Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/202/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2015. Зареєстровано: 02.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2015.
Дата набрання законної сили: 11.06.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ
		 
		19 березня 2015 р.                              м. Чернівці                           справа № 824/202/15-а
		 
		Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді                       Спіжавки Г.Г.,
		 
		за участю:           
		секретаря судового засідання     Григоряк У.С.,
		від позивача                                  ОСОБА_1, ОСОБА_2,
		від відповідача                              Васійчук С.І.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про зобов"язання вчинити дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до відповідача з заявою №220/2306 про надання податкової консультації з питання "чи передбачена чинним законодавством України юридична відповідальність (штрафні, фінансові санкції тощо) за порушення вимог пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичною особою - підприємцем, яка є платником єдиного податку, веде книгу обліку доходів і витрат, відповідно до вимог підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України, однак документи щодо походження товару відсутні".
		З твердженнями, які містяться в наданій їй 26 січня 2015 року відповідачем відповіді позивач на погоджується.
		Так, зазначає позивач, в листі йдеться про те, що "...на підставі вищевикладеного, будь-який суб'єкт господарювання, в тому числі фізична особа - підприємець, як на єдиному податку так і на загальній системі оподаткування, повинен мати первинні документи на придбаний товар...".
		Позивач не погоджується з податковою консультацією, наданою їй відповідачем так, як вона мотивується нормами Податкового кодексу України, які не регулюють діяльність суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого вона задала питання, а саме - діяльність фізичної особи - підприємця, яка є платником єдиного податку.
		З таких підстав, просить суд визнати її такою, що суперечить  нормам,  які регулюють діяльність фізичної особи - підприємця, яка є платником єдиного податку та зобов'язати державну податкову інспекцію у місті Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області надати обґрунтовану податкову консультацію на заяву № 220/2306 від 16 грудня 2014 року.
		Відповідач позов не визнав, в письмових запереченнях пояснив, що надана позивачу податкова консультація є обґрунтованою і такою, що відповідає вимогам чинного податкового законодавства.
		Вказує, що згідно з п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
		Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник книги (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
		Платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
		Тобто, будь-який суб'єкт господарювання, в тому числі, фізична особа - підприємець як на єдиному податку, так і на загальній системі оподаткування, повинен мати первинні документи на придбаний товар.
		З урахуванням вище зазначеного, відповідач наполягає на відхиленні позовних вимог, так як податкова консультації є обґрунтованою та відповідає вимогам чинного податкового законодавства.
		В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
		Представник відповідача позов не визнав та наполягав на відмові в його задоволенні.
		Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини в справі, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
		В заяві про надання письмової податкової консультації позивач просила надати її з приводу того, чи передбачена чинним законодавством України юридична відповідальність (штрафні, фінансові санкції тощо) за порушення вимог пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичною особою - підприємцем, яка є платником єдиного податку, веде книгу обліку доходів і витрат, відповідно до вимог підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України, однак документи щодо походження товару відсутні.
		Відповідач в свою чергу в податковій консультації з посиланням на норми чинного податкового законодавства вказав, що, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам - у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.
		Разом з тим, відповідачем вказано, що відповідальність за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів із питань обчислення й сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачено ст. 121 ПКУ.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися слід зазначити наступне. 
		Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14  Податкового кодексу України  податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
		Згідно пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України контролюючі органи за зверненням платників податків надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства  протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
		Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу України).
		Пунктом 52.4  статті 52 ПК України встановлено, що консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або митним органом за місцем митного оформлення товарів, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи.
		Пунктом 53.3 ст. 53 ПК України передбачено, що платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
		Таким чином, Податковим кодексом України передбачено право платника податків оскаржувати податкову консультацію і встановлені правові наслідки визнання податкової консультації недійсною (скасування) у тому випадку, коли отримана податкова консультація на його думку не відповідає вимогам закону та суперечить нормам або змісту певного податку.
		Платники податків, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Пунктом 117.10 статті 177 ПК України передбачено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
		Згідно з пунктом 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
		Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
		Отже, дослідивши спірну податкову консультацію на предмет відповідності вимогам закону та нормам або змісту певного податку, суд робить висновок про те, що відповідачем надано позивачу обґрунтовану податкову консультацію, що містить вичерпну відповідь на питання, яке було поставлено в заяві, з посиланням на конкретні норми податкового законодавства.
		З огляду на викладене вище суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову. 
		На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
		 
		У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.          
		Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		 
		Постанова в повному обсязі складена  24 березня 2015 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                                             Г.Г. Спіжавка

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...