Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/20330/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі спори у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2015. Зареєстровано: 23.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2015.
Дата набрання законної сили: 09.06.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		21 квітня 2015 року                   17:00                         № 826/20330/14
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1  до  треті особиНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг  Приватна акціонерна компанія «АК Київводоканал», Публічне акціонерна компанія «Київенерго», ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Житлово - будівельний кооператив «Кристал - 22», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, Житлово - будівельний кооператив «Ремонтник», ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, Житлово - будівельний кооператив «Арсеналець-16», Комунальне підприємство Головний інформаційно - обчислювальний центр (ГІОЦ) провизнання протиправною та скасування постанови,
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 
		          ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, з урахуванням змінених позовних вимог про:
		-          визнання підпункт 54 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №650 від 06.06.2014р. «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» (внесений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №757 від 18.06.2014р.) незаконним і нечинним з моменту прийняття;
		-          визнати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №756 від 18.06.2014р. «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» незаконною та нечинною з моменту прийняття;
		-          визнати підпункт 55 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №650 від 06.06.2014р. «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» (внесений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №757 від 18.06.2014р.) незаконним і нечинним з моменту прийняття.
		          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними, а тому підлягають визнанню незаконними і нечинними з моменту їх прийняття. 
		В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. 
		Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані рішення відповідають вимогам чинного законодавства.  
		Треті особи - 3, 5 -20, 22-24 позовні вимоги підтримали в повному обсязі. 
		Треті особи - 1, 2, 4, 26 проти позовних вимог заперечили. 
		В судовому засіданні 14.04.2015р. суд по справі перейшов в письмове провадження.  
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		          Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 18.06.2014р. №757 внесено зміни до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №650 від 06.06.2014р. «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг", якими зокрема, доповнено підпункт 54 пункту 1 новим підпунктом такого змісту:
		          - встановити тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню такими суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг:
		          публічним акціонерним товариством "Київенерго" зі структурою, наведеною в додатку 54 до цієї постанови:
		          з централізованого опалення:
		          для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 375,30 грн/Гкал (з податком на додану вартість);
		          для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 9,22 грн за 1 кв. м за місяць протягом опалювального періоду (з податком на додану вартість);
		          з централізованого постачання гарячої води:
		          за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання - 25,10 грн за 1 куб. м (з податком на додану вартість);
		          за відсутності рушникосушильників - 23,48 грн за 1 куб. м (з податком на додану вартість).
		          А також доповнено підпункт 55 пункту 1 новим підпунктом такого змісту:
		          - встановити тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню такими суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг:
		          товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" зі структурою, наведеною в додатку 55 до цієї постанови:
		          з централізованого опалення:
		          для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 353,67 грн/Гкал (з податком на додану вартість);
		          для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 9,36 грн за 1 кв. м за місяць протягом опалювального періоду (з податком на додану вартість);
		          з централізованого постачання гарячої води:
		          за умови підключення рушникосушильників до систем гарячого водопостачання - 23,88 грн за 1 куб. м (з податком на додану вартість);
		          за відсутності рушникосушильників - 22,35 грн за 1 куб. м (з податком на додану вартість).
		          Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 18.06.2014р. №756 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» установлено Публічному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" тарифи:
		          на централізоване водопостачання - 3,24 грн. за 1 куб. м (без ПДВ); 
		          на централізоване водовідведення - 2,98 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).
		          Відповідно до пункту 2 вказаної постанови №756, установити Публічному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" структуру тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення згідно з додатками 1, 2.
		          Не погоджуючись з оскаржуваними підпунктами 54 та 55 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №650 від 06.06.2014р. «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг" та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 18.06.2014р. №756 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про визнання їх незаконними і нечинними з моменту прийняття в обґрунтування чого зазначив наступне.
		          Так, на думку ОСОБА_1 п.п. 54 та 55 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №650 від 06.06.2014р. «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг" є незаконними у зв'язку з тим, що у відповідача немає повноважень встановлювати тарифи за послуги централізованого опалення для ПАТ «Київенерго» та ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" у сфері теплопостачання, оскільки державне регулювання у цій сфері суб'єктів господарювання, які здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії (шляхом когенерації) не належить до компетенції цього органу.           Пунктом 4 частини третьої Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011р. №1073/2011 до повноважень відповідача не належить встановлення тарифів тим суб'єктам господарювання на суміжних ринках, діяльність яких не підлягає ліцензуванню (оскільки господарська діяльність (надання послуги) централізованого опалення не підлягає ліцензуванню).
		          Крім того, відповідачем при прийнятті оскаржуваних пунктів даної постанови не було дотримано принципу державного регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги. 
		          Щодо постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 18.06.2014р. №756 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», то на думку позивача вона є незаконною, оскільки Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг були порушені принципи державного регулювання цін/тарифів, закріплені п.п. 1, 2, 7 статті 30 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», а саме: доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій; нормативного регулювання надання житлового - комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку; гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово - комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги. 
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Правові засади державного регулювання у сфері комунальних послуг визначено Законом України   «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» (далі - Закон).
		Щодо доводів позивача, що відповідач не уповноважений орган на встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання гарячої води для ПАТ «Київенерго» та ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ", суд зазначає наступне. 
		Згідно статті 2 Закону органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних  послуг.
		При цьому, відповідно до статті 4 Закону України «Про природні монополії» державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій здійснюється національними комісіями з регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону.
		Статтею  11  Закону України «Про природні монополії» передбачено, що національні комісії регулювання природних монополій є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України.
		Комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України. При цьому, відповідно до пункту першого статті 6 Закону Комісія:
		1) бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання;
		2) здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополійта суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності якихздійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
		Крім того, аналогічні повноваження Комісії містились у Положенні про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1073/2011 (далі - Положення), (втратив чинність згідно з Указом Президента України від 27.08.2014 № 692/2014). 
		При цьому, статтею 1 Закону визначено, що до тарифів на комунальні послуги, зокрема, віднесені тарифи на послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання гарячої води для суб'єктів, які є виконавцями цих послуг.
		При цьому, Законом України від 10.04.2014 № 1198-VІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими статтю 19 цього Закону доповнено новою частиною четвертою відповідно до якої виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для суб'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
		Однією з умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії   відповідно до пункту 2.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 10.08.2012 № 278, є постачання теплової енергії на потреби споживачів за тарифами, затвердженими Національною  комісією, що  здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
		Враховуючи викладене, встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для ПАТ «Київенерго» (ліцензіата з провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії) можливе за умови встановлення тарифів для Товариства на постачання теплової енергії.
		Отже, відповідач уповноважений на встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання гарячої води для ПАТ «Київенерго» та ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ".
		Крім того, статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
		Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів   на  виробництво теплової енергії для суб'єктів  господарювання,  що здійснюють  комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні  та  поновлювані   джерела  енергії,   затверджуються національною комісією,  що здійснює державне регулювання  у сфері комунальних послуг, та органами  місцевого  самоврядування  в  межах повноважень,  визначених законодавством.
		Крім того, згідно статті 8 Закону України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» видачу ліцензій і встановлення тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляються когенераційними установками, здійснює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
		Відповідно до вимог підпункту 6 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 N 1059/2011 (втратив чинність згідно з Указом Президента України від 27.08.2014 № 693/2014). Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі -НКРЕ) відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.
		Таким чином, НКРЕ до моменту її ліквідації була наділена повноваженнями встановлювати тариф у сфері теплопостачання лише на виробництво теплової енергії для   суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії.
		Отже, суд не погоджується з думкою позивача, що до повноважень відповідача не належить встановлення тарифів у сфері теплопостачання на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії.
		Щодо твердження ОСОБА_1, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних пунктів постанови №650 та постанови №756 від 18.06.2014р. не було дотримано принципу державного регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, суд зазначає наступне.
		Статтею 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах: 
		           1) доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій; 
		           2) нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку; 
		           3) відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво; 
		           4) відкритості, доступності та прозорості структури цін/тарифів для споживачів та суспільства; 
		           5) відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості; 
		           6) відповідальності виконавців/виробників за недотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил; 
		           7) гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги; 
		           8) створення умов для залучення, використання за призначенням та повернення вкладених інвестицій, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на скорочення собівартості виробництва (надання) житлово-комунальних послуг, енергозбереження, модернізацію виробництва та підвищення якості послуг, що надаються.
		Відповідно до норм Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1073/2011, до компетенції відповідача не віднесено, серед іншого, безпосереднє встановлення гарантій соціального захисту населення при оплаті за житлово - комунальні послуги; забезпечення випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та проведення державної соціальної політики та вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення. 
		Постановою Кабінету Міністрів України №81 від 25.03.2014р. "Про вдосконалення державної політики регулювання цін на природний газ і тарифів на теплову енергію та забезпечення посилення соціального захисту населення під час оплати житлово-комунальних послуг" з метою вдосконалення державної політики регулювання цін на природний газ і тарифів на теплову енергію та забезпечення посилення соціального захисту населення під час оплати житлово-комунальних послуг Кабінет Міністрів України визначено поетапне збільшення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, що забезпечить повне відшкодування єдиної середньозваженої закупівельної ціни на природний газ як товар; поетапне збільшення граничного (максимального) рівня ціни на природний газ, що реалізується суб'єктами господарювання, які виробляють теплову енергію.
		          Пунктом 4 даної постанови №81 Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг поетапно рекомендовано переглядати встановлені нею тарифи для суб'єктів господарювання, які реалізують теплову енергію для потреб населення, надають послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води населенню, збільшуючи їх з урахуванням витрат зазначених суб'єктів господарювання на придбання природного газу, обчисленого виходячи із встановленого Комісією граничного (максимального) рівня ціни на природний газ, що реалізується для зазначених суб'єктів. 
		В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що з метою забезпечення посилення соціального захисту населення під час оплати житлово-комунальних послуг на виконання п. 4 постанови №81 та відповідно до вимог постанови КМУ №869 від 01.06.2011р. «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» Комісією було встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води для ПАТ «Київенерго» та ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ".
		Слід зазначити, що позивач не довів, що він є суб'єктом цих відносин, у яких застосовано п.п. 54 та 55 п. 1 постанови №650 від 06.06.2014р. та постанову №756 від 18.06.2014р. і має право на їх оскарження.
		Судовому захисту підлягають лише порушенні права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
		Підпункти 54 та 55 п. 1 постанови №650 від 06.06.2014р. та постанова №756 від 18.06.2014р. встановлюють тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню таким суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг - ПАТ «Київенерго»; ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" та ПАТ "Київводоканал".
		Дана позиція також викладена, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.02.2015р. у справі №К/800/44919/14, постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2015р. у справі №826/11017/14.
		Суд не приймає до уваги доводи позивача, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних пунктів постанови №650 та постанови №756 від 18.06.2014р. не було дотримано принципу гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги з тих підстав, що оскаржувані рішення не встановлюють ціни та тарифи для населення, а встановлюються лише для виробників - ПАТ «Київенерго»; ТОВ "ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ" та ПАТ "Київводоканал".
		Отже, оскаржувана постанова в частині п.п. 54 та 55 п. 1 та постанова №756 від 18.06.2014р. не підлягають застосуванню до позивача, тому не можуть порушувати його права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду з даними позовними вимогами. 
		За відсутності порушеного права позивача, який звернувся до суду за його захистом, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про:
		- визнання підпункт 54 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №650 від 06.06.2014р. «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» (внесений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №757 від 18.06.2014р.) незаконним і нечинним з моменту прийняття;
		- визнання підпункт 55 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №650 від 06.06.2014р. «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» (внесений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №757 від 18.06.2014р.) незаконним і нечинним з моменту прийняття;
		- визнання постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №756 від 18.06.2014р. «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» незаконною та нечинною з моменту прийняття.
		Крім того, слід зазначити, що оскаржувана постанова №756 від 18.06.2014р. та п.п. 54 та 55 п. 1 постанови №650 від 06.06.2014р. не є нормативно-правовими актами.
		Відповідно до п. 1.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Мінюсту від 12.04.2005р. №34/5, нормативно - правовим актом є офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. 
		З вищевикладеного слідує, що визначальною ознакою нормативно-правового акту, у порівнянні з актом індивідуальної дії, є його не персоніфікований характер.
		В силу того, що оскаржувані постанови мають персоніфікований характер, відсутні правові підстави для віднесення її до нормативно-правових актів, які мають не персоніфікований характер.
		Відповідно до підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Міністерство юстиції України здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації.
		Абзацом 4 частини 1 статті 15 Закону України "Про природні монополії" передбачено, що рішення національних комісій регулювання природних монополій, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань встановлення цін та тарифів (крім встановлення цін та тарифів для населення) і функціонування оптового ринку електричної енергії.
		Рішення відповідача, які є нормативно - правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом. Проекти рішень комісій, які є нормативно - правовими актами, оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації".
		          Рішення відповідача щодо встановлення тарифів не є регуляторним актом, оскільки відповідно до статті 3 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.
		У зв'язку з цим оскаржувані постанови не підлягають державній реєстрації та не потребують офіційного оприлюднення.
		Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.07.2010р. №К-41004/09.
		Судом досліджено всі аргументи позивача та відповідача щодо суті спору та надано їм належну оцінку в мотивувальній частині судового рішення. Суд не приймає мотиви ОСОБА_1 у зв'язку з їх необґрунтованістю. 
		          На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що підпункти 54 та 55 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №650 від 06.06.2014р. «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг», а також постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №756 від 18.06.2014р. «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» прийняті Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		          На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
		 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		          Суддя                                                                                           В.В. Амельохін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...