Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/302/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2015. Зареєстровано: 02.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.04.2015.
Дата набрання законної сили: 26.05.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
		          _________________________________________________________________
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ 
		"01" квітня 2015 р.Справа № 924/302/15 Господарський суд Хмельницької області у складі:
		суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи
		за позовом приватного підприємства „Строй-Сервіс-999", м. Старокостянтинів
		до Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, м. Хмельницький
		про стягнення 360541,00 грн. - основного боргу, 62314,32 грн. - пені, 12060,83 грн. - 3% річних, 103475,26 грн. - інфляційних втрат 
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача: Григорук С.В. - за довіреністю від 06.03.2015р.
		від відповідача: Фролова О.В. - за довіреністю №36 від 14.01.2015р.
		 
		У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Рішення (вступна та резолютивна частини) проголошено 01.04.2015р., оскільки у судовому засіданні оголошувалась перерва.
		 
		Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 360541,10 грн. -  основного боргу, 62314,34 грн. - пені, 12060,84 грн. - 3% річних, 103475,29 грн. - інфляційних втрат. В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №107 на поточний ремонт автомобільної дороги місцевого значення Хмельницький-Миколаїв від 06.08.2013р. щодо проведення оплати за виконані роботи. Нарахування пені обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування, а 3% річних та інфляційних з посиланням на ст. 625 ЦК України. 
		Під час розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог. Згідно заяви, поданої 01.04.2015р., просить стягнути з відповідача 360541,00 грн. - основного боргу, 62314,32 грн. - пені, 12060,83 грн. - 3% річних, 103475,26 грн. - інфляційних втрат. Заяву розглянуто та прийнято судом згідно ст. 22 ГПК України.
		Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Підтверджує, що позивачем виконано роботи на суму 360541,00 грн., однак, обгрунтовує позицію тим, що оплата робіт по договору, згідно п.п. 4.2, 4.5, має проводитись в межах фактичних бюджетних асигнувань, яких не було. Тому, Служба автомобільних доріг не мала змоги провести розрахунки з позивачем і, на думку відповідача, фактично строк виконання грошових зобов'язань по договору не настав.
		На підтвердження зазначеного відзначає, що Служба автодоріг є замовником робіт та одержувачем бюджетних коштів, тобто отримує фінансування від головного розпорядника коштів - Державного агенства автомобільних доріг України (Укравтодор). Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області був переданий Укравтодору Реєстр договорів з підрядниками, які виконували роботи з будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування за рахунок коштів, залучених Укравтодором за державні гарантії у 2012 році. 12.02.2014р. за №46 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову „Деякі питання використання у 2014 році коштів, залучених у 2012 році під державні гарантії Державним агенством автомобільних доріг", а 04.06.2014р. постанову №168 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2014р. №46", якими передбачено фінансування у 2014 році об'єкту з поточного ремонту Хмельницький-Миколаїв. 29.12.2014 року згідно змін до лімітної довідки про бюджетні асигнування та кредитування на 2014 рік на підставі постанови КМУ від 28.02.2002 №228 було знято фінансування об'єктів, визначених постановою від 04.06.2014р. №168. Реєстри на оплату виконаних робіт передані в Укравтодор і включені до Переліку об'єктів, який буде затверджений відповідною постановою КМУ для виконання у 2015 році.
		У доповненні до відзиву відповідач вказує, що прострочення виконання зобов'язання сталося не з його вини, оскільки кошти з державного бюджету на погашення боргу не надходили і відповідно відповідач не зобов'язаний сплачувати пеню. Крім того, заперечує щодо нарахування пені посилаючись на ст. 258 ЦК України, згідно якої при стягненні неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, а згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців, тоді як пеня нарахована за 407 днів, що є більше одного року.  
		Позивачем було подано заперечення на відзив, згідно якого позивач, посилаючись на п. 5.1 договору, згідно якого строк надання послуг з дати підписання договору по 31.12.2013р., вважає, що фактично з цього часу свою дію договір припиняє і саме з цього часу починає відраховуватись строк подання претензій. Також, посилаючись на п. 4.1, в якому вказано, що підрядник надає послуги в межах фінансових ресурсів замовника, замовник не повідомив підрядника про відсутність коштів у нього і не зупинив роботи, а прийняв виконані роботи і у відповідності до п. 6.1.1 взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі оплатити надані послуги.
		Щодо нарахування пені та штрафних санкцій, вважає, що вони були здійснені у відповідності до договору та чинного законодавства, а саме п. 7.3, який передбачає пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки, і в договорі не вказано про скорочення строку нарахування, або його обмеження.
		Також, зауважуючи на те, що відповідачу були надіслані претензії з проханням оплатити борг по виконаних роботах, на думку відповідача, було здійснено дії, які передбачені ст. 264 ЦК України, що перервало перебіг позовної давності.
		Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог. 
		Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав подані раніше заперечення та наполягав на відмові у позові. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
		06.08.2013р. Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області (замовник) уклала з приватним підприємством „Строй-Сервіс-999" (підрядник) договір №107, згідно умов якого підрядник зобов'язався у 2013 році виконати роботи з поточного ремонту автомобільної дороги місцевого значення Хмельницький-Миколаїв, зазначені в кошторисній документації, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи, на умовах, визначених даним договором (п. 1.1).
		Порядок здійснення оплати сторони обумовили у розділі 4 договору, зокрема, згідно п.п. 4.1, 4.2 підрядник надає послуги (виконує роботи) в межах фінансових ресурсів замовника, призначених для цих цілей. Усі розрахунки за надані послуги (виконані роботи) по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок підрядника. 3амовник бере на себе зобов'язання за цим договором, при наявності бюджетних призначень на його виконання та в межах відповідних фактичних надходжень з бюджету, здійснювати щомісячні розрахунки за виконані підрядником роботи на підставі відповідних актів (форма №КБ-2В) та довідок (форма №КБ-3), або попередньої оплати, яка здійснюється в розмірі, що не перевищує 30 відсотків виконаних робіт.
		Згідно п. 7.3 договору у разі несвоєчасного виконання зобов'язань щодо оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невчасно сплачених коштів за кожен день прострочки.
		На виконання умов договору позивачем виконано роботи на суму 360541,00 грн., про що свідчать довідка про вартість виконаних будівельних робіт та акт приймання виконаних будівельних poбіт за грудень 2013 року. Натомість, відповідач свої зобов'язання по оплаті прийнятих робіт не виконав.
		Борг відповідача перед позивачем за виконані роботи склав 360541,00 грн.
		Позивач неодноразово направляв відповідачу претензії про сплату боргу. У відповідь на претензії, відповідач пояснював, що роботи будуть оплачені після надходження коштів з державного бюджету.
		У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань, позивач, на підставі п. 7.3, нарахував відповідачу пеню в сумі 62314,32 грн. (за період з 01.01.2014р. по 12.02.2015р. (407 днів). Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 12060,83 грн. - 3% річних (407 днів) та 103475,26 грн. - інфляційних втрат ( за період січень 2014 року - січень 2015 року).
		Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
		У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Укладений між сторонами правочин, з якого виникли взаємні права та обов'язки, за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання статтями 837- 864 Цивільного кодексу України. 
		Частина 1 статті 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. 
		За приписами частини 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
		Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
		Наявні матеріали справи свідчать про те, що позивач свої зобов'язання за договором стосовно виконання робіт з поточного ремонту автомобільної дороги місцевого значення Хмельницький-Миколаїв виконав у повному обсязі, приймання-передачу робіт оформлено відповідним актом та довідкою про вартість робіт, які підписано та скріплено печатками сторін. 
		Строк виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт за грудень 2013 року настав 31.12.2013р. Суд виходив з того, що у договорі сторони погодили здійснення щомісячних розрахунків за виконані роботи на підставі актів форми №КБ-2в та довідок форми №КБ-3. Наявні у справі акт приймання виконаних робіт за грудень 2013 року та довідка про вартість виконаних робіт не містять день їх підписання сторонами, тому днем підписання необхідно вважати останній день відповідного звітнього місяця, тобто 31.12.2013р.
		Відповідач свої зобов'язання не виконав, оплату робіт не здійснив. Факт неналежного виконання договірних обов'язків підтверджується матеріалами справи. Отже, відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.
		Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань і відповідно ненастання строку виконання зобов'язання з оплати робіт до уваги не приймаються, з огляду на те, що це не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник мав право та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати. 
		До того ж, згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Таким чином, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Крім того, наявність чи відсутність бюджетного фінансування не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані по договору роботи.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 №11/446, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Терен ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., в постанові Вищого господарського суду України від 17.02.2015р. у справі №916/2462/14.
		У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. 
		Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. 
		Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. 
		У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. 
		Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. 
		У договорі сторони передбачили відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт у вигляді сплати пені у граничному розмірі, встановленому Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
		Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд не погоджується з періодом нарахування, оскільки нарахування здійснено поза межами шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. До того ж, розрахунок пені за весь період здійснювався на облікову ставку НБУ 7,75%, тоді як облікова ставка НБУ, що діяла в період прострочення складала з 01.01.2014р. по 14.04.2014 р. - 6,5%, з 15.04.2014р. - 9,5%.
		На доводи позивача стосовно умови договору про сплату пені за кожний день прострочки та відсутність скорочення строку нарахування пені, або його обмеження, слід зауважити, що згідно п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р., щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
		З огляду на те, що в договорі не було передбачено більшу тривалість періоду нарахування пені, суд враховує ч. 6 ст. 232 ГК України. Тобто, позивач при обрахунку пені має право обрати іншу дату, ніж перший день прострочки, однак, нарахування має бути здійснено в межах шестимісячного періоду, початок перебігу якого починається з першого дня прострочки і закінчується через шість місяців.
		Здійснивши перерахунок пені, з врахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, а також з врахуванням облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення платежу з 01.01.2014р. по 14.04.2014р. - 6,5%, правомірно нарахованою сумою пені за період з 01.01.2014р. по 30.06.2014р. (181 день) являється 25144,02 грн. Крім того, при нарахуванні пені на борг за період з 15.04.2014р. по 30.06.2014р. судом враховано облікову ставку НБУ, яку взяв позивач, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочки. 
		Проте, у доповненні до відзиву відповідач, посилаючись на ст. 258 ЦК України, зауважує на застосуванні позовної давності до стягнення пені.
		Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
		Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
		За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 статті 261 ЦК України).
		Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).
		Нормами ЦК України встановлено як загальну, тривалістю у три роки (стаття 257), так і спеціальну позовну давність (ст. 258 ЦК України). Спеціальна позовна давність підлягає застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).    
		Як встановлено судом, строк виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт за грудень 2013 року настав 31.12.2013р. Отже, момент, коли відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, настав 01.01.2014р. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.
		Як вже вказувалось раніше, правомірним періодом нарахування пені являється 01.01.2014р. - 30.06.2014р. Оскільки, позовна заява була подана до суду 27.02.2015р., позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені за період з 01.01.2014р. по 26.02.2014р., який складає суму 7319,48 грн.
		Посилання позивача на надіслання відповідачу претензій про сплату боргу не являється підставою для переривання перебігу позовної давності в розумінні ст. 264 ЦК України.
		Підсумовуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість заяви відповідача щодо застосування строків позовної давності при стягненні пені та відмовляє в частині вимог про стягнення з відповідача 7319,48 грн. пені (за період з 01.01.2014р. по 26.02.2014р.) з підстав пропущення строків позовної давності, а в частині вимог про стягнення пені в сумі 37170,30 грн. відмовляє з підстав необгрунтованості.
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. 
		У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р.
		Згідно зазначеного листа, а також Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення заборгованості. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
		Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд погоджується з даними нарахуваннями. 
		З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 360541,00 грн. - основного боргу, 17824,54 грн. - пені, 12060,83 грн. - 3% річних, 103475,26 грн. - інфляційних втрат.
		У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 44489,78 грн. - пені належить відмовити.
		Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов приватного підприємства „Строй-Сервіс-999", м. Старокостянтинів до Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, м. Хмельницький про стягнення 360541,00 грн. - основного боргу, 62314,32 грн. - пені, 12060,83 грн. - 3% річних, 103475,26 грн. - інфляційних втрат задовольнити частково.
		 
		Стягнути з Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Свободи, 77; код 25879878) на користь приватного підприємства „Строй-Сервіс-999" (м. Старокостянтинів, вул. Миру, 1/147, кв. 5; код 36397204) 360541,00 грн. (триста шістдесят тисяч п'ятсот сорок одну гривню 00 коп.) - основного боргу, 17824,54 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири гривні 54 коп.) - пені, 12060,83 грн. (дванадцять тисяч шістдесят гривень 83 коп.) - 3% річних, 103475,26 грн. (сто три тисячі чотириста сімдесят п'ять гривень 26 коп.) - інфляційних втрат, 9878,03 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 03 коп.) - витрат по оплаті судового збору.
		Видати наказ.
		 
		У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 44489,78 грн. - пені відмовити.
		 
		Повне рішення складено 02 квітня 2015 року. 
		 
		 
		Суддя                                                                                                               В.В. Димбовський
		 
		 
		Віддруковано 3 примірника:
		1 - до справи,
		2 - позивачу,
		3 - відповідачу.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...