Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/686/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 21.04.2015. Зареєстровано: 22.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2015.
Дата набрання законної сили: 16.04.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Справа: №   810/686/15                                              Головуючий у 1-й інстанції:    Панова Г.В.                                                                                                        Суддя-доповідач:  Аліменко В.О. 
		 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		 
		16 квітня 2015 року                                                                                            м. Київ
		 
		Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: 
		 
		головуючого судді                               Аліменка В.О., 
		суддів                                                   Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
		при секретарі                                        Таран А.С.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського Володимира Степановича  про відновлення порушеного права, відшкодування майнової та моральної шкоди, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського Володимира Степановича, в якому просив:
		відновити особисте немайнове право на розгляд клопотань, поданих позивачем до Броварського міськрайонного суду Київської області вх. № 28850 від 29.07.2005 та вх. № 29282 від 08.08.2005, порушене суддею Сердинським В.С.;
		відшкодувати майнову та моральну шкоду, завдану внаслідок порушення суддею Сердинським В.С. права на отримання інформації на запит позивача до Броварського міськрайонного суду Київської області вх. № 9046 від 18.03.2005, та внаслідок порушення суддею Сердинським В.С. права на розгляд клопотань позивача, поданих до Броварського міськрайонного суду Київської області за вх. № 28850 від 29.07.2005 та за вх. № 29282 від 08.08.2005, з визначенням розміру відшкодування судом. 
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року відмовлено у відкритті провадження.
		Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Перевіряючи правомірність оскаржуваної ухвали Київського окружного адміністративного суду, колегія суддів звертає увагу на таке.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Зі змісту позовних вимог та матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить суд відновити порушене суддею Броварського міськрайонного суду Київської області  Сердинським В.С. особисте немайнове право на розгляд клопотань (заяв) вх. № 28850 від 29.07.2005,  вх. № 29282 від 08.08.2005, поданих в порядку цивільного судочинства. Так, з доданих до позовної заяви заяв № 28850 від 29.07.2005 вбачається, що ОСОБА_2 зверталась з питання звільнення від сплати державного мита у справі № 2-3670/04, поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 27.12.2004 у справі № 2-3670/04, передачі апеляційної скарги на рішення суду від 27.12.2004 у справі № 2-3670/04 на розгляд незалежного суду. У заяві вх. № 29282 від 08.08.2005 ОСОБА_2 просила  відповідно до статті 89 ЦПК України поновити строк на апеляційне оскарження рішення Броварського міськрайонного суду від 27.12.2004 у справі № 2-3670/04  та подати апеляційну скаргу на розгляд апеляційного суду.
		У заяві вх. № 9046 від 18.03.2005 ОСОБА_2 просила конкретизувати не усунені нею недоліки, якими обґрунтована ухвала суду від 28.02.2005 про повернення апеляційної скарги.  
		В обґрунтування своїх доводів, позивач зазначала, що у зв'язку з неналежним виконанням професійних обов'язків суддею Сердинським В.С. порушуються права позивача, що призвело до несвоєчасного розгляду справи № 2-3670/04. Крім того, у позові позивач вказує про порушення порядку постановлення рішення цим суддею, а також що суддя Сердинський В.С. вчиняє перешкоди для відправлення апеляційної скарги на розгляд до суду апеляційної інстанції, а також залишає без розгляду та прийняття відповідних процесуальних рішень відносно звернень вх. № 28850 від 29.07.2005,  вх. № 29282 від 08.08.2005, вх. № 9046 від 18.03.2005.
		Таким  чином, позивач фактично не погоджується з вчиненими суддею Сердинським В.С. процесуальними діями, а також зазначає про бездіяльність. У свою чергу, заяви з якими                  ОСОБА_2 зверталась до суду стосувались вчинення процесуальних дій стосовно апеляційної скарги в порядку цивільного судочинства, яка подана у цивільній справі № 2-3670/04, а також роз'яснення ухвали суду від 28.02.2005 про повернення апеляційної скарги.
		Так, суд звертає увагу, що заяви позивача вх. № 28850 від 29.07.2005,  вх. № 29282 від 08.08.2005 подавались на підставі статей 63, 290, 89, 290 ЦПК України, а не в порядку Закону України «Про інформацію», і у прохальній частині даних заяв позивач просив вчинити конкретні процесуальні дії, а саме: звільнити від сплати судового збору, поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, подати апеляційну скаргу на розгляд належного суду, а не надати певну інформацію.
		У свою чергу, у заяві № 9046 від 18.03.2005 позивач фактично просив роз'яснити ухвалу суду від 28.02.2005 про повернення апеляційної скарги та конкретизувати, які саме недоліки апеляційної скарги не усунуті. При цьому, у вказаній заяві позивач не зазначає про надання відповіді в порядку Закону України «Про інформацію» та не посилається на цей нормативно-правовий акт.   
		Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
		Водночас,  в даному випадку між позивачем та суддею (відповідачем) такі правовідносини не виникають, тому така справа не може бути підсудна суду.
		Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів та здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.
		Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
		Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
		Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
		При цьому відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
		Пунктом 4.2. рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 № 6-рп/2001 визначено, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
		З аналізу вказаних норм вбачається, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів та суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
		При цьому, оскарження рішень, дій, бездіяльності суду (судді) шляхом подання позову до іншого суду є порушенням принципу незалежності суддів та засобом впливу на них. Відтак суд (суддя),  як орган (посадова особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем чи іншою особою, яка бере участь у справі, за винятком випадків, коли суд (суддя) виступає як установа (посадова особа), що здійснює управлінську діяльність.
		Разом із тим, дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя є не управлінськими, а процесуальними. Відтак, їх законність може перевірятися лише судом вищої інстанції у передбаченому процесуальним законом порядку.
		Пленум Верховного Суду України у Постанові від 12.06.2009 № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» зазначив, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
		Оскільки предметом позову є вимога про відновлення особистого немайнового права на розгляд клопотань в цивільній справі, яке, на думку позивача, порушено саме суддею Сердинським В.С., а також відшкодуваня шкоди завданої внаслідок порушень, які на думку позивача вчинені суддею Сердинським В.С., та з огляду на те, що   заяви по яким позивач просить суд відновити його права стосуються вчинення суддею процесуальних дій у цивільній справі, а не виконання управлінських функцій, дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже, у відповідності до приписів ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов вірного висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
		Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі позивач, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
		Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року - залишити без задоволення.
		Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року - залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
		          
		Головуючий суддя                                                  В.О. Аліменко
		 
		                              Судді                                                                      Н.В. Безименна
		 
		                                                                                                    А.Ю. Кучма
		 
		 
		(Повний текст Ухвали виготовлений 21 квітня 2015 року)
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.
		 
		Головуючий суддя                                                                 Аліменко В.О.            
		 
		Судді:                                                                                           Безименна Н.В. 
		 
		                                                                                                                    Кучма А.Ю.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...