Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11/796/38/2015 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2015.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		Справа № 11/796/38/2015  Головуючий в суді першої інстанції  ОСОБА_1 
		  Доповідач - ОСОБА_2 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва в складі: 
		 
		головуючого судді  ОСОБА_2 , 
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю прокурора  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		захисників  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		засуджених  ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		ОСОБА_13 
		 потерпілих  ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
		 
		розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями захисника ОСОБА_16 (в інтересах ОСОБА_13 ), захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_7 (в інтересах ОСОБА_11 ), засуджених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2013 року, 
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2013 року
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимого, 
		 
		засуджено за вчинення злочинів, передбачених п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115; ч.1 ст.122; ч.2 ст.125; ч.2 ст.194 КК України, та призначено йому покарання:
		за п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна;
		за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
		за ч.2 ст.125 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
		за ч.2 ст.194 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
		 
		 На підставі ч.5 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_11 від призначеного покарання за ч.1 ст.122; ч.2 ст.125 КК України, у зв`язку із
		 
		закінченням строків давності. 
		 
		 На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_11 покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
		 
		Запобіжний захід  тримання під вартою, з 22 вересня 2008 року.
		 
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,
		 
		засуджено за вчинення злочинів, передбачених п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115; ч.1 ст.122; ч.2 ст.125; ч.2 ст.194 КК України, та призначено йому покарання:
		за п.п. 1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна;
		за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
		за ч.2 ст.125 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
		за ч.2 ст.194 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
		 
		 На підставі ч.5 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_12 від призначеного покарання за ч.1 ст.122; ч.2 ст.125 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
		 
		 На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_12 покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
		 
		 Запобіжний захід  тримання під вартою, з 20 вересня 2008 року.
		 
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше судимого:
		 
		1. 07 березня 1995 року Мінським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 140; ч. 3 ст. 140 КК України в редакції 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; 
		2. 18 червня 1999 року Харківським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 17, ч.3 ст.140; ч. 3 ст.140 КК України в редакції 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, відповідно до постанови Ірпінського районного суду Київської області від 06 грудня 2001 року даний вирок приведено у відповідність з КК України 2001 року та вважається засудженим за ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 3 ст. 185 КК України в редакції 2001 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, звільненого 09 червня 2003 року за постановою Ірпінського міського суду Київської області від 02 червня 2003 року умовно  достроково на 1 рік 2 місяці 18 днів,
		 
		засуджено за вчинення злочинів, передбачених п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115; ч.1 ст.122; ч.2 ст.125; ч.2 ст.194 КК України, та призначено йому покарання:
		за п.п.1, 5, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна;
		за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
		за ч.2 ст.125 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
		за ч.2 ст.194 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
		 
		 На підставі ч.5 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_13 від призначеного покарання за ч.1 ст.122; ч.2 ст.125 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
		 
		 На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_13 покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
		 
		Запобіжний захід  тримання під вартою, з 27 серпня 2008 року.
		 
		По справі вирішено питання речових доказів.
		 
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілих:  ОСОБА_17  210977 грн. 08 коп.; ОСОБА_18  27523 грн.; ОСОБА_19  41811 грн.; ОСОБА_20  2474 грн.; ОСОБА_21  6973 грн. 53 коп.; ОСОБА_22  2280 грн., та ПП «Обеліск»  58770 грн. 55 коп.; ТОВ «Лідер»  1761759 грн. 17 коп.; ТОВ «Грісан»  53806 грн. 08 коп.
		 
		 Стягнуто солідарно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих  ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_25 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 по 100000 грн. кожному;  ОСОБА_20 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 по 25000 грн. кожному.
		 
		 Цивільні позови про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди потерпілих  ОСОБА_23 , ОСОБА_29 , ОСОБА_28 та ОСОБА_14 залишено без задоволення.
		 
		 Цивільний позов потерпілого ОСОБА_30 про відшкодування заподіяної йому моральної шкоди залишено без розгляду.
		 
		Судові витрати в сумі 21771 гривна 63 коп. стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 по 7257 гривень 21 коп. з кожного на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві (т. 2 а. с. 89, 103, 119, 144, 281, 295, 307, 320).
		 
		За встановлених вироком суду першої інстанції обставин, приблизно в середині липня 2008 року особа, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження та яку оголошено в розшук, стала замовником і вступила у злочинну змову з ОСОБА_11 , направлену на умисне пошкодження та знищення чужого майна шляхом підпалу  кафе-ресторану «Блінофф», який належав ТОВ «Лідер» та розташовувався на правах довгострокової оренди з ТОВ «Роніс», директором якого був ОСОБА_11 , в підвальних приміщеннях № 33 та № 34 будинку № 36 на бульварі Шевченка в м. Києві, які в подальшому особа, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження та яку оголошено в розшук, придбала 15 серпня 2008 року в приватну власність у ТОВ «Роніс», діючи з корисливих мотивів, на замовлення, з метою розірвання договору довгострокової оренди вказаних приміщень з власниками кафе-ресторану «Блінофф», чого ті не бажали, подальшого їх викупу та здачі в оренду іншим орендарям на більш вигідних умовах, усвідомлюючи та свідомо допускаючи, що внаслідок підпалу та пожежі, тобто способом, небезпечним для життя багатьох осіб, може бути знищено і пошкоджено чуже майно та заподіяно майнову шкоду в особливо великих розмірах, а також заподіяно смерть і тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості багатьом особам, так як неодноразово відвідували кафе-ресторан «Блінофф», працювали в цьому ж будинку й проживали неподалік, достовірно знали, що заклад працює цілодобово, в ньому постійно знаходяться відвідувачі та обслуговуючий персонал, які внаслідок пожежі можуть отримати тілесні ушкодження та загинути, проте не дивлячись на це, продовжили свої злочинні дії та ОСОБА_11 за вказівкою і на замовлення особи, матеріали справи, щодо якої виділено в окреме провадження, та яку оголошено в розшук, став підшукувати осіб, які за грошову винагороду вчинять злочин і контролювати хід його виконання. При цьому, згідно попередньої домовленості з особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, та яку оголошено в розшук, вона повинна була надати ОСОБА_11 для організації вчинення злочину гроші в сумі 20000 доларів США, які той повинен був заплатити за вчинення умисного підпалу кафе-ресторану «Блінофф» особам, яких для цього став підшукувати.
		 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, особа, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження та яку оголошено в розшук, і ОСОБА_11 неодноразово відвідували кафе-ресторан «Блінофф» на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві, спостерігали за його роботою та наявністю охорони, достовірно знали, що заклад працює цілодобово, в ньому постійно знаходяться відвідувачі та обслуговуючий персонал, проте не відмовились від вчинення злочину й продовжили свої дії, направлені на вчинення його умисного підпалу, тобто способом небезпечним для життя багатьох осіб, усвідомлюючи, що внаслідок пожежі можуть загинути та отримати тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості багато людей, може бути знищено і пошкоджено чуже майно та завдано майнову шкоду в особливо великих розмірах, усвідомлювали та свідомо допускали настання таких наслідків.
		 
		Після цього, приблизно в кінці липня 2008 року ОСОБА_11 , діючи на замовлення та за попередньою домовленістю з особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження та яку оголошено в розшук, вступив у злочинну змову з ОСОБА_12 , направлену на вчинення умисного підпалу кафе-ресторану «Блінофф» на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві, достовірно знаючи та надавши ОСОБА_12 інформацію про місце знаходження закладу, цілодобовий графік роботи, постійне знаходження відвідувачів і обслуговуючого персоналу, усвідомлюючи та свідомо допускаючи, що внаслідок пожежі вони можуть загинути та отримати тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, а також може бути знищено і пошкоджено чуже майно та заподіяно майнову шкоду в особливо великих розмірах. При цьому, згідно попередньої домовленості з особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження та яку оголошено в розшук, та діючи на його замовлення, ОСОБА_11 пообіцяв ОСОБА_12 грошову винагороду в сумі 10000 доларів США як завдаток за вчинення підпалу кафе-ресторану «Блінофф», а решту 10000 доларів США повинен був заплатити після виконання замовлення та вчинення злочину. При цьому ОСОБА_12 , діючи на замовлення та за попередньою змовою з ОСОБА_11 , з корисливих мотивів, повинен був підшукати осіб, які безпосередньо вчинять підпал кафе-ресторану «Блінофф», тобто способом небезпечним для життя багатьох осіб, контролювати хід виконання замовлення, порадами та вказівками сприяти вчиненню злочину. 
		 
		Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на вчинення умисного підпалу кафе-ресторану «Блінофф», тобто способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з корисливих мотивів ОСОБА_12 , діючи на замовлення та за попередньою змовою з ОСОБА_11 , який в свою чергу діяв на замовлення та за попередньою змовою з особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження та яку оголошено в розшук, готуючись до вчинення злочину, з метою збору інформації неодноразово відвідував кафе-ресторан «Блінофф» на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві та достовірно знав, що заклад працює цілодобово, там постійно знаходяться відвідувачі й обслуговуючий персонал, які під час пожежі можуть загинути та отримати тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, а також може бути знищено та пошкоджено чуже майно і заподіяно майнову шкоду в особливо великих розмірах, усвідомлював та свідомо допускав настання таких наслідків і став підшукувати осіб, які безпосередньо вчинять злочин.
		Після цього, приблизно в середині серпня 2008 року, ОСОБА_12 , продовжуючи свою злочинну діяльність, вступив у злочинну змову з 
		ОСОБА_13 , направлену на вчинення умисного підпалу кафе-ресторану «Блінофф», надавши ОСОБА_13 інформацію про місце знаходження закладу, цілодобовий графік роботи, постійне знаходження в ньому відвідувачів і обслуговуючого персоналу, усвідомлюючи та свідомо допускаючи, що внаслідок пожежі вони можуть загинути та отримати тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, а також може бути знищено та пошкоджено чуже майно і заподіяно майнову шкоду в особливо великих розмірах. При цьому, згідно попередньої домовленості між собою, ОСОБА_12 пообіцяв ОСОБА_13 грошову винагороду в сумі 5000 доларів США за вчинення підпалу кафе-ресторану «Блінофф», які повинен був заплатити після виконання замовлення, та на стадії готування до вчинення злочину надав поради й вказівки, необхідні для здійснення підпалу про те, що потрібно придбати ємкості місткістю 100 літрів, заповнити їх бензином, який вилити та підпалити на сходах вниз від головного входу в приміщення кафе-ресторану «Блінофф», тобто вчинити злочин способом, небезпечним для життя багатьох осіб, усвідомлюючи настання наслідків у вигляді загибелі та спричинення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості багатьох людей, знищення і пошкодження чужого майна та заподіяння шкоди в особливо великих розмірах, проте не відмовились від вчинення злочину, а продовжили до нього готуватись. Згідно розподілених між собою ролей, ОСОБА_13 повинен був підшукати осіб, які безпосередньо вчинять підпал, контролювати хід виконання замовлення, вказівками та порадами сприяти вчиненню злочину, придбати необхідні ємкості та бензин для вчинення підпалу, спостерігати за прилеглою територією, привезти на місце злочину ємкості з бензином та осіб, які вчинять підпал, та після вчинення злочину забезпечити їх зникнення. 
		 
		Після цього, 21 серпня 2008 року, приблизно в нічний час, ОСОБА_13 , діючи на замовлення та за попередньою змовою з ОСОБА_12 , який діяв на замовлення та за попередньою змовою з ОСОБА_11 , а той у свою чергу на замовлення та за попередньою змовою з особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження та яку оголошено в розшук, вступив у злочинну змову з ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , кримінальну справу щодо яких закрито на підставі п. 8 ст. 6 КПК України у зв`язку з їх смертю, направлену на вчинення умисного підпалу кафе-ресторану «Блінофф», надавши їм інформацію про місце знаходження закладу, цілодобовий графік роботи, постійне знаходження там відвідувачів та обслуговуючого персоналу, усвідомлюючи та свідомо допускаючи, що внаслідок пожежі вони можуть загинути та отримати тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, може бути знищено і пошкоджено чуже майно та заподіяно майнову шкоду в особливо великих розмірах. При цьому, ОСОБА_13 , діючи на замовлення та за попередньою змовою з ОСОБА_12 , з корисливих мотивів, пообіцяв ОСОБА_33 і ОСОБА_34 заплатити грошову винагороду в сумі 5000 доларів США за безпосереднє вчинення підпалу кафе-ресторану «Блінофф», тобто способом небезпечним для життя багатьох осіб, на що вони погодились. 
		 
		Наступного дня, 22 серпня 2008 року, приблизно о 12 годині 25 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел і діючи згідно попередньої домовленості між собою, ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_13 , який повідомив про те, що підшукав осіб, які за обіцяну грошову винагороду в сумі 5000 доларів США безпосередньо вчинять умисний підпал кафе-ресторану «Блінофф» на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві. Після цього, діючи згідно попередньої між собою домовленості, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_11 про те, що підшукав осіб, які вчинять умисний підпал кафе-ресторану «Блінофф» за обіцяну грошову винагороду в сумі 20.000 доларів США. В свою чергу ОСОБА_11 повідомив про це особу, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження і яку оголошено в розшук, та отримав від нього гроші в сумі 20000 доларів США для передачі в якості плати за вчинення злочину. При цьому, згідно попередньої домовленості з особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження та яку оголошено в розшук, ОСОБА_11 половину грошей в сумі 10000 доларів США повинен був передати особам, які здійснять умисний підпал, до вчинення злочину, а другу половину в сумі 10000 доларів США після виконання замовлення. Після цього, ОСОБА_11 , діючи на замовлення та за попередньою змовою з особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, передав ОСОБА_12 гроші в сумі 10000 доларів США як завдаток і половину плати за вчинення підпалу кафе-ресторану «Блінофф», а другу половину грошей в сумі 10000 доларів США ОСОБА_11 повинен був передати ОСОБА_12 після вчинення злочину.
		 
		Після цього, в цей же день, 22 серпня 2008 року, у денний час, ОСОБА_35 та ОСОБА_13 , готуючись до вчинення злочину, діючи згідно розподілених ролей та розробленого плану, за попередньою змовою між собою, приїхали на автомобілі марки «Шевроле Лачетті», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_13 до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на вул. Горбатюка № 2 в м. Борисполі Київської області, де придбали дві пластмасові діжки ємкістю 50 літрів кожна та дві пари господарських рукавичок для здійснення умисного підпалу кафе-ресторану «Блінофф», про що ОСОБА_13 по телефону повідомив ОСОБА_12 , який контролював хід підготовки до вчинення злочину.
		 
		 Цього ж дня, 22 серпня 2008 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_13 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_12 та згідно раніше розробленого плану, на автомобілі марки «Шевроле Лачетті», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_13 приїхали до кафе-ресторану «Блінофф» на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві, де зустрілись з ОСОБА_12 , який туди приїхав на власному автомобілі марки «Субару-Форестер». Під час зустрічі ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , готуючись до вчинення злочину, оглянули зовнішню частину кафе та прилеглу до нього територію. При цьому, ОСОБА_12 надав вказівку ОСОБА_13 щодо обов`язкової наявності змінного одягу у ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , які згідно розробленого раніше злочинного плану та розподілу ролей, повинні були здійснити умисний підпал кафе-ресторану «Блінофф» і в разі попадання бензину та слідів горіння на одяг і його загорання під час вчинення злочину, переодягнутися з метою зникнення з місця події та уникнути відповідальності в разі їх затримання. Діючи згідно порад та вказівок ОСОБА_12 і на його вимогу, ОСОБА_13 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 на автомобілі марки «Шевроле Лачетті» під керуванням ОСОБА_13 поїхали до будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_38 , де у нього вдома взяли змінний одяг та по дорозі назад повинні були наповнити дві раніше придбані пластмасові діжки бензином, готуючись до вчинення злочину згідно раніше розробленого плану та домовленості між собою. 
		 
		Далі, в цей же день, 22 серпня 2008 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, повертаючись від місця проживання ОСОБА_38 з бульвару ОСОБА_39 до кафе-ресторану «Блінофф» на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві, готуючись до вчинення злочину, діючи згідно попередньої домовленості з ОСОБА_12 та раніше розробленого між собою злочинного плану, ОСОБА_13 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 заїхали на автозаправну станцію на Броварському проспекті між станціями метро «Дарниця» та «Лівобережна» в м. Києві, де придбали 90 літрів бензину, яким порівну заповнили дві заздалегідь придбані пластмасові діжки по 45 літрів в кожну, після чого, закрили їх кришками, сховали в багажник автомобіля марки «Шевроле-Лачетті» та поїхали до кафе-ресторану «Блінофф» з метою подальшої підготовки до здійснення підпалу та вичікування сприйнятливого часу для вчинення злочину.
		 
		 У цей же день, 22 серпня 2008 року, приблизно о 22 годині, ОСОБА_12 , готуючись до вчинення злочину та плануючи миттєве зникнення ОСОБА_37 та ОСОБА_38 після здійснення умисного підпалу кафе-ресторану «Блінофф», домовився зі своїм знайомим ОСОБА_40 , який працює таксистом на автомобілі марки «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_2 , про те, що той за грошову винагороду на своєму автомобілі відвезе двох чоловіків з бульвару Шевченка на бульвар Перова в м. Києві, не повідомивши при цьому свої справжні наміри вчинити злочин і з його допомогою іншим співучасникам зникнути з місця події, про що ОСОБА_41 не знав і в злочинну змову на це з ними не вступав. 
		 
		Далі, в цей же день, 22 серпня 2008 року, приблизно о 22 годині 50 хвилин, ОСОБА_13 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 із заздалегідь придбаними та наповненими бензином діжками на автомобілі марки «Шевроле Лачетті» під керуванням ОСОБА_13 повернулись на бульвар Шевченка в м. Києві та зупинились на вулиці Коцюбинського в м. Києві неподалік від кафе-ресторану «Блінофф», де стали спостерігати за прилеглою до нього територією та навколишньою обстановкою, чекаючи на сприятливий момент для вчинення злочину. При цьому, ОСОБА_13 залишив свій автомобіль на вулиці Коцюбинського в м. Києві, а сам спустився до кафе-ресторану «Блінофф» на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві, щоб спостерігати за прилеглою до нього територією та навколишньою обстановкою, а ОСОБА_35 та ОСОБА_36 перебували на вулиці Коцюбинського в м. Києві та очікували від ОСОБА_13 вказівки про початок вчинення підпалу згідно попередньої домовленості між собою, раніше розробленого злочинного плану та розподілу ролей. В телефонній розмові ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_12 про те, що за його вказівками та порадами вони придбали бензин, яким наповнили діжки, та взяли змінний одяг з метою вчинення підпалу і зникнення з місця злочину, про що домовлялись раніше згідно розробленого плану та розподілу між собою ролей під час вчинення злочину.
		 
		Продовжуючи свої злочинні дії, в цей же день, 22 серпня 2008 року, приблизно о 23 годині 20 хвилин, ОСОБА_12 повернувся на бульвар Шевченка в м. Києві та знаходився біля кафе-ресторану «Блінофф», де згідно раніше розробленого плану і розподілених ролей, спостерігав за обстановкою навколо закладу, прилеглою до нього територією та підтримував телефонний зв`язок з ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , вичікуючи сприятливого моменту для вчинення раніше запланованого умисного підпалу та пожежі в приміщенні кафе-ресторану «Блінофф». 
		 
		Приблизно в цей же час, ОСОБА_13 , діючи згідно раніше розробленого плану та розподілу ролей, готуючись до вчинення злочину, зайшов у приміщення кафе-ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на АДРЕСА_2 , де продовжив спостерігати за обстановкою, кількістю відвідувачів у закладі та, вичікуючи час для здійснення умисного підпалу. Після цього, ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що у приміщенні кафе-ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_5 » знаходиться велика кількість відвідувачів і обслуговуючий персонал, тим самим усвідомлюючи, що під час підпалу вони можуть загинути та отримати тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, тобто вчинення злочину способом, небезпечним для життя багатьох осіб, і хоча не бажав цього, проте свідомо допускав, не відмовився від вчинення злочину та продовжив спостерігати за обстановкою в приміщенні закладу, з метою здійснення підпалу пізніше при більш сприятливих умовах, коли в закладі буде менше людей. Потім ОСОБА_13 направився до зали ігрових автоматів «Олімпік», що знаходився поруч з кафе-рестораном «Блінофф», чекаючи на вказівку ОСОБА_12 щодо початку реалізації їх злочинного плану.
		 
		Далі, 23 серпня 2008 року, приблизно о 01 годині, ОСОБА_12 , продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи безпосередньо біля місця вчинення злочину, спостерігаючи за навколишньою обстановкою і прилеглою територією, діючи згідно раніше розробленого плану та розподілених ролей, за попередньою змовою між собою, достовірно знаючи про наявність у приміщенні кафе-ресторану «Блінофф» відвідувачів і обслуговуючого персоналу, усвідомлюючи та свідомо допускаючи, що при вчиненні умисного підпалу та пожежі можуть загинути та отримати тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості багато людей, а також може бути знищено та пошкоджено чуже майно та завдано майнову шкоду в особливо великих розмірах, не відмовився від вчинення злочину, продовжив свої злочинні дії та в телефонній розмові дав вказівку ОСОБА_13 про початок здійснення умисного підпалу кафе-ресторану «Блінофф», тобто вчинення злочину способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
		 
		Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_13 , діючи на замовлення ОСОБА_12 та виконуючи його вказівку про початок вчинення злочину, згідно раніше розробленого плану та розподілених ролей, за попередньою змовою між собою, достовірно знаючи про наявність у приміщенні кафе-ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_5 » відвідувачів та обслуговуючого персоналу, усвідомлюючи і свідомо допускаючи, що при вчиненні умисного підпалу та пожежі можуть загинути і отримати тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості багато людей, а також може бути знищено та пошкоджено чуже майно і заподіяно майнову шкоду в особливо великих розмірах, отримавши вказівку від ОСОБА_12 про початок здійснення підпалу, не відмовився від вчинення злочину, а його продовжив і, вийшовши із зали ігрових автоматів «Олімпік», пішов на вулицю Коцюбинського в м. Києві, де сів у свій автомобіль марки «Шевроле Лачетті», в багажнику якого знаходились дві заздалегідь приготовлені діжки з бензином для здійснення підпалу, та поїхав до кафе-ресторану «Блінофф» на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві. При цьому, ОСОБА_13 по дорозі зателефонував ОСОБА_34 та дав вказівку йому з ОСОБА_32 підійти до входу в кафе-ресторан « ІНФОРМАЦІЯ_5 », куди він також поїхав, з метою початку вчинення злочину та здійснення підпалу.
		 
		У цей же день, 23 серпня 2008 року, приблизно о 01 годині 05 хвилин, продовжуючи свої злочинні дії, згідно попередньої домовленості та раніше розробленого плану, ОСОБА_13 на своєму автомобілі марки «Шевроле-Лачетті» під`їхав до входу в приміщення кафе-ресторану «Блінофф» на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві, куди також підійшли ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , які забрали з багажника автомобіля діжки з бензином і рукавички, з метою вчинення підпалу. В цей же час, ОСОБА_12 , діючи згідно раніше розробленого плану та розподілених між собою ролей, створюючи необхідні умови для вчинення злочину, на своєму автомобілі марки «Субару-Форестер» під`їхав і зупинився попереду автомобіля марки «Шевроле-Лачетті» ОСОБА_13 поблизу кафе-ресторану «Блінофф» на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві та продовжив спостерігати за навколишньою обстановкою і прилеглою територією та контролювати хід вчинення злочину, плануючи миттєве зникнення з місця події після здійснення підпалу та виникнення пожежі. ОСОБА_13 після того, як ОСОБА_35 з ОСОБА_32 забрали з багажника його автомобіля дві діжки з бензином і рукавички для здійснення підпалу, від`їхав від кафе-ресторану «Блінофф», щоб не залишатись на місці події та не бути поміченим і затриманим після вчинення злочину.
		 
		Далі, 23 серпня 2008 року, приблизно о 01 годині 05 хвилин, перебуваючи біля входу в кафе-ресторан «Блінофф» на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 , продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи на замовлення, за попередньою змовою, виконуючи вказівки та поради ОСОБА_13 , який діяв на замовлення, за попередньою змовою, виконуючи вказівки та поради ОСОБА_12 , який діяв на замовлення та за попередньою змовою з ОСОБА_11 , а той, у свою чергу, діяв на замовлення та за попередньою змовою з особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження та яку оголошено в розшук, будучи об`єднаними між собою спільним умислом, направленим на умисне вчинення підпалу кафе-ресторану «Блінофф», способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про наявність у середині приміщення кафе-ресторану «Блінофф» відвідувачів та обслуговуючого персоналу, усвідомлюючи і свідомо допускаючи у разі вчинення ними умисного підпалу та виникнення пожежі настання наслідків у вигляді умисного протиправного заподіяння смерті і тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості багатьом особам, а також умисного знищення та пошкодження чужого майна і заподіяння шкоди в особливо великих розмірах, не відмовились від його вчинення, а скориставшись відсутністю поблизу сторонніх людей та охоронців, а також тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає та не зможе перешкодити вчинити злочин і потім зникнути з місця події, непомітно для оточуючих, одягнувши на руки завчасно приготовлені рукавички, зайшли в середину приміщення кафе-ресторану «Блінофф» зі сторони проїжджої частини бульвару Шевченка в м. Києві та занесли із собою заздалегідь приготовлені дві пластмасові діжки ємкістю по 50 літрів, наповнені приблизно кожна по 45 літрів бензину, який вилили по сходах вниз від входу і на підлогу в підвальне приміщення кафе-ресторану «Блінофф» та його підпалили за допомогою завчасно приготовлених і взятих із собою сірників, від чого відбулося загорання та виникла пожежа.
		 
		При цьому, всі учасники злочинної змови усвідомлювали, що внаслідок умисного розлиття бензину вниз по сходах від головного входу в підвальне приміщення кафе-ресторану «Блінофф», де знаходились відвідувачі та обслуговуючий персонал, і його умисного підпалу, виникне пожежа, яка розповсюдиться на все підвальне приміщення закладу, в результаті якої людям буде перекрито вихід по східцях вверх на вулицю та призведе до наслідків у вигляді заподіяння смерті і тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості багатьом особам, а також знищено та пошкоджено чуже майно і завдано майнову шкоду в особливо великих розмірах.
		 
		Внаслідок вчинення умисного підпалу та виникнення пожежі в приміщенні кафе-ресторану «Блінофф» на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві було заподіяно смерть 5 особам, а саме  ОСОБА_42 , згідно з висновком експерта № 240/3283 від 05 грудня 2008 року, «При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_43 , 1978 року народження, відповідно до даних лабораторних досліджень, виявлено: ознаки прижиттєвого перебування в ділянці пожежі: наявність кіптяви у верхніх дихальних шляхах, а також в нижніх дихальних шляхах; наявність кіптяви на поверхні слизової язика, гортані, стравоходу; ознаки де стрес-синдрому в легенях; запах гарі при розтині порожнин трупу, червоно-яскравий відтінок та рідкий стан крові (в крові виявлено карбоксигемоглобін в концентрації 19,62 %); наявність значних опікових поверхонь 2-3 ступеню на голові, шиї, тулубі та кінцівках. Смерть ОСОБА_42 настала в наслідок термічних опіків тіла та дихальних шляхів з розвитком шоку, на що вказує вище викладене, а також: крововиливи у слизових оболонках; рожево-червоне забарвлення збережених шкіряних покровів; кіптява на обличчі, носових отворах; виражене венозне повнокров`я внутрішніх органів, крововиливи під серозні оболонки внутрішніх органів, на поверхні легенів, серця, в мисках нирок. При дослідженні трупа ОСОБА_42 , будь-яких ушкоджень, окрім слідів інтенсивної дії полум`я та високої температури, не виявлено. Виявлені ушкодження (в своїй сукупності)  термічні опіки тіла 2-3 ступеню та опіки дихальних шляхів, ознаки шоку, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, загрозливі для життя в момент спричинення та перебувають в прямому зв`язку з настанням смерті. На підставі даних судово-медичного дослідження трупу, всі вище вказані ушкодження мають ознаки прижиттєвого утворення; виникли від дії термічних факторів (полум`я та високої температури); спричинені протягом невеликого часу, який може вимірюватися кількома хвилинами (десятками хвилин); вказані ушкодження на шкірі та м`яких тканинах не відобразили ідентифікуючих ознак травмуючого предмету (предметів). Враховуючи вище викладене, наявність ушкоджень, переважно на передньобокових поверхнях тіла, що протягом дії полум`я та високої температури, не можна виключати можливості пересування потерпілого в зоні пожежі (дії полум`я та високої температури) та здійснення ним активних дій».
		 
		ОСОБА_44 , згідно з висновком експерта № 140/2085/2 від 25 грудня 2008 року, «Смерть громадянина ОСОБА_45 , 1975 року народження, настала від отриманих опіків 2-3 А-Б ст. 20% поверхні тіла, що призвело до розвитку поліорганної недостатності, на що вказують опікові поверхні: в області верхніх кінцівок, правого стегна, в області спини, в області обличчя, обличчя та волосяної частини голови, що підтверджується результатами судово-гістологічної експертизи. Смерть ОСОБА_46 настала ІНФОРМАЦІЯ_6 о 10.30. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_46 виявлені тілесні ушкодження у вигляді опікових поверхонь в області верхніх кінцівок, правого стегна, в області спини, в області обличчя і волосяної частини голови, які утворилися прижиттєво від дії термічного фактору (вогонь). Будь-яких інших тілесних ушкоджень, за винятком опіків, при дослідженні трупа не виявлено. Комплекс пошкоджень, який складає опіки вогнем 2-3 А-Б ст. 20% поверхні тіла, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя і знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. Найбільш вірогідно ушкодження виникли за короткий проміжок часу і встановити послідовність виникнення ушкоджень не виявилось можливим».
		 
		ОСОБА_47 , згідно з висновком експерта № 242/3278 від 05 грудня 2008 року, «При судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_48 , 1969 року народження, відповідно до даних лабораторних досліджень виявлено: ознаки прижиттєвого перебування в ділянці пожежі: наявність кіптяви у верхніх дихальних шляхах, а також в нижніх дихальних шляхах; наявність кіптяви на поверхні слизової язика, гортані, стравоходу; ознаки дистрес-синдрому в легенях; запах гарі при розтині порожнин трупу, червоно-яскравий відтінок та рідкий стан крові; смертельна концентрація карбоксигемоглобіну в крові (в крові виявлено карбоксигемоглобін в концентрації 40,41%). Смерть ОСОБА_49 настала в наслідок отруєння оксидом вуглецю, на що вказує вище викладене, а також: крововиливи у слизових оболонках; рожево-червоне забарвлення збережених шкіряних покровів; кіптява на обличчі, в носових отворах; виражене венозне повнокров`я внутрішніх органів, крововиливи під серозні оболонки внутрішніх органів, на поверхні легенів, серця, в мисках нирок. При дослідженні трупу ОСОБА_49 будь-яких ушкоджень, окрім слідів інтенсивної дії полум`я та високої температури, не виявлено. Враховуючи причину смерті  отруєння оксидом вуглецю, визначити ступінь тяжкості виявлених тілесних ушкоджень, не має можливості, оскільки, не ясний їх клінічний перебіг. На підставі даних судово-медичного дослідження трупу потерпілого, всі вище вказані ушкодження мають ознаки прижиттєвого утворення; виникли від дії термічних факторів (полум`я та високої температури); спричинені протягом невеликого часу, який може вимірюватися кількома хвилинами; вказані ушкодження на шкірі та м`яких тканинах не відобразили ідентифікуючих ознак травмуючого предмета (предметів)».
		 
		ОСОБА_50 , згідно з висновком експерта № 241/3277 від 05 грудня 2008 року, «При судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_51 , 1969 року народження, відповідно до даних лабораторних досліджень, виявлено: ознаки прижиттєвого перебування в ділянці пожежі: наявність кіптяви у верхніх дихальних шляхах, а також у нижніх дихальних шляхах; наявність кіптяви на поверхні слизової язика, гортані, стравоходу; ознаки дистрес-синдрому в легенях; червоно-яскравий відтінок та рідкий стан крові; концентрація карбоксигемоглобіну в крові (в крові виявлено карбоксигемоглобіну в концентрації 29,93%). Смерть ОСОБА_50 настала в наслідок отруєння оксидом вуглецю, на що вказує вище викладене, а також: крововиливи у слизових оболонках; рожево-червоне забарвлення збережених шкіряних покровів; кіптява на обличчі, носових отворах; виражене винозне повнокров`я внутрішніх органів, крововиливи під серозні оболонки внутрішніх органів, на поверхні легенів, серця, мисках нирок. При дослідженні трупу ОСОБА_50 виявлені: а) сліди прижиттєвого впливу високої температури на тильних поверхнях кистей, в ділянках плечових суглобів; б) забійна рана лівого колінного суглобу. На підставі даних судово-медичного дослідження трупа потерпілої, ушкодження вказані в п. а) висновку мають ознаки прижиттєвого утворення; виникли від дії термічних факторів (полум`я та високої температури); спричинені протягом невеликого часу, який може вимірюватися кількома хвилинами; вказані ушкодження на шкірі та м`яких тканинах не відобразили ідентифікуючих ознак травмуючого предмета (предметів); вказані тілесні ушкодження не можуть бути розцінені, враховуючи їх неясний клінічний перебіг. Ушкодження, зазначені в п. б) висновку, утворилися від дії тупого предмета, який не відобразив на шкірі своїх ідентифікуючих ознак. Вказане тілесне ушкодження має ознаки легкого тілесного ушкодження, яке не має причинного зв`язку з настанням смерті. Враховуючи вище викладене, наявність ушкоджень на різних ділянках тіла, площину та локалізацію опікових поверхонь, що протягом дії полум`я та високої температури не можна виключати пересування потерпілої в зоні пожежі (дії полум`я та високої температури) і здійснення активних дій». 
		 
		ОСОБА_52 , згідно з висновком експерта № 243/3279 від 05 грудня 2008 року, «При судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_53 , 1978 року народження, відповідно до даних лабораторних досліджень виявлено: ознаки прижиттєвого перебування в ділянці пожежі: наявність кіптяви у верхніх дихальних шляхах, а також в нижніх дихальних шляхах; наявність кіптяви на поверхні слизової язика, гортані, стравоходу; ознаки дистрес-синдрому в легенях; запах гарі при розтині порожнин трупу, червоно-яскравий відтінок та рідкий стан крові; висока концентрація карбоксигемоглобіну в крові (в крові виявлено карбоксигемоглобін в концентрації 36,05%). Смерть ОСОБА_54 настала в наслідок отруєння оксидом вуглецю, на що вказує вище викладене, а також: крововиливи в слизових оболонках; рожево-червоне забарвлення збережених шкіряних покровів; кіптява на обличчі, в носових отворах; виражене венозне повнокров`я внутрішніх органів, крововиливи під серозні оболонки внутрішніх органів, на поверхні легенів, серця, в мисках нирок. При дослідженні трупу ОСОБА_54 будь-яких ушкоджень, окрім слідів інтенсивної дії полум`я та високої температури, не виявлено. Враховуючи причину смерті  отруєння оксидом вуглецю, визначити ступінь тяжкості виявлених тілесних ушкоджень, не має можливості, оскільки, не ясний їх клінічний перебіг. На підставі даних судово-медичного дослідження трупу потерпілої, всі вище вказані ушкодження мають ознаки прижиттєвого утворення; виникли від дії термічного фактору (полум`я та високої температури); спричинені протягом не великого часу, який може вимірюватися кількома хвилинами; вказані ушкодження на шкірі та м`яких тканинах не відобразили ідентифікуючих ознак травмуючого предмету (предметів). Враховуючи вище викладене, наявність ушкоджень на різних ділянках тіла, площину та локалізацію опікових поверхонь, що протягом дії полум`я та високої температури, не можна виключати пересування потерпілої в зоні пожежі (дії полум`я та високої температури) і здійснення активних дій».
		 
		Крім цього, внаслідок вчинення умисного підпалу та виникнення пожежі в приміщенні кафе-ресторану «Блінофф» на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві було заподіяно тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості 5 особам, а саме:
		 
		ОСОБА_20 , згідно з висновком експерта № 1999/Е від 12 січня 2009 року, «При дослідженні медичної документації ОСОБА_20 , 1983 року народження, виявлені термічні опіки П-ША ст. верхніх та нижніх кінцівок  25 % поверхні тіла. Ушкодження утворились від дії високотемпературного фактору (полум`я), за давністю утворення, враховуючи їх морфологічні особливості, можуть відповідати терміну 23 серпня 2008 року до 0110, могли утворитися при обставинах вказаних в постанові і в комплексі відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров`я)».
		 
		ОСОБА_29 , згідно з висновком експерта № 2000/Е від 13 січня 2009 року, «При дослідженні медичної документації ОСОБА_29 , 1986 року народження, виявлені термічні опіки П-ША ст. 21 % поверхні тіла  обличчя, шиї, обох верхніх кінцівок, поперекової ділянки зліва, опік склери лівого ока, гостра обструкція дихальних шляхів без явищ небезпечних для життя. Ушкодження утворились від дії високотемпературного фактору (полум`я), за давністю утворення, враховуючи їх морфологічні особливості, можуть відповідати терміну 23 серпня 2008 року до 0110, могли утворитися при обставинах вказаних в постанові і в комплексі відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров`я)».
		 
		ОСОБА_14 , згідно з висновком експерта № 1997/Е від 19 грудня 2008 року, «При вивченні наданої медичної документації на ім`я ОСОБА_14 , 1990 року народження, встановлено, що у неї мали місце тілесні ушкодження у вигляді опіків шкіри 2-3 А ступеню у ділянках обличчя та лівої верхньої кінцівки (1,5%). Зазначені ушкодження спричинені дією високотемпературного фактора, могли виникнути в строк та при обставинах, вказаних у постанові, тобто 23 серпня 2008 року внаслідок дії полум`я при пожежі та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я на строк, більше за 6 діб, але менше за 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я)».
		 
		ОСОБА_15 , згідно з висновком експерта № 1998/Е від 13 січня 2009 року, «При дослідженні медичної документації ОСОБА_15 , 1981 року народження, виявлені термічні опіки І-П-ША ст. 5 % поверхні тіла  передпліч та кистей обох верхніх кінцівок, нижньої частини живота зліва. Ушкодження утворились від дії високотемпературного фактору (полум`я), за давністю утворення, враховуючи їх морфологічні особливості, можуть відповідати терміну 23 серпня 2008 року до 0110, могли утворитися при обставинах вказаних в постанові і в комплексі відносяться до легкого тілесного ушкодження, що привело до короткочасного розладу здоров`я на термін більше 6, але менше 21 дня (за критерієм тривалості розладу здоров`я)».
		 
		ОСОБА_28 , згідно з висновком експерта № 1671/Е від 17 жовтня 2009 року, «При дослідженні медичної документації ОСОБА_28 , 1989 року народження, на момент звернення за медичною допомогою 01 вересня 2008 року були виявлені наступні тілесні ушкодження: термічні опіки правої та лівої гомілки, тильної поверхні лівої та правої стопи (загальною площею 5% згідно клінічних даних) 2-3-А ступеню, наслідками загоєння є описані ділянки епітелізації шкіри. Описані тілесні ушкодження спричинені від дії високої температури, можливо в строк, зазначений в описовій частині постанови 23 серпня 2008 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров`я (за критерієм тривалості розладу здоров`я)».
		 
		Крім цього, в результаті вчинення умисного підпалу та пожежі вигоріло, було пошкоджено та знищено майно в приміщенні АДРЕСА_3 , яке належало на праві приватної власності громадянину Італії ОСОБА_17 , на відновлювальний ремонт якого витрачено 210977,08 гривень, чим заподіяно потерпілому ОСОБА_17 шкоду в особливо великих розмірах на вказану суму.
		 
		Також в результаті вчинення умисного підпалу та пожежі було знищено та пошкоджено майно ТОВ «Грісан», яке знаходилось в приміщенні № 5 будинку № 36 на бульварі Шевченк № 36 в м. Києві, а саме: телевізор ТV 46 вартістю 10269 гривень, крісло вартістю 5430 гривень, стіл вартістю 1921,99 гривень, столешніці, підвіконня та турнікети на загальну суму 20222,40 гривень, полицю вартістю 1699,99 гривень, музичне обладнання вартістю 6176,96 гривень, а також було витрачено кошти на монтажні роботи по налагодженню музичного обладнання в сумі 2250 гривень, перетяжку дивана в сумі 1250 гривень, придбання дзеркала в сумі 621,58 гривень, придбання освітлювального оздоблення в асортименті на суму 1774,16 гривень, придбання ручки для дверей вартістю 190 гривень, а всього ТОВ «Грісан» заподіяно шкоду на загальну суму 53806,08 гривень.
		 
		Крім того, в результаті вчинення умисного підпалу та пожежі вигоріло, було знищено та пошкоджено майно в приміщеннях № 33 і № 34 будинку № 36 на бульварі Шевченка в м. Києві, які належали на праві приватної власності громадянину Італії Чіфані Раффаеле та знаходились у довгостроковій оренді в ТОВ «Лідер», що є власником торгівельної марки «Блінофф», на ремонтні та відновлювальні роботи яких було витрачено 1761759,17 гривень, чим заподіяно ТОВ «Лідер» шкоду в особливо великих розмірах на вказану суму.
		 
		Окрім цього, в результаті вчинення умисного підпалу та пожежі було знищено та пошкоджено майно ПП «Обеліск», яке знаходилось в приміщеннях № 33 та № 34 будинку АДРЕСА_2 , що було суборендарем вказаних приміщень та здійснювало господарську діяльність під торгівельною маркою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », на ремонтні та відновлювальні роботи якого було витрачено 113381,54 гривень, чим заподіяно ПП «Обеліск» шкоду у великих розмірах на вказану суму. 
		 
		А всього, внаслідок підпалу та пожежі в будинку АДРЕСА_2 було знищено та пошкоджено чуже майно, а також витрачено кошти на ремонтні та відновлювальні роботи на загальну суму 2139923,87 гривень, чим заподіяно шкоду в особливо великих розмірах.
		 
		У подальшому, після здійснення умисного підпалу та виникнення пожежі в середині приміщення кафе-ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на АДРЕСА_2 , ОСОБА_35 та ОСОБА_36 самі отримали від полум`я опіки та зі слідами горіння на одягу і тілі вибігли на вулицю, де тікаючи з місця події та з метою зникнення, діючи згідно раніше розробленого плану і попередньої домовленості з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , ОСОБА_35 сів до автомобіля марки «Субару-Форестер» ОСОБА_12 , а ОСОБА_36 до автомобіля марки «Деу Ланос» ОСОБА_55 , після чого, вони зникли з місця вчинення злочину та поїхали за місцем проживання ОСОБА_38 на АДРЕСА_1 , куди також приїхав на своєму автомобілі ОСОБА_13 , про що вони домовились раніше між собою, де стали надавати медичну допомогу обгорілим ОСОБА_34 та ОСОБА_33 , яких потім госпіталізували в лікарню, де 27 серпня 2008 року в опіковому відділенні ЛШМД настала смерть ОСОБА_38 від отриманих багаточисельних опіків усього тіла, внаслідок вчиненого підпалу та пожежі в приміщенні кафе-ресторану «Блінофф». 
		 
		Після вчинення умисного підпалу та пожежі в кафе-ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві ОСОБА_12 , згідно попередньої домовленості між собою, зателефонував ОСОБА_11 та повідомив йому про це і виконання замовлення, після чого, вони домовились зустрітись для того, щоб ОСОБА_11 передав ОСОБА_12 другу частину грошової винагороди в сумі 10000 доларів США за вчинення злочину. При зустрічі ОСОБА_11 передав ОСОБА_12 гроші в сумі 10000 доларів США як другу частину плати за вчинення підпалу кафе-ресторану «Блінофф» на бульварі Шевченка № 36 в м. Києві, з яких ОСОБА_12 передав 5000 доларів США ОСОБА_13 як оплату за вчинення злочину згідно попередньої домовленості між собою. 
		Не погоджуючись з даним вироком суду захисники ОСОБА_16 (в інтересах ОСОБА_13 ), ОСОБА_10 та ОСОБА_7 (в інтересах ОСОБА_11 ), засуджені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 подали апеляції та доповнення до них.
		 
		Захисник ОСОБА_10 (в інтересах ОСОБА_11 ), в поданій апеляції та доповненнях до неї, просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2013 року, в частині, що стосується інтересів ОСОБА_11 скасувати, кримінальну справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу злочину. При цьому зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суд не звернув уваги на той факт, що ОСОБА_11 не був знайомий з виконавцями інкримінованого йому злочину, не мав змоги і не замовляв вчинити дії, які вподальшому призвели до тяжких наслідків. Крім того, не на досудовому слідстві, ні в суді першої інстанції не було встановлено корисливий мотив ОСОБА_11 . Захисник зазначає, що у засуджених взагалі відсутній склад злочину, передбачений ст.115 КК України, оскільки у них була відсутня мета вбивства осіб. Суд не надав належної оцінки таким фактам, як зникнення зі справи першого відео допиту ОСОБА_56 , що допит ОСОБА_12 , зафіксований на відео, не співпадає з друкованим слідчим ОСОБА_57 протоколом. Суд першої інстанції прийшов до хибного висновку, що всі підсудні усвідомлювали та свідомо допускали, що внаслідок підпалу та пожежі може бути знищено і пошкоджене чуже майно. Суд не звернув уваги на той факт, що ОСОБА_13 купив діжки, бензин, рукавички на свої гроші, що спростовує версію слідства, щодо замовного підпалу і передоплати за вчинення злочину. Разом з тим, у справі відсутні докази, щодо передачі ОСОБА_58 грошей ОСОБА_11 ; неодноразового відвідування кафе-ресторану «Блінофф» ОСОБА_11 та ОСОБА_58 ; телефонних розмов ОСОБА_11 з ОСОБА_12 , ОСОБА_11 з ОСОБА_58 22 серпня 2008 року з приводу організації підпалу кафе-ресторану «Блінофф»; наявності телефонного дзвінка від ОСОБА_12 ОСОБА_11 , який начебто мав місце 23 серпня 2008 року об 00:34; розподілення ролей між особами, яких суд вважає співучасниками злочину; конкретних дій ОСОБА_11 , які з очевидністю свідчать про його участь у будь-якій формі вчинення злочинів, які були йому інкриміновані.
		 
		Захисник ОСОБА_7 (в інтересах ОСОБА_11 ) в поданій апеляції, просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2013 року, в частині, що стосується інтересів ОСОБА_11 скасувати, кримінальну справу спрямувати прокурору для проведення додаткового розслідування. При цьому зазначає, що пред`явлене ОСОБА_11 обвинувачення є неконкретним, без зазначення ролі, характеру та ступеня участі кожного із обвинувачених, крім того обвинувачення, містить в собі обставини та посилання, що суперечать між собою та виключають одне одного. Суд не звернув уваги, що досудовим слідством не виконані в повному обсязі вимоги зазначені в постановах апеляційного суду м. Києва від 06 квітня 2009 року та 15 грудня 2009 року про направлення справи на додаткове розслідування, а саме щодо неконкретності пред`явленого ОСОБА_11 обвинувачення. Разом з тим, в справі відсутні докази, щодо наявності корисливого мотиву у ОСОБА_11 . Не встановлено обставин отримання ОСОБА_11 грошових коштів від ОСОБА_58 . Не встановлено кола осіб, які причетні до порушення правил протипожежної безпеки у закладі громадського харчування кафе-ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_5 », не дана правова оцінка діям винних осіб, а саме, які відповідають за заставлений запасний вихід, виключену вентиляцію та відсутність протипожежної сигналізації, що перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із загибеллю людей. Не встановлений розмір матеріальної шкоди в результаті знищення і пошкодження майна товариств «Лідер», «Грісан», «Обеліск» та громадянина Мірто ОСОБА_59 . 
		 
		Захисник ОСОБА_16 в інтересах ОСОБА_13 , в апеляційнії з доповненнями просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2013 року, в частині, що стосується інтересів ОСОБА_13 засудженого за п.п.1,5,6,11,12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.122, ч.2 ст.125, ч.2 ст.194 КК України змінити та постановити ухвалу, якою кримінальну справу, щодо ОСОБА_13 по обвинуваченню його в скоєнні злочину передбаченого п.п. 1,5,6,11,12 ч.2 ст.115 КК України закрити за відсутності в його діях складу злочину, в решті вирок суду залишити без змін. При цьому, захисник зазначає, що ОСОБА_13 повністю визнав свою вину у вчиненні підпалу, але не усвідомлював про настання таких тяжких наслідків в результаті чого загинуть люди, оскільки був впевнений про відсутність людей у приміщенні ресторану з повідомлень ОСОБА_38 та ОСОБА_60 . Судом першої інстанції були істотно порушені норми КПК України, а саме не було надано часу на підготовку до судових дебатів. Судом не застосовано кримінальний закон, який повинен бути застосований, оскільки дії ОСОБА_13 слід кваліфікувати, як дії пособника, а не співучасника злочину, адже ОСОБА_13 ніяких самостійних дій не вчиняв, а виконував лише вказівки інших учасників. Крім того, судом було застосовано ст.115 та ст. 194 КК України, в результаті чого ОСОБА_13 призначено подвійне покарання за загибель людей, що є недопустимим, а отже призвела до невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особи засудженого. 
		 
		Засуджений ОСОБА_13 в поданій апеляції з доповненнями просить скасувати вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2013 року та постановити свій вирок, яким виключить з обвинувачення п.п.1,5,6,11,12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.122, ч.2 ст.125 КК України в зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину передбаченими даними статтями та призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст.194 КК України. Апелянт зазначає, що його дії кваліфіковані неправильно, обвинувачення пред`явлене йому є неконкретним. Суд першої інстанції однобічно розглянув справу не взявши до уваги тих доказів, які суттєво впливають на визначення ступеню вини та призначення справедливого покарання. Крім того, було порушено його право на захист, а саме судом не надано можливості та часу підготовитись до дебатів та повністю виступити в них. При цьому зазначає, що висновки суду про те, що ОСОБА_12 надав ОСОБА_13 інформацію про цілодобовий графік роботи ресторану, постійне знаходження в ньому відвідувачів та обслуговуючого персоналу, а в подальшому ОСОБА_13 цю інформацію передав ОСОБА_33 та ОСОБА_61 , не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи. Крім того, зазначає, що того дня 22.08.2008 року о 22:00  22:30, перебуваючи в ресторані «Блінофф», побачивши там людей, зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, про наявність людей та неможливості здійснення підпалу, оскільки він надавав згоду на підпал порожнього приміщення ресторану. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, зазначає, що після того, як відмовився від виконання підпалу ресторану, внаслідок присутності в ресторані людей, здійснив даний злочин, оскільки його запевнили ОСОБА_36 та ОСОБА_62 про відсутність у ресторані людей, а отже він був впевнений про відсутність людей у ресторані, чим спростовує свою участь свідомому вбивстві людей. 
		 
		Засуджений ОСОБА_12 у поданій апеляції, з доповненнями, просить скасувати вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2013 року та направити кримінальну справу на додаткове розслідування. При цьому зазначає, що судом під час розгляду справи допущено однобічність, неповноту, крім того висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суд безпідставно посилається у вироку суду на протокол допиту ОСОБА_12 від 13.01.2009 року, як на спосіб захисту та намагання уникнути кримінальної відповідальності. Не відповідають фактичним обставинам справи посилання суду, щодо перебування ОСОБА_12 , під час підпалу кафе-ресторану «Блінофф», біля входу у кафе-ресторан, оскільки даний факт спростовується показами свідків; щодо надання інформації ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про розподіл ролей для здійснення підпалу ресторану, оскільки ролі було розподілено між ОСОБА_13 , ОСОБА_32 та ОСОБА_63 , коли вони їхали з заправки. Не звернув уваги суд і на покази ОСОБА_64 , що зрозуміти чи працює ресторан можливо тільки, увійшовши до його приміщення. Суд не допитав усіх свідків по справі для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення у справі, а саме не допитано свідка ОСОБА_65 , який був свідком місцезнаходження ОСОБА_12  біля кафересторану «Блінофф»; свідка при якій відбувалася розмова між ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , щодо замовлення ОСОБА_12 , ОСОБА_13 саме підпалу; свідка ОСОБА_66 , який був одязі священика та перебував біля входу до ресторану «Блінофф» перед його підпалом. Судом не досліджені документи, які мають істотне значення у справі, а саме: не досліджені мотивовані відповіді контролюючих органів, щодо незаконних дій відносно ОСОБА_12 ; не досліджені експертизи ТОВ «Лидер», щодо заподіяння шкоди в особливо великих розмірах; не досліджені та не виявлені протоколи допитів ОСОБА_67 та ОСОБА_68 від 25.08.2008 року в день їх затримання в м. Запоріжжі; не досліджено відео матеріалів допиту ОСОБА_37 від 24.08.2008 року. Крім того, судом порушено право на захист ОСОБА_12 , оскільки в повному обсязі не були усунуті вимоги, вказані в постановах Апеляційного суду м. Києва від 06.04.2009 року та 15.12.2009 року про направлення справи на додаткове розслідування, а саме, щодо неконкретності пред`явленого обвинувачення. Суд першої інстанції при винесенні вироку не звернув уваги на ту обставину, що під час досудового слідства були встановлені неправомірні дії службових осіб кафе-ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_5 », які спричинили тяжкі наслідки, які виражаються в загибелі людей. Крім того, не взяв до уваги, що стосовно службових осіб кафе-ресторану «Блінофф» тривало кримінальне провадження №42013110100000337 у Солом`янському РУ ГУ МВС України в м. Києві, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
		 
		Засуджений ОСОБА_11 , в поданій апеляції та її доповненнях, просить скасувати вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07.11.2013 року в частині, що стосується ОСОБА_11 , закрити провадження у справі на підставі п.2 ст.6 КПК України (1960 року) та відмовити в задоволенні цивільних позовів в частині вимог заявлених до ОСОБА_11 . При цьому зазначає, що судом при постановленні вироку допущено однобічність та неповнота судового слідства, невідповідність висновків суду, фактичним обставинам справи та істотного порушення кримінально-процесуального закону. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що він в момент здійснення злочину був у себе вдома та відпочивав, що підтверджується доказами наявними в матеріалах кримінальної справи; не знав ОСОБА_13 , ОСОБА_37 та те, на що вони здатні; не знав про бензин та його кількість; останній раз спілкувався з ОСОБА_12 за 40 хвилин до пожежі, розмова тривала 64 секунди та відповідно всіх показів не стосувалась злочину. Судом першої інстанції не враховано, що відповідно показів ОСОБА_13 , він не домовлявся з ОСОБА_12 скоювати вбивство чи завдавати шкоду людям. Суд першої інстанції зробив однобічну оцінку показанням викладеним слідчим на свій розсуд, не надав жодної оцінки частині показань із протоколу допиту ОСОБА_11 від 22 вересня 2008 р.(т. 8 а.с. 64-69) складеного в порушення вимог КПК України без адвоката, свідків, понятих та навіть не виклав частину його показань у вироку. Суд не вказує, та залишає поза увагою, що підтвердження знайшли лише покази, не пов`язані з інкримінованими ОСОБА_11 злочинами, а саме, щодо його бізнесу з ОСОБА_69 , ОСОБА_12 , місця роботи на посадах директора ТОВ «РОНІС», ТОВ «Донік». Суд не дав оцінки факту повернення ОСОБА_12 5 000 доларів США ОСОБА_11 , що є доказом того, що ОСОБА_11 не платив ОСОБА_12 за підпал кафе. Протокол допиту ОСОБА_69 від 12 квітня 2010 року свідомо приховувався досудовим слідством від суду та інших учасників процесу, тому що він однозначно є доказом непричетності ОСОБА_11 до інкримінованих йому злочинів. Судом першої інстанції у вироку не дана оцінка фактам і доводам ОСОБА_11 , які він виклав на свій захист у письмових судових дебатах. Суд першої інстанції формально та поверхово віднісся до допиту заявлених в обвинувальному висновку свідків. Суд, мотивуючи свій вирок не надав належної оцінки суперечностям наявним в матеріалах справи, щодо свідомості та наміру вчинення злочину з настанням тяжких наслідків, які виразились у загибелі людей і не зазначив чому взято до уваги тільки припущення досудового слідства і безпідставно відкинуто всі інші докази на захист. Суд відверто проігнорував докази, що ставлять під сумнів причетність ОСОБА_11 до вчинення злочинів, що стало перешкодою для повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин справи, встановлення істини у справі і прийняття правильного рішення. Суд першої інстанції був зобов`язаний, але не зробив аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто не тільки тих, що стверджують, а і тих, що спростовують обвинувачення засудженого ОСОБА_11 . Суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що «підсудним було пред`явлене обвинувачення з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону та відсутні підстави вважати його некоректним». Суд першої інстанції ухвалив вирок на підставі припущення, що «співучасники злочину спілкувались і мали можливістьобговорювати деталі та дії кожного».
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, засудженого ОСОБА_11 , який підтримав подану ним та його захисниками апеляції, частково апеляцію ОСОБА_12 , щодо апеляції ОСОБА_13  покладався на розсуд суду; засудженого ОСОБА_12 , який підтримав подану ним, ОСОБА_11 та його захисниками апеляції, частково апеляцію захисника ОСОБА_16  та заперечував проти апеляції засудженого ОСОБА_13 ; засудженого ОСОБА_13 , який підтримав подану ним та його захисником апеляції та частково апеляції засуджених ОСОБА_12 і ОСОБА_11  та його захисників; захисників ОСОБА_7  та ОСОБА_10 , які підтримали подані ними та засудженим ОСОБА_11 апеляції та частково апеляції засуджених ОСОБА_13 , ОСОБА_12  та захисника ОСОБА_16 ; захисника ОСОБА_8 , яка підтримала апеляцію засудженого ОСОБА_13  та його захисника, щодо інших апеляцій покладалася на розсуд суду; захисника ОСОБА_9 , який підтримав апеляцію ОСОБА_12  та позицію останнього щодо інших апеляцій, прокурора та потерпілу ОСОБА_14 , які заперечували проти задоволення всіх апеляцій, потерпілого ОСОБА_15 , який вважав, що кримінальну справу слід направити на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, провівши судові дебати, надавши засудженим останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляції захисника ОСОБА_7  (в інтересах ОСОБА_11 ), засудженого ОСОБА_12  підлягають задоволенню, а апеляції захисників ОСОБА_16  (в інтересах ОСОБА_13 ), ОСОБА_10  (в інтересах ОСОБА_11 ), засуджених ОСОБА_11 , ОСОБА_13  частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		 
		Згідно зі ст.281 КК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. 
		 
		 Відповідно до вимог ст.ст. 22, 64 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов`язані вжити всіх, передбачених законом заходів, для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого. 
		 
		Згідно зі статтями 132, 223 КПК України та роз`ясненнями, наведеними в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24 жовтня 2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», обвинувачення особи у вчиненні злочину повинне бути конкретним за змістом. А саме, в описовій частині постанови про притягнення як обвинуваченого та обвинувального висновку мають бути зазначені: злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа; час, місце, спосіб, мета, мотив та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому; стаття (частина, пункт статті) кримінального закону, якою передбачений цей злочин. Коли обвинувачений притягується до кримінальної відповідальності за вчинення декількох злочинів, що підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, в постанові про притягнення, як обвинуваченого повинно бути вказано, які саме дії ставляться обвинуваченому в вину по кожній з цих статей. Недодержання органами досудового слідства зазначених вимог є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
		 
		Ні органом досудового слідства, ні прокурором ці вимоги закону не виконані, не звернув на це уваги і суд першої інстанції, що згідно з вимогами ст. 370 КПК України є істотним порушенням кримінально-процесуального закону і є безумовною підставою для скасування вироку і направлення даної справи на додаткове розслідування. 
		 
		Так, пред`явлене ОСОБА_11 , ОСОБА_12  та ОСОБА_13  обвинувачення є неконкретним і містить у собі протиріччя. 
		 
		 Зокрема, орган досудового слідства, в постановах про притягнення, як обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (т. 14, а.с. 69-83, 117-131, 139-154) та обвинувальному висновку (т.15, а.с.1-143) по даній кримінальній справі, в порушення вимог ст.ст. 132, 223 КПК України та роз`яснень, що містяться в п.10 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24 жовтня 2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», вдався лише до описання в хронологічному порядку подій, кваліфікувавши їх в подальшому, як вказано у вищезазначених процесуальних документах, в сукупності за п.п.1,5,6,11,12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.122, ч.2 ст.125, ч.2 ст.194 КК України. При цьому не вказав, які саме дії ставляться кожному обвинуваченому в вину по кожній з цих статей. 
		 
		Окрім того, при кваліфікації дій ОСОБА_11  за п.п.1,5,6,11,12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.122, ч.2 ст.125, ч.2ст.194 КК України, слідчі органи, визнавши обвинуваченого виконавцем злочину. При цьому в обвинуваченні не зазначили, які саме конкретні дії, що виразилися у безпосередньому умисному знищенні чужого майна шляхом підпалу, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, загибель людей та інші тяжкі наслідки; умисному вбивстві двох або більше осіб, вчиненому способом небезпечним для життя багатьох осіб, з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб; умисному середньої тяжкості тілесного ушкодження; умисному легкому тілесному ушкодженні, безпосередньо ним вчинені. Більш того, відповідно до фабули пред`явленого обвинувачення ОСОБА_11 , за висновком органів досудового розслідування, визнається також «посередником», «замовником», «організатором», «підбурювачем», щодо всіх складів злочину, але при цьому, його дії не кваліфіковані за відповідною частиною ст.27 КК України та відповідною статтею КК України, яка передбачає відповідальність за конкретний склад злочину.
		 
		Аналогічні порушення допущені і щодо ОСОБА_12  та ОСОБА_13 , які у фабулі обвинувачення визнані: ОСОБА_12 , як «виконавець», «посередник» та «організатор», а ОСОБА_13  «посередник», «виконавець».
		 
		 Крім того, постанови про притягнення, в якості обвинувачених ОСОБА_11  (т.14, а.с.69-84), ОСОБА_13 (т.14, а.с.139-155), ОСОБА_12 (т.14, а.с.117-132), ідентичні за змістом, без зазначення конкретних дій кожного з обвинувачених, які можуть складати об`єктивну сторону інкримінованих їм злочинів. 
		 
		Також, в обвинуваченні, щодо ОСОБА_11 , не визначена форма умислу, з яким він діяв, зокрема, щодо інкримінованого йому злочину, передбаченого, п.п.1,5,6,11,12 ч.2 ст.115 КК України.
		 
		В обвинуваченні ОСОБА_11 , зазначено, що він перебуваючи у злочинній змові з особою, матеріали справи, щодо якої виділені в окреме провадження та яку оголошено в розшук, направленій на умисне пошкодження та знищення чужого майна кафе  ресторану «Блінофф», усвідомлюючи та свідомо допускаючи, що внаслідок підпалу та пожежі, може бути заподіяна смерть та тілесні пошкодження багатьом особам, тобто вказана форма вини за ст. 194 ч.2 КК України у тому числі і по відношенню до смерті осіб, які перебували в кафе, а саме, що вони усвідомлювали та свідомо допускали смерть людей. 
		Разом з тим, кваліфікуючи дії ОСОБА_11 , ОСОБА_13  і ОСОБА_12 за п.п.1,5,6,11,12 ч.2 ст.115 КК України, які діяли, згідно обвинувачення, за попередньою змовою групою осіб, органи досудового слідства не вказали форму вини по відношенню до кожного пункту інкримінованих обвинуваченим діянь за вказаною статтею КК України, умисел, який мали обвинувачені за змістом п.п.1,5,6,11 ч.2 ст.115 КК України, тобто чи мали умисел на вбивство: двох або більше людей, способом небезпечним для життя багатьох людей, з корисливих мотивів, на замовлення.
		 
		Викладене в такий спосіб обвинувачення, як ОСОБА_11 , так і ОСОБА_13 , ОСОБА_12  є неконкретним, незрозумілим для осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності у даній кримінальній справі, не дає можливості зрозуміти до якого складу злочину за ст. 194 КК України чи п.5 ч.2 ст. 115 КК України відноситься спосіб вчинення злочину. Дана вказівка у обвинуваченні необхідна оскільки, якщо по відношенню до наслідків у виді смерті може бути непрямий умисел, то за ст.115 КК України спосіб вчинення злочину може бути в іншій формі.
		 
		Окрім того, для кваліфікації дій обвинувачених за п.п. 1,5,6,11,12 ч.2 ст.115 КК України органу досудового слідства необхідно було встановити і зазначити також мотив вчинення злочину. 
		 
		Відсутність вказівки, які саме дії ставляться кожному обвинуваченому в вину по кожній з цих статей, відповідно до об`єктивної сторони кожного складу злочинів, які їм інкриміновані та відсутність вказівки на форму вини за ст. 115 КК України свідчать про те, що слідчими органами фактично не визначена роль кожного із обвинувачених під час скоєння інкримінованих їм діянь, форма вини та направленість умислу. Зазначене свідчить про неконкретність пред`явленого ОСОБА_11 , ОСОБА_12  та ОСОБА_13  обвинувачення, яке не може бути усунуто судом під час судового розгляду, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки свідчить про порушення права обвинувачених на захист під час досудового слідства, а відтак є безумовною підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
		 
		Окрім того, пред`явлення неконкретного обвинувачення ОСОБА_11 , ОСОБА_13  і ОСОБА_12 є порушенням прав останніх, передбачених п.1 ст.6, підпунктів «а», «b» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод - право особи на справедливий суд, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення (див. рішення Європейського суду з прав людини від 19.12.1989 року у справі «Камасінські проти Австрії», рішення від25.03.1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»). 
		Колегія суддів звертає увагу, що дана справа, двічі, постановами Апеляційного суду м. Києва від 06 квітня 2009 року та від 15 грудня 2009 року, з попереднього розгляду, поверталася прокурору м. Києва на додаткове розслідування (т.9, а.с.102-128, т.12, а.с.168-206). Зокрема, в цих судових рішеннях, було вказано на істотні порушення норм КПК України і запропоновано органу досудового слідства усунути недоліки, а саме: неконкретність та суперечливість, пред`явленого ОСОБА_11 , ОСОБА_13  та ОСОБА_12  обвинувачення. Разом з тим, не зважаючи на обов`язковість виконання цих вказівок суду, який повернув справу на додаткове розслідування, слідчі органи їх у повній мірі не виконали, а ці недоліки не можуть бути усунуті судом.
		 
		Відповідно до чинного кримінально  процесуального законодавства та роз`яснень, які містяться у п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» вказівки суду при поверненні справи на додаткове розслідування є обов`язковими для органу дізнання, слідчого та прокурора. Оскільки органи досудового слідства не виконали вказівки, викладені в постановах Апеляційного суду м. Києва від 06 квітня 2009 року та від 15 грудня 2009 року, про пред`явлення конкретного обвинувачення, то ця обставина є безумовною підставою для повернення даної справи на додаткове розслідування. 
		 
		В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_11  та ОСОБА_12  заявили про застосування, щодо них недозволених методів ведення слідства, в результаті чого вони оговорили себе.
		 
		Заява обвинувачених, на даний час, належним чином не перевірена і процесуальне рішення по ній не прийнято. З повідомлення слідчого в особливо важливих справах прокуратури м. Києва ОСОБА_70 від 11.03.2015 року вбачається, що прокуратурою м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42013110100000749, розпочатому за повідомленням судді ОСОБА_1  про вчинення злочину співробітниками міліції під час слідства у кримінальній справі, щодо ОСОБА_12  та ОСОБА_11  за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України. По даному провадженню ОСОБА_12 визнаний потерпілим. 
		 
		Вказана обставина, також, є підставою для направлення даної справи на додаткове розслідування.
		 
		Допущені істотні порушення норм кримінально - процесуального 
		законодавства, неповноту з`ясування передбачених законом обставин, що підлягають доказуванню органами досудового слідства та стороною обвинувачення в суді, а також неправильність цього слідства, суд першої інстанції позбавлений можливості усунути у судовому засіданні в силу своєї диспозитивності, процесуальних можливостей та покладання зазначеного обов`язку, згідно ст. 22 КПК України, на органи досудового слідства і прокурора.
		 
		Під час додаткового розслідування, мають бути усунуті всі недоліки і, в залежності від результатів додаткового розслідування, виконані вимоги, щодо необхідності складання відповідних процесуальних документів, згідно з вимогами, передбаченими КПК України. 
		 
		 Оскільки вирок суду скасовується у зв`язку і істотними порушеннями норм КПК України, тому інші доводи, викладені в апеляціях засуджених і їх захисників підлягають перевірці, під час додаткового розслідування даної справи. 
		 
		 Враховуючи характер та тяжкість інкримінованих обвинуваченим злочинів, тяжкість покарання, що їм загрожує, у разі визнання їх винними, у пред`явленому обвинуваченні, відсутність клопотань сторони захисту, з наведенням доводів і наданням доказів про необхідність змін запобіжного заходу, а також незмінність ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів вважає, що обраний обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12  запобіжний захід слід залишити без змін  тримання під вартою. 
		 
		 На підставі викладеного та керуючись п.п. 11 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, ст.ст. 365, 366, 374, 382 КПК України (1960 року), колегія суддів,-
		У Х В А Л И Л А :
		 Апеляції захисників  ОСОБА_16 (в інтересах ОСОБА_13 ), ОСОБА_10  (в інтересах ОСОБА_11 ), засуджених ОСОБА_11 , ОСОБА_13 задовольнити частково, захисника ОСОБА_7 (в інтересах ОСОБА_11 ), засудженого ОСОБА_12 задовольнити.
		 
		Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2013 року щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12  скасувати, а справу повернути прокурору м. Києва для додаткового розслідування.
		 
		Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12  залишити без змін  тримання під вартою. 
		 
		  С У Д Д І :
		 
		 
		 
		 _____________ _____________ _____________
		  ОСОБА_2   ОСОБА_3   ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...