Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/2423/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2015. Зареєстровано: 24.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		"16" квітня 2015 р.                               м. Київ                              К/800/51002/14 
		 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі:
		 
		головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства "Дисконт" до Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування припису,
		 
		встановив:
		 
		Приватне підприємство "Дисконт" звернулось до Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації з позовом про визнання протиправним та скасування припису № 05-02/369 від 02 квітня 2014 року.
		Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року в задоволені позову відмовлено.
		Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову.
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Заперечень не надходило.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
		Судами встановлено, що наказом Міністерства культури і туризму України № 728/0/16-08 від 20 червня 2008 року затверджено науково-проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план. Проект зон охорони. Визначення меж історичних ареалів м. Одеса». В розділах III, V, VI вказаного наказу, зокрема, визначено межі та режими використання територій зон охорони пам'яток та межі і режими використання історичних ареалів м. Одеса. 
		Відповідно до п. 1 розділу III зазначеного наказу межа комплексної охоронної зони історичного центру в м. Одесі проходить по вул. Приморській, Старопортофранківській, Богдана Хмельницького, Мечникова, Пантелеймонівській, Бєлінського, Лідерсовському бульвару до             вул. Приморської.
		02 квітня 2014 року посадовою особою Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації проведено інспекційний огляд земельної ділянки, що знаходиться в межах комплексної охоронної зони історичного центру та центрального історичного ареалу м. Одеси, а саме розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 16.
		За результатами проведення вказаного інспекційного огляду відповідачем встановлено, що за вказаною адресою проводяться будівельні та земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, а саме: за адресою м. Одеса, вул. Бєлінського, 16, - провідним спеціалістом інспекційного відділу Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації встановлено, що доступ на вказану територію, яка оточена огорожею, обмежений, на зазначеній території проводяться будівельні та земляні роботи, працює важка техніка (крани, вантажні машини та екскаватори), будівлю за зазначеною адресою знесено майже до фундаменту, про що зазначені обставини зафіксовані у акті від 02 квітня 2014 року, складеному провідним спеціалістом інспекційного відділу Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації.
		З огляду на встановлення, що за адресою: вул. Бєлінського, 16, м. Одеса, в межах комплексної охоронної зони історичного центру та центрального історичного ареалу м. Одеси, проводяться будівельні та земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, керуючись вимогами ч. 1 ст. 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відповідачем виданий припис № 05-02/369 від 02 квітня 2014 року, яким ПП «Дисконт» зобов'язано терміново припинити будівельні та земляні роботи на об'єкті за адресою:                           вул. Бєлінського, 16, м. Одеса, до виконання вимог листа Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 25 листопада 2013 року № 01-17/3147.
		Не погоджуючись з вказаним приписом, позивач звернувся до суду про визнання останнього протиправним та скасування.
		Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем проводяться земельні та будівельні роботи на об'єкті за адресою: вул. Бєлінського, 16 в м. Одеса, - без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на проведення таких робіт в порушення ч. 3  ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку, тому позов задовольнив. Мотиви суду ґрунтуються на тому, що отримання дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є достатнім  документом для проведення робіт за спірною адресою.    
		Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції.
		Частиною 3 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		З наведених положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» вбачається, що проведення містобудівних, архітектурних чи ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, здійснюється лише після отримання дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Цей Закон є спеціальним Законом, який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. 
		Тоді як Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", на який посилається суд апеляційної інстанції, є Законом загальним. Цей Закон регулює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, у зв'язку з чим не є однопредметним правовим актом.
		Окрім цього, будь-які листи чи угоди, за винятком Закону, не змінюють порядок застосування ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на отримання дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
		За вказаних обставин, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що припис відповідача про зобов'язання позивача зупинити проведення вказаних робіт є правомірним.
		Оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального право, то скаргу відповідача слід задовольнити.
		Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		у х в а л и в :
		 
		Касаційну скаргу Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації задовольнити.
		Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року скасувати та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від                   05 червня 2014 року.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...