Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/1277/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 27.03.2015. Зареєстровано: 28.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 01.04.2015.
Дата набрання законної сили: 09.06.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                    Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua 
		П О С Т А Н О В А
		    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		  23 березня 2015 р.                                                                                 № 820/1277/15  
		Харківський окружний адміністративний суд  
		у складі головуючого судді -  Бідонько А.В.  
		при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.  
		за участю:
		позивача - ОСОБА_1
		представника відповідача - Вишневського О.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області Чирик Олени Юріївни  про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та встановлення судового рішення, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області Чирик Олени Юріївни в якому після уточнення позовних вимог просить суд :
		-          визнати неправомірними дії відповідачів щодо відмови Позивачу в оформленні Паспорта на підставі документів поданих Позивачем у відповідності з «Правилами....»;
		- зобов'язати Відповідача 2 оформити та видати позивачу паспортна підставі документів, які були 03.12.2014 року прийняті від позивача відповідачем 2, при цьому, зважаючи на те, що документи були подані 03.12.2014 р. і встановлені законом строки оформлення паспорту відповідачем 2 вичерпано;
		- встановити відповідачу 2 строк видачі паспорту позивачу - на протязі двадцяти календарних днів з моменту вступу постанови суду у законну силу;
		- визначити строк, та зобов'язати відповідача 1, у визначений судом строк, подати до суду звіт про виконання судового рішення;
		- визначити строк, та зобов'язати відповідача 2, у визначений судом строк, подати до суду звіт про виконання судового рішення;
		- стягнути з відповідача 2 на користь позивача 5000,0 грн. в якості компенсації завданої йому моральної шкоди.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.12.2014 року,  після вступу постанови суду у законну силу, позивач звернувся з заявою про оформлення паспорту до Московського РВ в м. Харкові ГУДМС України в Харківській області та подав всі необхідні документи зазначені у пункті 5 (абз.1-3,5-7) «Правил.....». В подальшому, 21.01.2015 року позивачем було отримано лист від ГУДМС України в Харківській області, у якому вказано про відмову в оформленні та видачі паспорту у зв'язку з тим, що позивачем не було надано квитанцію про сплату за надання адміністративної послуги 87,15 грн. та квитанцію про сплату витрат пов'язаних з придбанням бланкової продукції, у тому числі вартість персоналізації 120 грн. Позивач не згоден з позицією відповідачів та просить задовольнити позов.
		Позивач в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
		Представник відповідачів в судове засідання прибув, проти позову заперечував, зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими,  просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача та представника відповідачів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємних зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
		Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014 року по справі 820/15606/14, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 04.11.2014 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до завідуючої сектором з централізованого оформлення документів Московського районного відділу в м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області Метелиці Г.С., Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. 
		Визнано дії відповідачів неправомірними щодо вимоги сплати 87,15 грн. за послуги відповідачів з оформлення та видачі паспорта, які позивач не замовляв, не отримував та не мав намірів щодо отримання таких послуг з переліку платних послуг, які надаються підрозділами МВС України та ДМС України, затвердженого постановою КМ України № 795 від 04.06.2007 р. 
		Визнано дії відповідачів неправомірними щодо вимоги сплати 120,00 грн. за бланк паспорта.
		Визнано дії відповідача-1 неправомірними щодо повернення позивачу поданих ним документів, які відповідають вимогам Правил. 
		Визнано дії відповідача-2 неправомірними щодо відмови в оформленні паспорта на підставі поданих позивачем документів, зазначених Правилами. 
		Зобов'язано відповідачів прийняти від позивача зазначені у Правилах документи для оформлення паспорта. 
		Зобов'язано відповідача-2 повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі позивачу паспорта на підставі поданих позивачем документів. У задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовлено.
		На виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2014р., яка набрала законної сили, ОСОБА_1  03.12.2014 р. звернувся до Московського районного відділу в місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області з заявою про оформлення паспорту та надав усі необхідні документи для оформлення паспорта для виїзду за кордон.
		В подальшому, позивачем було отримано лист №8129 від 12.01.2015р. Головного управління ДМС України в Харківській області, в якому ОСОБА_1 було роз'яснено норми законодавства України з питань оформлення паспорта для виїзду за кордон та зазначено про несплату обов'язкових платежів за послуги передбачених діючим законодавством, а саме позивачем не було надано квитанцію про сплату за надання адміністративної послуги 87,15 грн. та квитанцію про сплату витрат пов'язаних з придбанням бланкової продукції, у тому числі вартість персоналізації 120 грн.
		На підставі викладених у листі №8129 від 12.01.2015р.  фактів Головним управлінням ДМС України в Харківській області було відмолено в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
		Не погоджуючись із діями Головного управління ДМС України в Харківській області, вважаючи їх протиправними та такими, що суперечать постанові Харківського окружного адміністративного суду України від 23.09.2014 р., ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.
		Суд, перевіряючи правомірність дій Головного управління ДМС України в Харківській області щодо відмови позивачу в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, встановив наступне.
		Частиною 1 ст. 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. 
		Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
		Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду  від 23.09.2014 р. по справі №820/15606/14, зокрема  визнано дії відповідачів неправомірними щодо вимоги сплати 87,15 грн. за послуги відповідачів з оформлення та видачі паспорта, які позивач не замовляв, не отримував та не мав намірів щодо отримання таких послуг з переліку платних послуг, які надаються підрозділами МВС України та ДМС України, затвердженого постановою КМ України № 795 від 04.06.2007 р.; визнано дії відповідачів неправомірними щодо вимоги сплати 120,00 грн. за бланк паспорта; визнано дії відповідача-1 неправомірними щодо повернення позивачу поданих ним документів, які відповідають вимогам Правил; визнано дії відповідача-2 неправомірними щодо відмови в оформленні паспорта на підставі поданих позивачем документів, зазначених Правилами.
		Суд зазначає, що вказане рішення суду цілком узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 3 грудня 2013 року (справа №21-416а/13), яка згідно зі статтею 244-2 КАС України, є обов'язковою для суддів при вирішенні аналогічних справ.
		Дослідивши зміст оскаржуваного рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, оформленого листом №8129 від 12.01.2015р., суд встановив, що під час розгляду поданих ОСОБА_1 документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, посадовими особами Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області приймалася до уваги постанова Харківського окружного адміністративного суду  від 23.09.2014р. по справі №820/15606/14, однак не зважаючи на це було прийнято рішення про відмову в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, у зв'язку із необхідність сплати послуг.
		Суд зазначає, що рішення №8129 від 12.01.2015р. Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області прийнято всупереч правової позиції  Верховного Суду України.  
		Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
		Положеннями ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Таким чином, суд вважає, що рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформлене листом №8129 від 12.01.2015р. щодо  відмови в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон є протиправним, адже зазначене рішення повністю суперечить постанові Харківського окружного адміністративного  суду  від 23.09.2015р. і жодним чином не направлене на виконання рішення суду.
		Крім того, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.2 ст.11 КАС України у відповідності з яким суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. 
		Враховуючи викладене, в частині позовних вимог позивача про визнання неправомірними дії відповідачів щодо відмови позивачу в оформленні паспорту на підставі документів поданих Позивачем у відповідності з «Правилами....», з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд дійшов висновку про необхідність виходу в цій частині за межі позовних вимог, а саме скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформлене листом №8129 від 12.01.2015р. щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
		Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача 2 оформити та видати позивачу паспорт на підставі документів, які були 03.12.2014 року прийняті від позивача відповідачем 2, при цьому, зважаючи на те, що документи були подані 03.12.2014 р. і встановлені законом строки оформлення паспорту відповідачем 2 вичерпано та встановити відповідачу 2 строк видачі паспорту позивачу - на протязі двадцяти календарних днів з моменту вступу постанови суду у законну силу, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		При цьому, суд не підміняє суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.
		Питання щодо оформлення та видання паспорту відповідно до Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та Правилами оформлення і видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення віднесено виключно до компетенції Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області та не входить до компетенції суду.
		У зв'язку з наведеним, суд вважає вказані позовні вимоги про зобов'язання відповідача 2 оформити та видати позивачу паспорт такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
		Водночас, для захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.2 ст.11 КАС України та зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо оформлення позивачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон у строки передбачені чинним законодавством, з врахуванням висновків викладених у даному рішенні суду.
		Стосовно позовних вимог про визначення строку та зобов'язання відповідачів, у визначений судом строк, подати до суду звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне. 
		Судом було встановлено, що Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області не виконує постанову Харківського окружного адміністративного суду  від 23.09.2014р. по справі №820/15606/14, що в свою чергу порушує права ОСОБА_1.
		Відповідно до ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. 
		Враховуючи викладене, у відповідності до положень ст. 267 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області надати протягом 4-х місяців, з дня набрання законної сили суду, звіт про виконання судового рішення.
		Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2 на користь позивача 5000,0 грн. в якості компенсації завданої йому моральної шкоди, суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		За змістом статей 23 та 1167 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок душевних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до підпункту 2 частити третьої статті 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Таким чином, виходячи з наведених норм матеріального права, суд вважає, що обставинами справи не підтверджено та позивачем не надано належних обґрунтувань, з яких міркувань ОСОБА_1 виходив, визначаючи розмір заявленої до відшкодування моральної шкоди.
		Згідно постанови Пленуму Верховного суду України" Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров" умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань. втрати нормальних життєвих зв"язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов"язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузової належності.
		Відповідно до загальних підстав  цивільно-правової відповідальності  обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди  підлягають:  наявність такої  шкоди,  протиправність  діяння  її  заподіювача,  наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним  діянням  заподіювача та   вини  останнього  в  її  заподіянні.  Суд,  зокрема,  повинен з'ясувати,  чим   підтверджується   факт   заподіяння   позивачеві моральних  чи  фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні,  в якій  грошовій  сумі  чи  в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при  цьому  виходить,  а  також інші  обставини,  що  мають  значення для вирішення спору. ( Абзац пункту  5  в  редакції  Постанови  Пленуму  Верховного  суду  N  5 ( v0005700-01 ) від 25.05.2001 )  
		Враховуючи те, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а судом таких фактів при розгляді справи по суті встановлено не було, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні  адміністративного позову в частині позовних вимог позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 2 на користь позивача 5000,0 грн. в якості компенсації завданої йому моральної шкоди.
		Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області Чирик Олени Юріївни  про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та встановлення судового рішення підлягає частковому задоволенню. 
		Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  9, 11,  71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області Чирик Олени Юріївни  про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та встановлення судового рішення -  задовольнити частково.
		Скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області оформлене листом №8129 від 12.01.2015р. щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон. 
		Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо оформлення ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон у строки передбачені чинним законодавством, з врахуванням висновків викладених у даному рішенні суду.
		Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області надати протягом 4-х місяців, з дня набрання законної сили суду, звіт про виконання судового рішення по даній адміністративній справі.
		У задоволенні  адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, розрахунковий рахунок №31217206784011) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки). 
		  Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		          Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.  
		 
		          Суддя                                                                                                  Бідонько А.В.
		 
		Повний текст постанови виготовлений 27.03.2015 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...