Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 14/312 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2015. Зареєстровано: 26.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2015.
Дата набрання законної сили: 24.06.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		       
		"21" квітня 2015 р.                                                                            Справа  № 14/312 
		 
		Суддя Гудзенко Я.О. розглянувши заяву Дочірнього підприємства "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного Відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Рівненської області від 22.03.2011 року у справі за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Дочірнього підприємства "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного Відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міністерство палива та енергетики України), за участю Федерального агентства по управлінню державним майном Російської Федерації та Південно-Західного Відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння
		За участю представників сторін:
		від Фонду державного майна України: Кириченко О.В. (дов. від 26.12.2014 р. б/н),
		від прокуратури: Гліс І.В. (посв. від 01.07.2014 року № 027062), 
		від відповідача: Одінцова Г.Д. (дов. від 26.01.15 р. № ПЗТ-08/37), Кушнір О.С. (дов. від 26.12.2014 р. №  ПЗТ-08/4683), Дербеньова В.А. (дов. від 03.12.14 р. № ПЗТ-08/4399)
		від третьої особи: не з'явились,
		від Федерального агентства з управління державним майном Російської Федерації: не з'явились,
		від Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт": не з'явились
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України 30.08.2005 року звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ДП "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного ВАТ трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" з позовом про визнання права власності на частини нафтопродуктопроводів Самара-Західний напрямок та Грозний-Армавір-Трудова, що проходять по території України загальною довжиною 1 433 км. та витребування частини нафтопродуктопроводів, що проходять по території України з володіння відповідача та передання їх Фонду державного майна України.
		Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.03.2011 у справі № 14/312 позов задоволено. Визнано право власності на частини нафтопродуктопроводів Самара-Західний напрямок та Грозний-Армавір-Трудова, що проходять по території України, загальною довжиною 1433 км. за державою в особі Фонду державного майна України. Витребувано частини нафтопродуктопроводів Самара-Західний напрямок та Грозний-Армавір-Трудова, що проходять по території України, загальною довжиною 1433 км. з володіння ДП "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного ВАТ трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" та передано їх Фонду державного майна України.   
		Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2014 року рішення від 22.03.2011 року скасовано, провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1     ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2014 року постанову Рівненського апеляційного господарського від 25.04.2014 року у справі № 14/312 скасовано з передачею справи до суду апеляційної інстанції для     перегляду рішення Господарського суду Рівненської області від 22.03.2011 року по суті.
		Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін. 
		Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2015 року постанову Рівненського апеляційного господарського від 25.11.2014 року у справі № 14/312 Господарського суду Рівненської області залишено без змін.
		30.03.2015 року ДП "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного ВАТ трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" подано заяву про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 22.03.2011 року у справі           № 14/312 за нововиявленими обставинами. 
		У поданій заяві відповідач у справі як на нововиявлену обставину посилається на те, що ділянка трубопроводу Грозний-Армавір-Трудова ніколи не належала Відповідачеві, а з моменту створення вказаного нафтопродуктопроводу (1928-1930 р.р.) була власністю ВАТ "Північно-кавказький транснафтопродукт" і у 2002 році частина трубопроводу Грозний-Армавір-Трудова,  що проходить по території України, була списана з балансу ВАТ "Північно-кавказький транснафтопродукт" з наступним демонтажем. Враховуючи наведене, Відповідач вважає, що рішення місцевого господарського суду неможливо виконати, оскільки вказану частину нафтопродуктопроводу демонтовано, а тому вважає, що нововиявлені обставини у справі стосовно списання нафтопродуктопроводу, про які відповідачу стало відомо 10.03.2015 року, мають істотне значення для справи і не були і не могли бути відомі під час її розгляду. Зазначає, що встановлені нові факти спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого рішення від 22.03.2011 року у справі № 14/312. Просить судове рішення скасувати.
		Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.04.2015 року заяву ДП "ПрикарпарпатЗахідтранс" Південно-Західного ВАТ трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 14/312 від 22.03.2011 року було призначено до розгляду у судовому засіданні на 21 квітня 2015 року.
		Сторони, третя особа та інші учасники судового процесу були належно повідомлені про місце, дату, час розгляду заяви, однак письмові пояснення по суті заяви суду не подали, третьою особою свого представника в судове засідання не направлено. 
		До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання від 21.04.2015 року          № ПЗТ-08/734 з долученням додаткових доказів у справі, з якими під час судового засідання були ознайомлені представники прокуратури та Фонду державного майна України, а саме: акт № 1 від травня 2002 року (на списання МНПП "Грозний-Трудова", що проходить по території України) та акт № 1 від 17.08.2002 року, отримані від ВАТ "Південно-Кавказький Транснафтопродукт", лист заступника Міністерства палива та енергетики Російської Федерації від 06.02.1998 року № М-871 про консервацію нафтопродуктопроводів "Грозний-Армавір" і "Грозний-Трудова" та лист ВАТ "Південно-Кавказький Транснафтопродукт" від 10.02.1998 року № 60/17 про консервацію нафтопродуктопроводу "Грозний-Армавір" та "Грозний-Трудова", лист Представництва Міністерства оборони від 17.10.1997 року № 47.
		Вказані докази було оглянуто на їх відповідність оригіналам листів надісланим відповідачу АТ "Чорномортранснафта", поданим відповідачем.
		Інших клопотань та заяв сторонами суду не подавалось. Відводів складу суду сторонами до початку судового засідання не заявлялось. У судовому засіданні згідно приписів ст. 81-1 ГПК України складено протокол. 
		Представник Відповідача в судовому засіданні вимоги заяви підтримав в повному обсязі та просив суд скасувати рішення місцевого господарського суду від 22.03.2011 року, крім того вказав, що позивачем в процесі розгляду справи не було подано суду клопотання про витребування судом доказів списання частини нафтопродуктопроводу, або заяви про уточнення вимог позову вбо відмову від частини вимог позову, що свідчить про те, що позивачу на час розгляду справи не було відомо про таку обставину.
		Представники органу прокуратури та Фонду державного майна вважають подану відповідачем заяву в порядку ст. 113 ГПК України необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки зазначають про те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України, а вказана частина нафтопродуктопроводу була розібрана, про що Фондом державного майна України було повідомлено суду до прийняття рішення у справі, однак погоджуються з тим, що про вказані докази (акти про списання, додані до заяви) на момент розгляду справи не було відомо сторонам, суду вони не подавались.
		          З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши надані відповідачем докази, суд дійшов висновку про те, що обставини, вказані у заяві про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області від 22.03.2011 року у справі № 14/312 за нововиявленими обставинами, мають істотне значення для справи і є нововиявленими у розумінні ст.ст. 112, 113 ГПК України.
		 
		Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється Розділом XIII ГПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.   
		Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
		Згідно із п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 року  № 17 визначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. 
		Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
		Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
		Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
		Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.   
		З поданого відповідачем акту № 1 від травня 2002 року ВАТ "Південно-Кавказький транснафтопродукт" вбачається, що магістральний нафтопродуктопровід "Грозний-Трудова" від ПК737,012 до ПК824 км виведений з експлуатації з 1992 року через припинення подання нафтопродуктів.
		Cуд враховує, що акт підписано працівниками ВАТ "Південно-Кавказький транснафтопродукт" і відповідач не міг знати про його складання.
		До того, ж листи у підтвердження демонтажу даного участку, подані відповідачем у підтвердження викладеного в заяві, адресовані не відповідачу у справі. 
		Матеріали справи даних доказів не містять. 
		Відтак, немає підстав вважати, що вказані обставини могли бути відомі заявникові на час прийняття рішення, протилежне свідчило б про прийняття іншого рішення  у справі.
		До того ж, з відзиву Фонду державного майна України від 20.04.2015 року № 10-25-7547, який надійшов суду після судового засідання - 22.04.2015 року, вбачається, що вказані обставини були відомі саме Федеральному агентству по управлінню державним майном Російської Федерації, яке, як вказує позивач, листом від 05.05.2008 року №ЮМ-10/9889 повідомило Фонд державного майна України про списання спірного нафтопродуктопроводу "Грозний-Трудова та надало відповідні документи, зокрема акт № 1 від 05.04.2002 року.
		Однак, про вказане вище відповідачу відомо не було, що підтверджується матеріалами справи, викладеним в листі позивача від 23.10.2007 року № 10-27-16844, викладеним в рішенні суду від 22.03.2001 року. До того ж, вказаний акт не було додано до листа Фонду від            23.10.2007 року. Таким чином, про такі обставини відповідачу, який звертається із заявою, на час розгляду справи по суті і винесення рішення відомо не було, судом до винесення рішення у справі будь-яких доказів у підтвердження виведення з експлуатації частини нафтопродуктопроводу не досліджувалось, і суду сторонами не подавалось.
		Відповідачем також додано до заяви відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ з інформацією про ВАТ "Південно-Кавказький транснафтопродукт" станом на              02.03.2015 року з якого вбачається, що засновником останнього є АК трудопровідного транспорту нафтопродуктів "Транснафтопродукт".
		          Згідно ст. 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів.
		          Згідно Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про взаємодію під час експлуатації магістральних нафтопродуктопроводів, підписаної 26.07.1995 і ратифікованої Законом України від 02.07.1999 № 820-XIV магістральні нафтопродуктопроводи Самара-Західний напрямок і Грозний-Армавір-Трудова, що проходять по території України, а також виробничо-технологічний зв'язок на них, експлуатуються підприємствами акціонерної компанії трубопровідного транспорту нафтопродуктів "Транснафтопродукт"; перекачування нафтопродуктів трубопроводами споживачам України здійснюється на підставі договорів (контрактів) на їх транспортування, укладених з АК "Транснафтопродукт" (стаття 4 Угоди); транзит нафтопродуктів по трубопроводу Самара-Західний напрямок, що проходить по території України, здійснюється на підставі договору (контрактів) на їх транспортування, укладених між покупцями  або продавцями і АК "Транснафтопродукт" (стаття 5 Угоди); оплата за послуги із забезпечення перекачування нафтопродуктів на території України здійснюється підприємствами АК "Транснафтопродукт" (стаття 6 Угоди); АК "Транснафтопродукт" здійснює експлуатацію об'єктів нафтопродуктопроводів з дотриманням усіх необхідних організаційних, технічних і екологічних заходів, що забезпечують безпеку їх функціонування (стаття 7 Угоди); у випадку нанесення навколишньому природному середовищу збитків в результаті порушення технології експлуатації або аварій на об'єктах нафтопродуктів, що стались з вини обслуговуючого персоналу або відмови обладнання, підприємства АК "Транснафтопродукт" відшкодовують шкоду Українській стороні та/або її господарюючим суб'єктам і фізичним особам відповідно до чинного законодавства України ( стаття 10 Угоди).
		          Судом також досліджено докази подані відповідачем у підтвердження нововиявлених обставин (про які не було відомо суду на час винесення рішення) і встановлено, що про консервацію з 01.01.1995 року ділянки нафтопродуктопроводу Грозний-Армавір та Грозний-Трудова вказується також в листі Міністерства палива та енергетики від 06.02.1998 року № М-871. Про вказаний доказ у підтвердження обставин щодо не використання відповідачем частини майна суду, як і сторонам у справі, відомо не було.
		          Крім того, суд враховує, що в позовній заяві позивачем заявлялась вимога про визнання за державою Україна в особі Фонду державного майна України права власності на частини нафтопродуктопроводів загальною довжиною 1 433 км. та витребування цієї частини у відповідача, вказані вимоги судом задоволено у повному обсязі. З рішення місцевого господарського суду від 22.03.2011 року вбачається, що суду про вказану вище обставину не було відомо, в мотивувальній частині рішення суду відсутні посилання на неї, описова частина рішення не містить посилання суду на зміну вимог позивачем та на встановлення вказаної обставини.
		          Тоді як враховуючи нововиявлену обставину про те, що магістральний нафтопродуктопровід "Грозний-Трудова" від ПК737,012 до ПК824 км виведений з експлуатації з 1992 року (на території України) судом підлягає з'ясуванню довжина нафтопродуктопровода для визнання за державою Україна в особі Фонду державного майна України права власності на майно встановленої довжини, для витребування спірної ділянки у відповідача та для належного здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно.
		          Згідно п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна.
		          Тобто, державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється реєстраційною службою на території обслуговування якого розташоване майно.
		          Враховуючи все вказане в сукупності, обставину, яка не була відома суду на момент винесення рішення у справі, суд вважає, що підлягають з'ясуванню обставини щодо функціонування, володіння вказаною ділянкою нафтопродуктопроводу відповідачем у справі, її розміру, використання ділянки у встановленому розмірі останнім, і після встановлення вказаних обставин - розгляду по суті вимог позовної заяви щодо витребування такого майна від відповідача.
		У даному випадку, суд вважає, що обставини, на які вказує Відповідач в якості нововиявлених, а саме той факт, що частина нафтопродуктопроводу Грозний-Армавір-Трудова у 2002 році була списана з балансу ВАТ "Северо-Кавказский Транснефтепродукт" (засновником якого є АТ "Транснафтопродукт") та демонтована, відповідає наведеним умовам. Вказані обставини підлягають дослідженню судом при розгляді справи за правилами, встановленими ГПК України і мають істотне значення для справи при розгляді вимог позивача в повному обсязі, та зокрема, про визнання за державою Україна в особі ФДМУ права власності на частини нафтопродуктопроводу, витребування від відповідача частини нафтопродуктопроводу Грозний-Армавір-Трудова.
		При цьому, даючи оцінку наведеним Відповідачем фактам та доказам на предмет їх відповідності нововиявленим обставинам господарський суд виходив із наступного.    
		З урахуванням приписів п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України заявникові на момент ухвалення рішення від 22.03.2011 року про існування вказаних обставин не було відомо. 
		В обґрунтування заяви Відповідач зазначає, що дізнався про нововиявлені обставини 10.03.2015 року, з моменту отримання від ВАТ "АК "Транснафтопродукт" пояснення до касаційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.03.2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року у справі № 14/312. 
		Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи ухвалою Вищого господарського суду України від 15.01.2015 року ВАТ "АК "Транснафтопродукт" відновлено пропущений строк на подання касаційної скарги та прийнято її до касаційного провадження. В подальшому ухвалою від 17.03.2015 року касаційне провадження припинено.
		До моменту подання ВАТ "АК "Транснафтопродукт" касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року, вказане товариство участі у справі не приймало.
		Про нововиявлені обставини, на які посилається Відповідач у своїй заяві, останній дізнався 10.03.2015 року з письмових пояснень ВАТ "АК "Транснафтопродукт" та додатків до них, долучених до справи Вищим господарським судом України. 
		Копія вказаних пояснень ВАТ "АК "Транснафтопродукт" наявна в матеріалах справи (т. 8 а.с. 1-22). До матеріалів даної справи вказані пояснення та докази на їх підтвердження (про списання участку нафтопродуктопроводу) долучені вперше, що підтверджує твердження Відповідача про той факт, що про нововиявлені обставини викладені в поясненнях ВАТ "АК "Транснафтопродукт" Відповідач дізнався лише в березні 2015 року. 
		Крім того, обставини про те, що ділянка спірного трубопроводу Грозний-Армавір-Трудова в 2002 році згідно акту № 1 на списання основних засобів була демонтована мають істотне значення для даної справи, оскільки господарський суд під час вирішення спору по суті та прийняття рішення від 22.03.2011 року виходив з того, що спірна ділянка нафтопродуктопроводу проходить по території України та перебуває у володінні ДП "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного ВАТ товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт", на нафтопродуктопровід довжиною саме 1 433 км. право власності підлягає визнанню за державою Україна в особі ФДМУ і нафтопродуктопровід вказаної довжини слід витребувати у відповідача.
		Відповідно до ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення.        
		Вказані обставини існували на момент розгляду Господарським судом Рівненської області справи № 14/312, що підтверджується доданою до заяви про перегляд рішення копією Акту № 1 на списання основних засобів від травня 2002 року, поясненнями відповідача та не були відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.  
		Суд враховує, що не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.
		З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається ДП "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного ВАТ трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" у своїй заяві є нововиявленими обставинами, котрі спростовують висновки, покладені в основу рішення Господарського суду Рівненської області від 22.03.2011 року у справі № 14/312.  
		Дані обставини мають істотне значення для вирішення справи, оскільки врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
		Відповідно до ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку із нововиявленими обставинами обчислюється у випадку, встановленому п. 1 ч. 2 ст. 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.
		Заявником було дотримано строк на подання заяви, оскільки письмові пояснення ВАТ "Транснафтопродукт", в яких міститься інформація про нововиявлені обставини, Відповідач отримав 10.03.2015 р., а заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подав 30.03.2015 року. 
		Згідно із ч. 5 ст. 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення приймається, зокрема,  рішення - у разі зміни або скасування рішення.
		Відповідно до ч. 8 ст. 114 ГПК України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
		Згідно п. 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 р.            № 17 у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими ГПК (ч. 8 ст. 114 названого Кодексу). Якщо такий розгляд неможливо здійснити у тому ж самому судовому засіданні, він відкладається у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК.
		Відтак, рішення Господарського суду Рівненської області від 22.03.2011 року у справі          № 14/312 підлягає скасуванню, із наступним призначенням справи до розгляду з метою забезпечення прав та інтересів учасників судового процесу.
		 
		Керуючись ст.ст.    81-1, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд  -         
		                         
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Заяву Дочірнього підприємства "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного Відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Рівненської області від 22.03.2011 року у справі № 14/312 задовольнити.
		2. Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 22.03.2011 року у справі  № 14/312.
		3. Розгляд справи № 14/312 призначити в судовому засіданні про що винести ухвалу.
		 
		          Повний текст рішення підписано 23.04.2015 року.
		 
		 
		          Суддя                                                                             Гудзенко Я.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...