Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/911/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 31.03.2015. Зареєстровано: 31.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 03.04.2015.
Дата набрання законної сили: 14.04.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ   
		31.03.15р. Справа № 904/911/15За позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ЮНІТЕК", м. Харків 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр "АГРОТЕХ", с. Широчани, Дніпропетровська обл. 
		про стягнення 447 105,96 грн.    
		Суддя  Петренко Н.Е.
		Секретар судового засідання Завалєй Я.О.
		Представники:
		від позивача: Статівка О.Є., представник за довіреністю № б/н від 05.02.14р.
		від відповідача: не з'явився 
		СУТЬ СПОРУ:
		Ухвалою господарського суду від 11.02.15р. порушено провадження у справі №904/911/15 за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ЮНІТЕК" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр "АГРОТЕХ" (далі - відповідач) про стягнення 447 105,96 грн. Розгляд справи призначено на 31.03.15р.
		31.03.15р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи та письмові пояснення до позовної заяви. 
		В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.15р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.55-57). 
		В матеріалах справи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.51), відповідно до якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.
		Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. 
		Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст.64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
		У судовому засіданні 31.03.15р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		18.03.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № ТКн020 (далі - Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого в терміни, визначені договором, позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення, а відповідач зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену даним Договором. 
		За даним договором товар поставляється партіями, виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна якої визначаються Додатками та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1. Договору поставки).
		У п. 2.2. Договору поставки зазначено про те, що ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (насіння). Для товару (насіння) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначається їх еквівалент у доларах США або Євро.
		Як зазначено у п. 2.3. Договору поставки, загальна сума договору визначається сукупністю Додатків та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п. 2.1. Договору, та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід'ємною частиною договору та підписується з боку відповідача особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару). 
		Згідно з п. 2.4. Договору поставки, у разі зміни курсу гривні до іноземних валют (долара США або Євро), позивач проводить перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, але не оплаченого відповідачем товару.
		Пунктом 3.2. Договору поставки передбачено, що сторони погоджуються застосовувати при проведенні розрахунків щодо оплати товарів, якими є тільки: насіння, що поставлені за цим договором курс іноземних валют (Долар США/Євро) до гривні, що встановлений Українською міжбанківською валютною біржею (надалі - УМВБ) для операцій з продажу відповідних іноземних валют, та застосувати при розрахунках алгоритм (формулу), що наведена в п. 3.3. цього Договору.
		Відповідно до п. 3.3. Договору поставки, в тому випадку, коли курс УМВБ щодо продажу долару США чи Євро до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладання додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С = А1 / А2 х В (С- сума належна до оплати; В - вартість товару на момент підписання Додатку; А1 - (курс УМВБ щодо продажу дол. США чи Євро до гривні) на день перерахування коштів; А2 - (курс УМВБ щодо продажу дол. США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного додатку). 
		При проведенні розрахунків, сума в гривнях, яку відповідач зобов'язаний сплатити позивачу як належну оплату повної вартості товару, визначається з врахуванням умов ч. 1. цього пункту шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого товару в доларах США/Євро на курс УМВБ, щодо продажу долару США чи Євро до гривні на день проведення оплати.
		У п.3.4. Договору поставки зазначено про те, що всі платежі за товар, яким є тільки насіння, що поставлений за цим Договором здійснюються відповідачем з врахуванням п. 3.2. та п. 3.3. Договору. Для підтвердження виконання відповідачем зобов'язань з оплати такого товару, що проведений з врахуванням п. 3.2. та п. 3.3. даного Договору сторони, продовж трьох днів від дня (після) остаточного розрахунку за відповідним Додатком або Договором в цілому, підписують "Протокол погодження оплати". Ініціатива підписання "Протоколу погодження оплати" покладається на відповідача.
		При відсутності підписаного сторонами "Протоколу погодження оплати", зобов'язання відповідача щодо повної оплати вартості отриманого товару, яким є тільки насіння, не вважається виконаним (п. 3.5. Договору поставки).
		Пункт 3.6. Договору поставки передбачає, що товар, що був переданий відповідачу в межах цього Договору тільки згідно накладних (без укладення інших письмових угод додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною. 
		Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (п.3.8. Договору поставки).
		Згідно з п. 4.1. Договору поставки, строк поставки товару визначається у відповідних Додатках до цього договору. Товар повинен бути поставлений відповідачу у кількості і якості, що визначені даним Договором. Датою поставки партії товару вважається дата, вказана у товарній накладній на відповідну партію товару.
		Товар вважається переданим позивачем та прийнятим відповідачем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній), по якості, відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства-виробника (п. 6.3. Договору поставки).
		Відповідно до п. 7.1. Договору поставки, за порушення умову даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням даного Договору. 
		Крім відповідальності, встановленої п. 7.1. даного договору відповідач за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (п. 7.1.1. Договору).
		Пунктом 7.7. Договору поставки передбачено, що в разі невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього Договору відповідач, відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь позивача крім суми заборгованості 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.
		Додатково у випадку порушення відповідачем строку оплати товару, зазначеного у відповідних Додатках до договору, відповідач сплачує позивачу додатково разовий штраф у розмірі 8% відсотків від загальної ціни товару (п. 7.8. Договору поставки).
		У п. 7.10. Договору поставки зазначено, що сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штраф, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 (трьох) років.
		Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (п. 12.2. Договору поставки).
		18.03.13р. на виконання умов вищезазначеного Договору поставки між сторонами були підписані додаток до договору (специфікацію) № 1, відповідно до якої позивач має передати відповідачу товар на загальну суму 243 474,04 грн. (а.с.19) та додаток до договору (специфікація) № 2, відповідно до якої позивач має передати відповідачу товар на загальну суму 75 000,00 грн. (а.с. 20). Таким чином, як зазначає позивач, останній відповідно до умов Договору поставки та додатків до нього зобов'язаний поставити відповідачу товар на загальну суму 318 474,04 грн. 
		Пунктом 3 Додатку (специфікації) № 1 та Додатку (специфікації) № 2 передбачено, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу загальну вартість за товар, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача у наступні строки:
		50% загальної вартості товару - попередня оплата до 25.03.13р.;
		25% загальної вартості товару - відстрочення платежу до 10.09.13р.;
		25% загальної вартості - відстрочення платежу до 10.10.13р.
		Як зазначає позивач, на виконання вищезазначених специфікацій позивачем було передано відповідачу товар, що підтверджує:
		- видаткова накладна № 214 від 06.04.13р. на суму 61 271,60 грн.. (а.с.25);
		довіреність на отримання товару № 006/04 від 05.04.13р.(а.с. 26). 
		- видаткова накладна № 216 від 08.04.13р. на загальну суму 75 000,00 грн. (а.с. 27);
		довіреність на отримання товару № 004/04 від 05.04.13р. (а.с. 28).
		- видаткова накладна № 218 від 08.04.13р. на загальну суму 91 908,00 грн. (а.с. 29);
		довіреність на отримання товару № 007/04 від 08.04.13р. (а.с. 30).
		- видаткова накладна № 330 від 19.04.13р. на загальну суму 90 295,04 грн. (а.с. 31);
		довіреність на отримання товару № 011/04-1 від 19.04.13р.(а.с. 32).
		Також, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату отриманого товару:
		- рахунок №153 від 19.03.13р. на суму 75 000,00 грн. (а.с. 21);
		- рахунок №152 від 19.03.13р. на суму 243 474,04 грн. (а.с. 23).
		Позивач зауважує, що відповідач здійснив попередню оплату на загальну суму 196 737,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 48 від 28.03.13р. на суму 75 000,00 грн. (а.с.22) та платіжним дорученням № 54 від 08.04.13р. на суму 121 737,02 грн. (а.с. 24). Але остаточний розрахунок за отриманий по Договору поставки товар відповідач не провів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 121 737,02 грн., що станом на день підписання Договору поставки було еквівалентно 14 937,06 доларам США.  
		Керуючись п. 3.2. та п. 3.3. Договору поставки позивач скоригував суму неоплаченого товару, виходячи з курсу долара США до гривні на Українській міжбанківській валютній біржі станом на 06.02.15р. (22,20 грн. за 1 долар США), та зазначив про те, що сума неоплаченого відповідачем товару станом на 06.02.15р. складає 331 602,68 грн. 
		З метою досудового врегулювання спору, позивачем 17.11.14р. на адресу відповідача були направлені претензія-вимога від 17.11.14р. та повідомлення про перерахунок (дооцінку) вартості поставленого але не оплаченого товару за Договором поставки. Як зазначає позивач, вищезазначену претензію-вимоги та повідомлення відповідач отримав 26.11.14р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 33-47). Відповідач заявлені вимоги залишив без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду. 
		За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору поставки позивачем були нараховані: 
		- відповідно до п. 7.1.1. та п. 7.10 Договору поставки пеню у розмірі 31 911,78 грн.,
		- відповідно до п. 7.8. Договору поставки штраф у розмірі 25 477,92 грн.,
		- відповідно до п.7 .7. Договору поставки 36% річних у розмірі 58 113,58 грн.
		Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар з урахуванням збільшення курсу долара США у розмірі 331 602,68 грн., пеню у розмірі 31 911,78 грн., штраф у розмірі 25 477,92 грн., 36% річних у розмірі 58 113,58 грн., а всього 447105,96 грн.
		Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору поставки на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.  
		Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. 
		Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
		Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
		Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).   
		Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.    
		Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. 
		Як зазначено в ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. 
		Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
		У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. 
		Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Дослідивши оригінали наданих позивачем до господарського суду документів у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищезазначеним Договорам поставки. Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували належне виконання відповідачем умов Договору поставки відповідачем господарському суду надано не було.
		Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору поставки та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.
		Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що розрахунки пені, штрафу та 36% річних були перевірені та визнані такими, що зроблені вірно та підлягають задоволенню. 
		Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача. 
		Керуючись ст.ст. 259, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позов задовольнити у повному обсязі. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо-дослідний центр "АГРОТЕХ" (53821, Дніпропетровська обл., Апостолівський район, с. Широчани, вул. Свердлова, буд. 105, код ЄДРПОУ 24343900, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ: 200020381, ІПН: 243429020350, р/р 26003000076339 в АК "УСБ" м. Києва, МФО 300023) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ЮНІТЕК" (61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 20-а, код ЄДРПОУ 33901332, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ: 28326116, ІПН: 339013320304, п/р 2600449761 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) заборгованість за поставлений товар з урахуванням збільшення курсу долара США у розмірі 331 602,68 грн. (триста тридцять одна тисяча шістсот дві грн. 68 коп.), пеню у розмірі 31 911,78 грн. (тридцять одну тисячу дев'ятсот одинадцять грн. 78 коп.), штраф у розмірі 25 477,92 грн. (двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят сім грн. 92 коп.), 36% річних у розмірі 58 113,58 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сто тринадцять грн. 58 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 942,12 грн. (вісім тисяч дев'ятсот сорок дві грн. 12 коп.).     
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
		Повне рішення складено 31.03.15р. 
		Суддя  Н.Е. Петренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...