Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 227/2311/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2015. Зареєстровано: 27.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2015.
Дата набрання законної сили: 14.07.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		20.04.2015                                                                                
		                                                                                                                                       227/2311/13-ц 
		 
		    
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М                           У К Р А Ї Н И
		 
		         20 квітня 2015 року                                                               м.Добропілля
		          Добропільський міськрайонний суд Донецької області
		     у складі: головуючого  судді                                       Діденко С.О.
		     при секретарі                                                                                  Сухіна О.Ю. 
		     позивача                                    ОСОБА_1
		     представників позивача                          ОСОБА_2
		                                             ОСОБА_3
		     представника відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 -      ОСОБА_6
		     представник відповідача ОСОБА_7                     ОСОБА_8
		     відповідача                                   ОСОБА_7
		     представника третьої особи: Органа опіки та піклування
		     виконкому Добропільської міської ради               Бажинової О.М., 
		ОСОБА_9. 
		       
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на частку у спільному майні, визнання частково недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, треті особи Орган опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради Донецької області,  Приватний нотаріус Добропільського міського нотаріального округу Шиманський Іван Юрійович, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		21 травня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на частку у спільному майні, визнання частково недійсним свідоцтв про право на спадщину та перерозподіл спадщини, третя особа Орган опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради Донецької області.
		10 липня 2014 року представником позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні було уточнено позовні вимоги, а саме ОСОБА_1 звертається з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на частку в загальному майні, визнання частковим недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, треті особи Приватний  нотаріус Добропільського міського нотаріального округу Шиманського І.Ю., Органу опіки  та піклування виконкому Добропільської міської ради Донецької області.
		Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_12 в період з липня 2003 року по 24 липня 2009 року без реєстрації шлюбу та в період проживання з ним у зареєстрованому шлюбі з 24 липня 2009 року по 7 вересня 2010 року. 
		Шлюб розірвано в установленому законом порядку відповідно до рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2010 року, яке набрало законної сили 18 вересня 2010 року. 
		Вони з ОСОБА_13 мешкали спочатку в АДРЕСА_3 Донецької області, після цього переїхали на постійне місце мешкання до АДРЕСА_4. За час їх спільного мешкання у них народилась дитина ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_13 визнав своє батьківство, що підтверджується свідоцтвом про народження її дочки, де ОСОБА_13 записаний як батько, та дав дочці своє прізвище та по-батькові. У них був спільний побут, вони також сумісно займались підприємницькою діяльністю та мали спільний сімейний бюджет.
		ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_13 трагічно помер, факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане 18 вересня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Добропіллю Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області.
		Після його смерті  відкрилась спадщина, на майно, яке вони придбали сумісно за час спільного мешкання без реєстрації шлюбу та за час шлюбу, та інше майно, яке ним було придбано після їх сумісного мешкання та часу зареєстрованого шлюбу. 
		Крім того, позивач пояснила, що між нею та померлим ОСОБА_13 шлюбного договору або іншої домовленості по використанню майна не було укладено, тому вважає, відповідно до ст.ст. 74,70 СК України, що їй належить 1/2 частини зазначеного майна  на праві приватної власності, як таке майно, що придбано за час проживання з ОСОБА_13 однією сім'єю без реєстрації шлюбу та в зареєстрованому шлюбі. Оскільки відповідачі отримали по 1/5 частині спадкового майна, то після розподілу спадщини (виключення із зазначеного нею вище спадкового майна ? частину належного їй майна) повинні отримати у власність майно кожний в розмірі 1/10 частини від спадкової маси.
		Позивач в судовому засіданні просить  встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 та ОСОБА_13 з липня 2003 року по 24 липня 2009 року
		За час спільного мешкання позивачки та померлого ОСОБА_13 ними було придбано наступне майно:
		1. ? частина будови магазину з спорудами за АДРЕСА_5, яка належала ОСОБА_13 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 08.06.2004 р. Шиманським І.Ю. приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області по реєстру за №2234. Загальна площа ? частини магазину становить 171,3 кв.м, споруди а-6 - ганок, а-7 - ганок, а-8 - пандус, відмостка, вимощення, огорожа, огорожа, огорожа, огорожа, ворота. Вартість ? частини магазину з спорудами складає 81993,50 грн..;
		2. Прирельсовий склад за АДРЕСА_6, який належав ОСОБА_13 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 31.08.2005 р. Шиманським І.Ю. приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області по реєстру за №3705. Загальна площа прирейкового складу становить 1138,7 кв.м., є: підвал - котельня, накриття. Вартість прирейкового складу становить 653680 грн.;
		3. Двокімнатна квартира №1 загальною площею 97,7 кв.м, житловою площею 31,1 кв.м у будинку АДРЕСА_1, яка являє собою 23/100 частини будівлі магазину, яка належала ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 14.09.2005 року виконкомом Добропільської міської ради Донецької області. Вартість квартири становить 117935,16 грн.;
		             4. Земельна ділянка, передана для експлуатації магазину площею 0,0390 га (кадастровий номер НОМЕР_6) за номером АДРЕСА_7, яка належала ОСОБА_13 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_7), виданого Добропільською міською радою Донецької області 24 червня 2008 року на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 28.05.2008 р. Молодняк Л.П. приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 72754,50 грн.;
		5. Земельна ділянка, передана для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,0606 га (кадастровий номер НОМЕР_8) за номером АДРЕСА_7 яка належала ОСОБА_13 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку (серія НОМЕР_9), виданого Добропільською міською радою Донецької області 20 жовтня 2009 року. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 45225,78 грн.;
		     6. Автомобіль КАМАЗ 4308, 2006 р.в., двигун НОМЕР_10, шасі НОМЕР_11, державний номерний знак НОМЕР_12, зареєстрований в ВРЕР м. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області 15.11.2008 року, який належав ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_13, виданого 15.11.2008 року ВРЕР р. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області. Вартість автомобіля складає 144765,42 грн.;
		7. Мотоцикл марки YAMAHA FZ6-S, випуск 2007 року, двигун НОМЕР_14, шасі НОМЕР_15, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований в ВРЕР м. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області 24.04.2010 року, належав ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_16, виданого 24.04.2010 року ВРЕР р. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області. Вартість мотоцикла складає 41907,30 грн.;
		8. Автомобіль МАЗ 533603, 2008 р.в., двигун НОМЕР_17, шасі НОМЕР_18, державний номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований в ВРЕР р. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області 29.09.2009 року, належав ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_19, виданого 29.09.2009 року ВРЕР м. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області. Вартість автомобіля складає 128768,99 грн.
		Спадкоємцями першої черги стали відповідачі та їх спільна дочка ОСОБА_16. При цьому, у спадщину ввійшло все перелічене нею майно, разом із її часткою у ньому. Вона вважає, що її права, яка спадкоємця після померлого ОСОБА_13 порушено, та не було з'ясовано при розподілу спадку по закону.
		Позивачка в судовому засіданні просить визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_13 та ОСОБА_1 вищеперелічене майно, набуте за час спільного проживання та офіційного шлюбу; визнати за нею право власності на наступне майно: 
		1. На ? частину будови магазину з спорудами за АДРЕСА_5, загальна площа ? частини якого становить 171,3 кв.м, споруди а-6 - ганок, а-7 - ганок, а-8 - пандус, відмостка, вимощення, огорожа, огорожа, огорожа, огорожа, ворота, яка належала ОСОБА_12, померлому ІНФОРМАЦІЯ_6; 
		2. На ? частину прирейкового складу за АДРЕСА_6, який належав ОСОБА_12, померлому ІНФОРМАЦІЯ_6, загальна площа прирейкового складу становить 1138,7 кв.м., є: підвал - котельня, накриття;            3. На ? частину двокімнатної квартири №1 загальною площею 97,7 кв.м, житловою площею 31,1 кв.м у будинку АДРЕСА_1, яка являє собою 23/100 частини будівлі магазину, що належала ОСОБА_13, померлому ІНФОРМАЦІЯ_6;
		4. На ? частину земельної ділянки, переданої для експлуатації магазину площею 0,0390 га (кадастровий номер НОМЕР_6) за номером АДРЕСА_7, яка належала ОСОБА_13, померлому ІНФОРМАЦІЯ_6;
		5. На ? частину земельної ділянки, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,0606 га (кадастровий номер НОМЕР_8) за номером АДРЕСА_7 яка належала ОСОБА_13, померлому ІНФОРМАЦІЯ_6;
		6. На ? частину автомобіля КАМАЗ 4308, 2006 р.в., двигун НОМЕР_10, шасі НОМЕР_11, державний номерний знак НОМЕР_12, зареєстрований в ВРЕР м. Добропілля при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 15.11.2008 року, який належав ОСОБА_13, померлому ІНФОРМАЦІЯ_6;
		7. На ? частину мотоцикла марки YAMAHA FZ6-S, випуск 2007 року, двигун НОМЕР_14, шасі НОМЕР_15, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований в ВРЕР м. Добропілля при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 24.04.2010 року, який належав ОСОБА_13, померлому ІНФОРМАЦІЯ_6;
		8. На ? частину автомобіля МАЗ 533603, 2008 р.в., двигун НОМЕР_17, шасі НОМЕР_18, державний номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований в ВРЕР м. Добропілля при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 29.09.2009 року, який належав ОСОБА_13, померлому ІНФОРМАЦІЯ_6; та визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані на майно ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, а саме в частині спадкування 1/10 частини його майна, відповідно до уточнений позовних вимог від 10 липня 2014 року, та стягнути з відповідачів сплачений нею судовий збір 3654,00 грн.
		Представники ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги ОСОБА_1, та вважають що вони обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.
		Відповідачі ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про слухання справи в її відсутність, просить, щоб їх інтереси представляв представник ОСОБА_6
		Вислухавши думку учасників судового процесу, та вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає можливим розглянути справу в відсутність відповідача ОСОБА_4 
		Відповідач ОСОБА_17 (відповідно до ухвали Добропільського міськрайонного суду від 07 липня 2014 року замінена на  відповідача ОСОБА_5 арк.справи 202 Т. 2) в судовому засідання дала пояснення, що  вона знаходилась в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_13 з 1994 року по 2002 рік. Мають сумісну дитину - дочку ОСОБА_5, 1995 року народження. Після розлучення вони сумісно мешкали сім'єю до 2003 року. Мали спільний бізнес з 1996 року, зареєстрували в 1999 році на її ім'я, та вели спільно до кінця 2005 року. В 1999 році придбали магазин за адресою в АДРЕСА_8, потім придбали земельну ділянку та почали будувати житловий будинок також за адресою в АДРЕСА_8 В 2001 році придбали магазин «ІНФОРМАЦІЯ_7» в АДРЕСА_8. Займались продажем товарів, як продовольчого призначення, так і непродовольчого. В 2004 році придбали магазин АДРЕСА_9, на сумісні гроші та прирельсовий склад в м. Добропілля.  Після розлучення, між нею та ОСОБА_13 залишились добрі стосунки, він завжди допомагав у всьому, які їй, так і дитині. Брав відпочивати дочку разом с собою. Після розлучення та розподілу бізнесу в 2005 році, ОСОБА_13 сплатив їй грошову компенсацію, залишив їй магазин та недобудовий житловий будинок. Про існування в нього іншої жінки, з якою він сумісно мешкав сім'єю їй не біло відомо. Потім ОСОБА_13 їй повідомив, що в нього народилась дочка. Їй не було відомо, що в період з 2003 року по 2005 рік, ОСОБА_13 мешкав в АДРЕСА_3, він мешкав у батьків за адресою в АДРЕСА_10 та за адресою в АДРЕСА_1, в будинку біля магазина «ІНФОРМАЦІЯ_7».
		Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги не визнає, суду дала пояснення, що її мати ОСОБА_17 разом з батьком ОСОБА_13 займались разом бізнесом. Батьки придбали магазина по АДРЕСА_8, потім придбали магазин «ІНФОРМАЦІЯ_7» в АДРЕСА_8. Також в 2001 році придбали в АДРЕСА_3 магазин. Батьки приблизно розлучились в 2003 році, але продовжували спілкуватися, вели сумісний бізнес десь до 2005 року. У батьків були спроби примиритися, бо вона пам'ятає, що батько деякий час мешкав з ними. Після розлучення батько став мешкати у своїх батьків по АДРЕСА_10. Вона навчалась в 2007 році в гімназії м. Добропілля, часто була у батька в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_7», в цей час батько жив сам. Вона познайомилась з позивачкою та її сином ОСОБА_44 до народження дочки ОСОБА_16, вони разом їздили відпочивати. В цей час батько не мешкав однією сім'єю з позивачкою, але часто відпочивали разом. У батька в 2005 році народилась дочка ОСОБА_16, матір'ю якої була позивачка. І батько, і вона стали тісно спілкуватися десь в 2008-2009 роках. Батько вів свій бізнес сам, нікому не довіряв. Позивачка почала мешкати разом з батьком однією сім'єю в 2008-2009 роках. Батько розійшовся з позивачкою в 2010 році. В цей час батько мешкав на базі, очікував, коли позивачка переїде з житлового будинку біля «Ландиша». У її батька ОСОБА_13 було багато знайомих жінок, з якими він підтримував стосунки, але на якому рівні були ці стосунки вона пояснити не може, бо мала малий вік. 
		Представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав пояснення відповідача ОСОБА_5, яка надала пояснення в судовому засіданні. Вважає, що в задоволенні позовних вимог про встановлення факту спільного проживання та  визнання права власності на частку у спільному майні, визнання частково недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, необхідно відмовити. Він також вважає, що в судовому засіданні, при допиті численних свідків, позивача ОСОБА_1, не надано доказів щодо сумісного мешкання її та ОСОБА_13, бо ніякі фото та свідчення не можуть довести факту, що особи вели подружні відносити та сумісний бюджет. Сама позивачка не може пояснити, коли і за які кошти було придбано майно - рухоме та нерухоме. Також з мотивів розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_13, позивач по справі пояснила, що  подружні стосунки на час розірвання шлюбу (07 вересня 2010 року) припинені, разом не проживають, відповідач проживає разом з іншою жінкою, подружнє життя не склалось через несумісність характерів. Також в матеріалах справи є розписки ОСОБА_1 про отримання від ОСОБА_13 грошових сум 215 000 грн. від 24.09.2010 року, 10 000 грн. від 15.10.2010 року, 5000 грн. від 08.10.2010 року (арк.справи 60-62), які датовані часом розірвання шлюбу між ними, що свідчить про те, що при розірвання шлюбу було в добровільному порядку вирішені питання матеріального характеру. Інших доказів щодо ведення сумісного бізнесу, або допомога в бізнесі - ведення бухгалтерського обліку, ніякими доказами не підтверджуються, а навпаки заперечуються свідками. ОСОБА_13 був фізичною особою підприємцем, вів бізнес, від якого отримував дохід, які кошти він направляв на утримання дітей, на розвиток бізнесу - це було тільки його справа, бо відповідно ст. 52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Факту, що ОСОБА_1 та ОСОБА_13 вели спільний бізнес ніякими доказами не підтверджується. Вважає, що необхідно ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		Представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8, в судовому засіданні дав пояснення, що вимоги ОСОБА_1 не визнає, вважає, що необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з причини порушення позовної давності звернення до суду, бо пройшло більш ніж три роки після розірвання шлюбу. Також вважає, що за життя ОСОБА_13, позивач ОСОБА_1 не вирішувала питання про розподіл майна подружжя, в зв'язку зі смертю ОСОБА_13 на теперішній час виникли інші правовідносини, круг спадкоємців визначив нотаріус. Сама ОСОБА_1 не зверталась з заявою про прийняття спадщини. 
		Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги не визнає, згодна з думкою її представника ОСОБА_8
		Допит третіх осіб:
		Представник Органу опіки та піклування Добропільської міської ради Бажинова О.М., яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги позивача не визнала, вважає, що відносно малолітніх дітей, які є спадкоємцями після смерті ОСОБА_13 визначено частку спадку, тому будуть порушені їх права на спадщину, в разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1
		Приватний нотаріус Добропільського міського нотаріального округу Шиманський Іван Юрійович, який діє на підставі посвідчення, позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що в вересні 2012 року помер ОСОБА_13, після його смерті було видано свідоцтва про прийняття спадку всім спадкоємцям. Позивачка не отримала вказаного свідоцтва відносно своєї малолітньої дочки. ОСОБА_13 не перебував у шлюбі на момент смерті, тому факт придбання майна, яке було на момент його шлюбу, не визначався. При видачі свідоцтв про право на спадщину не передбачено перевірки придбання майна у шлюбі. Позивачка ОСОБА_1 не зверталась з заявою про прийняття спадщини, хоча від імені дочки вона зверталась. 
		В судовому засіданні допитані свідки:
		Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що вона працює заст.директора з виховної роботи Ганнівської ЗОШ. З позивачкою знайома з дитинства, підтримували дружні стосунки. Їй відомо, що позивач мешкала однією сім'єю з померлим ОСОБА_13 з липня 2003 року, син позивачки називав його татом. Зустрічалися на сімейних святах, що підтверджується відео- та фото- зйомками. Їй також відомо, що вони з 2003 року вели сімейний бізнес, позивачка приймала участь в торгівлі та ведення бухгалтерського обліку, проводила ревізії, офіційно як робітник вона не була оформлена у ОСОБА_13 Позивачка разом з ОСОБА_13 купували речі, як побутові, так і особисті - одежу, як в сім'ях. Їй також відомо, що позивач оформляла приватного підприємця, точно не знає коли, а знає, що до 2009 року було відкрито, потім їй не відомо.
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він працює приватним підприємцем. Він є чоловіком сестри позивачки. Йому відомо, що з 2003 року позивачка стала мешкати разом з ОСОБА_13, з яким він її познайомив. В 2009 році зареєстрували шлюб, в 2010 році розірвали шлюб. Йому не відомо, чи виникали питання про розподіл майна. Вони підтримували дружні стосунки, всі сімейні свята проводили разом. Позивачка разом з ОСОБА_13 вели сумісне господарство, допомагала йому по роботі, а саме вела бухгалтерський облік. Купували разом побутову техніку, нерухомість - магазин за адресою в АДРЕСА_9, автомобілі, базу по АДРЕСА_11, квартира за адресою в АДРЕСА_12 біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_7». Все майно - рухоме та нерухоме, яке було у ОСОБА_13, було придбано у сумісному мешканні разом з позивачкою. Йому також відомо, що у позивачки та ОСОБА_13 був сумісний бюджет. Померлий ОСОБА_13 просив його поставити підпис приблизно в 2010 році під розпискою про отримання позивачкою грошових суму 215000 грн., 10000 грн., 5000 грн., але сама передача коштів була не при ньому, тому він не може пояснити подальші дії ОСОБА_13, а саме чи передавались кошти, чи ні, які вказані в розписках.
		Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що він був сусідом ОСОБА_13 за адресою в АДРЕСА_1. Позивачка мешкала разом з ОСОБА_13 однією сім'єю з 2005 року і біля п'яти років. У них двоє дітей: хлопчик і дівчинка. Чи мали сумісний бюджет - йому не відомо. Жили по сусідству добре, підтримували дружні стосунки.
		Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що вона знайома з позивачкою, відносини нормальні, працювали разом в магазині. Вона була свідком, коли у ОСОБА_13 та позивачки починались відносини. Її сестра допомагала позивачці доглядати за її дитиною, коли вона була на роботі. Всі сімейні свята були разом, і ОСОБА_13 з позивачкою були присутні. Останні раз були на святі «Різдва» у 2012 році. Всі з компанії розуміли, що у позивачки та ОСОБА_13 - сім'я. Коли реєстрували та розривали шлюб, їй не відомо. Зі слів позивачки їй було відомо про те, що вона разом з ОСОБА_13 купували побутові речі в квартиру, сама нічого не бачила, в квартирі, де мешкали - не була.
		Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з позивачкою та померлим ОСОБА_13 Знав позивачку з 2003 року, з ОСОБА_13 знайомий давно. Його познайомив ОСОБА_13 з позивачкою, як зі своєю дружиною. Мешкали в АДРЕСА_3, потім в будинку біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_7» в АДРЕСА_8. Вели разом бізнес, позивачка допомагала ОСОБА_13 по бухгалтерії. Вони дружили сім'ями, проводили дозвілля разом, їздили на відпочинок. Вони підтримували добрі дружні стосунки, бачились приблизно двічі на тиждень, тому були їм відомі їх сімейні стосунки. Йому відомо, що на момент придбання ОСОБА_13 прирельсового складу в м. Добропіллі, вони мешкали сумісно.  Йому було також відомо, що на початку їх сумісного мешкання, позивачка утримувала їх сім'ю, грошові кошти ОСОБА_13 йшли на розвиток бізнесу. 
		Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала у ОСОБА_13 в магазині продавцем з квітня 2003 року по 2011 рік. В травні 2003 року ОСОБА_13 познайомив його з позивачкою, як з дружиною. Працювала в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_7» біля 8 років, весь цей час позивачка з ОСОБА_13 була разом, мешкали вони в будинку, який розташований на території магазину «ІНФОРМАЦІЯ_7». Вона неодноразово була в будинку, де мешкала позивачка з ОСОБА_13, їй довіряли доглядати за дитиною в їх відсутність. Їй також відомо, що позивачка приймала участь в проведенні ревізій в магазині, забирала касу, допомагала ОСОБА_13 в веденні бізнесу.  За сімейний бюджет їх сім'ї вона не знає. ОСОБА_13 разом з позивачкою проводили дозвілля разом, їй було це відомо зі слів.
		Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_13 знав з дитинства. Товаришувати сім'ями почали з 1996 року. ОСОБА_13 зі своєю першою дружиною займався бізнесом, починаючи з дрібної торгівлі. Сумісний бізнес був у ОСОБА_13 з першою дружиною ОСОБА_17 також і після розлучення 2003 року, десь до 2005-2006 року. З позивачкою їх познайомив ОСОБА_13 приблизно в 2004-2005 році. Він не знав, що вона була його дружиною, узнав цей факт уже після їх розлучення. В 2004-2005 році він орендував приміщення в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_7» для особистих цілей, і вони тісно спілкувались з ОСОБА_13 На цей час магазин «ІНФОРМАЦІЯ_7» належав ОСОБА_13 Йому було відомо, що ОСОБА_13 в ці роки придбав продуктовий магазин, прирельсовий склад та магазин «ІНФОРМАЦІЯ_7». За які гроші та на яких умовах, йому не було відомо. Позивачку ні в яких приміщеннях він не бачив. Про проживання ОСОБА_13 з позивачкою в АДРЕСА_3 йому нічого не відомо, мешкав при магазині «ІНФОРМАЦІЯ_7», також йому було відомо, що він часто залишався у батьків або в приміщенні прирельсового складу. Йому не було відомо, що ОСОБА_13 разом з позивачкою вів бізнес. Він позичав часто на невеликий строк грошові суми особисто у ОСОБА_13, або з його дозволу їздив за грошима до його матері.  
		Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_13 був знайомий десь з 1998-1999 року. Працював у нього з 2010 року з літа. Йому було відомо, що ОСОБА_13 вів бізнес разом зі своєю першою дружиною ОСОБА_17 Він з ним до 2010 року спілкувався по роботі. Приблизно в 2005-2006 році ОСОБА_13 розійшовся з дружиною, і поділили бізнес. В магазині «ІНФОРМАЦІЯ_7» він побачив Позивачку приблизно в 2007-2008 році. ОСОБА_13 після розірвання шлюбу з першою дружиною вів бізнес один, всі питання вирішувались тільки з ним. Коли він працював у ОСОБА_13, то він мешкав на при рельсовому складі, пояснював, що по сімейним обставинам. Він не знає коли у ОСОБА_13 було розлучення, а на весіллі він був присутній.
		Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснив, що знайомий був з ОСОБА_13 з дитинства. ОСОБА_13 починав свій бізнес зі своєю першою дружиною ОСОБА_17. Продавали муку, цукор. Потім придбали магазин в кінці 90-х р., торгували також цементом. В 2001 року купили магазин «ІНФОРМАЦІЯ_7», потім базу та магазин в АДРЕСА_3. В 2005-2006 роках ОСОБА_13 розділив бізнес з першою дружиною. В магазині «ІНФОРМАЦІЯ_7» я проводив опалення в 2004 році, також орендував приміщення у вказаному магазині до 2006-2007 рр. для своїх робіт. Платив оренду ОСОБА_13 Йому було відомо, що у позивачки народилась від ОСОБА_13 дитина, були в шлюбі чи ні в той час - йому не було відомо. В 2009-2010 рр. він був з ОСОБА_25 в гостях у ОСОБА_13, там була позивачка, яка пригощала їх чаєм, чи була в них повноцінна сім'я йому невідомо. Перед розлученням він мешкав в при рельсовому складі, він його по роботі навідував там. Після розлучення ОСОБА_13 з ОСОБА_1 йому було відомо, що вони мирно розділили майно. Позивачка після розлучення отримала квартиру і магазин по АДРЕСА_13. Особисто він проводив ремонт - вставляв вікна в магазині, чеки віддавав ОСОБА_13, тому йому було відомо про майно. Він брав в борг особисто у ОСОБА_13 гроші. З приводу грошів розмови були тільки з ОСОБА_13, з позивачкою з приводу грошей він не радився. 
		Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснив, що він чоловік сестри ОСОБА_13 Знайомий з 2000 року, коли одружились. Йому було відомо, як ОСОБА_13 з першою дружиною почав бізнес. Торгували продуктами, будівельними матеріалами. Разом почали будувати житловий будинок. В 2001 р. придбали магазин «ІНФОРМАЦІЯ_7», пізніше магазин в АДРЕСА_3 в 2004 р., в 2005 році - при рельсовий склад. Десь в 2002 році ОСОБА_13 розлучився з першою дружиною, але бізнес розділили в 2005 році, бо бізнес був оформлений на першу дружину. В 2003 році познайомився з позивачкою, на весіллі у ОСОБА_13 не був. На той час ОСОБА_13 його не раз знайомився з жінками, як дружину або його дівчину, він не представляв йому нікого. Він не може сказати, що відносини між ОСОБА_13 та позивачкою були теплими та добрими, постійно сварились. ОСОБА_13 до своїх дітей відносився однаково. Всі питання по бізнесу та по питанню витрачання грошів ОСОБА_13 вирішував сам. Після народження дитини у позивачки, ОСОБА_13 не мешкав з нею однією сім'єю, їздили на відпочинок разом та проводили деякий час. З ОСОБА_1 у нього утворились десь з 2010 року неприязні відносини, з причини того, що вона ревнувала свого ОСОБА_13 і втручалась в його особисте життя, йому це не подобалось, а до цього часу їх відносини були нормальні. Він мешкає в м. Дніпропетровськ, приїжджає в м. Добропілля біля двох разів на місяць. Він на теперішній час допомогає батькам ОСОБА_13 вести бізнес, який залишився після його смерті. Після смерті ОСОБА_13 залишилось майно: магазин № 33 в АДРЕСА_16, прирельсовий склад в АДРЕСА_17, квартира за адресою в АДРЕСА_1, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_7» в АДРЕСА_1, автомобіль МАЗ, автомобіль КАМаз, автомобіль ГАЗ проданий з 2006 році, інформації щодо автомобіля ГКБ йому не відомо.
		Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснив, що з позивачкою знайомий з осені 2003 року. З ОСОБА_13 познайомився також в 2003 році, але раніше. ОСОБА_13 познайомив з позивачкою і представив її, як свою дружину. Також він з позивачкою в АДРЕСА_3 спілкувався декілька раз восени 2003 року по роботі та розрахунками за будівельні матеріали, які він купував у ОСОБА_13, який йому поручав відвезти гроші ОСОБА_1 Йому було відомо, що ОСОБА_13 разом з позивачкою мешкав в АДРЕСА_3, а де саме йому не відомо. Йому також відомо, що 2004-2005 році ОСОБА_13 придбав прирельсьовий склад, який знаходиться біля шахти «Алмазна» в м. Добропілля. Позивачка вела документацію у ОСОБА_13, проводили разом звірку по будівельним матеріалам та розрахункам. Також він декілька раз був в гостях у ОСОБА_13, та бачив, що він мешкає однією сім'єю з позивачкою, разом його зустрічали. Чи вели сімейний бюджет ОСОБА_13 з позивачкою він пояснити не може. 
		Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала у ОСОБА_13 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_7» в м. Добропілля в якості бухгалтера з 2007 по 2009 рік. ОСОБА_13  ознайомив її з документами, та ввів в курс справ. По документам вона бачила, що ОСОБА_13 мав партнера по бізнесу ОСОБА_4 до 2005 року, у неї був відкритий розрахунковий рахунок в банку. У ОСОБА_13 в 2005 році народилась дитина від позивачки, чи мешкали однієї сім'єю з нею їй не відомо, одружився ОСОБА_13 на позивачці в 2009 році. Позивачка ніколи не працювала в магазині у ОСОБА_13, також ніколи не вела бухгалтерського обліку. Всі звіти віддавались ОСОБА_13, також всі розрахунки велись з ним. Його особисте життя її не цікавило, їй не було відомо з ким, коли і де він мешкав. 
		Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснив, що він працював у ОСОБА_13 вантажником в вихідні дні та у відпустці. ОСОБА_13 знає з 2001 року. ОСОБА_13 був одружений на ОСОБА_4, разом вели бізнес. У них був магазин по АДРЕСА_10. Позивачку бачив, як жителя АДРЕСА_15 разом з ОСОБА_13 Йому було відомо, що у ОСОБА_13 народилась дитина від позивачки. Особисто не був знайомий з позивачкою. ОСОБА_13 деякий час мешкав на прирельсовому складі в м. Добропілля, рік не пам'ятає. ОСОБА_13 був одружений один раз, а знайомих жінок у нього було багато. У ОСОБА_13 був магазин по вул. Ростовській, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_7» в м. Добропілля, та інші об'єкти.
		Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснив, що він з 2001 року працював у ОСОБА_13 в якості вантажника та водія, та працює до теперішнього часу. Йому було відомо, що у ОСОБА_13 був сумісний бізнес з дружиною ОСОБА_4, з якою він розлучився в 2003 році, але бізнес вели сумісно до 2005 року. Він знав, що в цей час  були куплені магазин в АДРЕСА_3 та тарна база. Після розірвання шлюбу першій дружині ОСОБА_4 залишився продуктовий магазин, а ОСОБА_13 - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_7». В 2005 році у ОСОБА_13 народилась дитина, але з розмов він не бажав сім'ї. З ОСОБА_1 - ОСОБА_13 прожив біля року в шлюбі. У ОСОБА_13 були інші жінки, крім ОСОБА_1 Він би знав, якби ОСОБА_13 жив сім'єю, бо вони часто їздили за товаром разом, розмовляли. До народження дитини у позивачки від ОСОБА_13 та після, вони мешкали разом в будинку біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_7». Всього у ОСОБА_13 троє дітей. В магазині позивачку ніколи не бачив, цим займався ОСОБА_13 Були одиничні випадки, коли розрахувався з позивачкою, це факт був, коли ОСОБА_13 не було дома.
		Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала в АДРЕСА_3 в магазині будівельних матеріалів з 2006 року, який належав ОСОБА_13 Вона знала, як пару ОСОБА_13 та ОСОБА_1 з весни 2003 року. Влітку 2003 року вони стали мешкати як одна родина за адресою в АДРЕСА_2. У ОСОБА_1 був син ОСОБА_44, який мешкав разом з ними. Також до них приїжджала дочка ОСОБА_13 від першого шлюбу - ОСОБА_5. Потім переїхали в іншу квартиру, точну адресу не пам'ятає. Вказана квартира належала батькам ОСОБА_13. Після народження дочки в 2005 році, вони переїхали жити в м. Добропілля. Їй відомо, що в 2009 році ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, тобто з 2003 року по 2009 рік мешкали як одна сім'я. По магазину будівельних матеріалів ОСОБА_1 здавала всі звіти та проводила всі ревізії за час її праці. На наданій фото таблиці ОСОБА_13 та його родина, ОСОБА_1 та її син, племінниця. 
		Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні пояснила, що вона була нянею у ОСОБА_13 та ОСОБА_1, доглядала сина ОСОБА_1 - ОСОБА_44, з 2003 року протягом року. Їй відомо, що ОСОБА_13 та ОСОБА_1 купували квартиру по АДРЕСА_2, точну адресу не знає, меблі. Вона вважала, що ОСОБА_13 та ОСОБА_1 родина.
		Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_13 та ОСОБА_1 познайомилась в дитячому садку з осені 2005 року. Їх діти ходили в один дитсадок «Топольок» в м. Добропілля, та в Ганнівську ЗОШ. У ОСОБА_1 була маленька донька. Вона сприймала їх як одну сім'ю. Їй не було відомо, знаходились вони в зареєстрованому шлюбі чи мешкають разом без шлюбу. Часто перетиналися на батьківських зборах. Сім'я ОСОБА_1 надавали матеріальну допомогу, як дитячому садку, так і школі.
		Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 знає давно. В липні 2003 році ОСОБА_1 разом з молодим чоловіком, якого вона не знала, придбали квартиру дочки за адресою  в АДРЕСА_2, яка знаходиться на одному поверсі з нею. Вона відремонтували квартиру, закупили м'які меблі синього кольору. Їй було зрозуміло, що молодий чоловік був чоловіком ОСОБА_1 До них в гості приїжджала дочка ОСОБА_13 5-6 років. Мешкали ОСОБА_13 та ОСОБА_1 однією сім'єю, з ними мешкав хлопчик. В лютому 2004 році ОСОБА_13 та ОСОБА_1 виїхали з квартири, та продали її.
		Свідок ОСОБА_37 в судому засіданні пояснив, що він працює в якості тренера ДЮСШ. ОСОБА_13 знав десь з 1981 року, також знаю його сім'ю, як батьків та і його дітей. Також добре знає першу дружину ОСОБА_13 - ОСОБА_4 В АДРЕСА_3 ОСОБА_13 придбав магазин, також в 2000 роках придбав магазин «ІНФОРМАЦІЯ_7», вантажний автомобіль. Допомагав завжди йому в спортивному залі матеріально - ремонтувати спортивні прилади та проводити змагання. Йому відомо, що ОСОБА_13 разом з першою дружиною займався бізнесом, також і після розлучення. Бізнес весь був оформлений на дружину. З ОСОБА_1 познайомився десь в 2008-2009 роках. Від батьків ОСОБА_13 йому було відомо, що він одружився десь в 2009-2010 роках. Позивачку за місцем мешкання ОСОБА_13 за адресою в АДРЕСА_1 він не бачив, хоча неодноразово приїжджав до ОСОБА_13 по справам. Йому було відомо, коли народилась дочка ОСОБА_16, але про одруження розмови не було, з матір'ю дитини не знайомив. У ОСОБА_13 було багато знайомих жінок, з якими він проводив вільний час. Після розлучення з ОСОБА_4 - першою дружиною, йому не відомо, з ким мешкав ОСОБА_13 
		 
		Проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню частково. Позиція суду підтверджується наступним. 
		Правовідносини по даній справі регулюються Цивільним Кодексом України та Сімейним Кодексом України. 
		Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		У судовому засіданні встановлено: 
		По вимогам щодо проживання позивачки однією сім'єю разом з ОСОБА_13 з липня 2003 року по 24 липня 2009 року, позивач в судовому засідання дала пояснення, що вони мешкали спочатку в АДРЕСА_3 Донецької області, після цього переїхали на постійне місце мешкання до АДРЕСА_4. За час їх спільного мешкання у них народилась дитина ОСОБА_38, ІНФОРМАЦІЯ_2, та померлий ОСОБА_13 визнав своє батьківство в добровільному порядку, що підтверджується свідоцтвом про народження дочки, де ОСОБА_13 записаний як батько, та дав дочці своє прізвище та по-батькові. У них був спільний побут, вона також наполягає, що вони сумісно займались підприємницькою діяльністю та мали спільний сімейний бюджет. 
		Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_38, ІНФОРМАЦІЯ_2, яке видано Виконкомом Білозерської міської ради міста Добропілля Донецької області 21 червня 2005 року, актовий запис №52 (арк.справи 9 том 1). В графі батько записаний ОСОБА_13.
		Відповідно до ст. 256 ЦПК України,  суд розглядає справи про встановлення факту: п. 5: проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
		Згідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважають сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно, дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
		Відповідно до ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
		Пленум Верховного Суду України в постанові №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ  спільного майна подружжя» п. 20 роз'яснив, що при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають  у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
		В судовому засіданні встановлено факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_13 однією сім'єю з липня 2003 року по 24 липня 2009 року без реєстрації шлюбу, що підтверджується поясненнями свідків, допитаними в судовому засіданні ОСОБА_39,  ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_36 Суд дає критичну оцінку поясненням свідка ОСОБА_14, який підтвердив факт сумісного мешкання позивачки з ОСОБА_13 тривалий час до реєстрації шлюбу, в частині встановлення факту ведення сумісного бізнесу, так як заявлений свідок є зацікавленою особою, бо є чоловіком рідної сестри позивача, що іде всупереч зібраним в судовому засіданні доказам та встановленими обставинами.
		Суд критично оцінює пояснення свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_32, ОСОБА_37, відповідача ОСОБА_5, в частині пояснення про факт сумісного мешкання позивача з ОСОБА_13, бо в судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_39,  ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_30, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_36, які дали свідчення, які не ідуть всупереч ані матеріалам справи, ні поясненням позивачки, а навпаки підтверджуються в повному обсязі сумісного мешкання ОСОБА_1 з ОСОБА_13, тому суд приходить до висновку, що факт сумісного мешкання позивача з ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, зібраними доказами підтверджується, і вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню. 
		З обліком викладеного, суд вважає, що сукупність досліджених у судовому засіданні доказів дає суду підставу зробити висновок про те, що позивач ОСОБА_1 проживали однією сім'єю разом з ОСОБА_13 з липня 2003 року по 24 липня 2009 року, та  мешкали разом за однією сім'єю спочатку в 2003 році за адресою в АДРЕСА_3,  потім за адресою в АДРЕСА_1.
		Щодо позовних вимог про визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на частку у спільному майні, визнання частково недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом:
		З позовної заяви та пояснень в судовому засіданні, що шлюбного договору або іншої домовленості по використанню майна позивачка з ОСОБА_13 не укладали, тому вона вважає, відповідно до ст.ст. 74,70 СК України, що їй належить 1/2 частини зазначеного майна  на праві приватної власності, як таке майно, що придбано за час проживання з ОСОБА_13 однією сім'єю без реєстрації шлюбу та в зареєстрованому шлюбі. Оскільки відповідачі по справі отримали по 1/5 частині спадкового майна, то після розподілу спадщини (виключення із зазначеного нею вище спадкового майна ? частину належного їй майна) повинні отримати у власність майно кожний в розмірі 1/10 частини від спадкової маси.
		Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України,  у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		Згідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
		ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_13 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане 18 вересня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Добропіллю Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №376 (арк.справи 8 т.1)
		Після смерті  відкрилась спадщина на майно померлого ОСОБА_13 
		Спадкоємцями першої черги стали відповідачі - батьки померлого ОСОБА_40 та ОСОБА_4, дочка померлого ОСОБА_5 (від першого шлюбу),  малолітня дочка померлого - ОСОБА_41 (відповідач по справі законний представник малолітньої ОСОБА_7), малолітня дочка померлого - ОСОБА_38 (дочка позивачки ОСОБА_1).
		Як вбачається зі свідоцтв про право спадщини по закону: у спадщину ввійшло все майно, що було приватною власністю померлого ОСОБА_13, та були видані  свідоцтва про право спадщини за законом відповідно по 1/5 частині спадкового майна спадкоємцям: ОСОБА_40, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_41, ОСОБА_38 (аркуші справи 141-220):
		- ? частини будівлі магазину з спорудами за АДРЕСА_5, загальною площею ? частини магазину 171,3 кв.м, споруди а-6 - ганок, а-7 - ганок, а-8 - пандус, відмостка, вимощення, огорожа, огорожа, огорожа, огорожа, ворота; 
		- прирельсового складу за АДРЕСА_6, загальною площею 1138,7 кв.м., є: підвал - котельня, накриття;
		     - двокімнатної квартири №1 загальною площею 97,7 кв.м, житловою площею 31,1 кв.м у будинку АДРЕСА_1, яка являє собою 23/100 частини будівлі магазину, 
		- земельної ділянки, переданої для експлуатації магазину площею 0,0390 га (кадастровий номер НОМЕР_6) за номером АДРЕСА_7, 
		- земельної ділянки, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,0606 га (кадастровий номер НОМЕР_8) за номером АДРЕСА_7 
		- автомобіля КАМАЗ 4308, 2006 р.в., двигун НОМЕР_10, шасі НОМЕР_11, державний номерний знак НОМЕР_12, зареєстрований у ВРЕР м. Добропілля при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 15.11.2008 року, 
		- мотоцикла марки YAMAHA FZ6-S, випуск 2007 року, двигун НОМЕР_14, шасі НОМЕР_15, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований у ВРЕР р. Добропілля при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 24.04.2010 року, 
		- автомобіля МАЗ 533603, 2008 р.в., двигун НОМЕР_17, шасі НОМЕР_18, державний номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований у ВРЕР м. Добропілля при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 29.09.2009 року, 
		- автомобіля марки MITSUBISHI PAJERO SPORT випуску 2011 року, державний номерний знак НОМЕР_3, зареєстрований в ВРЕР м. Добропілля 06 грудня 2011 року,
		- причепа марки МАЗ 8926 випуску 1986 рок, державний номерний знак НОМЕР_4, зареєстрований у ВРЕР 14 березня 2012 року,
		- 77/100 частин будівлі магазину за АДРЕСА_1.
		Відповідно до рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07 вересня 2010 року, яке набрало законної сили 18 вересня 2010 року, про розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_13, вбачається, що шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_1 - позивачкою по справі було зареєстровано 24 липня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Добропілля Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис №143, а розірвано шлюб 07 вересня 2010 року. (арк.справи  10 т. 1)
		За період з липня 2003 року по 24 липня 2009 року, та зареєстрованого шлюбу Позивачки з ОСОБА_13 було придбано наступне рухоме та нерухоме майно:
		1. ? частина будови магазину з спорудами за АДРЕСА_5, яка належала ОСОБА_13 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 08.06.2004 р. Шиманским І.Ю. приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області по реєстру за №2234. Загальна площа ? частини магазину становить 171,3 кв.м, споруди а-6 - ганок, а-7 - ганок, а-8 - пандус, відмостка, вимощення, огорожа, огорожа, огорожа, огорожа, ворота. Вартість ? частини магазину з спорудами складає 81993,50 грн..;
		2. Прирельсовий склад за АДРЕСА_6, який належав ОСОБА_13 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 31.08.2005 р. Шиманским І.Ю. приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області по реєстру за №3705. Загальна площа прирейкового складу становить 1138,7 кв.м., є: підвал - котельня, накриття. Вартість прирейкового складу становить 653680 грн.;
		3. Двокімнатна квартира №1 загальною площею 97,7 кв.м, житловою площею 31,1 кв.м у будинку АДРЕСА_1, яка являє собою 23/100 частини будівлі магазину, яка належала ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 14.09.2005 року виконкомом Добропільської міської ради Донецької області. Вартість квартири становить 117935,16 грн.;
		             4. Земельна ділянка, передана для експлуатації магазину площею 0,0390 га (кадастровий номер НОМЕР_6) за номером АДРЕСА_7, яка належала ОСОБА_13 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_7), виданого Добропільською міською радою Донецької області 24 червня 2008 року на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 28.05.2008 р. Молодняк Л.П. приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 72754,50 грн.;
		5. Земельна ділянка, передана для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,0606 га (кадастровий номер НОМЕР_8) за номером АДРЕСА_7 яка належала ОСОБА_13 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку (серія НОМЕР_9), виданого Добропільською міською радою Донецької області 20 жовтня 2009 року. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 45225,78 грн.;
		     6. Автомобіль КАМАЗ 4308, 2006 р.в., двигун НОМЕР_10, шасі НОМЕР_11, державний номерний знак НОМЕР_12, зареєстрований в ВРЕР м. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області 15.11.2008 року, який належав ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_13, виданого 15.11.2008 року ВРЕР р. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області. Вартість автомобіля складає 144765,42 грн.;
		7. Мотоцикл марки YAMAHA FZ6-S, випуск 2007 року, двигун НОМЕР_14, шасі НОМЕР_15, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований в ВРЕР м. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області 24.04.2010 року, належав ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_16, виданого 24.04.2010 року ВРЕР р. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області. Вартість мотоцикла складає 41907,30 грн.;
		8. Автомобіль МАЗ 533603, 2008 р.в., двигун НОМЕР_17, шасі НОМЕР_18, державний номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований в ВРЕР р. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області 29.09.2009 року, належав ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_19, виданого 29.09.2009 року ВРЕР м. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області. Вартість автомобіля складає 128768,99 грн.
		Частиною 1 статті 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
		Порядок здійснення подружжям права спільної сумісної власності та право подружжя на розпорядження спільним сумісним майном визначено у ст. ст. 63, 65 СК України.           
		Водночас, відповідно до ст. 59 СК України, той з подружжя, який є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей.
		Одним із видів розпорядження власністю є право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності. 
		Відповідно до ст. 320 ЦК України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності. 
		Окремою формою підприємницької діяльності є підприємницька діяльність фізичних осіб. Жодних спеціальних умов чи обмежень використання фізичною особою, яка перебуває у шлюбі, свого майна для здійснення підприємницької діяльності законом не встановлено. 
		Як зазначено у ч. 2 ст. 52 ЦК України, фізична особа підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна. На підставі цього положення, а також норм ст. ст. 57, 61 СК України слід дійти висновку про те, що майно фізичної особи-підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший з подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності, тому з урахуванням наведеного, майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця також не може бути об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка з підстав, передбачених ст. 74 СК України.
		У ч.1 ст.1 Закону України "Про підприємництво" визначено поняття "підприємництва" як безпосередньої, самостійної, систематичної, на власний ризик діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
		Проголошена в ч.1 ст.3 цього Закону свобода підприємницької діяльності, згідно з якою підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству, розкривається через принципи підприємницької діяльності, зазначені в ст.5 Закону.
		Зокрема, принципами підприємництва є вільний вибір діяльності, залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян, вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством, тощо.
		Стаття 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства проголосила свободу договору, свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
		Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 29 постанови від 21.12.2007 року №11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", відповідно до положень статей 57, 61 СК України, ст. 52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності, тому суд не може погодитись з доводами позивачки, що майно придбане  за рахунок прибутків приватного підприємця ОСОБА_13 є спільною сумісною власністю подружжя. Оскільки згідно із пояснень позивачки, матеріалів справи вбачається, що такої угоди між сторонами не було, з матеріалів справи та допитаних осіб в судовому засідання не вбачається ведення сумісного бізнесу. 
		В судовому засіданні встановлено, що не підлягає розподілу як сумісне майно подружжя і є особистою власністю ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 майно, яке визначено позивачкою, як спільне майно подружжя, оскільки дане майно придбане за кошти фізичної особи-підприємця ОСОБА_13, а не за спільні сумісні кошти подружжя ОСОБА_13 та ОСОБА_1, та використовувалось ним з метою одержання прибутку, тобто є майном фізичної особи-підприємця.
		  З наведеного суд приходить до висновку, що позивачкою в судовому засіданні не доведено, що майно, яке придбане ОСОБА_13, є спільною сумісною власністю подружжя. В судовому засіданні встановлено, що до 2005 року ОСОБА_13 разом з першою дружиною ОСОБА_17 вели сумісний бізнес, який був оформлений на дружину ОСОБА_17, хоча шлюб їх було розірвано в 2003 році. Цей факт не заперечується поясненнями відповідача - дочки ОСОБА_5 та інших свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_32, а саме, що померлий ОСОБА_13 не мав свого бізнесу до 2005 року, вела бізнес дружина ОСОБА_17, в неї був свій рахунок (пояснення свідка ОСОБА_29 - бухгалтера), хоча працювали разом з ОСОБА_13 Вказані свідки також підтвердили, що після розлучення ОСОБА_13 з першою дружиною ОСОБА_17 в 2003 році, вони продовжували вести сумісний бізнес до 2005 року. 
		Суд критично оцінює пояснення свідків ОСОБА_20, ОСОБА_43, позивача ОСОБА_1 щодо ведення сумісного бізнесу ОСОБА_1 з ОСОБА_13 з 2003 року, бо вказані пояснення ідуть всупереч поясненням свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_32, допитаної як відповідача ОСОБА_17, ОСОБА_5, які пояснили, що ОСОБА_13 вів сумісний бізнес з першою дружиною ОСОБА_17 на її ім'я, з якою розірвав шлюб в 2002 року, а продовжували вести бізнес до 2005 року, а в 2005 році зареєструвався як фізична особа підприємець ОСОБА_13 самостійно. Вказані факти підтверджуються спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що з 10 січня 2005 року ОСОБА_13 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основним видом його діяльності була роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах непродовольчими товарами. 
		Позивачка 13 вересня 2010 року звернулась до ОСОБА_13 про поділ майна, але ухвалою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2010 року відповідно до заяви позивачки, позовну заяву про поділ майна було повернуто.
		Також в матеріалах справи є розписки ОСОБА_1 про отримання від ОСОБА_13 грошових сум 215 000 грн. від 24.09.2010 року, 10 000 грн. від 15.10.2010 року, 5000 грн. від 08.10.2010 року (арк.справи 60-62 т. 2), які датовані часом приблизно після розірвання шлюбу між ними, що суд розцінює як свідчення про те, що при розірвання шлюбу було в добровільному порядку вирішені питання матеріального характеру. Суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_14, який дав свідчення щодо вказаних розписок, що - «ОСОБА_13 просив його поставити підпис приблизно в 2010 році під розпискою про отримання позивачкою грошових суму 215000 грн., 10000 грн., 5000 грн., але сама передача коштів була не при ньому, тому він не може пояснити подальші дії ОСОБА_13, а саме чи передавались кошти, чи ні, які вказані в розписках, і з якої причини», бо він    є чоловіком сестри позивачки, має заінтересованість. Вказаний збіг проміжку часу суд вважає, як логічний та послідовний факт, підтверджуючий те, що після повернення позовної заяви про поділ майна позивачці ОСОБА_1, слідує написання розписок про отримання грошових коштів, і не обумовлюється ОСОБА_1 в цих розписках, що це є грошова позика або інше формулювання отримання грошових сум.
		Спір щодо розподілу майна після розірвання шлюбу між позивачем ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_13 було вирішено сторонами, що підтверджується розписками позивача, які знаходяться в матеріалах справа (арк.справи 60-62 т. 2), а сама позивач не заперечувала в судовому засіданні проти повернення матеріалів цивільної справи про розподіл майна за її особистою заявою, по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_13 про поділ майна, з яким зверталась ОСОБА_1 до Добропільського міськрайонного суду Донецької області в вересні 2010 року,  а на відповідно до даної цивільної справи, ОСОБА_1 звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області 21 травня 2013 року з тотожними вимогами з метою отримання частини майна, яке є спадковим майном після смерті ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, і яке було фактично відшкодовано померлим ОСОБА_13 в рамках позову про розподіл майна, яке надходило до суду в вересні 2010 року. Крім цього, на протязі розгляду даної цивільної справи про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на частку у спільному майні, визнання частково недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, за позовом ОСОБА_1, сама позивач не заперечувала факту про отримання грошових сум від померлого ОСОБА_13 - 215 000 грн. від 24.09.2010 року, 10 000 грн. від 15.10.2010 року, 5000 грн. від 08.10.2010 року (арк.справи 60-62 т. 2)
		Згідно ст. 50 ч.2 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до ст. 42 Господарського Кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		Таким чином, як вбачається з діючого законодавства, метою підприємницької діяльності є отримання прибутку і розпорядження ним на власний розсуд.
		У зв'язку з викладеними обставинами, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме підлягає задоволенню, як доказаний факт проживання позивачки ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_13 з липня 2003 року по 24 липня 2009 року без реєстрації шлюбу, в іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
		 
		Керуючись ст.ст. 5, 10, 14, 130, 209, 212-215, 256 ЦПК України, на підставі ст.ст. 50,52,320, 1218,1216 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 57, 61 СК України, Закону України "Про підприємництво", Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суд 
		В И Р І Ш И В:
		     
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на частку у спільному майні, визнання частково недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, треті особи Орган опіки та піклування виконкому Добропільської міської ради Донецької області,  Приватний нотаріус Добропільського міського нотаріального округу Шиманський Іван Юрійович - задовольнити частково.
		Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, однією сім'єю з липня 2003 року по 24 липня 2009 року без реєстрації шлюбу з ОСОБА_13, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6.
		В решті позовних вимог - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня отримання повної копії рішення.
		      
		           Головуючий суддя                                                                     С.О.Діденко 
		 
		   
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		   
		 
		 
		20.04.2015

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...