Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7562/15-г : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: 28.04.2015. Зареєстровано: 29.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16.04.2015Справа №910/7562/15-г
		За позовом    Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»
		до                    Фізичної  особи - підприємця Маляревич Тараса Вікторовича
		про                  стягнення 15 758,39 грн. 
		Суддя Сівакова В.В.
		 
		Представники сторін:
		від позивача             Матура О.І. - по дов. № 18-2795 від 03.11.2014
		від відповідача         не з'явився
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» про стягнення з Фізичної  особи - підприємця Маляревич Тараса Вікторовича 15 758,39 грн., з яких: 10 900,13 грн. основного боргу, 1 038,40 грн. пені, 3 191,73 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 628,13 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди № 20ВА-09 від 15.07.2009.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 порушено провадження у справі № 910/7562/15-г та призначено справу до розгляду на 16.04.2015.
		Позивач в судовому засіданні 16.04.2014 позовні вимоги підтримав повністю.
		Відповідач в судове засідання 16.04.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 30.03.2015 не виконав.
		Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне
		Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). 
		Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
		У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу: м. Київ, бул. Давидова, 19, кв. 140, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 23.03.2015 є місцем проживання відповідача.
		Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.
		Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
		 
		Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
		Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.
		 
		В судовому засіданні 16.04.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		          
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		15.07.2009 між Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіномедіа Едвертайзінг»  (орендар) було укладено договір оренди № 20ВА-09 (далі - договір).
		Відповідно до п. 2.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння та користування нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі орендодавця за адресою: м. Київ, вул. Половецька, 49, корпус літ. Б, 2 поверх, загальною площею 2009, 4 кв. м.
		Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
		Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
		Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
		Згідно з п. 7.1. договору орендодавець зобов'язаний передати приміщення згідно з розділом 1 цього договору по акту прийому-передачі, в якому обумовлено технічний стан приміщення на момент такої передачі.
		Відповідно до п. 2.1. договору передача приміщення оформляється актом прийому-передачі.
		Згідно акту прийому-передачі майна в оренду від 16.11.2009 позивач передав, а орендар прийняв в орендне користування майно загальною площею 209,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Половецька, 49, корпус літ. Б, 2 поверх.
		Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
		Згідно п. 11.1. договору договір діє з 15.07.2009 до 15.06.2012 строком на 2 роки 11 місяців.
		Додатковою угодою № 1 від 15.02.2010 до договору сторони дійшли згоди про передачу в користування орендарю додатково 11,1 кв. м. площі за тією ж адресою.
		Згідно акту приймання-передачі майна в оренду від 15.02.2010 позивач передав, а орендар прийняв приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Половецька, 49, корпус літ. Б, 2 поверх, площею 11,1 кв. м.
		15.09.2010 між Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем» (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіномедіа Едвертайзінг»  (орендар) та Фізичною  особою - підприємцем Маляревич Тарасом Вікторовичем (орендар-1) було укладено додаткову угоду до договору (далі - додаткова угода).
		Згідно з п. 1 додаткової угоди сторони у відповідності до ст. 195 Господарського кодексу України та ст. 520 Цивільного кодексу України домовились про заміну орендаря в договорі оренди № 10ВА-09 від 15.07.2009 з 16.09.2010 на орендаря-1 зі всіма правами й зобов'язаннями згідно з вказаним договором та чинним законодавством України.
		Пунктом 2 додаткової угоди сторони домовились, що з 16.09.2010 договір між орендодавцем та орендарем вважається розірваним.
		Згідно акту прийому-передачі від 16.09.2010 складеного за участю орендодавця, орендаря та орендаря-1 останній прийняв від орендаря нежитлові приміщення, орендодавець погодив передачу приміщення в оренду орендарю-1.
		Відповідно до п. 2.3. договору повернення орендарем орендодавцю нежитлових приміщень, які є предметом договору оренди оформлюється відповідним актом повернення прийому майна, який підписується сторонами договору. здати підписання акту повернення-прийому майна дія договору оренди припиняється.
		З матеріалів справи вбачається, що за актом повернення-прийому майна з оренди від 01.07.2013 відповідач повернув, а позивач прийняв з оренди приміщення, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Половецька, 49, корпус літ Б, 2 поверх, площею 220,5 кв. м.
		Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
		Згідно з п. 3.1. договору на момент укладення цього договору орендна плата складає 7 538,40 грн., а також компенсація земельного податку - 791,72 грн.
		Відповідно до п. 3.2. договору орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі рахунку орендодавця.
		Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
		Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Пунктом 5.2. договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату.
		Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість за травень, червень 2013 року, що складає 10 900,13 грн. 
		Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.              
		Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
		Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 10 900,13 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
		Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.
		Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги оренди не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
		Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
		Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.
		Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними    санкціями    у   цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
		Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
		Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
		Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
		Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
		Згідно з п. 3.5. договору в разі несплати, несвоєчасної або часткової сплати орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з першого дня місяця наступного за поточним.
		Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. 
		Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором.
		В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати та комунальних послуг відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками становить 1 038,40 грн.
		Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1 038,40 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню. 
		В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті коштів за надані послуги, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача  3 191,73 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 628,13 грн. - 3% річних.
		Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
		Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 191,73 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 628,13 - 3 % річних (за обґрунтованими розрахунками).
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
		З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
		Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
		Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		 
		2. Стягнути з Фізичної  особи - підприємця Маляревич Тараса Вікторовича (м. Київ, бул. Давидова, 19, кв. 140, код 2834607335) на користь Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» (м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, код ЄДРПОУ 14307699) 10 900 (десять тисяч дев'ятсот) грн. 13 коп. основного боргу, 1 038 (одна тисяча тридцять вісім) грн. 40 коп. пені, 3 191 (три тисячі сто дев'яносто одна) грн. 73 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 13 коп. - 3% річних, 1 827 (одна  тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
		 
		 
		Повне рішення складено 23.04.2015.
		 
		 
		 
		Суддя                                       В.В.Сівакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...