Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 444/2702/14 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2015. Зареєстровано: 03.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2015.
Дата набрання законної сили: 26.03.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 444/2702/14                                   Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б.  
		Провадження № 22-ц/783/2137/15                      Доповідач в 2-й інстанції:  Тропак  О. В. 
		Категорія: 27 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		26 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
		головуючого Тропак О.В.,
		                                    суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,
		за участю секретаря Іванової О.О.,
		з участю представника позивача ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 15 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про повернення суми грошових коштів,-                         
		в с т а н о в и л а :
		    
		В листопаді 2014 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом , в якому просив стягнути з відповідача в його користь борг в сумі 149  000 грн. та 7  777, 00 грн. моральної шкоди, судові витрати покласти на відповідача. Позовні вимоги обгрунтовував тим, що 4 січня 2014 року між ним та відповідачкою укладено договір позики. Предметом договору є грошові кошти у розмірі 149 000 (сто сорок дев'ять тисяч гривень) грн., які були позичені ним відповідачці у день укладення договору, і які відповідачка зобов'язувалася повернути йому до 31 жовтня 2014 року. Факт укладення договору та передачі грошових коштів підтверджується борговою розпискою, написаною відповідачкою власноручно 4 січня 2014 р. Проте, відповідачка жодних коштів позивачу до 31 жовтня 2014 року не повернула чим вчинила дії на одностороннє невиконання умов договору та порушення взятих на себе зобов'язань. ОСОБА_4 на 04 листопада 2014 року, жодних коштів по вказаному договору позивачу не надходило. До моменту звернення до суду із даним позовом, позивач протягом трьох днів намагався мирно врегулювати спір, що виник, шляхом переговорів з відповідачем, однак, результатів це не дало. Зазначав, що у зв'язку із не виконанням відповідачем грошового зобов'язання позивач зазнав не мало переживань та страждань. У зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.
		Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 15 січня 2015 року позов задоволено частково, вирішено: стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, житель АДРЕСА_1 борг в сумі 149  000 грн. та 1490 грн. сплаченого судового збору. В решті частині позову - відмовлено.
		Рішення суду в апеляційному порядку оскаржено представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , який просить рішення суду в частині задоволення позову скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити, у зв'язку із порушенням судом норм матеріального та процесуального права і неповним встановленням обставин, які мають значення для справи. В апеляційній скарзі представник відповідача покликається на те, що відповідачка ОСОБА_6 коштів за укладеним договором позики не отримувала, а розписка була надана позивачу внаслідок його обману. Факт неодержання коштів підтверджується показами свідків. Судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань апелянта, а саме: у повторному виклику свідка ОСОБА_7, у проведенні психологічної експертизи із застосуванням спеціального пристрою поліграфа.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних мотивів.
		Судом першої інстанції було встановлено, що з розписки, даною відповідачкою ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_3 відповідно до договору позики одержала від ОСОБА_5 149000 гривень та зобов"язалася повернути суму позики в термін до 31 жовтня 2014 року. В судовому засіданні відповідачка підтвердила факт написання нею даного договору позики та розписки власноручно. Визнаючи факт складання , написання та скріплення власноручним підписом розписки, відповідачка тим самим визнала, що вказані у договорі та розписці відомості відповідають дійсності . На даний час договір позики та розписка не визнані недійсними у встановленому законом порядку. Сам факт звернення до Жовківського РВ ГУМВСУ у Львівській області з заявою та з позовною заявою до Жовківського районного суду не можуть свідчити про факт недійсності даних договору позики та розписки. Водночас судом першої інстанції було встановлено , що позивачем не подано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту завдання йому моральної шкоди та не здобуто таких доказів і в судовому засіданні.
		Колегія суддів погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги розглядає , як такі , що не можуть бути прийняті до уваги , з огляду на наступне.
		    Договір позики було укладено сторонами з дотриманням вимог ст. 1047 ЦК України: у письмовій формі і на підтвердження  укладення договору позики та його умов була складена розписка , яка посвідчувала факт передання позичальнику позикодавцем визначеної грошової суми - 149000 гривень.
		     У відповідності до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від  позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були  одержані  у  меншій кількості,   ніж  встановлено  договором.  Це  положення  не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
		      Враховуючи вищезазначені норми матеріального права, та зважаючи на те, що відповідачем у цій справі не було пред"явлено позову про оспорювання договору позики, як укладеного під впливом обману, і не надано судового рішення , яке набрало б законної сили та яким було б підтверджено факт укладення договору позики внаслідок обману з боку позикодавця, колегія суддів вважає , що при вирішенні цього спору судом першої інстанції правильно не було взято до уваги пояснення свідка ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9
		    Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63 цс 13, яка у відповідності до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України є обов"язковою для всіх судів України, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом , який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення , так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної суми або речей.
		     Оскільки у цій справі договір позики не тільки було укладено в письмовій формі, але й на підтвердження факту укладення договору позики відповідачем було надано розписку, то внаслідок дослідження договору позики та розписки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав, достатніх для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 149000 гривень.
		    У відповідності до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		    Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги законності і обґрунтованості оскарженого рішення не спростовують, тому апеляційну скаргу належить відхилити, оскаржене рішення залишити без змін.
		Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 317, 319  ЦПК України, колегія суддів,-
		у х в а л и л а  :
		Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4   відхилити.
		Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 15 січня 2015 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
		                       Головуючий                     Тропак О.В.
		          Судді:                              Приколота Т.І.
		                                        Федоришин А.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...