Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/995/15-г : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2015. Зареєстровано: 11.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07.04.2015Справа №910/995/15-гЗа позовом Публічного акціонерного товариства "Фондова біржа ПФТС"
		до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"   
		про стягнення 52 227 397,25 грн. 
		Суддя Ярмак О.М.
		Представники сторін: 
		від позивача: Омельчук П.І. за дов.    
		від відповідача: Винник О.П. за дов. 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача 52 227 397,25 грн., з яких: 50   000   000,00 грн. повернення суми вкладу, 2   038   356,16 грн. процентів  за період з 10.11.2014 по 14.01.2015 р., 189041, 09 грн. процентів  за період з 15.01.2015 по 20.01.2015 р. згідно договору банківського вкладу "класичний" № Д-2011995/01/1178 від 08.02.2013 р.
		Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського вкладу в частині повернення вкладу.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.15р. порушено провадження у справі № 910/995/15-г та призначено розгляд справи на 03.03.15.
		11.02.15 через відділ діловодства суду від позивача надійшли: 1) клопотання про долучення доказів до справи; 2) клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; 3) заява про збільшення розміру позовних вимог.
		23.02.15 через відділ діловодства суду від позивача надійшли: 1) пояснення до позовної заяви; 2) клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
		27.02.15 через відділ діловодства суду від позивача надійшли клопотання про розгляд справи суддею одноособово.
		За клопотанням позивача судом здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.
		В судовому засіданні 03.03.15 представники позивача  позовні вимоги підтримали, представник відповідача просив перенести розгляд справи, письмового відзиву не надав.
		В судовому засіданні 03.03.15 оголошено перерву до 10.03.15.
		04.03.15 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 50 000 000,00 грн. заборгованості по вкладу, 3 456 164,38 грн. нарахованих, але не виплачених позивачу процентів за вкладом. Заява прийнята судом до розгляду.
		Представник відповідача в судове засідання 10.03.2015 не з'явився.
		10.03.15 представники позивача надали довідку для долучення до матеріалів справи та  підтримали заяву про зменшення позовних вимог. Заява про зменшення розміру позовних вимог відповідає ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду 
		Судом відкладено розгляд справи на 17.03.15 на підставі ст. 77 ГПК України.
		17.03.2015 р. представник позивача до початку судового засідання подав клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом було задоволено.
		Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що позивач не подав платіжного доручення для перерахування суми вкладу, обрав не вірний спосіб захисту, та зазначив, що у банку введено тимчасову адміністрацію.
		У судовому засіданні 17.03.2015 р. було оголошено перерву до 07.04.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України.
		07.04.2014 до початку судового засідання від позивача надійшли письмові пояснення на відзив відповідача, у яких позивач заперечив проти доводів, викладених у відзиві.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		08.02.2013 р. між позивачем - ПАТ "Фондова біржа ПФТС" (вкладник за договором) та відповідачем - ПАТ "Дельта Банк" (банк) було укладено договір банківського вкладу «Класичний» № Д-2011995/01/1178, відповідно до умов якого банк відкриває вкладнику вкладний рахунок, а вкладник вносить на рахунок грошові кошти у сумі 50 000 000,00 грн.
		Згідно з п. 1.2, 1.3. договору, внесення вкладником грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі виписки про рух коштів. Вклад залучається на строк з моменту зарахування коштів на рахунок по 10.02.2014 р. включно. 
		Відповідно до  п. 2.1. договору, процентна ставка за вкладом становить 16,5% річних.
		Пунктом 2.2 договору передбачено, що нарахування процентів на вклад здійснюється за фактичну кількість днів у місяці та році (28-29-30-31/365-366). При розрахунку процентів враховується фактичний залишок коштів на рахунку станом на кінець кожного календарного дня періоду, за який здійснюється нарахування процентів. Проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження коштів на рахунок, до дня, який передує їх поверненню  вкладникові або списанню з рахунку  з інших підстав . Сплата нарахованих процентів здійснюється щомісячно, в перший робочий день кожного календарного місяця, що слідує за розрахунковим, а також в день закриття рахунку, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок вкладника № 26003014041190.
		У пункті 2.6. договору (в редакції додаткового договору № 6) сторонами визначено, що в останній день строку, на який був залучений вклад, банк перераховує суму вкладу та суму нарахованих процентів на поточний рахунок вкладника, визначений в п.2.2. договору. У випадку порушення банком обов'язку повернення вкладнику суми вкладу та суми нарахованих процентів в строк, встановлений у договорі, банк зобов'язаний продовжувати нараховувати проценти за користування вкладом на умовах, визначених договором, до дня повернення вкладу та суми нарахованих процентів.
		Додатковими угодами до договору сторонам неодноразово вносилися зміни в частині продовження строку дії вкладу та розміру процентної ставки.
		Так, Додатковим договором  № 6 від 30.12.2014 р.  сторонами внесено зміни, зокрема погоджено, що вклад залучається на строк по 15 січня 2015 року включно, процентна ставка за вкладом становить 23,0% річних. Сплата нарахованих на суму вкладу процентів за період з 10 листопада 2014 р. по 31 грудня 2014 р. здійснюється 15 січня 2015 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок вкладника № 26003014041190.
		Факт зарахування грошових  коштів у розмірі 50 000 000,00 грн на рахунок № 26105000000013 підтверджується належним чином завіреною копією виписки по рахунку, сформованої станом на 11.02.2014 р.
		За твердженням позивача, відповідач, в порушення умов договору, не виплатив позивачу як вкладнику за договором процентів за вкладом за період з 10.11.2014 по 14.01.2015 р. та не повернув суму вкладу.
		Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить стягнути з відповідача суму вкладу та суму процентів за користування вкладом.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
		Згідно з ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
		Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
		 
		Відповідно до частини п'ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
		Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
		Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 1.3., 2.6. договору з урахуванням додаткового договору № 6,  строк виконання відповідачем зобов'язань щодо перерахування на рахунок позивача суму вкладу та нарахованих процентів станом на момент вирішення спору настав.
		Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
		Згідно з положеннями ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
		Проте, як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 р. № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 р. було прийнято рішення № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк". Пунктом 1,2 вказаного рішення було вирішено розпочати з 03.03.2015 р. процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 р. по 02.06.2015 р.
		Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним 
		Пунктом 16 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
		Статтею 36 даного Закону врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
		Так, відповідно до п. 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
		Пунктом 1 частини 6 статті 36 даного Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.
		Однак, згідно з п. 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у цьому Законі термін "вкладник" вживається у значені "фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката".
		А тому, враховуючи дану норму, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття "вкладник" у розумінні вищевказаного Закону. Тому, на них не поширюється виняток з обмеження встановленого пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Визначення терміну "кредитор банку" міститься у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
		Як зазначалось вище, відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
		Отже, у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником.
		З огляну на те, що своє зобов'язання щодо повернення  позивачу вкладу та нарахованих процентів у розмірі за Договором банківського вкладу «Класичний» Д-2011995/01/1178 від 08.02.2013 р. відповідач повинен був здійснити до 15.01.2015 (включно), суд дійшов висновку про порушення Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» умов договору банківського вкладу.
		Враховуючи викладене та ту обставину, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» у відповідача запроваджено процедуру тимчасової адміністрації з 03.03.2015 по 02.06.2015, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення грошових коштів за Договором банківського вкладу не підлягають задоволенню в силу приписів п.1 ч.5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Суд відзначає, що задоволення вимог кредиторів банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію, може бути здійснено виключно у процедурі ліквідації банку та в порядку черговості, визначеної Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
		Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,  -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		Суддя                                                                                                  О.М.Ярмак
		 
		Повне рішення складено 10.04.2015р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...