Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 603/140/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 01.04.2015. Зареєстровано: 02.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2015.
Дата набрання законної сили: 05.05.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		         
		 
		Справа № 603/140/15-к
		Провадження № 1-кп/603/23/2015 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"31" березня 2015 р. Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
		головуючого судді:     ОСОБА_1 
		   при секретарі         ОСОБА_2    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015210140000008 від 15 січня 2015 року, про обвинувачення
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Коропець Монастириського району Тернопільської області, громадянина України, неодруженого, освітою середньою спеціальною, працюючого на посаді Коропецького селищного голови Монастириського району Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України,
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Медведівці Бучацького району Тернопільської області, громадянина України, одруженого, освітою вищою, працюючого директором ПП «БК Будремсервіс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		<ul>
			<li>вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 04.03.2014 року за ч.1 ст.172 КК України до штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. в доход держави, штраф сплачено, </li>

</ul>
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, за участю: прокурора ОСОБА_5 (прокуратура Монастириського району Тернопільської області), захисника-адвоката ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,-
		       В С Т А Н О В И В:
		Обвинувачений ОСОБА_3 07 листопада 2014 року разом із приватним підприємством «БК Будремсервіс» в особі директора  обвинуваченого ОСОБА_4 уклали письмовий договір №18 на будівництво дитячого майданчика по вул. Січових Стрільців у смт. Коропець Монастириського району Тернопільської області, з терміном виконання до 11 листопада 2014 року, на загальну суму 14 946 грн.
		Надалі, обвинувачений ОСОБА_4  директор ПП «БК Будремсервіс» - умисно, з метою заволодіння неналежним йому майном та в подальшому привласнення його для використання у власних цілях, тобто переслідуючи корисливі мотиви і мету, підготував акт №207 «приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року» форми №КБ-2в, у який вніс завідомо неправдиві відомості про проведення будівельно-монтажних робіт з облаштування дитячого майданчику по АДРЕСА_1 , а саме: копання ям для стояків і стовпів вручну без кріплень, без укосів, глибиною до 0,7 м, група ґрунтів 2 в кількості 2,28 куб.м, улаштування огорожі з сітки з установкою металевих стовпів в кількості 129,2 м, на загальну суму 14 946 грн., хоча достовірно знав, що вказані роботи фактично виконані не були. Обвинувачений ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, скріпив зазначеного числа складений акт своїм підписом та печаткою ПП «БК Будремсервіс», після чого надав його голові Коропецької селищної ради ОСОБА_3 . 
		Обвинувачений ОСОБА_3 умисно, переслідуючи корисливий мотив та мету розтрати бюджетних коштів в інтересах ПП «БК Будремсервіс», 11 листопада 2014 року підписав та скріпив гербовою печаткою Коропецької селищної ради підготовлений та наданий йому обвинуваченим ОСОБА_4 акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року №207 форми №КБ-2в, у якому було внесено завідомо неправдиві відомості, а саме зазначено про виконання будівельно-монтажних робіт з облаштування дитячого майданчика по вул. Січових Стрільців у смт. Коропець Монастириського району Тернопільської області, а саме: копання ям для стояків і стовпів вручну без кріплень, без укосів, глибиною до 0,7 м, група ґрунтів 2 в кількості 2,28 куб.м, улаштування огорожі з сітки з установкою металевих стовпів в кількості 129,2 м, на загальну суму 14 946 грн., хоча достовірно знав, що вказані роботи фактично виконані не були.
		У подальшому на підставі вищевказаного акта від 11 листопада 2014 року №207 форми №КБ-2 Коропецькою селищною радою згідно платіжного доручення №3 від 24 листопада 2014 року було здійснено перерахунок коштів в сумі 14 946 грн. на розрахунковий рахунок «БК Будремсервіс», чим завдано матеріальну шкоду Тернопільському обласному бюджету на вказану суму.
		Вказані дії ОСОБА_4 та ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України, тобто внесення службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, а також за ч.2 ст.191 КК України, тобто розтрата бюджетних коштів шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
		У ході судового провадження 30 березня 2015 року між прокурором Монастириського району Тернопільської області ОСОБА_5 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12015210140000008, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 , з іншого боку, у присутності захисника-адвоката ОСОБА_6 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні прокуратури Монастириського району Тернопільської області укладено угоду про визнання винуватості.
		За даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести: - за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.191 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік 1 місяць; - за ч.1 ст.366 КК України  у виді штрафу в розмірі 150 (ста п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн.. в доход держави, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій у органах місцевого самоврядування строком на 1 рік.
		       На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначити остаточну міру покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік 1 місяць.
		       На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік, з позбавленням права обіймати посади, пов`язан із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік 1 місяць.
		       Згідно п.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
		       Обвинувачений ОСОБА_3 дав згоду на призначення вищевказаного покарання. Наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди обвинуваченому ОСОБА_3 зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, визнав повністю, зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та просить затвердити вказану угоду і призначити узгоджену міру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до укладеної угоди зобов`язання.
		Захисник  адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості від 30.03.2015 року і призначити узгоджену сторонами угоди міру покарання, оскільки завдана матеріальна шкода повністю відшкодована.
		Прокурор просить затвердити угоду про визнання винуватості. 
		Також, 30 березня 2015 року між прокурором Монастириського району Тернопільської області ОСОБА_5 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12015210140000008, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з іншого боку, у присутності захисника-адвоката ОСОБА_6 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні прокуратури Монастириського району Тернопільської області укладено угоду про визнання винуватості.
		За даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести: - за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.191 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 рік 1 місяць; - за ч.1 ст.366 КК України  у виді штрафу в розмірі 150 (ста п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн.. в доход держави, з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 рік.
		       На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначити остаточну міру покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 рік 1 місяць.
		       На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік, з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 рік 1 місяць.
		         Згідно п.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
		       Обвинувачений ОСОБА_4 дав згоду на призначення вищевказаного покарання. Наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди обвинуваченому ОСОБА_4 зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, визнав повністю, зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та просить затвердити вказану угоду і призначити узгоджену міру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до укладеної угоди зобов`язання.
		Захисник  адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості від 30.03.2015 року і призначити узгоджену сторонами угоди міру покарання, оскільки завдана матеріальна шкода повністю відшкодована.
		Прокурор просить затвердити угоду про визнання винуватості. 
		Суд, виходячи з положення ч.3 ст.474 КПК України, невідкладно зупинив проведення процесуальних дій і перейшов до розгляду угод.
		   Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даних угод дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить угоди затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену в угодах міру покарання.
		Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні також просять вказані угоди з прокурором затвердити і призначити узгоджену в них міру покарання, при цьому обвинувачені беззастережно визнали себе винуватими у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, дали згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
		Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 беззастережно визнали себе винуватими, згідно із ст. 12 КК України є злочинами невеликої і середньої тяжкості, від яких потерпілих немає.
		Укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним. Умови угоди відповідають вимогам КПК України. 
		Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної 30.03.2015 року між прокурором Монастириського району Тернопільської області ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника-адвоката ОСОБА_6 , а також умови угоди про визнання винуватості між прокурором Монастириського району Тернопільської області ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , що укладена у присутності захисника-адвоката ОСОБА_6 30.03.2015 року, відповідають вимогам КПК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цих угод.
		Суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.191 КК України та ч.1 ст.366 КК України, за якими належить призначити обвинуваченим узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання, яке відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
		При затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 30.03.2015 року між прокурором Монастириського району Тернопільської області ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника-адвоката ОСОБА_6 суд відповідно до вимог ст.ст.65,66 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, обставини, які пом`якшують покарання, якими є те, що він повністю визнав свою вину, у вчиненому щиросердечно розкаявся, шкода відшкодована, обставини, які обтяжують покарання, відсутні.
		При затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 30.03.2015 року між прокурором Монастириського району Тернопільської області ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника-адвоката ОСОБА_6 суд відповідно до вимог ст.ст.65,66 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, обставини, які пом`якшують покарання, якими є те, що він повністю визнав свою вину, у вчиненому щиросердечно розкаявся, шкода відшкодована, обставини, які обтяжують покарання, відсутні.
		Заходи забезпечення та процесуальні витрати  відсутні.
		Керуючись ст. ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
		       У Х В А Л И В:
		Затвердити угоду від 30 березня 2015 року про визнання винуватості між прокурором Монастириського району Тернопільської області ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 . 
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, за якими призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 березня 2015 року покарання, зокрема:
		-за ч.2 ст.191 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць; 
		- за ч.1 ст.366 КК України  у виді штрафу в розмірі 150 (ста п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн. в доход держави, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій у органах місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік.
		       На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_3 остаточну міру покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.
		       На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.
		        Згідно п.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
		Затвердити угоду від 30 березня 2015 року про визнання винуватості між прокурором Монастириського району Тернопільської області ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, за якими призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 березня 2015 року покарання, зокрема:
		- за ч.2 ст.191 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць;
		- за ч.1 ст.366 КК України  у виді штрафу в розмірі 150 (ста п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн.. в доход держави, з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 (один) рік.
		       На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_4 остаточну міру покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.
		       На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік, з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.
		        Згідно п.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
		       Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		   Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		   Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Суддя:                                        підпис
		Копія з оригіналом вірна.
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...