Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/5201/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 06.04.2015. Зареєстровано: 07.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2015.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		 1-КП/ 359/15/2015 
		359/5201/14-к
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		«06» квітня 2015р. м.Бориспіль
		Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
		Головуючого судді ОСОБА_1 
		прокурора ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		представника потерпілої ОСОБА_4 
		обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		при секретарі ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта вища, не одруженого, не маючого утриманців, не працюючого, не інвалід, раніше не судимого, у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.122, ч.1ст.135 КК України;
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця і мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища, розлученого, на утриманні малолітня дитина 2009 р.н., раніше не судимого, у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.135 КК України, -
		В С Т А Н О В И В :
		У листопаді 2013 року в м. Києві розпочалися масові акції протестів громадян, у зв`язку з невжиттям чинною владою заходів щодо забезпечення захисту фундаментальних прав людини та відмови ввід Євроінтеграційного курсу Держави.
		Після невдалих спроб локалізувати акції протесту на Майдані Незалежності в м. Києві, представники влади вирішили залучити до боротьби з їх учасниками осіб з різних регіонів країни, щоб за їх допомогою локалізувати найбільш активних учасників таких акцій, а також осіб, які негативно висвітлюють діяльність керівників держави, оприлюднюючи через засоби масової інформації обставини особистого життя, демонструючи майно та статки, отримані протизаконним шляхом.
		Так, одним із активних учасників протестів проти свавілля влади, корупції між її гілками виступала жителька Київської області ОСОБА_12 , яка організовувала автопробіги до маєтків вищого керівництва держави, та демонструвала через засоби масової інформації їх розкіш, якою вони оточили свої родини, що свідчило про протизаконну діяльність можновладців та вказувало на розкрадання коштів через корупційні схеми.
		Всю отриману інформацію про маєтки можновладців, корупційні схеми в органах державної влади та розкрадання бюджетних коштів, свавілля працівників правоохоронних органів ОСОБА_12 висвітлювала через власний блог в мережі Інтернет, а також в друкованих засобах масової інформації, що викликало невдоволення власників маєтків та найвищих посадових осіб держави.
		Розуміючи, що ОСОБА_12 не припинить свою громадську діяльність і щоразу її дії стають більш рішучими, а публікації збільшують невдоволення суспільства після оприлюднення зібраної нею інформації, керівництво владних структур через довірених осіб почало підшукання осіб, які, з метою залякування, вчинять напад на ОСОБА_12 під виглядом з`ясування стосунків після дорожньо-транспортної пригоди.
		В другій половини грудня 2013 року невстановлена досудовим слідством особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, діючи за вказівкою невстановлених досудовим слідством осіб, підшукала на території Дніпропетровської області декількох осіб з числа своїх знайомих, а саме - ОСОБА_6 , та осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, яким запропонувала прибути в м. Київ з метою нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_12 .. При цьому особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, звернулась також і до мешканця м. Києва ОСОБА_5 схиливши його до участі в нанесенні тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_12 . На зазначену пропозицію ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , та особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження  погодились.
		ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та невстановлені досудовим слідством особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, прийняли цю пропозицію, та вступили між собою у змову, обмінявшись номерами телефонів і, почали планувати дії по виконанню зазначеного замовлення. З цією метою ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та невстановлені досудовим слідством особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, на автомагістралі Київ-Харків планували імітувати конфліктну ситуацію з ОСОБА_12 , яка мала керувати автомобілем, і завдати їй тілесні ушкодження.
		Відповідно попередньої домовленості, 24.12.2013р. біля 22 год. 49 хв., ОСОБА_13 разом з невстановленою досудовим слідством особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, швидкісним потягом № 168 П «Інтерсіті» сполученням «Запоріжжя-Київ» прибули до м. Києва, де, в районі станції метро «Хрещатик» по вул. Інститутській, їх зустрів ОСОБА_5 на автомобілі «Порш-Каєн», номерний знак НОМЕР_1 . 24.12.2013р., біля 23 год. 20 хв. ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та невстановлені досудовим слідством особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, слідуючи автомобілем «Порш-Каєн», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Інститутській в м. Києві побачили автомобіль «Шевроле-Авео», номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_12 . Проїхавши слідом за автомобілем ОСОБА_12 до автошляху «Київ-Харків», ОСОБА_5 , перебуваючи за кермом автомобіля, втілюючи оговорену раніше спільниками домовленість, на під`їзді до м.Бориспіль Київської області, почав переміщуватися по трасі, створюючи автомобілю, яким керувала ОСОБА_12 , перешкоди в русі, імітуючи аварійну ситуацію, змушуючи її змінити напрямок руху та з`їхати на узбіччя і в такий спосіб потрапити в дорожньо-транспортну пригоду з можливим отриманням тілесних ушкоджень. Зрозумівши, що її свідомо переслідують і їй загрожує небезпека, ОСОБА_12 змінила напрямок руху та збільшила швидкість. Оцінивши ситуацію та усвідомивши, що не вдасться змусити з`їхати ОСОБА_12 на узбіччя та перекинути її автомобіль, ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, вирішили наздогнати її автомобіль, щоб спричинити їй тілесні ушкодження під приводом з`ясування стосунків щодо створення нею аварійної ситуації.
		Під час зупинок автомобіля, яким керувала ОСОБА_12 , з автомобіля «Порш-Каєн», номерний знак НОМЕР_1 , вибігали на дорогу особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, з метою нападу на ОСОБА_12 . Під час однієї з таких зупинок, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, намагалась відкрити двері автомобіля, яким керувала ОСОБА_12 , а коли цього зробити не вдалося - розбила скло задніх пасажирських дверцят.
		Після того ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «Порш-Каєн», номерний знак НОМЕР_1 , збільшив швидкість та, порушуючи Правила дорожнього руху України, створюючи аварійні ситуації на дорозі, наздогнав автомобіль ОСОБА_12 і почав притискати його до узбіччя шляхом нанесення механічних пошкоджень транспортному засобу, змушуючи зупинитися. Однак, ОСОБА_12 відреагувала на спроби її зупинити збільшенням швидкості, продовжуючи рухатися по автошляху «Київ-Харків» в напрямку міста Бориспіль, оскільки усвідомлювала можливість небезпеки від осіб, які перебували у автомобілі «Порш-Каєн», номерний знак НОМЕР_1 .
		Біля 23 год. 55 хв., на відрізку 34 кілометру автошляху «Київ-Харків», в м. Бориспіль Київської області, ОСОБА_5 , шляхом декількох зіткнень, використовуючи перевагу у габаритах та потужності свого автомобіля, завдав механічних пошкоджень автомобілю «Шевроле-Авео», номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_12 , внаслідок чого її автомобіль технічно не міг продовжувати рух і зупинився.
		Після зупинки автомобіля «Шевроле-Авео» на автодорозі «Київ-Харків» в напрямку міста Бориспіль, ОСОБА_12 , рятуючись від переслідування, вийшла із салону та, перебігши на інший бік дороги, почала тікати від нападників по узбіччю в напрямку магазину «Нова лінія» м. Бориспіль.
		З автомобіля вибігли ОСОБА_13 та не встановлена досудовим слідством особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, та почали наздоганяти ОСОБА_12 .. В цей час ОСОБА_5 , продовжуючи втілювати спільний план, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , керуючи автомобілем «Порш-Каєн», номерний знак НОМЕР_1 , також почав наздоганяти потерпілу. Після того, як ОСОБА_12 відскочила в бік, ОСОБА_5 зупинив автомобіль, яким керував. ОСОБА_13 та не встановлена досудовим слідством особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, наздогнали ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 ззаду наніс потерпілій удар рукою в потиличну ділянку голови, від чого остання впала та втратила свідомість. Після того, не встановлена досудовим слідством особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, підняв потерпілу з-землі та тримав її, а ОСОБА_13 завдав кулаком руки не менше 5 ударів в область голови ОСОБА_12 , внаслідок чого остання знову втратила свідомість та впала.
		В результаті нанесених ОСОБА_14 ударів, потерпілій ОСОБА_12 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепної - мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу, перелому носової перетинки зі зміщенням уламків, перелому медіальної стінки правої орбіти, множинних забоїв та саден м`яких тканин обличчя та волосяної частини голови справа, забійної рани нижньої губи, контузії правого ока II ступеня, які в комплексі відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день.
		Після цього ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та не встановлені досудовим слідством особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, поставивши потерпілу в небезпечний для життя стан, залишивши потерпілу ОСОБА_12 в непритомному стані, з значними тілесними ушкодженнями, лежати в кюветі, при температурі повітря нижче 0 градусів за Цельсієм, маючи реальну можливість надати першу медичну допомогу та викликати карету швидкої медичної допомоги або доставити потерпілу до медичного закладу, завідомо залишили її без допомоги достовірно знаючи, що вона позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок свого безпорадного стану - непритомності через отримані тілесні ушкодження, сіли в автомобіль «Порш-Каєн», під керуванням ОСОБА_5 , та залишили місце події.
		Потерпілу ОСОБА_12 біля 00 год. 50 хв. виявили працівники ДПС, які викликали карету швидкої допомоги, та доставили потерпілу до лікарні для надання медичної допомоги.
		Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав і пояснив, що він продавав автомобіль «Порш Каєн», номерний знак НОМЕР_1 . З покупцями зустрівся поблизу станції метро «Хрещатик» по вул. Інституській в м. Києві. За кермо сів ОСОБА_6 , який самостійно їхав по м. Києву. Дорогу ОСОБА_5 водієві не показував. При русі по м. Києву та по автодорозі Київ-Харків за кермом автомобіля постійно знаходився ОСОБА_15 , на передньому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_16 , а він весь час сидів на задньому пасажирському сидінні та з автомобіля під час інкримінованих йому подій не виходив. На світлофорі, при виїзді з м. Києва по проспекту Бажана, автомобіль під керуванням ОСОБА_17 різко загальмував. Він вважає, що причиною цього сталося через порушення ПДД іншим автомобілем. При русі по автодорозі Київ-Харків автомобіль на якому він їхав, неодноразово зіткався з іншим автомобілем, а після зупинки на невеликий проміжок часу (близько 10 секунд) автомобіль покидали один раз ОСОБА_13 та ОСОБА_16 , які після повернення до автомобіля, виразившись нецензурною лайкою, повідомили, що в іншому автомобілі була жінка. Проте, що саме відбувалося на трасі йому невідомо. Участі у вчиненні кримінальних правопорушень не приймав. На додаткові запитання сторони обвинувачення, поставлені після перегляду відеозапису з відео реєстратора автомобіля «Шевроле-Авео», номерний знак НОМЕР_3 , яким керувала ОСОБА_12 , він пояснив, що автомобіль «Порш Каєн», номерний знак НОМЕР_1 був в технічно-справному стані, а задній червоний ліхтар загорався виключно при натисканні на педаль гальма.
		Цивільний позов до себе він також не визнає.
		Обвинувачений ОСОБА_6 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав частково. За статтею 135 ч.1 КК України вину не визнає, а за ст..122 ч.2 визнає. Спочатку в судовому засіданні ОСОБА_6 покази давати відмовився, проте, після перегляду відеозапису слідчого експерименту з його участю та відеозапису з відео реєстратора автомобіля «Шевроле-Авео», номерний знак НОМЕР_3 , яким керувала ОСОБА_12 , на запитання сторін пояснив, що він разом із ОСОБА_18 приїхали до м. Києва для придбання автомобіля «Порш Каєн». З продавцем зустрілись поблизу станції метро «Хрещатик». За кермо сів він, для перевірки ходових якостей автомобіля та попрохав продавця виїхати за межі міста. Продавець ОСОБА_5 показував дорогу по м. Києву, оскільки він не місцевий і дорогу для виїзду за межі міста не знав. При русі по м. Києву та по автодорозі Київ-Харків за кермом автомобіля постійно знаходився він, а на передньому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_16 .. ОСОБА_5 весь час сидів на задньому пасажирському сидінні та автомобіль не залишав. На світлофорі при виїзді з м. Києва він вимушений був різко гальмувати, оскільки автомобіль «Шевроле-Авео» червоного кольору порушив ПДД, створивши аварійну ситуацію, а після того водій автомобіля показав йому непристойний жест. При русі по автодорозі Київ-Харків через деякий час він звернув автомобіль вправо та заїхав на вулиці якогось населеного пункту з приватними будинками. Чому з`їхав з автодороги Київ-Харків пояснити не зміг. При розвороті на м. Київ він побачив автомобіль «Шевроле-Авео» червоного кольору, який при виїзді з м. Києва порушив ПДД, створивши аварійну ситуацію, та вирішив зупинити вказаний автомобіль для з`ясування стосунків з водієм щодо порушення ним ПДД та показаного непристойного жесту. Для цього він автомобілем «Порш-Каєн» неодноразово зіткався з іншим автомобілем. Після зупинки автомобіля він разом із ОСОБА_18 вийшли з автомобіля, підійшли до водія автомобіля «Шевроле-Авео», якою виявилася незнайома жінка, після чого він поверх дверці автомобіля двічі кулаками рук вдарив жінку в обличчя, а потім ОСОБА_16 також рукою наніс жінці удар в обличчя. Жінка почала на них лаятися. Потім вони повернулися з ОСОБА_18 до автомобіля та з місця поїхали. ОСОБА_5 участі в побитті незнайомої жінки не приймав. Автомобіль «Порш-Каєн», під його керуванням заднім ходом не їздив.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 визнає у повному обсязі.
		Незважаючи на не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , та часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6 їх вина у скоєному підтверджується даними показів потерпілої ОСОБА_12 та свідків, які вони дали в судовому засіданні.
		Так, потерпіла ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона, повертаючись додому, в с. Гора Бориспільського району Київської області на автомобілі «Шевроле-Авео», помітила за собою стеження невідомих осіб, які рухались за нею на двох автомобілях. Намагаючись відірватись від переслідувачів вона почала їздити по с. Гора Бориспільського району Київської області, і один з автомобілів зник, а інший продовжував переслідування, а коли вона виїхала на автошлях Київ-Харків, після декількох зіткнень автомобілів, автомобілю «Шевроле-Авео», номерний знак НОМЕР_3 , під її керуванням, завдано механічних пошкоджень, внаслідок чого автомобіль технічно не міг продовжувати рух і зупинився. Після зупинки автомобіля на дорозі вона, рятуючись від переслідування, вийшла із салону та, перебігши на інший бік дороги почала тікати від нападників по узбіччю в напрямку м. Бориспіль. Коли автомобіль що її переслідував почав її наздоганяти, вона відскочила в бік та продовжувала тікати, але отримала ззаду удар в потиличну ділянку голови, від чого втратила свідомість. Після цього, її підняли з-землі та тримали, а невідомий чоловік завдав кулаком руки удари в голову, внаслідок чого вона знову втратила свідомість і впала. Через деякий час її виявили працівники ДАІ, які викликали швидку допомогу і її було доставлено до лікарні для надання медичної допомоги. На дворі в той час була температура нижче нуля градусів по Цельсію.
		Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що він працює лікарем-травматологом в Бориспільській ЦРЛ, і 25.12.2013р. надавав медичну допомогу потерпілій, у якої була закрита черепно-мозкова травма, розбите обличчя та часткова втрата свідомості.
		Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 в судовому засіданні дали покази в цілому аналогічні показам свідка ОСОБА_19 , які він дав у судовому засіданні.
		Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що вночі 25.12.2013р. додому до ОСОБА_25 , в якого він працював, на автомобілі «Порш-Каєн» приїхали невідомі йому особи. Водій вийшов з автомобіля та пішов в будинок до ОСОБА_25 . В цьому водієві він впізнає ОСОБА_5 . Разом з ОСОБА_5 до будинку ОСОБА_25 проходив ще один невідомий йому чоловік, ще один невідомий залишився біля автомобіля, а ще один знаходився в салоні автомобіля. Всього він бачив, як до ОСОБА_25 приїздило четверо невідомих йому осіб.
		Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що вночі 25.12.2013р. до нього спочатку зателефонував, а після цього і приїхав додому на автомобілі «Порш-Каєн» його знайомий ОСОБА_5 , та попросив залишити в гаражі автомобіль. На прохання ОСОБА_5 він відмовив. Окрім того, з ОСОБА_5 був незнайомий йому чоловік. Пізніше ОСОБА_24 розповів йому, що бачив, як всього приїздило четверо невідомих осіб.
		Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні повідомив, що він працював інспектором ДПС і, разом з напарником - інспектором ДПС ОСОБА_27 , ніс службу на автошляху Київ-Харків, та в нічний час від чергового отримав повідомлення про знаходження на трасі автомобіля з механічними пошкодженнями. Приїхавши на місце вони почали оглядати автомобіль «Шевроле-Авео», який мав механічні пошкодження спереду та обох боків, а також в автомобілі було розбите заднє праве скло. Через декілька хвилин він почув стогін людини. Переїхавши службовим автомобілем на іншу сторону дороги, в кюветі, побачив жінку. Підійшовши до неї він побачив, що у жінки розбите обличчя до крові. Потерпіла пояснила, що вона є журналісткою ОСОБА_28 , та що на неї напали невідомі особи, які рухались на чорному джипові. На дворі в той час була температура нижче нуля градусів за Цельсієм.
		Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні дав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_26 , які той дав у судовому засіданні.
		Інші свідки за клопотанням прокурора, з погодженням іншими учасниками судового розгляду, не допитувались і були виключені судом із списку осіб, що підлягали допиту в судовому засіданні.
		Крім наведеного вище, вина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у скоєному підтверджується даними оголошених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження та відтвореними даними, що містяться на електронних носіях інформації, приєднаних до матеріалів кримінального провадження, а саме: 
		Даними протоколу слідчого експерименту з ОСОБА_6 , де він зазначив, що автомобіль «Порш-Каєн» під його керуванням, заднім ходом не їздив;
		Даними протоколу огляду місця події від 25.12.2013р., під час якого було оглянуто автомобіль «Шевроле-Авео», номерний знак НОМЕР_3 , та на зазначеному автомобілі виявлені механічні пошкодження у вигляді: розбитого переднього бамперу, пошкодженого заднього лівого крила, горизонтальних пошкоджень з правого боку, розбитого заднього лівого скла. При огляді автомобіля було виявлено та вилучено відео реєстратор;
		Даними перегляду відеозапису з відео реєстратора автомобіля «Шевроле-Авео», номерний знак НОМЕР_3 , яким керувала ОСОБА_12 , якими доводиться, що по проспекту Бажана в м. Києві до виїзду з міста автомобіль потерпілої рухався прямолінійно, не змінюючи напрямок руху. Також доводиться, що під час переслідування автомобіля «Шевроле-Авео», номерний знак НОМЕР_3 , автомобілем «Порш-Каєн» на автодорозі Київ-Харків, з лівої сторони автомобіля вибігла невідома особа, а з правих передніх дверцят намагалась вийти ще одна невідома особа. При цьому автомобіль почав рух вперед, продовжуючи переслідування. Пізніше, автомобіль «Порш-Каєн» деякий час рухався заднім ходом, при цьому таранячи автомобіль «Шевроле-Авео». Після кінцевої зупинки транспортного засобу на трасі при в`їзді в м. Бориспіль через задні праві пасажирські дверцята з автомобіля «Порш Каєн», номерний знак НОМЕР_1 , вийшло двоє осіб. Одна невідома особа оббігла автомобіль спереду, а інша обійшла ззаду, після чого автомобіль рушив з місця та, проїхавши деяку відстань, в автомобілі загорівся задній червоний ліхтар гальмі, що вказує на ту обставину, що автомобілем в цей час керувала людина.
		Даними висновку авто технічної експертизи №9-8 від 04.02.2014р., в автомобілі «Порш Каєн», номерний знак НОМЕР_1 , задній червоний ліхтар знаходиться в технічно справному стані та вмикається при натисканні педалі гальма.
		Даними висновку СМЕ №8/Е від 20.01.2014р., якими підтверджується, що потерпілій ОСОБА_12 були нанесені тілесні ушкодження, які в комплексі відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров`я строком більше ніж 21 день.
		До показів обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що автомобілем керував ОСОБА_6 , а він не причетний до скоєння інкримінованих йому дій суд ставиться критично, оскільки  ОСОБА_5 , на думку суду, дає неправдиві покази щодо обставин вчинених кримінальних правопорушень.
		ОСОБА_5 дійсно, до цієї події, не знав потерпілу ОСОБА_12 та не зустрічався з нею, що виключає наявність особистих неприязних стосунків з нею, з причин будь-якого ставлення потерпілої до ОСОБА_5 . 
		Суд виключає випадковий характер дій обвинувачених по відношенню до потерпілої, оскільки в судовому засіданні не доведено причетність потерпілої до порушень ПДД під час керування нею автомобілем, на що посилались обвинувачені. Згідно до даних відео реєстратора з автомобіля під керуванням ОСОБА_12 , остання з м.Києва в напрямку м.Бориспіль рухалась прямолінійно, по другій смузі руху чотири смугової дороги, з невеликою швидкістю, що підтверджується відображеними на записах відео реєстратора неодноразовими обгонами її автомобіля з обох боків автомобілями, що рухались у попутному напрямку.
		Суд вважає, що дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 носили замовний характер, оскільки, виходячи з їх показів, які вони дали в судовому засіданні, вони тривалий час рухались за автомобілем потерпілої, хоча, враховуючи співвідношення потужності та швидкості автомобілів, вони мали можливість спробувати зупинити потерпілу безпосередньо на виїзді з м.Києва, однак автомобіль потерпілої вони почали зупиняти у місці і в час, зумовлені найменшою кількість можливих свідків, що також знайшло своє відображення на оглянутих в судовому засіданні даних записів відео реєстратора.
		Отже, вчинення інкримінованих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дій по відношенню до потерпілої ОСОБА_12 , носило замовний характер. 
		Крім того, ОСОБА_5 в судовому засіданні не зміг пояснити причину з`їзду з автодороги Київ-Харків в с. Гора Бориспільського району Київської області. Також не зміг пояснити того, хто саме, на автодорозі Київ-Харків, вибігав з лівого боку автомобіля «Порш-Каєн»; хто саме виходив через задні праві пасажирські дверцята з автомобіля «Порш-Каєн» після кінцевої зупинки транспортного засобу на трасі при в`їзді в м. Бориспіль; яким чином автомобіль продовжив рух після кінцевої зупинки та виходу з нього двох осіб та хто саме натискав на педаль гальм; коли саме він сів за кермо «Порш-Каєн» перед приїздом до ОСОБА_25 .
		За наведених обставин, враховуючи те, що ОСОБА_5 є киянином, автомобілістом, і добре знає шляхи Києва та виїзди з нього, суд вважає доведеним, що відповідно до встановлених фактичних обставин кримінальних правопорушень за кермом автомобіля весь час знаходився ОСОБА_5 , якому було відомо про обставини скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень і, який своїми діями сприяв їх скоєнню, а тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_12 спричиняв ОСОБА_6 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження.
		Крім цього, враховуючи наведене, суд критично ставиться до показів обвинуваченого ОСОБА_6 , які він дав в судовому засіданні щодо вчинення ним інкримінованиї йому кримінальних правопорушень. Зокрема, ОСОБА_6 не зміг пояснити походження грошових коштів для придбання автомобіля, який коштує значну суму; причину з`їзду з автодороги Київ-Харків в с. Гора Бориспільського району Київської області; хто саме на автодорозі Київ-Харків вибігав з лівої сторони автомобіля «Порш-Каєн»; вказує на те, що автомобіль «Порш-Каєн» під час вищевказаних подій не рухався заднім ходом; хто саме виходив через задні праві пасажирські дверцята з автомобіля «Порш-Каєн» після кінцевої зупинки транспортного засобу на трасі при в`їзді в м. Бориспіль; яким чином автомобіль продовжив рух після кінцевої зупинки та виходу з нього двох осіб та хто саме натискав на педаль гальм; коли саме ОСОБА_5 сів за кермо «Порш-Каєн» перед приїздом до ОСОБА_25 .
		Тому суд вважає, що ОСОБА_6 автомобілем «Порш Каєн» не керував, а, разом з невстановленими досудовим слідством особами, виключаючи ОСОБА_5 , приймав участь у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_12 та залишення її без допомоги у безпорадному стані.
		На підставі наведеного суд дійшов висновку, що дійсно, ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та невстановлені досудовим слідством особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, біля 23 год. 55 хв., на відрізку 34 кілометру автошляху «Київ-Харків», в м. Бориспіль Київської області, діючи умисно, на виконання спільної попередньої домовленості, за замовленням невстановленої досудовим слідством особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з метою залякування, шляхом декількох зіткнень автомобілем «Порш-Каєн», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , використовуючи перевагу у габаритах та потужності свого автомобіля, шляхом завдання механічних пошкоджень автомобілю «Шевроле-Авео», номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_12 , внаслідок чого її автомобіль технічно не міг продовжувати рух, зупинили її автомобіль. ОСОБА_12 залишила автомобіль і почала від них тікати.
		Після цього ОСОБА_13 та не встановлена досудовим слідством особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, почали наздоганяти ОСОБА_12 , а ОСОБА_5 , продовжуючи втілювати спільний план, спрямований на заподіяння з метою залякування, тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , керуючи автомобілем «Порш-Каєн», номерний знак НОМЕР_1 , почав наздоганяти потерпілу на автомобілі. ОСОБА_13 та не встановлена досудовим слідством особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, наздогнали ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 ззаду наніс потерпілій удар рукою в потиличну ділянку голови, від чого остання впала та втратила свідомість. Після цього, не встановлена досудовим слідством особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, підняв потерпілу з-землі та тримав її, а ОСОБА_13 , з метою залякування, завдав кулаком руки не менше 5 ударів в область голови ОСОБА_12 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, знову втратила свідомість та впала.
		Після цього ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та не встановлені досудовим слідством особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, поставивши потерпілу в небезпечний для життя стан, залишивши потерпілу ОСОБА_12 в непритомному стані, з значними тілесними ушкодженнями, лежати в кюветі, при температурі повітря нижче 0 градусів за Цельсієм, маючи реальну можливість надати першу медичну допомогу та викликати карету швидкої медичної допомоги або доставити потерпілу до медичного закладу, завідомо залишили її без допомоги достовірно знаючи, що вона позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок свого безпорадного стану - непритомності через отримані тілесні ушкодження, сіли в автомобіль «Порш-Каєн», під керуванням ОСОБА_5 , та залишили місце події.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що дійсно  ОСОБА_29  своїми умисними діями, які проявились у пособництві нанесенню умисного середньої тяжкості тілесному ушкодженню, тобто умисному ушкодженню, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст..121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинене з метою залякування потерпілої, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.2 ст.122 КК України.
		Також суд дійшов висновку, що дійсно,  ОСОБА_29  своїми умисними діями, які проявились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.135 КК України.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що дійсно  ОСОБА_30  своїми умисними діями, які проявились у нанесенні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст..121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинене з метою залякування потерпілої, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КК України.
		Також суд дійшов висновку, що дійсно,  ОСОБА_30  своїми умисними діями, які проявились у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.135 КК України.
		Суд вважає  ОСОБА_10  та  ОСОБА_11  винними у скоєнні зазначених кримінальних правопорушень.
		Суд вважає, що  ОСОБА_29  та  ОСОБА_30  підлягають покаранню за скоєння зазначених кримінальних правопорушень, оскільки доказів іншого учасниками судового розгляду суду надано не було.
		При обранні обвинуваченим виду і міри покарання суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість скоєних злочинів, особу винних.
		Обвинувачені скоїли кримінальні правопорушення (злочини) невеликої та середньої тяжкості, тяжких наслідків від них не настало,
		Обвинувачені мають постійне місце проживання, обвинувачений ОСОБА_5 не працює і не навчається, обвинувачений ОСОБА_6 має місце роботи. ОСОБА_5 не одружений, утриманців не має, позитивно характеризується за попереднім місцем роботи та місцем проживання. ОСОБА_6 розлучений, але має на утриманні малолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_3 та батька  інваліда другої групи, завдану шкоду не відшкодували, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебувають. ОСОБА_6 вину у скоєному визнав частково, а ОСОБА_5 вину не визнав. Фактично ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з`явились з зізнанням про скоєні кримінальні правопорушення і активно допомагали досудовому слідству у встановленні істини по справі, що суд, згідно вимог ст..66 КК України, вважає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченим.
		Суд, також вважає, що з урахуванням обставин справи додатковою обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 є його вкрай незначна роль у скоєнні кримінального правопорушення (злочину).
		Обставиною, що згідно ст.67 КК України обтяжує покарання обвинувачених суд вважає вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою. 
		Згідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
		На підставі наведеного суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинувачених не можливе без ізоляції від суспільства і єдиним і достатнім покаранням по відношенню до них буде позбавлення волі на певний строк. 
		Однак, Згідно до вимог ч.1 ст..69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд може призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу.
		Суд встановив і зазначив у вироку обставини, які він вважає такими, що, згідно до вимог ст..66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 за ст.. 122 ч.2 КК України та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, а тому погоджується з думкою прокурора та представника потерпілої про можливість при призначенні ОСОБА_5 покарання за цією статтею КК України більш м`якого, ніж передбачено законом.
		Крім того, обвинуваченим ОСОБА_6 та його захисником, під час судового розгляду було подано заяву про застосування по відношенню до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки на його утриманні знаходиться неповнолітній син, ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно якого він не позбавлений батьківських прав..
		Прокурор, представник потерпілої та інші учасники судового розгляду відносно цього не заперечують.
		Згідно до вимог ст..1 п. «В» Закону України «Про амністію у 2014році», амністія застосовується до осіб, які засуджені за вчинення умисних злочинів, які не є тяжкими, чи особливо тяжкими, та мають на утриманні неповнолітніх дітей. відносно яких не позбавлені батьківських прав, та не відносяться до осіб, зазначених у ст.8 цього Закону.
		Згідно до матеріалів провадження, обвинувачений ОСОБА_6 є особою, на яку поширюється дія цього Закону. Згідно до вимог ст..9 цього Закону, його виконання покладається на суди. За наведених обставин, по відношенню до обвинуваченого, суд вважає за можливе застосувати зазначений Закон, та звільнити його від відбуття покарання.
		Крім того, потерпіла ОСОБА_12 в цьому кримінальному провадженні заявила цивільний позов, який в подальшому був уточнений і підтриманий в судовому засіданні представником потерпілої ОСОБА_4 .
		Суд з урахуванням обставин справи, вини обвинувачених та причинно-наслідкового зв`язку дій з наслідками, встановленими вироком суду, зв`язок цивільно-правової відповідальності обвинувачених з заподіянням матеріальної шкоди потерпілій, її розміром, що у повному обсязі доводиться доданими до цивільного позову доказами, вважає за можливе цивільний позов потерпілої задовольнити у повному обсязі і стягнути з обвинувачених на її користь солідарно, в якості відшкодування, суму заподіяної матеріальної шкоди, доведеної в суді.
		Також суд вважає, що з обвинувачених необхідно стягнути солідарно на користь Держави судові витрати на проведення експертиз.
		Надані суду речові докази у виді електронних носіїв інформації зберігати при матеріалах кримінального провадження, відео реєстратор повернути потерпілій ОСОБА_12 . Постанови про приєднання до провадження інших речових доказів прокурором суду не надавались та до матеріалів провадження не приєднувались, тому зазначене питання судом не може бути вирішене.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, Суд 
		З А С У Д И В :
		ОСОБА_10  визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.27, ч.2 ст.122 КК України.
		ОСОБА_10  визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.135 КК України.
		ОСОБА_11  визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.122 КК України.
		ОСОБА_11  визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.135 КК України.
		ОСОБА_31  призначити покарання за ч.5 ст.27, ч.2 ст.122, ч.1 ст.69 КК України у виді 1 (одного) року 3 місяців і 10 днів позбавлення волі.
		ОСОБА_31  призначити покарання за ч.1 ст.135 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
		На підставі ст..70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_31  покарання шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим  у виді 1 (одного) року 3 місяців 10 днів позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_31  рахувати з моменту затримання, тобто з 26.12.2013р., та вважати його таким, що відбув покарання у повному обсязі, і звільнити з-під варти у залі суду, негайно.
		ЗАЛЮБОВСЬКОМУ ОСОБА_32  призначити покарання за ч.2 ст.122 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		ОСОБА_33  призначити покарання за ч.1 ст.135 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
		На підставі ст..70 КК України, остаточно призначити ОСОБА_33  покарання шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим  у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_33  рахувати з моменту затримання, тобто з 27.12.2013р.
		На підставі ст..1 п. «В», ст..9 Закону України «Про амністію у 2014році»  ОСОБА_11 звільнити від відбуття покарання за цим вироком у зв`язку з застосуванням по відношенню до нього акту амністії, звільнивши його з-під варти в залі суду, негайно.
		Стягнути з  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , та  ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця і мешканця АДРЕСА_2 , солідарно в доход Держави витрати на проведення судових експертиз по цьому кримінальному провадженню у сумі 59262 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті шістдесят дві) грн.. 12 коп.
		Цивільний позов потерпілої  ОСОБА_34  задовольнити у повному обсязі, стягнувши на її користь з  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , та  ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця і мешканця АДРЕСА_2 , солідарно відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у сумі 158500 (сто п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот) грн..
		Надані суду речові докази у виді електронних носіїв інформації зберігати при матеріалах кримінального провадження, відео реєстратор повернути потерпілій ОСОБА_12 .
		На вирок може бути принесено апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту проголошення.
		Після закінчення строку на апеляційне оскарження вирок набирає законної сили.
		Копія вироку вручається прокурору і засудженим негайно, після оголошення.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...