Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 431/3564/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань.
Надіслано судом: 20.04.2015. Зареєстровано: 22.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2015.
Дата набрання законної сили: 21.05.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №431/3564/14-к
		Провадження №1-кп/639/178/15
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И
		20 квітня 2015 року                                м. Харків
		Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисників  адвокатів  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12014130000000235 від 06.10.2014 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вахрушеве, м.Красного Луча, Луганської області, росіянина, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично до арешту проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		З квітня 2014 року, точний час та дату встановити не виявилося можливим, на території Луганської області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , створене не передбачене законами України воєнізоване та збройне формування «Армия Юго-Востока», члени та структурні підрозділи якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної злочинної діяльності, з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.
		З початку травня 2014 року, точний час та дату під час судового розгляду встановити не виявилося можливим, в структурний підрозділ збройного формування не передбаченого законами України «Армия Юго-Востока», діючого на території Луганської області, створеного ОСОБА_7 , на добровільній основі увійшов ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мав умисел приймати активну участь в діяльності даного збройного формування, при цьому розуміючи, що діяльність зазначеного збройного формування спрямована на: заволодіння окремими територіями та їх утримання, силову підтримку окремих владних структур, депортацію населення з регіону знаходження даного збройного формування, знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї.
		Вступивши в зазначене збройне формування, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, розуміючи незаконність діяльності формування, став приймати активну участь в збройному формуванні «Армия Юга-Востока», а саме: виконував вказівки осіб, які були рангом вище нього.
		Зокрема, з початку травня 2014 року та до моменту затримання ОСОБА_6 , діючи в складі збройного формування «Армия Юга-Востока», розташованого на території Антрацитівського району Луганської області, керуючись прямим умислом, будучи учасником бойових дій в Афганістані під час проходження строкової служби в армії, маючи при собі автоматичну зброю (автомат Калашникова складний 74) та боєприпаси до нього, ніс чергування на блокпосту «Фащівка», розташованого на автодорозі Київ  Харків Довжанський, на повороті до с. Фащівка Антрацитівського району Луганської області, під залізничним шляхопроводом на шахту «Запорізька». Під час несення чергування ОСОБА_6 здійснював перевірку документів у проїжджаючих через блокпост осіб та проводив догляд автотранспортних засобів, що перетинали зазначений блокпост.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину в інкримінованому злочині за ч.2 ст.260 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення злочину, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.
		Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6  пояснив, що станом на травень 2014 року він особисто та його сім`я постійно проживали у с. Фащівка Антрацитівського району Луганської області. В перших числах травня 2014 року він прибув до центру та побачив, що на площі проводяться збори мешканців селища. Під час зібрання виступав полковник міліції, співробітник Антрацитівського РВ ОСОБА_8 , який пояснював, що у зв`язку із нестабільною ситуацією в їх регіоні, необхідно організувати охорону селища та громадського порядку.
		Приблизно через 2 дні обвинуваченому ОСОБА_6 на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_8 , який попросив прибути до залізничного шляхопроводу, оскільки виникли технічні несправності з автомобілем та його необхідно відремонтувати. Прибувши до вказаного місця він побачив, що на повороті до с.Фащівка на автодорозі Київ  Харків  Довжанський, встановлено блокпост, на якому знаходились люди у військовому та цивільному одязі. З показань ОСОБА_6 , в цей день він відремонтував автомобіль та збирався їхати додому, однак ОСОБА_8 попросив його почергувати на блокпосту, з метою недопущення проїзду по дорозі сторонніх осіб. 
		Приблизно через 3 дні йому повторно зателефонував ОСОБА_8 та попросив приїхати на блокпост. Після приїзду на визначене місце йому повідомили, що не вистачає людей та необхідна його присутність для регулювання дорожнього руху на ділянці дороги, для чого йому видали жезл. В цей день на блокпосту він вперше побачив людей, які перебувати із автоматичною зброєю.
		Після цього, у травні та червні 2014 року, за вимогою ОСОБА_8 , обвинувачений ще декілька разів приїжджав до блокпосту, який розташовувався на повороті до с.Фащівка, всього приблизно 10 разів.
		З показань ОСОБА_6 , в один із днів, коли він приїхав на блокпост, ОСОБА_8 наказав йому вести спостереження за місцевістю з боку шахти «Запорізька», для чого видав автомат Калашникова, однак для чого йому вручається зброя йому не пояснювали. В його обов`язки входили: регулювання дорожнього руху на блокпосту на автодорозі Київ  Харків  Довжанський, перевірка проїжджаючих автомобілів з метою виявлення зброї, а також спостереження за обстановкою поблизу блокпосту у нічний час. ОСОБА_8 видавав йому автоматичну зброю всього приблизно 5 разів, при несенні чергувань на блокпосту. В цей час він дійсно перебував на блокпосту в комуфляжній формі, яка залишилась у нього після звільнення із органів Державної пенітенціарної служби України.
		Обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що далі він почав помічати на блокпосту автомобілі без номерних знаків, присутність осіб у «балаклавах» та учасників козацтва, в кінці травня 2014 року зрозумів, що в їх місцевості діє незаконне воєнізоване та збройне формування «Армия Юга-Востока», яке мало ієрархічний характер підпорядкування.
		Також ОСОБА_6 пояснив, що деякий час він продовжував прибувати на блокпост та виконувати визначені обов`язки, оскільки побоювався можливих негативних наслідки для себе особисто чи сім`ї, у разі відмови від участі у вказаному формуванні.
		З показань обвинуваченого ОСОБА_6 , у цей період часу з травня по серпень 2014 року в районі с. Фащівка Антрацитівського району Луганської області бойових дій не було, він особисто участі у бойових зіткненнях не приймав, при проведенні огляду автомобілів жодних речей чи предметів із транспортних засобів громадян не вилучав. Приблизно з липня 2014 року він перестав прибувати на блокпост, пояснюючи ОСОБА_8 неможливість прибуття необхідністю здійснення догляду за хворою дружиною.
		Також обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що в середні серпня 2014 року він їхав на власному автомобілі «Мazda-626» в сторону м. Дебальцеве, з метою придбання лікарських засобів для дружини, однак на одному із блокпостів був затриманий співробітниками правоохоронних органів, після чого надав зізнавальні свідчення у скоєному.
		Обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що вину у вчиненому злочині визнає у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, показання на стадії досудового розслідування та розгляду справи у суді надає добровільно, без примусу зі сторони працівників правоохоронного органу.
		Показання ОСОБА_6 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Враховуючи повне визнання підсудним ОСОБА_6 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом підсудного та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз`яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
		Відповідно до прим.2 ст.260 КК України, під збройними формуваннями слід розуміти воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю. 
		Факт створення не передбаченого законами України збройного формування «Армия Юго-Востока» підтверджується протоколом огляду предметів від 03.09.2014 року та додатками до нього (к/п а.с.61-65).
		Вина ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними та дослідженими під час судового розгляду доказами, у зв`язку з чимсуд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинив злочин за ч.2 ст.260 КК України (у редакції, яка діяла до внесення змін Законом України №1689-VII від 07.10.2014 року), тобто участь у діяльності не передбачених законом збройному формуванні.
		Вивченням особи ОСОБА_6 встановлено, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, за місцем реєстрації та мешкання характеризується виключно позитивно, згідно характеристики Старобільського СІЗО характеризується також цілком позитивно, має постійне місце реєстрації та мешкання, є учасником бойових дій у Республіці Афганістан, за що нагороджувався пам`ятними медалями, неодноразово нагороджувався почесними грамотами Фащівської селищної ради, має хронічні захворювання - остеохондроз та міжхребетні грижі, проживає разом із дружиною  ОСОБА_9 , 1972 р.н., яка має «ускладнену травму нижньої третини лівої стегнової кістки, контрактура колінного суглобу, проходить лікування з апаратом ОСОБА_10 », також на його утриманні знаходяться непрацездатні батьки  пенсіонери, які згідно медичних довідок потребують постійного індивідуального догляду.
		Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
		Згідно вимог ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
		Призначаючи покарання  ОСОБА_6 , суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є умисним тяжким злочином, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу підсудного, його відношенні до скоєного злочину, відсутність шкоди від вчиненого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання в межах санкції частини 2 статті 260 КК України (у редакції, яка діяла до внесення змін Законом України №1689-VII від 07.10.2014 року) у виді позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_6 від реального відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.
		До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_6  необхідно змінити із тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі на особисте зобов`язання, поклавши на обвинуваченого обов`язки, визначені п.1, 3 ч.5 ст.194 КПК України. 
		У зв`язку із призначенням ОСОБА_6 покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, на підставі ч.1 ст.377 КПК України обвинувачений підлягає негайному звільненню з-під варти у залі суду.
		Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
		Процесуальних витрат по справі не має.
		Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 392  395 КПК України, суд, -
		З А С У Д И В:
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_6 , звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.
		На підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		В порядку ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_6 час його попереднього ув`язнення з 20.08.2014 року по 20.04.2015 року (к/п а.с.21-22).
		Запобіжний захід у відношенні  ОСОБА_6  змінити із тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі на особисте зобов`язання, звільнивши ОСОБА_6 з - під варти в залі суду негайно.
		Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , наступні обов`язки: 1) прибувати за викликом до суду, який здійснює провадження; 2) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
		Роз`яснити ОСОБА_6 про те, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
		Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Суддя                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...