Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/1280/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано судом: 30.04.2015. Зареєстровано: 01.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2015.
Дата набрання законної сили: 28.04.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Справа: №   826/1280/15                                                       Головуючий у 1-й інстанції:   Кузьменко В.А.                                                                                           Суддя-доповідач:  Глущенко Я.Б. 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		28 квітня 2015 року                                                                                            м. Київ
		 
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		головуючого - судді                    Глущенко Я.Б.,
		суддів                                             Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
		при секретарі                    Строяновській О.В.,
		за участю:
		представника відповідачів - Глущенко Є.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Гриценко Людмили Леонідівни про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення, за апеляційною скаргою Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_3 звернувся у суд із позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Гриценко Людмили Леонідівни, в якому просив визнати дії другого відповідача незаконними, скасувати рішення від 25 грудня 2014 року №18325121 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зобов'язати першого відповідача вчинити дії щодо реєстрації за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано оспорюване рішення. У решті позову відмовлено.
		Не погоджуючись із постановою суду, перший відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав. 
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність та необґрунтованість відмови у державній реєстрації права власності позивача на нерухоме майно.
		З таким висновком суду не можна не погодитися.
		Враховуючи, що постанова суду першої інстанції оскаржується лише відповідачем, колегія суддів не переглядає судове рішення в межах залишених без задоволення вимог.
		Колегією суддів установлено, що рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Гриценко Л.Л. від 25 грудня 2014 року №18325121, за результатами розгляду заяви, прийнятої 08 грудня 2014 року за реєстраційним №9295109 та документів, поданих для проведення державної реєстрації прав, позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1.
		Це рішення мотивоване тим, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна (арешти нерухомого майна в Державному реєстрі нерухомого майна №4417229, в Єдиному реєстрі відчуження об'єктів нерухомого майна №10180720).
		Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся у суд.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Згідно частини 1 статті 4 вказаного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право власності на нерухоме майно.
		Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначено статтею 15 цього Закону. Згідно з частиною 1 приведеної норми, при державній реєстрації прав та їх обтяжень, прийняттю відповідного рішення передують прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви, а також встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.
		Відповідно до частини 4 статті 15 вказаного Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
		Статтею 15 цього Закону також передбачено, що порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно встановлює Кабінет Міністрів України (частина 13), і що у цьому порядку визначено перелік необхідних для такої реєстрації документів (абзац 2 частини 2).
		У відповідності до приведеної норми Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (постанова від 17.10.2013 № 868), який був чинний на час спірних правовідносин.
		Згідно пункту 6 цього Порядку документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.
		Зазначеній нормі кореспондують повноваження державного реєстратора, передбачені пунктом 15 вказаного Порядку, згідно з яким під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
		Відповідно до пункту 20 цього Порядку за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.
		Пунктом 28 цього Порядку встановлено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Відповідно до частини 1 статті 24 вказаного Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону (пункт 5).
		Згідно частини 2 статті 24 цього Закону передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
		Приписами частини 4 цієї правової норми встановлено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
		Як з'ясовано судом, підставою для відмови в державній реєстрації права власності позивача на квартиру №303, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олевська, 5, спірним рішенням був висновок державного реєстратора про те, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано позивачем після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, тобто пункт 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Разом з тим, судом встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірного рішення була наявність в Єдиному реєстрі відчуження об'єктів нерухомого майна запису про реєстрацію обтяжень усього нерухомого майна ТОВ «Укоінвестбуд». Наявність даного обтяження підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого слідує, що на все майно цього підприємства у межах суми звернення стягнення зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна.
		Обговорюючи правомірність такої відмови, колегія суддів зазначає, що, як свідчать матеріали справи, із заявою про проведення державної реєстрації права власності на вищезгадану квартиру позивач звернувся на підставі договору пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку.
		Положеннями частини 1 статті 326 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
		Частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
		Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		Так, у матеріалах справи містяться договір пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку від 15 червня 2005 року №1064/МЛ, додаткова угода №2 до цього договору, акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1, виписка зі списку інвесторів, за кошти яких ТОВ «Укоінвестбуд» збудовано квартири в будинку №5 по вул. Олевській, угода про переведення прав та обов'язків за договором від 15 червня 2005 року №1064/МЛ пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку від 19 липня 2012 року, довідка про фінансування 100% загальної площі об'єкта інвестування до цього договору, додаткової угоди від 17 липня 2012 року №1, угоди про переведення прав та обов'язків від 19 липня 2012 року, додаткової угоди №2 від 29 травня 2013 року, виданої позивачу.
		Відповідно до зазначених документів відбувся перехід прав та обов'язків за основним договором пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку від 15 червня 2005 року №1064/МЛ до позивача.
		У той же час, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1, належить на праві власності ТОВ «Укоінвестбуд». Відтак, докази на підтвердження факту наявності державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього нерухомого майна, відсутні.
		Окрім того, колегія суддів зазначає, що аналіз положень пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідчить на користь висновку, що на підставі цього пункту може бути відмовлено у реєстрації права, пов'язаного з відчуженням нерухомого майна. Натомість, позивач, звертаючись до відповідача із заявою, прагнув зареєструвати право власності, яке виникло вперше, і не пов'язане із відчуженням.
		Про те, що право власності на згадану квартиру станом на день винесення спірного рішення не реєструвалось раніше свідчить інформація у вигляді витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що наявний в матеріалах справи.
		З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що рішення державного реєстратора від 25 грудня 2014 року №18325121 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є необґрунтованим, суперечить вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому - підлягає скасуванню.
		Покликання апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції та не доводять допущення порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
		Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві залишити без задоволення.
		Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
		 
		Головуючий   суддяЯ.Б. Глущенко                         суддя О.Є. Пилипенко                       суддяО.М. Романчук
		          (Повний текст ухвали складений 29 квітня 2015 року.)
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		.
		 
		Головуючий суддя                                                                 Глущенко Я.Б.            
		 
		Судді:                                                                                           Романчук О.М 
		 
		                                                                                                                    Пилипенко О.Є.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...