобігання та протидії легалізації кримінальних доходів або фінансуванню тероризму.
		Згідно з п.п. 2.1, 2.2 розділу ІІ названого Положення планова виїзна перевірка банку (крім відокремлених підрозділів банків) проводиться не рідше одного разу на два роки. Планові виїзні перевірки банку здійснюються відповідно до Плану, який затверджує Голова Національного банку або заступник Голови Національного банку, який згідно з його функціональними обов'язками здійснює загальне керівництво та контролює діяльність банківського нагляду.
		За змістом п.п. 2.8-2.10 Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму Національний банк за наявності обґрунтованих підстав може прийняти рішення про проведення позапланової виїзної перевірки банку. Такими підставами є: результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу; інформація інших підрозділів Національного банку, державних органів, органів нагляду іноземних держав про ознаки порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу; результати узагальнення матеріалів виїзних перевірок окремих банків, що несуть взаємопов'язаний або системний зміст. Позапланова виїзна перевірка призначається за окремими дорученнями Голови Національного банку або уповноважених ним осіб, що оформляється розпорядженням, у якому зазначаються найменування та місцезнаходження банку, що перевіряється, підстава для проведення виїзної перевірки, строки проведення виїзної перевірки (дати початку і закінчення), період, що підлягає виїзній перевірці, склад інспекційної групи та її керівник (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, посади), перелік питань, які підлягають виїзній перевірці, інше (у разі потреби). Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися з окремих питань діяльності банку або охоплювати весь перелік питань його діяльності у сфері фінансового моніторингу.
		Згідно з п. 4.1 Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму службовці Національного банку здійснюють безвиїзний нагляд з питань фінансового моніторингу шляхом проведення аналізу дотримання банком вимог законодавства з питань фінансового моніторингу на підставі: довідки про виїзну перевірку та матеріалів виїзної перевірки банку; даних статистичної звітності банку, яка подається відповідно до вимог Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 124, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.05.2003 за № 353/7674 (зі змінами); інформації та копій документів, отриманих від банку; інформації та документів, отриманих від підрозділів Національного банку, суб'єктів державного фінансового моніторингу, інших органів державної влади.
		Таким чином, планові перевірки банку проводяться не рідше одного разу на два роки та здійснюються відповідно до Плану, який затверджує Голова Національного банку або заступник Голови Національного банку, який згідно з його функціональними обов'язками здійснює загальне керівництво та контролює діяльність банківського нагляду, а позапланові перевірки проводяться за наявності обґрунтованих підстав, серед вичерпного переліку яких відсутня така підстава як необхідність перевірки бездоганної ділової репутації осіб, які здійснюють управління та контроль суб'єктів первинного фінансового моніторингу у зв'язку з певними обставинами, зокрема, зі зміною власників.
		Як встановлено колегією суддів з пояснень представника відповідача, з метою виконання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу та відповідно до вимог Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму Національний банк України за період діяльності ПАТ   «Брокбізнесбанк» здійснив перевірки з питань дотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу останнього у період 2008-2012 років, про що складено відповідні довідки, а також у 2013 році здійснив перевірки у порядку безвиїзного нагляду, за результатами яких встановлені порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу, підтвердженням чого є, зокрема, наявний в матеріалах справи акт про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу ПАТ   «Брокбізнесбанк» від 28.10.2013.
		За таких умов, у колегії суддів відсутні належні правові підстави для визнання неправомірною бездіяльності Національного банку України щодо невжиття заходів щодо перевірки бездоганної ділової репутації осіб, які здійснюють управління та контроль суб'єктів первинного фінансового моніторингу, а також для визнання неправомірною бездіяльності Національного банку України щодо не проведення планової виїзної перевірки ПАТ «Брокбізнесбанк» у період до 28.02.2014 з питань фінансового моніторингу протягом більше ніж 2 роки.
		Статтею 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків. II. Індикативне регулювання: 1) встановлення обов'язкових економічних нормативів; 2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.
		Відповідно до змісту ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать: 1) письмове застереження; 2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку; 3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо; 4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі; 5) встановлення для банку підвищених економічних нормативів; 6) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами; 7) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій; 8) заборона надавати бланкові кредити; 9) накладення штрафів на: керівника банку у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу; власників істотної участі у банку в разі порушення ними вимог статті 34 цього Закону щодо порядку набуття або збільшення істотної участі в банку у розмірі до 10 відсотків придбаної (збільшеної) частки; 10) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі в банку права голосу придбаних акцій (паїв); 11) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади; 12) віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного; 13) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
		12.02.2014 Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України прийнято рішення «Про зупинення здійснення окремих видів здійснюваних ПАТ   «Брокбізнесбанк» операцій» № 65/БТ, яким у зв'язку з виявленим порушенням порядку формування та зберігання обов'язкових резервів на рахунках у Національному банку України протягом трьох звітних періодів поспіль, зокрема, зупинено ПАТ   «Брокбізнесбанк» з 13.02.2014 до 13.05.2014 включно здійснення окремих видів операцій, а також введено певні обмеження на діяльність ПАТ   «Брокбізнесбанк».
		Як вже було зазначено, листом від 14.02.2014 № 42-011/6573/БТ відповідач за результатами інспектування ПАТ «Брокбізнесбанк» повідомив останнього про те, що результати перевірки свідчать про незадовільний фінансовий стан банку враховуючи незадовільну якість активів та значний кредитний ризик, високий ризик ліквідності та операційний ризик, неспроможність активів генерувати дохід у обсягах, достатніх для підтримки капіталу та розвитку банку. За результатами перевірки встановлено порушення економічних нормативів (капіталу, ліквідності та кредитного ризику). Також перевіркою встановлені чисельні порушення банком вимог законодавчих та нормативних актів Національного банку України. На підставі викладеного, керуючись ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вимогами Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства відповідач зобов'язав ПАТ «Брокбізнесбанк» розробити та протягом 10 календарних днів з дати отримання цього листа подати до Департаменту пруденційного нагляду проект письмової угоди, а також зобов'язав привести статистичну звітність у відповідність до вимог нормативно-правового акту відповідача на першу звітну дату після отримання Звіту про інспектування. За результатами інспектування також встановлена загальна рейтингова оцінка за системою CAMELS - 4, рейтингові оцінки за складовими системи CAMELS наступні: достатність капіталу - 4; якість активів - 4; менеджмент - 3; надходження - 4; ліквідність - 4; чутливість до ринкових ризиків - 3.
		Відповідно до п. 5 глави 1 розділу ІІ Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу 4 має значні проблеми, які призвели до того, що капітал неспроможний захистити банк від ризиків, пов'язаних з його операціями, має значні збитки від кредитних операцій та/або від операцій з цінними паперами, та/або валютних операцій, та/або його витрати значно перевищують доходи і мають тенденцію до зростання, банк має високий рівень негативно класифікованих активів (до 60 відсотків регулятивного капіталу з урахуванням резервів під ці активи). Банк може дотримуватися (за результатами безвиїзного нагляду) або не дотримуватися нормативів капіталу, але за результатами інспекційної перевірки очевидно те, що його капітал недостатній для покриття ризиків за активними операціями. Якщо керівництво та/або акціонери не зможуть вжити негайних заходів для виправлення недоліків і порушень, то банк може стати неплатоспроможним у найближчому майбутньому. Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу « 4» потребує суворого контролю служби банківського нагляду щодо вжиття керівництвом та/або акціонерами банку відповідних заходів для покращання якості активів і підвищення рівня достатності капіталу.
		Згідно з п. 5 глави 2 розділу ІІ Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS банк з рейтинговою оцінкою якості активів « 4» має значні недоліки в діяльності, які можуть призвести до суттєвого погіршення стану капіталу банку та його неплатоспроможності, якщо їх негайно не виправити. Активи банку з рейтинговою оцінкою якості активів « 4» мають одну або кілька з таких характеристик: обсяг нестандартних активів (у тому числі кредитів, крім класифікованих «під контролем») за результатами інспекційної перевірки продовжує зростати, призводить до зменшення регулятивного капіталу та може призвести до неплатоспроможності, якщо не вжити негайних заходів щодо виправлення ситуації; обсяг активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи наближається до граничного значення (співвідношення між обсягом негативно класифікованих активів з урахуванням резервів під ці активи та сукупними активами менше ніж 60 відсотків); обсяг нестандартних кредитів (особливо кредитів з негативною класифікацією) значно перевищує резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями і становить загрозу капіталу; інші активи становлять загрозу втрати капіталу і можуть призвести до неплатоспроможності банку. Служба банківського нагляду має приділяти особливу увагу такому банку для того, щоб забезпечити негайні заходи щодо виправлення недоліків з боку його керівництва.
		Пунктом 4 глави 3 розділу ІІ Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS передбачено, що банк з рейтинговою оцінкою менеджменту «3» має суттєві недоліки, пов'язані з кількома факторами, наведеними в пункті 1 цієї глави. Потрібні дії служби банківського нагляду для того, щоб керівництво банку вжило заходів для усунення недоліків. Рейтингова оцінка менеджменту « 3» може свідчити про: негативну практику кредитування інсайдерів на більш сприятливих умовах; проведення операцій з порушенням вимог банківського законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, внутрішньобанківських положень, незадовільне управління ризиками та планування діяльності банку, неналежне виконання банком правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення, а також неадекватне реагування на негативні тенденції в економіці та/або незадовільні фінансові результати діяльності та невиконання вимог служби банківського нагляду.
		Згідно з п. 5 глави 4 розділу ІІ Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS банк з рейтинговою оцінкою надходжень « 4» має дуже великі проблеми з надходженнями. Банк може мати прибуток, однак недостатній для підтримки на потрібному рівні резервів під активні операції та забезпечення зростання рівня регулятивного капіталу відповідно до нормативних вимог, також значна питома вага витрат може бути, наприклад, за обслуговування субординованого боргу. Без негайних виправних заходів витрати (збитки) банку можуть зрости настільки, що це загрожуватиме його платоспроможності. За таких умов керівництво банку має вжити негайних заходів для підвищення та оптимізації рівня доходів, посилення контролю за витратами. Також потрібні рішучі дії служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень та запобігання втраті капіталу, у тому числі обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, та висунути керівництву банку вимоги щодо зменшення темпів зростання активів (крім зростання обсягу активів, що пов'язане зі збільшенням статутного капіталу).
		Відповідно до п. 5 глави 5 розділу ІІ Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS банк з рейтинговою оцінкою ліквідності « 4» має значні проблеми з ліквідністю, що вимагає негайних та рішучих дій служби банківського нагляду. Керівництву банку потрібно вжити заходів щодо зміцнення стану ліквідності для забезпечення виконання своїх грошових, короткострокових зобов'язань, збалансованості строків і сум активів та зобов'язань банку. Також воно має розпочати планування ліквідності з метою вирішення проблем, що пов'язані з короткостроковими та непередбаченими потребами в ліквідності.
		Пунктом 4 глави 6 розділу ІІ Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS встановлено, що банк з рейтинговою оцінкою чутливості до ринкового ризику « 3» має неприйнятний рівень ринкового ризику, керівництво демонструє відсутність досвіду або знань і розуміння щодо визначення, вимірювання, здійснення моніторингу і контролю ринкових ризиків. Рейтингова оцінка чутливості до ринкового ризику « 3» означає, що примітивний підхід керівництва до управління ринковим ризиком призводить до частого перевищення лімітів (обмежень) та до отримання збитків за окремими операціями. Унаслідок відсутності досконалих (ефективних) процесів управління ринковим ризиком виникають негативні тенденції в операціях, що пов'язані з ринковим ризиком, а також сумніви щодо здатності керівництва негайно вирішити ці проблеми з метою запобігання впливу надмірного ринкового ризику на надходження або на економічну вартість капіталу. Тому потрібний посилений контроль з боку служби банківського нагляду з метою забезпечення належного вирішення керівництвом проблем банку.
		Згідно з п.п. 4, 5 розділу І Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS банки, які отримали комплексну рейтингову оцінку « 4» або « 5», мають серйозні проблеми, що вимагають ретельного нагляду і спеціальних оздоровчих заходів. Такі комплексні рейтингові оцінки вказують на те, що загальна платоспроможність банку під загрозою, потрібні негайні конкретні дії служби банківського нагляду. До банків, що отримали комплексні рейтингові оцінки « 3» або « 4», або « 5», застосовуються відповідні заходи впливу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку.
		Також, відповідно до вищевказаного листа від 14.02.2014 № 42-011/6573/БТ рівень негативно класифікованих активів ПАТ «Брокбізнесбанк» становить 22,46%.
		За змістом п. 2.3 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902, Національний банк має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку в разі погіршення фінансового стану банку, зокрема якщо обсяг негативно класифікованих активів становить 20 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку. Негативно класифіковані активи складаються з наданих кредитів / фінансових зобов'язань, операцій з розміщення коштів на кореспондентських рахунках в інших банках, цінних паперів, що обліковуються в портфелях банку на продаж та до погашення, дебіторської заборгованості, що класифіковані за IV та V категоріями якості, цінних паперів, що обліковуються в торговому портфелі банку, за якими сума накопиченої уцінки перевищує 50 відсотків від вартості їх придбання (тобто балансової вартості цінних паперів без уключення накопиченої уцінки та нарахованих доходів за ними), уключаючи нараховані доходи за всіма цими операціями (далі - негативно класифіковані активи).
		Відповідно до п. 3.2 вказаного Положення заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) щодо порушення банками вимог, установлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон про систему гарантування), результатів перевірки банків Фондом гарантування.
		Згідно з п. 7.6 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства Національний банк у разі здійснення банком операцій, які призвели до погіршення якості активів (у тому числі негативно класифіковані активи становлять 10 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку) та/або збитків за результатами фінансового року, та/або більше двох разів протягом місяця порушення нормативу миттєвої ліквідності (Н4), має право прийняти рішення про обмеження операцій у вигляді встановлення вимог щодо: укладання банком коштів у безризикові активи в розмірах та на умовах, передбачених пунктом 3.6 глави 3 цього розділу, та/або заборони на здійснення банком активних операцій з інсайдерами/пов'язаними особами банку, та/або заборони здійснення банком пасивних операцій з фізичними особами (заборони залучення вкладів), та/або заборони банку надавати своїм клієнтам фінансові послуги через юридичну особу - комерційного агента банку на підставі укладеного агентського договору.
		Відповідно до п. 8.1 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства Національний банк має право прийняти рішення про заборону надавати бланкові кредити банку обсяг негативно класифікованих активів якого перевищує 10 відсотків суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку.
		Згідно з п. 4.4 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, у редакції, чинній на момент проведення інспектування ПАТ «Брокбізнесбанк», Національний банк має право встановити особливий режим контролю за діяльністю банку й усуненням ним допущених порушень, який передбачає обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку (далі - особливий режим контролю). Національний банк для здійснення особливого режиму контролю одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Національний банк застосовує особливий режим контролю в разі наявності хоча б однієї з таких ознак: невиконання керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень; відсторонення керівників банків від посади; виявлення за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки фактів здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників та кредиторів, порушень банківського законодавства, а також одержання доходів із порушенням законодавства України, навіть якщо ці порушення не призвели до погіршення фінансового стану банку; виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами; потреба в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами; потреба в контролі за діяльністю банку протягом шести місяців із дня втрати ним статусу перехідного; наявність публічного конфлікту в керівництві банку.
		Зважаючи на, по-перше, встановлені у Звіті інспектування численні порушення ПАТ   «Брокбізнесбанк», по-друге, необхідність, в контексті загальної рейтингової оцінки ПАТ   «Брокбізнесбанк» за системою CAMELS та рейтингових оцінок за складовими системи CAMELS, негайних конкретних дій служби банківського нагляду, потребу посиленого контролю з боку служби банківського нагляду з метою забезпечення належного вирішення керівництвом проблем банку, необхідність рішучих дій служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень та запобігання втраті капіталу, у тому числі обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику та вжиття інших заходів, передбачених Положенням про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS, по-третє, широкий спектр інструментів (заходів) впливу (реагування), який наявний у відповідача згідно з чинним законодавством України для реагування у подібних ситуаціях, натомість з моменту закінчення інспекційної перевірки - 15.11.2013 до моменту прийняття рішення Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України «Про зупинення здійснення окремих видів здійснюваних ПАТ   «Брокбізнесбанк» операцій» від 12.02.2014 № 65/БТ, а також складення відповідачем листа ПАТ   «Брокбізнесбанк» про результати інспектування - 14.02.2014, пройшло майже три місяці, колегія суддів приходить до висновку про протиправну бездіяльність Національного банку України в період листопада 2013 року - лютого 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ   «Брокбізнесбанк» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ   «Брокбізнесбанк» за період з 01.07.2008 по 01.08.2013 та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 5 гл. 2., п. 4 гл. 3, п. 5 гл. 4, п. 5 гл. 5, п. 4 гл. 6 Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS.
		Разом з тим, як встановлено колегією суддів з пояснень представників сторін, 12.02.2014 ПАТ   «Брокбізнесбанк» придбав у ПАТ «Аграрний фонд» облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) в загальній кількості 2 млн.шт. номінальною вартістю 2 млрд.грн.
		В той же день, між ПАТ   «Брокбізнесбанк» та відповідачем укладено ряд договорів прямого РЕПО, відповідно до яких ПАТ   «Брокбізнесбанк» продає, а відповідач зобов'язується купити вказані ОВДП на загальну суму 2 млрд.грн. В свою чергу, ПАТ   «Брокбізнесбанк» зобов'язується здійснити зворотній їх викуп.
		Водночас, позовна вимога стосовно визнання неправомірною діяльності Національного банку України щодо проведення операцій РЕПО без проведення перевірки платоспроможності ПАТ   «Брокбізнесбанк» та всупереч вжитим заходам впливу, що на думку позивача є порушенням п. 1.1 гл. 1 розд. 2 Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України та рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України від 12.02.2014 №   65/БТ «Про зупинення здійснення окремих видів здійснюваних ПАТ   «Брокбізнесбанк» операцій» аргументована тим, що відповідачу станом на 12.02.2014 було відомо про те, що платоспроможність ПАТ   «Брокбізнесбанк» під загрозою, а також позивач стверджує, що такі операції прямого РЕПО суперечать рішенню Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України від 12.02.2014 № 65/БТ «Про зупинення здійснення окремих видів здійснюваних ПАТ   «Брокбізнесбанк» операцій».
		За змістом п. 1.2 розділу І Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року № 259 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 травня 2009 року за № 410/16426, у редакції чинній на момент здійснення вказаних операцій прямого РЕПО, операція прямого репо - це кредитна операція, що ґрунтується на двосторонньому договорі між Національним банком та банком про купівлю Національним банком державних облігацій України з портфеля банку або банківських металів (далі - перша частина договору репо) з подальшим зобов'язанням банку викупити державні облігації України або банківські метали (далі - друга частина договору репо) за обумовленою ціною на обумовлену дату.
		Згідно з п. 1.3 розділу І Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, Національний банк для регулювання ліквідності банків, виконання функції кредитора останньої інстанції, з урахуванням поточної ситуації на грошово-кредитному ринку застосовує такі інструменти: операції з рефінансування (постійно діюча лінія рефінансування для надання банкам кредитів овернайт, кредити рефінансування); операції репо (операції прямого репо, операції зворотного репо); операції з власними борговими зобов'язаннями (депозитні сертифікати овернайт та до 90 днів); операції з державними облігаціями України.
		Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України Національний банк може прийняти рішення про підтримання ліквідності банку через відповідні інструменти рефінансування, якщо банк дотримується таких основних вимог: строк діяльності - не менше ніж один рік після отримання банківської ліцензії; має банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій; має активи, які можуть бути прийняті Національним банком у заставу; здійснює своєчасне погашення одержаних від Національного банку кредитів та сплату процентів за користування ними та є платоспроможним.
		Разом з тим, відповідно до п. 4.7 глави 4 Технічного порядку проведення Національним банком України операцій з банками, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30.04.2009 № 260 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 22.06.2012 № 262), у редакції чинній на момент здійснення вказаних операцій прямого РЕПО, ДУВРЗОВР (Департамент з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку) узгоджує з Генеральним департаментом грошово-кредитної політики (Департаментом аналізу та прогнозування грошово-кредитної політики) цінові параметри (процентну ставку, яка використовується для визначення ціни зворотного продажу за операцією репо), строк та обсяги проведення операцій прямого/зворотного репо з урахуванням поточної ситуації на грошово-кредитному ринку та потреби надання/вилучення відповідного обсягу коштів на певний період.
		Як видно з матеріалів справи, листом від 12.02.2014 № 19-305/8129 Генеральним департаментом грошово-кредитної політики за результатами розгляду листа від 12.02.2014 № В/38-217/8139 повідомлено директорові Департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку, що, враховуючи стан грошово-кредитного ринку та зниження рівня ліквідності банків (станом на 12.02.2014 залишки коштів на коррахунках банків зменшилися на 1,2 млрд.грн. і становлять 20,2 млрд.грн.), а також з метою уникнення різкої волатильності вартості кредитних ресурсів на міжбанківському кредитному ринку, вважаємо за можливе провести 12.02.2014 операцію прямого РЕПО з державними облігаціями України з 1-м банком в загальній сумі 2000,00 млн.грн., а саме: в сумі 350,00 млн.грн. строком до 05.05.2014 (на 82 календарних дні), в сумі 350,00 млн.грн. строком до 08.05.2014 (на 85 календарних дні), в сумі 300,00 млн.грн. строком до 05.05.2014 (на 82 календарних дні), в сумі 300,00 млн.грн. строком до 12.05.2014 (на 89 календарних дні) та в сумі 350,00   млн.грн. строком до 13.05.2014 (на 90 календарних дні) з процентним доходом розрахованим виходячи із розміру процентної ставки 6,50% річних (довідково: розмір процентної ставки за кредитами рефінансування під забезпечення державними облігаціями України на кількісному тендері з підтримання ліквідності банків, який проводився 05.02.2014 становить 6,50%).
		Водночас, колегією суддів не враховуються висновки акту ДФІ України від 16.02.2014 про результати перевірки фінансової діяльності ПАТ   «Брокбізнесбанк», оскільки, позивачем не надано суду вказаний акт ДФІ України, а на вимогу суду у формі ухвали щодо витребування вказаного акту, ДФІ України листом від 17.01.2015 № 25-17/32 повідомлено, що позапланова ревізія ПАТ «Брокбізнесбанк» здійснювалась на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва №   752/14230/14-к в рамках кримінального провадження від 11.03.2014 №   12014000000000113 та постанови Генеральної прокуратури України від 01.09.2014, проте, враховуючи, що досудове розслідування на даний час не завершено, підстави для розголошення даних вказаного досудового слідства відсутні.
		Також колегією суддів не приймається до уваги твердження позивача щодо проведення операцій РЕПО, не зважаючи на те, що відповідач станом на 12.02.2014 був обізнаний, що платоспроможність ПАТ   «Брокбізнесбанк» під загрозою, з огляду на те, що вказані обставини не свідчать про неплатоспроможність ПАТ   «Брокбізнесбанк», в той час як постанову Правлінням Національного банку України № 107 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних» прийнято 28.02.2014.
		Крім того, колегія суддів зауважує, що в силу вимог Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України такий інструмент (операції прямого РЕПО) застосовуються відповідачем, з урахуванням поточної ситуації на грошово-кредитному ринку, для регулювання ліквідності банків, виконання функції кредитора останньої інстанції.
		Твердження позивача, що такі операції прямого РЕПО суперечать рішенню Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України від 12.02.2014 № 65/БТ «Про зупинення здійснення окремих видів здійснюваних ПАТ   «Брокбізнесбанк» операцій» за висновком суду є хибними, так як ПАТ   «Брокбізнесбанк» зупинено здійснення окремих видів операцій, а також введено певні обмеження на діяльність ПАТ   «Брокбізнесбанк» з 13.02.2014, а не з 12.02.2014 - день, коли відбулись такі операції прямого РЕПО.
		За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для визнання неправомірною діяльності Національного банку України щодо проведення операцій РЕПО без проведення перевірки платоспроможності ПАТ   «Брокбізнесбанк» та всупереч вжитим заходам впливу.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій у повному обсязі.
		Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.
		Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
		Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності Національного банку України у період з 01.07.2011 по 28.02.2014 щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», яка виразилась у порушенні строків: проведення інспекційної планової перевірки Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» не рідше одного разу на 36 місяців; надання Публічному акціонерному товариству «Брокбізнесбанк» результатів інспекційної перевірки за період з 01.07.2008 по 01.08.2013, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України; повідомлення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з 01.07.2008 по 01.08.2013; визнання протиправною бездіяльності Національного банку України в період листопада 2013 року - лютого 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «Брокбізнесбанк» за період з 01.07.2008 по 01.08.2013 та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 5 гл. 2., п. 4 гл. 3, п. 5 гл. 4, п. 5 гл. 5, п. 4 гл. 6 Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS.
		З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України пропорційно до задоволених вимог.
		Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранском» задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Національного банку України у період з 01.07.2011 по 28.02.2014 щодо не вжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», яка виразилась у порушенні строків: проведення інспекційної планової перевірки Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» не рідше одного разу на 36 місяців; надання Публічному акціонерному товариству «Брокбізнесбанк» результатів інспекційної перевірки за період з 01.07.2008 по 01.08.2013, встановлених статтею 19 Господарського кодексу України; повідомлення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про встановлення рейтингової оцінки за системою САМЕLS за результатами інспекційної перевірки за період з 01.07.2008 по 01.08.2013.
		Визнати протиправною бездіяльність Національного банку України в період листопада 2013 року - лютого 2014 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ   «Брокбізнесбанк» за період з 01.07.2008 по 01.08.2013 та встановленої рейтингової оцінки САМЕLS, що є порушенням вимог ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 5 гл. 2., п. 4 гл. 3, п. 5 гл. 4, п. 5 гл. 5, п. 4 гл. 6 Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою САМЕLS.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранском» (код ЄДРПОУ 35761295) витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 (тридцять дві) гривні, 48 копійок.
		 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		          Головуючий суддя                                                                      В.В. Амельохін
		 
		          Судді                                                                                          Є.В. Аблов 
		 
		                                                                                                    В.П. Шулежко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...