Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/9502/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 29.04.2015. Зареєстровано: 29.04.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2015.
Дата набрання законної сили: 03.06.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Cправа № 127/9502/14-ц
		Провадження № 2/127/80/15 
		 
		ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		     27 квітня 2015 року                                         Вінницький міський суд Вінницької області
		                      в складі: головуючого-судді Прокопчук А.В.,
		                                                     при секретарі Поливаній Ю.В.,
		                                  за участю  позивача ОСОБА_1,
		                             його представника ОСОБА_2,
		                             представника відповідача Міщенко А.Г.,
		                             представника третьої особи Гончарука А.Ф.,
		    розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - приватне підприємство "Мешканець", про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, стягнення моральної шкоди,-
		В С Т А Н О В И В:
		 
		 
		           ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, стягнення моральної шкоди.
		Під час розгляду справи по суті позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог яка мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу.
		25 березня 2014 року квартиру позивача, яка знаходиться на 9 поверсі було затоплено з технічного поверху, що призвело до пошкодження майна, а саме: намокання та розсихання ламінату до 9,6 кв.м. та часткове розсихання ДСП шафи купе до 0,063 кв.м.; намокання та розсихання ламінату до 16,9 кв.м., намокання шпалер на стінах у вигляді темних плям до 0,045 кв.м. та відставання шпалер до 0,009 кв.м., намокання та часткове розсихання МДФ журнального столика до 0,32 кв.м.; намокання стелі в малому коридорі у вигляді темних плям до 0,042 кв.м. та відлущення шпаклівки до 0,04 кв.м., намокання шпалер на стінах у вигляді темних плям до 3,055 кв.м., часткове намокання та здуття МДФ лутки у ванну кімнату до 0,067 кв.м., та МДФ дверей до 0,015 кв.м., часткове намокання та здуття лутки у спальню до 0,056 кв.м.; у санвузлі відставання багету до 1,4 п.м.; часткове намокання та розсихання ламінату в спальні до 2,38 кв.м.
		Відповідно до акту залиття квартири від 28.03.2014 року залиття квартири виникло внаслідок розриву різьби на згоні (виробничий дефект) гарячого водопостачання на технічному поверсі.
		Позивач зазначає, що будинок розташований по вул. АДРЕСА_1 знаходиться на утриманні та обслуговуванні ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання". Згідно висновку судово будівельно-технічної експертизи від 05.12.2014 року, причиною затоплення квартири позивача може бути розрив різьби та технічному поверсі житлового будинку та вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень внаслідок залиття станом на час проведення експертизи, може складати 24 377 грн. Також ОСОБА_1 повідомляє, що відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 30.09.2014 року внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_1 було пошкоджено шафа-купе, журнальний столик, передпокій та розмір матеріальної шкоди на час проведення експертизи становить 2141,46 грн. Крім того, позивач поніс витрати на оплату експертиз на загальну суму 3542,46 грн.
		Отже, затоплення квартири відбулося в результаті безвідповідального відношення відповідача до покладених на нього обов'язків, що призвело до пошкодження належного позивачу нерухомого майна та заподіяння моральної шкоди, яку він оцінює в сумі 5000,00 грн., тому ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" на його користь грошові кошти в сумі 26518,46 грн. в якості відшкодування майнової шкоди, 3542,46 грн. судових витрат та 5000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.
		Ухвалою суду від 10.03.2015 року було залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - приватне підприємство "Мешканець".
		В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог від 26.12.2014 року. Просили їх задовольнити.
		В судовому засіданні представника відповідача ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" - Міщенко А.Г. позов не визнала, суду пояснила, що товариство є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, на підставі Рішення ВК ВМР №25 від 10.01.2013 року. Згідно висновків експертиз, позовної заяви та з доданими до неї доказами, на думку представника, не вбачається, що зазначений виробничий дефект було допущено саме проацівниками товариства, якими в дійсності, не проводились роботи, які б могли спричинити допущення наявності зазначеного виробничого дефекту. Також додатково пояснила, що роботи з технічного обслуговування житлових будинків та прибудинкових територій по АДРЕСА_1 здійснювались ПП "Мешканець", на підставі Договору №2/11 від 31.12.2013 року.
		Оскільки працівниками товариства не було вчинено жодних дій, що могли б спричинити виробничий дефект згону, тому підстави для відшкодування заподіяної шкоди відсутні. Також представник зазначила, що позивачем не було надано доказів та вмотивованих обгрунтувань щодо визначення суми заподіяної йому моральної шкоди на суму 5000 грн. В задоволенні позову ОСОБА_1 просила відмовити.
		    В судовому засіданні  представника третьої особи ПП "Мешканець" - Гончарук А.Ф. суду пояснив, що будь-які роботи по ремонту інженерних мереж гарячого водопостачання на технічному поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 їх підприємством та їх працівниками не виконувались. Джерело затоплення квартири позивача знаходиться на технічному поверсі, що є зоною відповідальності відповідача. Також представник повідомив, що акт залиття квартири був складений відповідачем, в якому зазначено причини виникнення аварійної ситуації та затоплення квартири, проте не вказано відповідального, що ще раз підтверджує факт, признаний комісією представників ТОВ "ЖЕО", про повну відповідальність обслуговуючої організації, яка являється постачальником послуг з гарячого водопостачання даного будинку. Про причетність працівників "Мешканець" та сторонніх осіб, які могли спричинити виникненню даному затопленню (аварії) не має доказів. При вирішенні справи покладається на думку суду.
		Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача Міщенко А.Г., представника третьої особи Гончарука А.Ф., дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Згідно із ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
		Правилами ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
		Як вбачається з договору купівлі-продажу від 09.08.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Конюк В.О., ОСОБА_1 купив у ОСОБА_6 квартиру під номером 105, яка знаходиться в житловому будинку під номером АДРЕСА_1 (а.с. 10-12).
		Відповідно до технічного паспорту на квартиру (кімнату, житловий блок, секцію) № 105 у житловому будинку (гуртожитку) АДРЕСА_1, виготовленого 07.07.2011 року КП "ВМБТІ", судом вбачається, що власником зазначеної квартири є ОСОБА_1 (а.с. 41-43).
		Відповідно до п.7 ч.2 ст. 21 ЗУ "Про житлово - комунальні послуги" виконавець зобов'язаний утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та / або законодавством.
		Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №927/11207 передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт.
		Відповідно до акту про залиття квартири № 105 в будинку АДРЕСА_1 від 28.03.2014 року ТОВ "ЖЕО", суд вбачає, що представниками ТОВ "ЖЕО": начальником ВЕІМ Самойленко П.Г., інженером Коваленко М.Ю. в присутності власника ОСОБА_9 проведено обстеження на предмет встановлення наслідків та причин залиття вищевказаної квартири. В результаті затоплення встановлено: намокання стелі в коридорі у вигляді темних плям до 0,01 кв.м., намокання шпалер на стінах у вигляді темних плям до 3,055 кв.м., намокання та розсихання ламінату до 7,3 кв.м., часткове намокання та здуття МДФ лутки в дитячу кімнату до 0,056 кв.м. та МДФ дверей до 0,015 кв.м., часткове намокання та здуття МДФ лутки на кухню до 0,056 кв.м., часткове намокання та здуття МДФ лутки в зал до 0,216 кв.м. та МДФ дверей до 0,6 кв.м., намокання та часткове розсихання ДСП шафи до 0,06 кв.м.; намокання та розсихання ламінату до 9,6 кв.м., намокання та часткове розсихання ДСП шафи купе до 0,063 кв.м.; намокання та розсихання до 16,9 кв.м., намокання шпалер на стінах у вигляді темних плям до 0,042 кв.м. та відривання шпалер до 0,009 кв.м., намокання та часткове розсихання МДФ журнального столику до 0,32 кв.м.; намокання стелі в малому коридорі у вигляді темних плям до 0,042 кв.м. та відлущення шпаклівки до 0,014 кв.м., намокання шпалер на стінах у вигляді темних плям до 3,055 кв.м., часткове намокання та здуття МДФ лутки у санвузлі до 0,056 кв.м. та МДФ дверей до 0,015 кв.м., часткове намокання та здуття МДФ лутки у ванну кімнату до 0,067 кв.м. та МДФ дверей до 0,015 кв.м.,  часткове намокання та здуття МДФ лутки у спальню до 0,056 кв.м.; у санвузлі відставання багету до 1,4 п.м.; часткове намокання та розсихання ламінату в спальні до 2,38 кв.м. Також зазначено, що залиття виникло внаслідок розриву різьби на згоні (виробничій дефект згону) гарячого водопостачання на технічному поверсі. На момент обстеження витік був ліквідований шляхом заміни дефектного згону (а.с. 6).
		Згідно постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору на надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є: 1) у багатоквартирному будинку послуги з: централізованого опалення - відгалуження від стояків у межах квартири; постачання холодної  та  гарячої  води  -  після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача; водовідведення - зливний отвір санітарно-технічних приладів; 2) у будинку садибного типу - місце підключення відповідної інженерної мережі будинку до мережі виконавця.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що джерело залиття квартири знаходилося на технічному поверсі, що перебуває в обслуговуванні відповідача ТОВ "ЖЕО."
		Згідно рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.01.2013 року №25 "Про обслуговування житлового фонду", ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" визнано виконавцем послуг з управління будинками, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому фонді, що є комунальною власністю територіальної громади м. Вінниці (а.с. 170).
		З Додатку до вищевказаного рішення вбачається, що Департамент житлового господарства передав, а ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" прийняло на обслуговування житлові будинки, в тому числі і будинок АДРЕСА_1 (а.с. 170 зворіт - 172).
		Як вбачається з Договору про передачу в господарське віддання житлові будинки та прибудинкові території від 22.01.2013 року, власник житлового фонду - Вінницька міська рада, в особі уповноваженого ним директора Департаменту житлового господарства ВМР Кушніра С.І. передала ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" в господарське відання житлові будинки і прибудинкові території, згідно переліку до цього Договору, для забезпечення надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами, орендарями та власниками житлових і нежитлових приміщень, забезпечення схоронності житлових будинків, а також належної їх експлуатації, згідно чинного законодавства (а.с. 165-166). Договір укладався строком на 3 роки.
		Відповідно до Додатку №1 до договору №2/11 від 31.12.2013 року вбачається, що до дислокації житлових будинків по ТОВ "ЖЕО" станом на 01.01.2014 року відноситься і будинок АДРЕСА_1 (а.с. 168-169).
		З Технічного журналу з експлуатації будівлі (споруди) будинку АДРЕСА_1 встановлено, що ТОВ "ЖЕО" весною було виконано обов'язки щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень та зазначено задовільний технічний стан елементів будинку, а саме згони (а.с. 44-50). Разом з тим слід зазначити, що в даному технічному журналі не вказані дати проведення огляду, таким чином не можна визначити період, коли саме було проведено огляд: до затоплення, чи після.
		Судом встановлено, що 31.12.2013 року між ПП "Мешканець" та ТОВ "ЖЕО" було укладено Договір № 2/11, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання здійснювати виконання робіт з технічного обслуговування житлових будинків та прибудинкових територій (перелік яких визначено в Додатку №1), зокрема: проведення пусконалагоджувальних, планово-попереджувальних, а також робіт по відновленню надання послуг, натомість замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи на умовах визначених Договором (а.с. 151-152).
		Згідно п. 2.4 вищевказаного договору, наданий виконавцем акт протягом 2-х днів перевіряється замовником на предмет того, чи дійсно мало місце виконання робіт, вказаних у ньому та чи належно, відповідно до умов Договору, виконані ці роботи.
		Також, п. 2.7. вищевказаного договору, визначено, що факт невиконання чи неналежного виконання робіт, які є предметом цього договору фіксується актом комісії.
		З аналізу вищевказаних документів та пояснень представника третьої особи, суд прийшов до висновку, що ПП "Мешканець" являється лише обслуговуючою організацією, яка виконує визначений об'єм робіт.
		Також судом встановлено, що 26.03.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ЖЕО" було укладено договір № 165556 про надання житлово-комунальних послуг, строком дії на 1 рік (а.с. 154-155).
		Згідно ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи (ч.1 ст. 64 ЦПК України).
		 Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26.06.2014р. була призначена та проведена комплекса товарознавча та судова будівельно-технічна експертизи.
		 Висновком за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи, складеним 30.09.2014р. за № 1051/1652/1653/14-21, провідним судовим експертом сектору кримінальних та економічних досліджень Брояк О.О. (а.с. 85-92), визначено, що внаслідок залиття 25.03.2014 в квартирі АДРЕСА_1 була пошкоджена шафа-купе, журнальний столик, передпокій. Розмір матеріальної шкоди, при цьому, на час проведення експертних робіт становить 2141, 26 грн. 
		Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової  будівельно-технічної експертизи в складі проведення комплексної експертизи від 05.12.2014р. № 1049/1050/14-21, судом встановлено, що причиною залиття 25.03.2014 АДРЕСА_1, згідно наданих на експертизу документів, може бути розрив різьби на згоні гарячого водопостачання на технічному поверсі житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1. При проведенні експертизи встановлено, що вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди), проведення яких необхідно для усунення пошкоджень внаслідок залиття 25.03.2014 року АДРЕСА_1, станом на час проведення експертизи, може скласти 24377 грн. (а.с. 104-119). 
		Частина 2 ст. 1192 ЦК України передбачає розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		   Суд, не приймає до уваги, твердження представника відповідача про те, що можливо позивач провів переобладнання та заміну інженерних мереж гарячого водопостачання в квартирі та на технічному поверсі, що могло спричинити аварійну ситуацію, оскільки про переобладнання мережі чи втручання в її роботу сторонніх осіб в технічному журналі з експлуатації будівлі АДРЕСА_1, не зазначено. Також представником відповідача не надано жодних письмових доказів на підтвердження даного факту. Таким чином суд вважає, що їх твердження грунтується лише на припущеннях.
		  Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		  Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч.3 ст.386 ЦК України).
		  Відповідно до ст. 16 Закону України "Про захист прав споживачів" шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.
		 Згідно ч. 5 ст. 17 вищевказаного Закону, у разі порушення прав споживача на підприємствах сфери обслуговування продавець (виробник, виконавець) і працівники цих підприємств несуть відповідальність, встановлену законом.
		 Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Таким чином, цивільним законодавством в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		Як роз'яснено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
		Таким чином у спорах про відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, згідно з якою саме відповідач доводить відсутність своєї вини у завданні шкоди. Посилання  представника відповідача на те, що їх працівниками не проводились роботи, які могли б спричини допущення наявності виробничого дефекту - розриву різьби на згоні гарячого водопостачання на технічному поверсі, як на доказ невинуватості відповідача, суд не приймає до уваги, оскільки він є замовником робіт з технічного обслуговування житлових будинків та прибудинкових територій та відповідно до умов Договору №2/11, замовник має право перевіряти надання виконавцем - ПП "Мешканець", робіт за цим Договором та в разі виявлення факту неналежного виконання робіт, фіксувати актом комісії. Доказів щодо виявлення даного факту суду, не надано. Крім того, в матеріалах справи наявний акт про залиття квартири, складений ТОВ "ЖЕО", та висновок судової  будівельно-технічної експертизи від 05.12.2014р., відповідно до якого причиною залиття 25.03.2014 АДРЕСА_1, може бути розрив різьби на згоні гарячого водопостачання на технічному поверсі житлового будинку.
		Пунктами 1.1, 1.5, п.п., п.п. 5.1.14-5.1.18 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 92-7/11207, на відповідача, як на балансоутримувача багатоквартирного будинку, виконавця та виробника житлово-комунальних послуг покладені обов'язки щодо утримання в цілому житлового будинку і зокрема - стосовно мереж гарячого водопостачання.
		Визначаючись щодо осіб, які мають нести відповідальність за нанесену шкоду, суд враховує, що з згідно з пунктів 7, 10 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець (суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору (ч. 1 ст. 1 цього Закону)) зобов'язаний утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
		Відповідно до п.п. 5, 10 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, встановлено обов'язок виконавця проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта; утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.
		Відповідно до п. 13 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869, витрати з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і зливової каналізації та з ліквідації аварій у внутрішньоквартирних мережах визначаються за кожною інженерною системою окремо. Внутрішньобудинковою системою гарячого, холодного водопостачання та централізованого опалення є система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (у разі її відсутності) трійника (врізки) включно, що знаходиться у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку). Загальна вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових інженерних систем визначається як сума вартості технічного обслуговування наявних у житловому будинку (гуртожитку) внутрішньобудинкових систем.
		Отже, чинним законодавством проведено розподіл між поняттями "внутрішньобудинкові" та "внутрішньоквартирні" комунальні мережі. 
		 Таким чином, саме на виконавця - суб'єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу, покладається обов'язок утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій. При цьому витрати з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем включені до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за які сплачують споживачі.
		Суд враховує, що причиною затоплення є розрив різьби на згоні гарячого водопостачання на технічному поверсі житлового будинку, який відноситься до внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, а не до внутрішньоквартирної, відповідальність за технічне обслуговування та ремонт якого покладена на ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання", тому приходить до висновку, що обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної майну позивача слід покласти саме на відповідача ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання", адже прорив стався з вини останнього внаслідок його бездіяльності щодо обслуговування внутрішньобудинкових систем. Щодо розмірі відшкодування шкоди, то суд бере до уваги саме суму, визначену судовими експертизами, як розмір завданої позивачу шкоди. Даний доказ для суду є переконливим з огляду на норми цивільного процесуального законодавства України стосовно допустимості та належності доказів. 
		 Виходячи із вищевикладеного, засад розумності і справедливості, а також захист інтересів позивача ОСОБА_1, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 26 518,46 грн. в відшкодування майнової шкоди завданої затопленням квартири.
		Щодо вимоги про стягнення з ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" моральної шкоди в розмірі 5000 грн. суд виходить з наступного.
		Згідно ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 2 ст. 23 ЦК України).
		Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Пунктом 5 даної постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статею 61 цього Кодексу.
		Позивач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували нанесення йому діями відповідача моральних страждань, в зв'язку з затопленням квартири. 
		Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
		Судові витрати суд розподіляє у відповідності до ст. 88 ЦПК України та вважає, що їх слід стягнути з відповідача, а саме 3542,40 грн. витрат на проведення експертного дослідження, які документально підтверджені (а.с. 130, 131) та 265,18 коп. судового збору.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 23, 316, 386, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст. 1, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 16, 17 Закону України "Про захист прав споживачів", п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", п.п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст. ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		          Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Обєднання", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - приватне підприємство "Мешканець", про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Обєднання" (ідентифікаційний код 38512116, м. Вінниця, вул. Козицького, 1) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 26 518 (двадцять шість тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 46 коп. в відшкодування майнової шкоди та 3 542 (три тисячі п'ятсот сорок дві) грн. 40 коп. судових витрат.
		В решті позовних вимог відмовити.
		Стягути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Обєднання" (ідентифікаційний код 38512116, м. Вінниця, вул. Козицького, 1) в дохід держави 265 (двісті шістдесят п'ять) грн. 18 коп. судового збору.
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...