Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/3078/15-г : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 05.05.2015. Зареєстровано: 06.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2015.
Дата набрання законної сили: 12.05.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27.04.2015Справа №910/3078/15-гГосподарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті",   Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК"  про визнання правочину недійсним, за участю представників позивача - ОСОБА_2, довіреність №186 від 18.12.2014 року, ОСОБА_3, довіреність №192 від 18.12.2014 року, відповідача 1 - ОСОБА_4, довіреність №б/н від 02.03.2015 року, відповідача 2 - ОСОБА_5, довіреність №23031/8 від 23.03.2015 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2015 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору переуступки прав вимоги боргу за кредитами, оформленим певним фізичним особам укладений 06.01.2015 року між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті".
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.02.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 02.03.2015р.
		02.03.2015 року через канцелярію суду від Компанії Уеллмайнд Інвест ГмбГ у формі товариства з обмеженою відповідальністю надійшла заява про залучення її до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, яка обґрунтована  тим, що Компанія «Уеллмайнд Інвест ГмбГ» також як і позивач у справі є клієнтом ПАТ «Імексбанк» на підставі договору банківського рахунку № 54-08/БР (в національній валюті) та ПАТ «Імексбанк» не виконує платіжні доручення компанії на переказ грошових коштів, які знаходяться на її рахунку на суму 899  999,10 грн.
		10.03.2015 року позивачем через канцелярію суду надано клопотання про залучення Компанії Уеллмайнд Інвест ГмбГ у формі товариства з обмеженою відповідальністю до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
		18.03.2015 року через канцелярію господарського суду м. Києва відповідачем 1  надано відзив на позовну заяву в якому він просив відмовити в позові.
		18.03.2015 року позивачем через канцелярію суду надано заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Імексбанк» ОСОБА_6.
		18.03.2015 року позивачем через канцелярію суду надано заяву про залучення до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фрегат», який, як зазначає позивач, є учасником оспорюваного правочину.
		14.04.2015 року відповідачем 1 через канцелярію суду надано письмові міркування на заяву компанії «Уеллмайнд Інвест ГмбГ» про залучення її до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, в задоволенні якої він просив відмовити.
		В судовому засіданні 15.04.2015 року розглянуто клопотання про залучення Компанії «Уеллмайнд Інвест ГмбГ» до участі в справі в якості третьої особи, в задоволенні якого судом відмовлено зважаючи на те, що суду не надано жодного належного доказу на підтвердження того факту, що рішення по даній справі якимось чином вплине на права та обов'язки Компанії «Уеллмайнд Інвест ГмбГ».
		В судовому засіданні 15.04.2015 року також розглянуто клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Імексбанк» ОСОБА_6 в задоволенні якого судом відмовлено зважаючи на те, що представником позивача не доведено яким чином рішення у спорі про визнання недійсним оспорюваного договору вплине на права та обов'язки останнього, з урахуванням того, що відповідачем 2 у справі є ПАТ «ІмексБанк» від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		В судовому засіданні 15.04.2015 року також розглянуто клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фрегат» в задоволенні якого судом відмовлено зважаючи на те, що до даної особи позивачем не заявлено позовних вимог та дана особа не є стороною оспорюваного договору від 06.01.2015 року. 
		15.04.2015 року відповідачем 2 через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву в якому він повністю визнав позов.
		15.04.2015 року в судовому засіданні оголошено перерву на 20.04.2015 року.
		20.04.2015 року відповідачем 1 через канцелярію суду надано письмові міркування на відзив тимчасової адміністрації ПАТ «ІмексБанк».
		20.04.2015 року позивачем через канцелярію суду надано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд визнати недійсними нікчемні правочини: - договір про відступлення права вимоги від 21.11.2014 року, що укладений між АТ «ІмексБанк» та ТОВ «Фрегат»; - тристоронній договір про заміну сторони в зобов'язанні від 26.12.2014 року,  що укладений між АТ «ІмексБанк», ТОВ «Фрегат» та ТОВ «Компанія Дасті»; - договір від 06.01.2015 року про внесення змін до договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014 року, що укладений між АТ «ІмексБанк» та ТОВ «Компанія Дасті».
		Пунктом 4 ст. 22 ГПК України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. 
		Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. 
		Проте, у вищезазначеній заяві позивачем додатково заявлені інші дві нові вимоги із самостійним предметом та підставами.
		Разом з тим, одночасна зміна і предмета, і підстав позову процесуальним законодавством не допускається.
		Судом не приймається подана позивачем заява про збільшення позовних вимог, оскільки дана заява містить вимоги одночасно про зміну предмету і підстав позову, що не передбачено ст. 22 ГПК України та дві нові позовні вимоги немайнового характеру позивач не оплатив судовим збором.
		20.04.2015 року відповідачем 2 через канцелярію суду надано клопотання про припинення провадження у справі за відсутності предмета спору, оскільки тимчасовою адміністрацією ПАТ «ІмексБанк» винесено рішення № 01-ТА від 03.03.2015 року про визнання оспорюваних в даній справі правочинів нікчемними.
		20.04.2015 року в судовому засіданні оголошено перерву на 27.04.2015 року.
		27.04.2015 року позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення в яких він зазначив, що клопотання відповідача 2 про припинення провадження у справі підлягає задоволенню.
		В судовому засіданні 27.04.2015 року судом розглянуто клопотання відповідача 2 про припинення провадження у справі в задоволенні якого судом відмовлено, оскільки згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» за змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.
		Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.
		Тому підстави для припинення провадження у справі за відсутністю предмета спору в даному випадку відсутні.
		Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1, відповідача 2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		                Судом встановлено, що 21 листопада 2014 року між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фрегат» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого в порядку та на умовах визначених цим договором, первісний кредитор за плату передає/відступає, а новий кредитор одержує/набуває права вимоги, належні первісному кредитору за кредитними договорами, які укладені між первісним кредитором та відповідними фізичними особами (боржники), перелік яких зазначено в додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (п.1.1. договору).
		           26 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (банк), ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фрегат» ( ТОВ «Фрегат») та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті" (ТОВ «Компанія Дасті») було укладено договір про заміну сторони в зобов'язанні.
		Відповідно до пункту 1. даного договору здійснюється заміна сторони, а саме нового кредитора, у договорі про відступлення права вимоги від 21.11.2014 року, який укладено між банком та ТОВ «Фрегат».
		Згідно з п. 2. договору від 26.12.2014 року з моменту підписання цього договору усі права та обов'язки нового кредитора за договором про відступлення права вимоги від 21.11.2014 року переходять від ТОВ «Фрегат» до ТОВ «Компанія Дасті».
		06 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті" (новий кредитор) було укладено договір про внесення змін до договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014 року, за умовами якого сторони дійшли згоди внести зміни у перелік кредитних договорів права вимоги, за якими переходять до нового кредитора, який викладений у додатку 1 до договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014 року та викласти його у новій редакції що додається до цього договору (пункт 1 договору).
		Інші умови договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014 року, залишаються дійсними, без змін (п.2 договору від 06.01.2015 р.).
		Цей договір набуває чинності з дати підписання і є невід'ємною частиною договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014 року (п.4 договору від 06.01.2015 р.).
		Згідно акту приймання-передачі від 14.01.2015 року ПАТ «ІмексБанк» передало у повному обсязі, а ТОВ «Компанія Дасті» прийняло кредитні справи фізичних осіб згідно за списком зазначеним у додатку 1 до цього акту приймання-передачі.
		26 січня 2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №50 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних.
		На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 року прийнято рішення №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК» з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію.
		Предметом спору є вимоги позивача про визнання недійсним з моменту укладення договору від 06.01.2015 року, який укладено між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті". В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що переуступивши право вимоги боргу за кредитами оформленими  певними фізичними особами ТОВ «Компанія Дасті» ПАТ "ІМЕКСБАНК" позбавив позивача можливості отримати кошти, які повинні були надходити на банківські рахунки ПАТ "ІМЕКСБАНК" від певних фізичних осіб, що порушує охоронювані законом інтереси позивача. Зазначає, що оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що ТОВ «Компанія Дасті» не є установою, яка може надавати фінансові послуги, оскільки основним видом діяльності  ТОВ «Компанія Дасті» за КВЕД є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, чим порушено вимоги ст. 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», що в силу вимог ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним з підстав порушення вимог закону.
		         Під час судового розгляду встановлено, що рішенням тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «ІмексБанк» №01-ТА від 03 березня 2015 року «про визнання правочинів нікчемними та застосування наслідків їх нікчемності» визнано нікчемними правочини, а саме: 
		а) договір про відступлення права вимоги від 21.11.2014 року, що укладений між ПАТ «ІмексБанк» та ТОВ «Фрегат» (код ЄДРПОУ 23872820);
		б) тристоронній договір про заміну сторони в зобов'язанні від 26.12.2014 року, що укладений між ПАТ «ІмексБанк», ТОВ «Фрегат» та ТОВ «Компанія Дасті» (код ЄДРПОУ 39385401);
		в) договір від 06.01.2015 року про внесення змін до договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014 року, що укладений між ПАТ «ІмексБанк» та ТОВ «Компанія Дасті» (код ЄДРПОУ 39385401).
		       Відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.
		Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
		Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
		1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
		2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
		3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
		4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
		5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
		6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
		        Отже договір від 06 січня 2015 року про внесення змін до договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014 року, який укладено між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті" є нікчемним в силу ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. 
		Особа, права якої     порушені, може скористатися способом захисту свого порушеного права та подати позов до суду. 
		Проте, доказів порушення прав або законних інтересів позивача укладенням договору від 06.01.2015 року про внесення змін до договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014 року, який укладений між Публічним акціонерним товариством «ІмексБанк» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія Дасті» матеріали справи не містять, оскільки позивач не є стороною спірної угоди та право на кошти, які сплачуються фізичними особами по кредитним договорам у нього відсутнє.
		Тобто, посилання позивача на те, що укладання договору між Публічним акціонерним товариством «ІмексБанк» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія Дасті» про внесення змін до договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014 року призвело до настання негативних наслідків для позивача є безпідставним, недоведеним та повністю спростовується матеріалами справи.
		       Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		    Ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України закріплено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину
		1. Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
		2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
		5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.     
		Також, ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", встановлено, що фінансовими послугами вважаються:
		                              1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;
		                              2) довірче управління фінансовими активами;
		                              3) діяльність з обміну валют;
		                         4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;
		                              5) фінансовий лізинг;
		                       6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;
		                              7) надання гарантій та поручительств;
		                              8) переказ коштів;
		                 9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення;
		            10) професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню;
		                              11) факторинг;
		                           11-1) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах;
		                      12) управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";
		                13) операції з іпотечними активами з метою емісії іпотечних цінних паперів;
		                  14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".
		У зв'язку з тим, що відступлення права вимоги не належить до жодної з перелічених у ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" послуг то укладення спірного договору не вважається фінансовою послугою.
		Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 06.10.2010 у справі №33/457.
		Таким чином, спростовуються доводи позивача про те, що оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що ТОВ «Компанія Дасті» не є установою, яка може надавати фінансові послуги, що в силу вимог ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним з підстав порушення вимог закону.
		        В розумінні зазначених правових норм позивачем не доведено суду обґрунтованість позовних вимог та не надано належних доказів, що підтверджують порушення законних прав позивача укладанням спірного договору.
		За таких, обставин відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, і тому в позові про визнання недійсним договору від 06.01.2015 року, який укладено між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія Дасті" слід відмовити.
		Судовий збір відповідно до статті 49  Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В позові відмовити.
		Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
		 
		  Повне рішення складено 30.04.2015р.
		 
		Суддя                                                                                              С.О.Чебикіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...