Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/1579/14 : не визначено.
Надіслано судом: 30.04.2015. Зареєстровано: 01.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 квітня 2015 року Справа № 916/1579/14  Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
		головуючого      Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Мачульського Г.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Північне Причорномор'я"на постановувід 10.02.2015 Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/1579/14господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі:  -          Одеської обласної державної адміністрації; -          Білгород-Дністровської районної державної адміністрації; -          Державної інспекції сільського господарства в Одеській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Північне Причорномор'я"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачівІнспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській областіпророзірвання договору оренди, повернення земельної ділянки та стягнення 477 218,84 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача:   від відповідача: від третьої особи:Томчук М.О. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України) Стефанов О.Ф. - директор  не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :
		Рішенням Господарського суду Одеської області (головуючий суддя Брагіна Я.В., судді - Степанова Л.В., Зайцев Ю.О.) від 07.11.2014 у справі №916/1579/14 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі; стягнуто з Одеської обласної державної адміністрації в доход Державного бюджету України 4474,05 грн судового збору; стягнуто з Білгород-Дністровської районної державної адміністрації в доход Державного бюджету України 4474,05 грн судового збору; стягнуто з Державної інспекції сільського господарства в Одеській області в доход Державного бюджету України 4474,05 грн судового збору.
		Постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді - Будішевська Л.О., Бєляновський В.В.) від 10.02.2015 рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2014 у справі №916/1579/14 скасовано; позовні вимоги задоволено; розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,2866 га, у тому числі 6,5014 га боліт верхових, 0,091 га під іншими захисними насадженнями та 0,6951 га інші вкриті деревною рослинністю, яка розташована на території Удобненської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населених пунктів, укладений 31.05.2008 між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північне Причорномор'я" для розміщення "Човнової станції", зареєстрований у "Центрі державного земельного кадастру" Одеської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.06.2008 за №040851500005; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Північне Причорномор'я" повернути до державної власності Одеської обласної державної адміністрації земельну ділянку загальною площею 7,2866 га, у тому числі 6,5014 га боліт верхових, 0,091 га під іншими захисними насадженнями та 0,6951 га інші вкриті деревною рослинністю, нормативна-грошовою вартістю 133047,24 грн, яка розташована на території Удобненської сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населених пунктів та використовується згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 31.05.2008 між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північне Причорномор'я" для розміщення "Човнової станції", який зареєстрований у "Центрі державного земельного кадастру" Одеської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.06.2008 за №040851500005; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північне Причорномор'я" на користь Одеської обласної державної адміністрації шкоду, заподіяну внаслідок нецільового використання земельної ділянки, у розмірі 477 218,84 грн.
		В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2015, а рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2014 у справі № 916/1579/14 залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України (ЦК України), ст.61 Земельного кодексу України (ЗК України), ст.188 Господарського кодексу України (ГК України), ст.89 Водного кодексу України, ст.35 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).
		Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.
		Позивачі та третя особа не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.
		Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		24.04.2014 заступник Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації, Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, Державної інспекції сільського господарства в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північне Причорномор'я" про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 31.05.2008 між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та ТОВ "Північне Причорномор'я", загальною площею 7,2866га, у тому числі 6,5014га боліт верхових, 0,091га під іншими захисними насадженнями та 0,6951га інші вкриті деревною рослинністю, що розташована на території Удобненської сільської ради; зобов'язання ТОВ "Північне Причорномор'я" повернути до державної власності Одеської обласної державної адміністрації земельну ділянку, орендовану на підставі договору оренди земельної ділянки від 31.05.2008, загальною площею 7,2866га; стягнення з ТОВ "Північне Причорномор'я" на користь Одеської обласної державної адміністрації шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки в сумі 477 218,84 грн.
		Позовні вимоги вмотивовані посиланням на обставини, відповідно до яких позивач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, оскільки її надано для розміщення "Човнової станції", а фактично спірна земельна ділянка водного фонду використовується під розміщення котеджних будинків з ознаками капітальної забудови, які являють собою об'єкти стаціонарної рекреації, що є порушенням ст.ст.61, 96 ЗК України, та завдає шкоди державній власності, розпорядником якої є Одеська обласна державна адміністрація. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України, ст.ст.610, 611, ч.ч.1-2 ст.651 ЦК України, ст.ст.24, 25, 32, ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі", ч.2 ст.61, ст.96 ЗК України, ст.89 Водного кодексу України.
		Судами встановлено таке.
		Розпорядженням Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області (надалі - РДА) від 31.07.2006 №816/2006 вирішено оформити ТОВ "Північне Причорномор'я" за його клопотанням право власності на будівлі і споруди гідроспорудження "Човнова станція", розташованого на території Удобненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області згідно додатку, видати  свідоцтво про право власності.
		Відповідно до додатку до розпорядження №816/2006 від 31.07.2006 (надалі - розпорядження №816) до переліку належних ТОВ "Північне Причорномор'я" будівель і споруд гідроспорудження "Човнова станція" входять (а.с.37 зворот, т.2):
		- обвідний канал (деревинні стіни);
		- дамби (болото);
		- ґрунтові майданчики та під'їзди (ґрунтові).
		Розпорядженням РДА від 02.08.2006 №832/2006 гідротехнічним спорудам Човновій станції присвоєно адресу: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Удобненська сільрада, гідротехнічні споруди Човнової станції по р. Дністер.
		На підставі розпорядження №816 18.08.2006 ТОВ "Північне Причорномор'я" видане свідоцтво про право власності на гідротехнічні споруди Човнової станції; опис об'єкта - обвідний канал, №1; ґрунтовні майданчики та під'їзди, №2; дамби, №3; 21.08.2006 право власності зареєстроване за ТОВ "Північне Причорномор'я" (т.2, а.с.7,8).
		31.05.2008 Білгород-Дністровська райдержадміністрація (орендодавець) уклала з ТОВ "Північне Причорномор'я" (орендар) договір оренди земельної ділянки (договір оренди), предметом якого є передача орендодавцем орендарю в строкове платне користування земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі водного фонду, що знаходиться на території Удобненської сільради Білгород-Дністровського району Одеської області, за межами населених пунктів.
		Площа земельної ділянки 7,2866га, у тому числі 6,5014га боліт верхових, 0,091га під іншими захисними насадженнями та 0,6951га інші вкриті деревною рослинністю.
		Відповідно до п.4 договору оренди на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - гідротехнічні споруди Човнової станції, що належать Товариству на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності від 18.08.2006. Строк оренди - 22 роки (пункт 7).
		Відповідно до п.14 договору оренди земельні ділянка передається в оренду для розміщення "Човнової станції".
		Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розробки проекту відводу, із забороною зміни цільового призначення. Згідно п.23 Орендодавець має право вимагати від Орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, вимагати дострокового розірвання договору у разі невиконання Орендарем обов'язків, передбачених Законом України "Про оренду землі", цим договором,  на підставах, визначених Земельним кодексом України.
		Договір оренди зареєстрований у "Центрі державного земельного кадастру" Одеська регіональна філія, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 06.06.2008 за №040851500005.
		Відповідно до Акта від 31.05.2008 (т.1, а.с.24) ТОВ "Північне Причорномор'я" прийняло як орендар від РДА земельну ділянку загальною площею 7,2866га для розміщення Човнової станції згідно із п.16 договору оренди.
		Розпорядженням РДА від 16.07.2009 №1020/А-2009 внесено зміни у розпорядження РДА №832/2006 від 02.08.2006, а саме змінено юридичну адресу на адресу: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Удобненська сільрада, комплекс будівель та споруд №8.
		Відповідно до Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.08.2012 в результаті перевірки дотримання вимог законодавства ТОВ "Північне Причорномор'я" Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області (надалі - Інспекція) встановлено використання товариством  земельної ділянки площею 7,2866га на території Удобненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на підставі договору оренди, зареєстрованого 06.06.2008 за №040851500005, для розміщення Човнової станції із земель водного фонду.
		При цьому встановлено, що земельна ділянка використовується під розміщення котеджних будинків з ознаками капітальної забудови, які є об'єктами стаціонарної рекреації, що є порушенням ст.ст.61, 96 ЗК України та являє собою нецільове використання земельної ділянки.
		За результатами перевірки складено припис №000263 від 27.08.2012, протокол про адміністративне правопорушення №000104 від 27.08.2012 та у відношенні директора ТОВ "Північне Причорномор'я" Лисака М.Є. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення (сума штрафу сплачена Лисаком М.Є. 17.10.2012).
		Як зазначалось вище, посилаючись на те, що відповідач припустився правопорушення у сфері земельного законодавства у вигляді використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, прокурор в інтересах держави в особі позивачів вимагає розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки до земель державної власності в особі Одеської обласної державної адміністрації та відшкодування збитків, розрахованих відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 25.07.2007 №963, розмір яких становить 477218,84 грн.
		Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог з мотивів недоведеності позивачами та прокурором обставини нецільового використання орендованої земельної ділянки, оскільки на ній знаходиться Човнова станція, під розміщення якої і надавалася земельна ділянка в оренду згідно п.14 договору оренди. Суд першої інстанції відхилив доводи прокурора та позивачів, пославшись на чинність та дійсність правовстановлюючих документів відповідача на Човнову станцію, наявність Акта про готовність об'єкту до експлуатації від 17.06.2009 та свідоцтва від 17.06.2009 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм, правил та інше.
		Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позовні вимоги повністю, виходячи із того, що ТОВ "Північне Причорномор'я" порушило свої обов'язки орендаря з виконання встановлених щодо об'єкта оренди обмежень в обсязі, передбаченому законом та договором оренди (п.п.14, 15), а саме, використовувало земельну ділянку не за цільовим призначенням. Так, будучи власником об'єкта нерухомого майна "Човнова станція", до складу якого на дату передачі земельної ділянки в оренду включалися такі об'єкти: обвідний канал, дамби, ґрунтовні майданчики та під'їзди, відповідач у період, коли земельна ділянка перебувала у нього в оренді, завершив капітальне будівництво у вигляді будівель і споруд (комплекс будівель і споруд №9). Стосовно цих будівель і споруд Удобненською сільрадою Білгород-Дністровського району Одеської області за заявою ТОВ "Північне Причорномор'я" прийняте рішення від 10.08.2009 №74 про оформлення права власності на будівлі та споруди Човнової станції за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Удобненська сільська рада, комплекс будівель та споруд №9 (т.2, а.с.18) (зазначена адреса присвоєна розпорядженням РДА від 15.07.2009 №1016/А-2009). За ТОВ "Північне Причорономор'я" прийняте рішення оформити право власності на об'єкти №№555, 556, а на інші об'єкти - за фізичними особами, зазначеними у додатку до цього рішення, з якими відповідачем укладено інвестиційні договори, що встановлено рішенням апеляційного суду Одеської області від 12.12.2013 №22-ц/785/7450/13 (т.2, а.с.18-19). Прокурором обґрунтовано, що наразі повноваження власника земельної ділянки державної власності виконує згідно ч.5 ст.122 Земельного кодексу України Одеська обласна державна адміністрація та земельна ділянка загальною площею 7,2866га підлягає поверненню ТОВ "Північне Причорномор'я" Одеській обласній державній адміністрації, проти чого не заперечує Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області, підтримавши позовні вимоги прокурора. Суд першої інстанції не врахував, що належним відповідачу на праві власності є об'єкт "Човнова станція", у складі якого згідно правовстановлюючих документів, відсутні будь-які капітальні будівлі, існування яких встановлено в процесі перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області та підтверджується чисельними доказами в матеріалах справи. Колегія суддів повністю погодилась з доводами прокурора, що суд першої інстанції безпідставно ототожнив складові об'єкта нерухомості "Човнова станція" з об'єктами нерухомості "Котеджні будинки", виявленими Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області в ході перевірки, що призвело до невідповідності висновків місцевого господарського суду обставинам, що мають значення для вирішення спору, порушення норм матеріального права та необґрунтованої відмови у задоволенні позовних вимог. Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення ТОВ "Північне Причорномор'я" вимог ст.ст.61, 96 Земельного кодексу України, ч.2 ст.25 Закону України "Про оренду землі" у вигляді нецільового використання орендованої земельної ділянки, заподіяна шкода у сумі 477218,84 грн підлягає стягненню з ТОВ "Північне Причорномор'я" на користь Одеської обласної державної адміністрації, яка уособлює власника земельної ділянки державної власності  та має повноваження на розпорядження нею.
		Проте погодитись з такими висновками не можна з огляду на таке.
		Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (ст.19 ЗК України).
		Віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з частиною першою статті 20 ЗК України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.
		Стаття 1 Закону України "Про землеустрій" містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
		Документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за використання проектів тощо Закон України "Про землеустрій").
		Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового використання.
		Землями водного фонду згідно з частиною першою статті 59 ЗК України визнаються землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
		У свою чергу відповідно до частини четвертої статті 59 ЗК України (ч.3 ст.85 Водного кодексу України) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.
		Разом з тим до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів (ст.50 ЗК України).
		Склад земель рекреаційного призначення визначається у статті 51 ЗК України. Так, до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
		Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (ч.5 ст.20 ЗК України).
		Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що цільове призначення за категорією (відповідно до ст.19 ЗК України) конкретної земельної ділянки визначається на підставі документації з землеустрою і фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, а вид використання в межах цієї категорії визначається користувачем самостійно (ч.5 ст.20 ЗК України).
		Статтями 60-64 ЗК Кодексу встановлений правовий режим видів використання земель водного фонду.
		Пунктом "г" частини другої статті 61 ЗК України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, на що прокурор і посилався в позові, а Державна інспекція сільського господарства в Одеській області у постанові про накладення адміністративного стягнення від 17.09.2012 №000098.
		Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди, а також зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням (п.п. "а", "г" ч.1 ст.95, п. "а" ч.1 ст.96 ЗК України).
		Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
		Як вбачається з приписів ч.5 ст.122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
		Відповідно до ч.3 ст.122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.
		Розглянувши спір, суди обох інстанцій зазначені вимоги законів не врахували та усупереч вимогам ст.ст.43, 43 ГПК України, не встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, зокрема, не дослідили матеріалів справи, відповідно до яких за даними прийомки-передачі межових знаків та даними експлікації спірна земельна ділянка станом на дату укладення договору оренди забудована у розмірі 7,2865га та має за даними експлікації земельних угідь код цільового використання 4.3. "рекреаційні землі природоохоронного, оздоровчого та історико-культурного призначення" (т.1 а.с.26, 28); не встановили чи засвідчують матеріали справи обставини щодо: по-перше, віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель водного фонду, оскільки земля відповідачу передана без розробки відводу; по-друге, будівництва відповідачем споруд в межах прибережних захисних смуг, на що прокурор посилався в позові; не дали оцінки тому, чи доведено прокурором факт використання відповідачем землі не за цільовим призначенням, чи йдеться про самостійне визначення відповідачем виду використання землі в межах категорії цільового призначення.
		Враховуючи, що цільове призначення земельної ділянки може бути змінено в порядку, унормованому законом (ст.20 ЗК України), не дано оцінки матеріалам справи, відповідно до яких розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 02.03.2010 №168/А-2010 затверджено технічну документацію з інвентаризації земельної ділянки ТОВ "Північне Причорномор'я" загальною площею 7,2866га із земель рекреаційного призначення та водного фонду, де розмір земель водного фонду - 0,7902га під штучними водостоками (каналами), а інше - землі рекреаційного призначення (т.1 а.с.133, 143).
		Оскільки судами не встановлено з посиланням на належні та допустимі докази для яких саме потреб, за яким видом цільового використання в межах якої категорії цільового призначення відповідачу було передано спірну земельну ділянку для розміщення "Човнової станції", апеляційним судом не вмотивовано позиції щодо того, що саме Одеська обласна державна адміністрація уособлює власника спірної земельної ділянки державної власності та має повноваження на розпорядження нею. Касаційна інстанція звертає увагу, що апеляційний суд помилково виходив із того, що "Човнова станція" є єдиним об'єктом нерухомості, оскільки встановлені судами обставини підтверджують право власності відповідача на самостійні гідротехнічні споруди Човнової станції.
		З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги ТОВ "Північне Причорномор'я", оскільки судами було порушено положення ст.43 ГПК України щодо повноти встановлення обставин справи.
		Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Північне Причорномор'я" задовольнити частково.
		Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 та рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2014 у справі №916/1579/14 скасувати.
		Справу № 916/1579/14 направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
		 
		 
		Головуючий-суддя                                                                      К.Грейц
		 
		 
		Судді                                                                                                    С.Бакуліна
		 
		 
		                                                                                                    Г.Мачульський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...