У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
|
Скотаря А.М.,
|
суддів
|
Пивовара В.Ф., Лавренюка М.Ю.,
|
за участю прокурора
|
Сорокіної О.А.,
|
|
|
розглянула
в судовому засіданні в м. Києві 6 серпня 2009 року кримінальну справу за
касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої
та апеляційної інстанції, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від
9 липня 2008 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2
та ОСОБА_3 і скасовано постанову слідчого прокуратури Одеської області від 6
червня 2008 року про порушення кримінальної справи за фактом перевищення влади
і службових повноважень працівниками Одеського СІЗО № 21 за ознаками злочину,
передбаченого ч.2 ст. 365 КК України і
відмовлено в порушенні кримінальної справи та ухвалу апеляційного суду Одеської
області від 22 липня 2008 року, якою змінено постанову місцевого суду і
виключено з резолютивної її частини слова “у відношенні ОСОБА_2 і ОСОБА_3”, в
решті постанову місцевого суду залишено без зміни.
Як вбачається із постанови слідчого прокуратури Одеської області від 6 червня 2008 року кримінальну справу
за фактом перевищення влади і службових повноважень працівниками Одеського СІЗО
№ 21 порушено у зв'язку з тим, що 23 травня 2008 року працівники Одеського СІЗО
№ 21, перевищуючи владу і службові повноваження, в приміщені чергової частини
зазначеного СІЗО, із застосуванням спецзасобів, на грунті виниклого конфлікту з
підсудним ОСОБА_4 з приводу проведеного обшуку в камері № 289 де тримався
останній, а також у зв'язку з необхідністю повного обшуку ОСОБА_4 перед поверненням в камеру, - побили
підсудного, в результаті чого заподіяли йому легкі тілесні ушкодження.
У касаційному поданні прокурор стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам
справи, а на момент порушення кримінальної справи за фактом перевищення влади і
службових повноважень працівниками Одеського СІЗО № 21 мались всі передбачені
ст. 94 КПК України законні приводи і підстави до її порушення, однак вони не
були прийняті до уваги місцевим та апеляційним судом. У зв'язку з цим просить постанову місцевого суду та ухвалу
апеляційної інстанції скасувати і направити матеріали справи за скаргою
захисника ОСОБА_1на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, який
підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню за
таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України при розгляді на
досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної
справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення
вказаних постанов, законність джерел отримання даних, які стали підставою для
винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь
вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи
по суті.
Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції,
дійшовши висновку про безпідставність порушення кримінальної справи за фактом
перевищення влади і службових повноважень працівниками Одеського СІЗО № 21 за ознаками злочину, передбаченого
ч.2 ст. 365 КК України, в порушення
зазначених вимог закону розглянув й заздалегідь вирішив ті питання, які
вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті.
Викладене підтверджується тим, що скасовуючи постанову слідчого про
порушення кримінальної справи, суд у своїй постанові послався на відсутність
достатніх даних, які б указували на наявність ознак вчинення злочину,
передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції поспішним,
оскільки зазначена обставина може бути з'ясована шляхом проведення відповідних
слідчих дій після порушення кримінальної справи.
Крім цього, за змістом ч.1 ст. 98 КПК України при
наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 цього Кодексу, прокурор,
слідчий, орган дізнання зобов'язані винести постанову про порушення
кримінальної справи.
Як убачається з матеріалів справи, на підставі яких було прийнято рішення
про порушення кримінальної справи, та матеріалів провадження за скаргою
захисника ОСОБА_1., приводом до порушення кримінальної справи стали заяви
ОСОБА_4, діючого в його інтересах захисника ОСОБА_5., а також повідомлення в
мережі Інтернет, з додатком фотознімків тілесних ушкоджень заподіяних
співробітниками Одеського слідчого ізолятора ОСОБА_4, що на підставі п.4 ст. 94
КПК України та Закону України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 року є одним
із приводів до порушення кримінальної справи.
У свою чергу підставою до порушення кримінальної справи стали матеріали
перевірки, в ході якої встановлено, що працівники Одеського СІЗО № 21,
перевищуючи владу і службові повноваження, із застосуванням спецзасобів, побили
підсудного ОСОБА_4, заподіявши йому при цьому легкі тілесні ушкодження.
Посилання суду першої інстанції на те, що подана ОСОБА_4 заява не
відповідає вимогам ст. 95 КПК України, оскільки він не був попереджений про
відповідальність за неправдивий донос, не є підставою визнати, що викладені у
заяві дані про злочин отримано з порушенням процесуальної форми і є
недопустимими, тому що, як належність так і допустимість є характеристиками
доказів й не стосуються даних, що стали приводом до порушення кримінальної
справи.
Таким чином не попередження заявника про відповідальність за неправдивий
донос та відсутність відібраної у нього відповідної підписки не є перешкодою
для визнання заяви ОСОБА_4 приводом до порушення кримінальної справи.
Таким чином, рішення суду першої інстанції про скасування постанови про
порушення кримінальної справи з тих мотивів, які наведені у постанові, колегія
суддів вважає безпідставним, у зв'язку з чим обгрунтованими слід визнати доводи
прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної
інстанції, щодо незаконності цього рішення.
Переглядаючи дану справу за апеляцією прокурора
апеляційний суд не звернув увагу на зазначені недоліки, допущені судом першої
інстанції, а тому постановлена ним ухвала, а також постанова суду першої
інстанції підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий
судовий розгляд.
Під час цього розгляду суду першої інстанції необхідно
розглянути подану скаргу у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України і
прийняти законне та обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
у
х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами
першої та апеляційної інстанції, задовольнити.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 9 липня 2008 року, якою
задоволено скаргу захисника ОСОБА_1в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і скасовано
постанову слідчого прокуратури Одеської області від 6 червня 2008 року про порушення
кримінальної справи за фактом перевищення влади і службових повноважень
працівниками Одеського СІЗО № 21 за
ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.
365 КК України і відмовлено в порушенні кримінальної справи та ухвалу
апеляційного суду Одеської області від 22 липня 2008 року - скасувати, а
матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому
складі суду.
Судді:
Пивовар В.Ф.
Скотарь А.М.
Лавренюк М.Ю.