Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-324/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2015. Зареєстровано: 28.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2015.
Дата набрання законної сили: 21.04.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/785/43/15
		Головуючий у першій інстанції Асанова З.І. 
		Доповідач Бабій А. П.
		  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 21.04.2015 року                                                                                м. Одеса
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
		головуючого судді Бабія А. П.
		суддів Варикаші О. Д., Станкевича В. А.
		при секретарі Стадніченко А. І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"", третя особа ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Южного міського суду Одеської області від 02. 04. 2013 р.,
		                                                          в с т а н о в и л а:
		10. 03. 2011 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, вартості експертизи і оплати правової допомоги тому, що в результаті зіткнення 15. 12. 2010 р. транспортних засобів сторін з вини відповідача позивач отримала тілесні ушкодження, а автомобіль позивача - значні механічні пошкодження.
		В подальшому ОСОБА_2 змінювала позовні вимоги і в уточненнях до позовної заяви просила стягнути з ОСОБА_5 вартість знищеного автомобіля в розмірі 14739 грн., вартість експертизи - 550 грн., оплату послуг правової допомоги - 1000 грн., витрати на послуги пошти щодо належного сповіщення відповідача - 98,34 грн., оплату ксерокса - 127,2 грн., вартість ліків та послуг по діагностиці - 2200,3 грн., витрати по оплаті охороняємої стоянки пошкодженого автомобіля - 652 грн., неотриманий дохід від підприємницької діяльності - 5910 грн., моральну шкоду - 40000 грн., судові витрати по сплаті державного мита і за інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи з тих підстав, що 15. 12. 2010 р. відбулася дорожньо-транспортна подія за участю транспортних засобів "Тойота Яріс", держномер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3 та ВАЗ 21063, держномер НОМЕР_2, під керування позивача і згідно постанови Южного міського суду Одеської області від 18. 01. 2011 р. ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні даної дорожньо-транспортної події та притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказала, що внаслідок зіткнення вона отримала тілесні ушкодження, а автомобіль ВАЗ 21063, держномер НОМЕР_2, ВАЗ 21063, отримав значні механічні ушкодження, керувала автомобілем на підставі тимчасового реєстраційного талону на підставі довіреності, у зв'язку з чим є власником цього автомобіля і має право вимоги щодо завданої автомобілю майнової шкоди. Зазначає, що має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок завдання їй майнової шкоди, а також у зв'язку з завданням їй тілесних ушкоджень з посиланням на п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України - моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із ушкодженням здоров'я, протиправною поведінкою щодо неї самої та пошкодження її майна, що зафіксовано в постанові Южного міського суду Одеської області від 18. 01. 2011 р. Зазначила, що її деформований автомобіль було неможливо розмістити у її гаражі і тому вона була вимушена розмістити його на платній стоянці до відшкодування відповідачкою збитків з розміром оплати 4 грн. за добу, а також є військовим пенсіонером, але вимушена займатися підприємницькою діяльністю і її річний обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2010 р. склав 23650 грн., що складає 1970 грн. на місяць, а у першому кварталі 2011 р. вона його не отримувала і за винних дій відповідача була позбавлена займатися підприємницькою діяльністю та отримувати доходи у зв'язку з лікуванням. Вказує на перенесення нею моральних страждань та душевні переживання внаслідок дорожньо-транспортної події, пережитої особистої небезпеки для її життя та за знищення її майна, а також, що думка про те, що даний випадок загрожував її життю позбавив її спокою на довгий час, на протязі довгого часу вона була позбавлена можливості користуватися автівкою як засобом пересування та спілкування з зовнішнім світом, відповідачем їй було спричинено фізичний біль та страждання у зв'язку з ушкодженням здоров'я та протиправною поведінкою відповідача проти неї, з вини відповідача порушено її життєвий устрій і тепер їй приходиться прикладати значних зусиль для його нормалізації та дотепер добиватися у судовому порядку відшкодування спричиненої їй шкоди (т. 1 а. с. 4-6, 148-149).
		Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 20. 04. 2011 р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, залучено ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах".
		Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 25. 07. 2011 р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, залучено ОСОБА_6
		Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 31. 10. 2011 р. до участі у справі у якості співвідповідача залучено ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах" (на теперішній час Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інкомстрах", далі - ПАТ "Страхова компанія "Інкомстрах").
		Рішенням Южного міського суду Одеської області від 02. 04. 2013 р. відмовлено у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_2
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду як незаконного та необґрунтованого і ухвалення нового рішення про задоволення заявленого у справі позову з проханням стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 вартість знищеного майна (автомобіля) - 14739 грн., витрати на проведення експертизи - 550 грн., витрати по оплаті послуг правової допомоги - 1000 грн., витрати на послуги пошти щодо належного сповіщення відповідача - 98,34 грн., ксерокс - 127,2 грн., вартість ліків та послуг по діагностиці, витрати по оплаті стоянки пошкодженого автомобіля - 652 грн., неотриманий дохід від підприємницької діяльності - 5910 грн., відшкодування моральної шкоди - 40000 грн., витрати по сплаті держмита та ІТЗ.
		Зокрема, вказує на те, що Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не звільняє відповідача ОСОБА_3 від цивільно-правової відповідальності щодо обов'язку відшкодування спричиненої нею шкоди ОСОБА_2, а завдяки наявності страхового полісу збільшується ймовірність відшкодування і у разі відшкодування винною особою при наявності страхового полісу відповідач ОСОБА_3 буде мати законні підстави отримати зазначені кошти від страховика у порядку регресу. Зазначає, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи та не доведення обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими тому, що суд не дав належної оцінки факту підробки страхового полісу, стосовно чого ведеться кримінальне провадження, і факту оскарження ЗАТ СК "Інкомстрах" законності страхового полісу, укладеного з відповідачем ОСОБА_3, а також посилається щодо аргументації судом недоведеності позивачем отримання тілесних ушкоджень внаслідок скоєного ДТП на витяг з кримінального провадження, відповідно до якого у відношенні ОСОБА_3 порушено кримінальне провадження за фактом спричинення нею потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості. З приводу висновків суду щодо недоведеності позивачем підстав стягнення моральної шкоди посилається на положення ст. 23 ч. 1 п. п. 1, 2, 3 ЦПК України, постанову Пленуму Верховного Суду України від 31. 03. 1995 р. (зі змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди", що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку із ушкодженням здоров'я, протиправною поведені кою щодо неї самої та пошкодження її майна з посиланням на те, що факт пошкодження здоров'я позивача підтверджується наданими до суду медичними довідками, з яких вбачається, що за медичною допомогою зверталася ОСОБА_2 із діагнозом: закрита травма грудної клітини, перелам передніх відростків 5-7 ребер, забій правого колінного суглоба, гематома і забій лучезап'ястного суглоба, закритий перелам хрящовидної кістки лівої кисті, травми отримані в результаті ДТП від 15. 12. 2010 р. на 35 км а/д Одеса-Южне; висновком судово-медичної експертизи; витягом з кримінального провадження № 12012170200000070, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12. 12. 2012 р. відповідно до якого у відношенні ОСОБА_3 порушено кримінальне провадження за ст. 286 ч. 1 КК України за фактом спричинення нею потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості; постановою Южного міського суду Одеської області від 18. 01. 2011 р. про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та матеріалами цього провадження; висновком експертно-автотоварознавчого дослідження № 4498 від 10. 01. 2011 р. Вказує з посиланням на положення ст. ст. 10, 11, 213 ЦПК України на грубе порушення судом норм процесуального права, яке відобразилося в тому, що суд у судовому засіданні не дослідив матеріалів справи (т. 2. а. с. 142-146).
		Рішенням апеляційного суду Одеської області від 13. 02. 2014 р. вказане рішення суду скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 16533 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, 632,54 грн. у рахунок оплати витрат на проведення дослідження спеціаліста, 1000 грн. у рахунок оплати витрат на правову допомогу та 1098 грн. у рахунок оплати судових витрат.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11. 06. 2014 р. за касаційною скаргою ОСОБА_3 вказане рішення апеляційного суду скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, в тому числі у зв'язку з тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на наявність в провадженні суду першої інстанції справи за позовом ЗАТ "СК "Інкомстрах", правонаступником якого є ПАТ "СК "Інкомстрах",до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2, про визнання незаконним полісу, від вирішення якого залежить обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
		В деталізації матеріальних збитків отриманих позивачем ОСОБА_2 внаслідок скоєної ДТП за винних дій ОСОБА_3, яка надійшла до апеляційного суду 05. 02. 2014 р. від ОСОБА_2 зазначається, що стягненню підлягають матеріальна шкода у вигляді вартості знищеного автомобіля позивача в розмірі 14739 грн., витрати на проведення експертного дослідження - вартість послуг експерта 550 грн., вартість телеграми по сповіщенню ОСОБА_3 про проведення експертизи 40,46 грн., вартість телеграми по сповіщенню ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах" 42,08 грн., витрати по оплаті правової допомоги 1000 грн., судові витрати по сплаті держмита 463 грн. і 190 грн., ІТЗ 90 грн. і 30 грн., витрати по оплаті стоянки пошкодженого автомобіля 652 грн., неотриманий дохід від підприємницької діяльності 5910 грн., вартість ліків, послуг по діагностиці 2099,1 грн. (т. 3 а. с. 31).
		В судовому засіданні ОСОБА_2 і її представник Бабков В. Д. підтримали доводи апеляційної скарги, а ОСОБА_3 та її представники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вважали рішення суду правильним та заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
		Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду справи.
		При цьому, враховується, що третя особа ОСОБА_4, власник автомобіля ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1, просив розглядати справу у його відсутність.
		Розглянувши доводи скарги і перевіривши матеріали справи в межах заявлених заявником вимог та апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для стягнення шкоди зі ОСОБА_3 тому, що її транспортний засіб застраховано за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ЗАТ "Страхова компанія Інкомстрах", відсутності зв'язку імовірних травм позивача з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 15. 12. 2010 р., і що позов не заявлено до страховика і позивач заперечує проти стягнення шкоди зі страховика, який є належним відповідачем у справі.
		Проте з такими висновками суду погодитися не можна з таких підстав.
		В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		За ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню (ч. 1 статті), обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (ч. 2 статті), обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 3 статті), вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою (ч. 4 статті).
		Судом встановлено, що за посвідченою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гребенюк І. М. довіреністю від 21. 03. 2007 р. ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси в усіх компетентних органах, організаціях та установах незалежно від форм власності та підпорядкування з питань експлуатації, обслуговування, розпорядження (продати, здавати в оренду на умовах за її розсудом, обміняти, страхувати тощо) та користуватися, зняти з обліку в органах ДАІ, належного йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4, виданого МРЕВ-2 УДАІ Одеської області 02. 03. 2001 р. автомобілем марки ВАЗ 21063, 1990 р. випуску, кузов № НОМЕР_5, тип ТЗ-легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований там само та тоді ж; для цього передає право керувати з правом тимчасового виїзду за кордон, подавати будь-які заяви, одержувати необхідні довідки та інші документи, гроші (в тому числі за відшкодування за спричинені збитки ТЗ), проходити техогляд, замінювати номерні вузли та агрегати, колір автомобіля, підписувати договори, розписуватися за нього, укладати договори обов'язкового страхування цивільної відповідальності, у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими особами в результаті ДТП чи заподіяння шкоди повіреною особою іншими ТЗ під час керування автомобілем як джерелом підвищеної небезпеки укладати угоди про відшкодування заподіяної шкоди та виконувати всі інші дії, пов'язані з виконанням цього доручення і за цим дорученням представник має право передавати повноваження по цій довіреності другим особам по його (її) розсуду, але без подальшого передоручення і ця довіреність видана строком на 5 років та дійсна до 21. 03. 2012 р. 
		ОСОБА_2 мала тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_6 від 14. 09. 2007 р. на своє ім'я стосовно вказаного автомобіля. 
		Між ОСОБА_3 і ЗАТ "СК "Інкомстрах" укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/7637719), за умовами якого ОСОБА_3 застрахувала свою цивільно-правову відповідальність забезпечення транспортним засобом за цим договором стосовно автомобіля марки "Toyota Yaris", реєстраційний номер НОМЕР_3.
		За ксерокопією полісу № ВА/7637719 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах" (код страховика 108) і ОСОБА_3 стосовно транспортного засобу Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_3, лімітом відповідальності за шкоду життю і здоров'ю складає 51000 грн., за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) - 25500 грн., франшиза - 510 грн. зі строком дії з 00 год. 00 хвил. 14. 12. 2010 р. до 13. 12. 2011 р. без вказівки чи сплачена і коли страхова премія в розмірі 243 грн., а також за відсутністю підпису з боку страховика, але з підписом від імені страхувальника, що "З умовами та правилами страхування ознайомлений" та з записом "Видано стікер № СЖ 574254" і печаткою ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах".
		15. 12. 2010 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів - автомобіля ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження. 
		Згідно довідки ЛКК Чорноморської селищної лікарняної амбулаторії загальної практики і сімейної медицини Комінтернівського району Одеської області № 23/1 від 25. 02. 2011 р. за висновком комісії ОСОБА_2 знаходилася на амбулаторному лікуванні з 15. 12. 2010 р. по 14. 02. 2011 р., діагноз: закрита травма грудної клітини, перелам передніх відростків 5-7 ребер, забій правого колінного суглоба, гемартроз і забій лучезап'ястного суглоба, закритий перелам хрящовидної кістки лівої кисті.
		З виписного епікрізу з амбулаторної картки ОСОБА_2 від 09. 06. 2011 р. видно, що ОСОБА_2 15. 12. 2011 р. звернулася до Чорноморської селищної лікарняної амбулаторії загальної практики і сімейної медицини Комінтернівського району Одеської області зі скаргами на біль у грудній клітині, правому колінному суглобі, лівій руці, який посилюється при русі і зі слів ОСОБА_2 15. 12. 2011 р. мало місце ДТП, у 14.15 хвора була госпіталізована, де консультувалася хірургом з діагнозом: забій правого колінного суглоба, закритий крайовий перелом трапецієвидної кістки лівої кисті ?; 30. 12. 2010 р. хвора ОСОБА_2 звернулася зі скаргами на біль в грудній клітині і направлена в ОКБ на консультацію; 17. 01. 2011 р. консультована у відділенні торокальної хірургії, де встановлено діагноз: закрита травма грудної клітини, перелом передніх відрізків 6-7 ребер (клінічно); 20. 01. 2011 р. звернулася після консультації в ОКБ, гіпсова імобілізація знята, скарги зберігаються. Призначено лікування в амбулаторному режимі: не стероїдні протизапальні препарати, ЛФК, масаж, седативні препарати. Зазначено, що усі рентген обслідування проведено в ОКБ, що відмічено в консультативних висновках, і про приєднання до цього епікрізу копій з амбулаторного журналу і копій консультативних висновків.
		За наявними у справі квитанціями вартість ліків для лікування, витрат по діагностиці для ОСОБА_2 складає 1794,12 грн.
		За клопотанням ОСОБА_3 ухвалою Южного міського суду Одеської області від 25. 07. 2011 р. у справі було призначено судово-медичну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання які тілесні ушкодження були причинені ОСОБА_2 внаслідок ДТП, яке трапилося 15. 12. 2010 р. о 07.40 і який характер та ступінь ушкодження здоров'я ОСОБА_2 внаслідок ДТП 15. 12. 2010 р. з покладення оплати за проведення експертизи на ОСОБА_3 та дорученням провести експертизу Одеському обласному бюро СМЕ.
		Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи № 339 від 30. 09. 2011 р. у ОСОБА_2 відповідно до завданих питань у ОСОБА_2 були наступні тілесні ушкодження: закритий перелом основи нігтьової фаланги І пальця лівої кисті, забій правого колінного суглобу; виявлені пошкодження не були небезпечними для життя в момент завдання, але викликали розлад здоров'я протягом більше 21 дня і тому відносяться до категорії середніх тілесних ушкоджень; наслідком даного перелому є помірне порушення функції 1-го пальця лівої кисті, що тягне за собою постійну втрату загальної працездатності в розмірі 5 %. 
		Постановою Южного міського суду Одеської області від 18. 01. 2011 р., зміненою постановою апеляційного суду Одеської області від 16. 02. 2011 р. в частині призначення адміністративного стягнення, визнано ОСОБА_3 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке виразилося в порушення п. п. 12.1 Правил дорожнього руху, а саме, що 15. 12. 2010 р. о 07.40 год. по а/д Одеса-Южне на 35 км ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом Тойота Яріс, державний номер НОМЕР_3, не вибрала безпечну швидкість руху, не урахувала погодні умови (ожеледиця), внаслідок чого здійснила виїзд на смугу зустрічного руху та допустила зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 2106, державний номер, НОМЕР_1, і автомобілі отримали механічні ушкодження.
		За висновком № 4498 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1, від 10. 01. 2011 р., проведеного суб'єктом підприємницької діяльності судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_12 за заявою ОСОБА_2, 28. 12. 2010 р. за участю ОСОБА_2 і ОСОБА_13, який представляв ОСОБА_3, за відсутності представників страхової компанії "Інкомстрах", яка була повідомлена телеграмою, проводився огляд транспортного засобу ВАЗ 2106, державний номер, НОМЕР_2, і за результатами експертизи встановлено, що оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує значення ринкової вартості, то вартість матеріальної шкоди завданої володільцю автомобіля ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_2, за станом на 10. 01. 2011 р. визначається рівною її ринковій вартості на момент пошкодження і складає 14739 грн., а ринкова вартість цього автомобіля за станом на 10. 01. 2011 р. з урахуванням аварійних пошкоджень складає 1096,02 грн. і за розрахунковою квитанцією ЗААА № 023504 за свою роботу експерт - СПД ОСОБА_12 10. 01. 2011 р. отримав 550 грн. 
		За довідкою товариства автомобілістів "Ветеран" від 27. 05. 2011 р. автомобіль ВАЗ 2106, державний номер, НОМЕР_1, знаходиться на відповідальному зберіганні з 15. 12. 2010 р. по 26. 05. 2011 р., вартість 4 грн. за добу, усього за весь період оплачено 652 грн. і за довідкою товариства автомобілістів "Ветеран" від 18. 05. 2011 р. ОСОБА_2 має у власності гараж АДРЕСА_1.
		З довідки державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області від 17. 02. 2011 р. видно, що ОСОБА_2 перебуває на обліку як суб'єкт підприємницької діяльності в ДПІ і згідно наданого в ДПІ звіту платника єдиного податку обсяг виручки від реалізації товарів (послуг, робіт) за період з 01. 01. 2010 р. по 31. 12. 2010 р. склав 23650 грн., а з довідки цієї ж інспекції від 01. 06. 2011 р. видно, що згідно наданої до ДПІ декларації ОСОБА_2 фінансово-господарською діяльністю не займалась, доходи за період з 01. 01. 2011 р. по 31. 03. 2011 р. не отримувала.
		За договором про надання юридичної допомоги від 15. 02. 2011 р. між адвокатом Бабковим В. Д. і ОСОБА_2 гонорар адвоката-представника складає 1000 грн. і за квитанцією від 15. 02. 2011 р. адвокат Бабков В. Д. отримав від ОСОБА_14 1000 грн.
		Рішенням апеляційного суду Одеської області від 13. 05. 2014 р. визнано недійсним страховий поліс № ВА/7637719 на ім'я ОСОБА_3 від 14. 12. 2010 р. про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо автомобіля Тойота-Яріс, державний номер НОМЕР_3.
		Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02. 12. 2014 р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Одеської області від 13. 05. 2014 р.
		Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05. 06. 2014 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Одеської області від 13. 05. 2014 р., а ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19. 01. 2015 р. відмовлено у допуску справи за позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2, про визнання правочину недійсним за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05. 06. 2014 р. до провадження Верховного Суду України.
		Вказані обставини особи, які беруть участь у справі, не спростували і ці обставини встановлені на підставі наданих сторонами доказів та підтверджені матеріалами справи, які апеляційний суд дослідив в судовому засіданні.
		При цьому, апеляційним судом з урахуванням доводів відповідача ОСОБА_3 було проведено перевірку різниці наявності кількості аркушів справи у 2 томі справи та описом матеріалів цього тому і за наслідками цієї перевірки та дослідження матеріалів справи встановлено, що різниця в 74 аркуші в кількості аркушів у цьому томі та в описі матеріалів цього тому пояснюється тим, що ці аркуші справи були перенесені у 3 том справи без складення відповідної довідки і без внесення змін в опис матеріалів у 2 томі, що за результатами проведеної перевірки та дослідження матеріалів справи сторони не оспорювали, внаслідок чого апеляційний суд приходить до висновку, що це не впливає на розгляд справи.
		Що стосується суті спору з урахуванням деталізації матеріальних збитків з боку ОСОБА_2, яка надійшла до апеляційного суду 05. 02. 2014 р., і підтримується з боку позивача, то апеляційний суд приходить до такого.
		На підставі вищенаведених обставин та доказів судом встановлено, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди 15. 12. 2010 р. з вини відповідача ОСОБА_3 завдано пошкодження автомобілю ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_2, яка не була власником цього автомобіля, але володіла ним на передбачених законом підставах, і завдана шкода здоров'ю ОСОБА_2, а власник автомобіля ОСОБА_4 був притягнутий до участі у справі в якості третьої особи.
		За вказаним висновком № 4498 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1, від 10. 01. 2011 р., проведеного суб'єктом підприємницької діяльності судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_12, який є компетентним спеціалістом у цій сфері дослідження, що підтверджується наявними у справі документами (свідоцтво № НОМЕР_7 про присвоєння ОСОБА_12 кваліфікації судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз за спеціальністю 12.2 - визначення вартості автотранспорту, розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України) вартість відновлювального ремонту цього автомобіля перевищує значення ринкової вартості цього ж автомобіля і тому вартість матеріальної шкоди завданої автомобілю ВАЗ 2106, державний номер, НОМЕР_2, за станом на 10. 01. 2011 р. визначена рівною її ринковій вартості на момент пошкодження і складає 14739 грн., що відповідає вимогам ст. 22 ЦК України і положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24. 11. 2003 р.
		Апеляційний суд з цього приводу також відмічає, що судом першої інстанції за клопотанням ОСОБА_3 ухвалою Южного міського суду Одеської області від 25. 07. 2011 р. була призначена судова автотоварознавча експертиза, на вирішення якої було поставлено питання про те, які пошкодження були завдані легковому автомобілю ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_2, під час ДТП 15. 12. 2010 р.; чи підлягає цей автомобіль ремонту; якщо підлягає, то яка дійсна вартість відновлювального ремонту цього автомобіля; якщо не підлягає, то яка дійсна вартість цього автомобіля з дорученням проведення цієї експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз і покладенням оплати з проведенням експертизи на ОСОБА_3 і з зобов'язанням позивача надати для огляду автомобіль, а за повідомленням № 4976 від 05. 09. 2012 р. Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України повідомлено Южний міський суд Одеської області про неможливість надати експертний висновок у зв'язку з не проведенням оплати за проведення експертизи згідно виставленого рахунку, що є первісним, та ненаданням автомобіля для огляду.
		За таких обставин, з урахуванням відсутності подальших клопотань сторін у справі щодо проведення судової експертизи з зазначених питань така судова експертиза у справі не призначалася і не проводилася, в тому числі з урахуванням вимог ст. 145 ЦПК України, за якою зазначена експертиза не відноситься до випадків обов'язкового призначення експертиз. 
		Тому, апеляційний суд приймає вказаний розмір матеріальної шкоди в сумі 14739 грн., завданої зазначеному автомобілю ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1, як обґрунтований і не вбачає підстав для сумнівів у цьому.
		Одночасно апеляційний суд вважає необхідним зазначити, що стосовно питання щодо наявності тілесних пошкоджень, фізичного болю та страждань у ОСОБА_2 у зв'язку з ушкодженням здоров'я суд в основу своїх висновків кладе первісну медичну документацію медичного закладу (вказаної довідки ЛКК, виписного епікрізу та інших) стосовно надходження позивача до медичної установи саме після дорожньо-транспортної пригоди 15. 12. 2010 р. з ушкодженням здоров'я та лікування (діагностики) ОСОБА_2
		Вищевказаний висновок судово-медичної експертизи ці обставини не спростовує і ґрунтується на вказаній документації.
		В той же час зміст листа від імені начальника КУ Бюро судового-медичної експертизи управління охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації від 07. 11. 2011 р. № 2107-5 на заяву ОСОБА_3 щодо вказаної експертизи про те, що у висновках комісії експертів не вказано, що перелом основи нігтьової фаланги І пальця лівої кисті є наслідком травми, отриманої в результаті дорожньо-транспортної пригоди і тому за висновком експерта немає підстав стверджувати, що тілесні ушкодження у ОСОБА_2 утворились при ДТП суперечить висновку цієї експертизи.
		Апеляційний суд при цьому виходить з того, що у висновку судово-медичної експертизи вказано, що відповідно до завданих питань у ОСОБА_2 були тілесні ушкодження, а завдані (поставлені для вирішення експертизи) питання стосувалися того, які тілесні ушкодження були причинені ОСОБА_2 внаслідок ДТП, яке трапилося 15. 12. 2010 р. о 07.40 і який характер та ступінь ушкодження здоров'я ОСОБА_2 внаслідок ДТП 15. 12. 2010 р. 
		За ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
		Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. 
		Викладені фактичні обставини та вищевказані докази, в тому числі щодо знаходження позивача на амбулаторному лікуванні, спростовують висновок суду першої інстанції, що транспортний засіб ОСОБА_3 застраховано за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ЗАТ "Страхова компанія Інкомстрах" і відсутній зв'язок імовірних травм позивача з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 15. 12. 2010 р., і що позов не заявлено до страховика.
		Одночасно є встановленим, що в судовому порядку визнано недійсним страховий поліс № ВА/7637719 на ім'я ОСОБА_3 від 14. 12. 2010 р. про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо автомобіля Тойота-Яріс, державний номер НОМЕР_3, у з в'язку з чим ОСОБА_3 не є особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, і яка у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому лише різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
		Тому у справі відсутні підстави для застосування вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і ст. 1194 ЦК України.
		Викладене свідчить, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; у даній справі має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими і невідповідність висновків суду обставинам справи; а також порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
		Тому рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 з наведених у рішенні суду першої інстанції підстав є необґрунтованим та незаконним і на підставі положень ст. 307 ч. 1 п. 2, ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення суду по суті заявленого позову. 
		При цьому, при ухваленні нового рішення апеляційний суд виходить з такого.
		За ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 
		Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
		За загальним правилом та з огляду на положення ст. 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. 
		За ст. ст. 386, 395, 396 ЦК України, роз'ясненнями п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01. 03. 2013 р. № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1. Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб). При розгляді таких спорів суд має вирішити питання про залучення до участі у справі власника майна як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у порядку, передбаченому статтями 35, 36 ЦПК, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки щодо однієї зі сторін.
		З урахуванням, що позивач керувала та користувалася автомобілем ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_2, на відповідній правовій підставі (на підставі доручення власника автомобіля та тимчасового реєстраційного талону, які у встановленому законом порядку не визнані недійсними), що не спростовано у справі і що не оспорював власник автомобіля ОСОБА_4, який був притягнутий до участі у справі в якості третьої особи, і вартість шкоди, завданої внаслідок ДТП автомобілю ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_2, складає 14739 грн., а вартість ліків, витрат по діагностиці - 1794,12 грн. (без врахування витрат на лікарню у вигляді благодійних внесків), то розмір матеріальної шкоди, який підлягає відшкодуванню належному позивачу ОСОБА_2 дорівнює 16533,12 грн.
		Разом з тим, апеляційний суд відмічає, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна - зазначеного автомобіля, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. 
		Оскільки у справі відсутня заява відповідача про передачу йому пошкодженого автомобіля ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_2, то це питання апеляційним судом не вирішується.
		Що стосується відшкодування моральної шкоди позивачу, то згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
		За ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується, особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених законом.
		З урахуванням вищезазначених правових положень, встановлених фактичних обставин справи і вищевказаних вимог позивача апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення моральної шкоди на користь позивача зі ОСОБА_3 в розмірі 5000 грн. у зв'язку з душевними стражданнями внаслідок пошкодження вказаного автомобіля ВАЗ; фізичного болю та страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також душевних страждань, які позивач зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, оскільки ці вимоги є обґрунтованими та такими, що відповідають положенням ст. ст. 23, 1167 ЦК України виходячи з характеру правопорушення, глибини душевних страждань, завданих позивачу, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди і вимог розумності та справедливості.
		При цьому, суд вважає обґрунтованим зазначення в посиланнях позивача на наявність перенесення нею моральних страждань та душевні переживання внаслідок дорожньо-транспортної події, пережитої особистої небезпеки для її життя та за знищення її майна, а також, що думка про те, що даний випадок загрожував її життю позбавив її спокою на довгий час, на протязі довгого часу вона була позбавлена можливості користуватися автомобілем як засобом пересування та спілкування з зовнішнім світом, відповідачем їй було спричинено фізичний біль та страждання у зв'язку з ушкодженням здоров'я та протиправною поведінкою відповідача проти неї, з вини відповідача порушено її життєвий устрій, що встановлено судовими рішеннями щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за вказану дорожньо-транспортну пригоду та вищевказаними доказами у справі.
		Для задоволення інших вищевказаних позовних вимог ОСОБА_2 не існує правових підстав, що стосується зокрема, витрат по оплаті стоянки пошкодженого автомобіля в сумі 652 грн., які не підтверджено відповідними фінансовими документами, і посилання на неотриманий дохід від підприємницької діяльності в розмірі 5910 грн. на підставі положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який не підлягає у даному випадку застосуванню, а також з урахуванням, що позивач лікувалася амбулаторно і не надала доказів, що відповідні доходи вона могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено, що передбачено ст. 22 ч. 2 п. 2 ЦК України.
		При розгляді справи апеляційний суд виходить також з положень ст. 11 ЦПК України, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також положень ст. 303 ч. 1 ЦПК України, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Апеляційний суд враховує, що зі сторони відповідача не надано доказів, які б спростовували все вищевикладене, і що за ст. 11 ч. 2 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
		Одночасно у справі відповідно до вимог ст. ст. 79, 84-88 ЦПК України належить стягнути з зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 307,9 грн. з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги та позову ОСОБА_2 оскільки загальна сума судових витрат сторін у справі з боку відповідача складає 908 грн., позовні вимоги заявлені на загальну суму 63501,3 грн., а судом задоволено позов у розмірі 21533,1 грн. і апеляційний суд при визначенні судових витрат врахував відсутність розрахунку витрат на правову допомогу, відсутність витрат з боку позивача в рамках цивільної справи на проведення судової експертизи і факт проведення оцінки автомобіля та затрати на ксерокс, телеграми за самостійною ініціативою позивача за межами цивільної справи що виключає їх прийняття судом як обґрунтованих судових витрат та відповідне стягнення.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню і з ухваленням нового рішення про стягнення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 16533,12 грн., моральної шкоди в розмірі 5000 грн. і судових витрат в розмірі 307,9 грн., а у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 належить відмовити.
		Керуючись ст. ст. 209, 304, 307 ч. 1; 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,
		в и р і ш и л а:
		Скасувати рішення Южного міського суду Одеської області від 02. 04. 2013 р. і ухвалити нове рішення суду.
		Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 16533,12 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., судові витрати в розмірі 307,9 грн.
		У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"", третя особа ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, судових витрат відмовити.
		Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		         Судді апеляційного суду Одеської області                                         А. П. Бабій 
		     О. Д. Варикаша
		     В. А. Станкевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...