Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1337/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 05.05.2015. Зареєстровано: 06.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2015.
Дата набрання законної сили: 09.06.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"27" квітня 2015 р.Справа № 922/1337/15
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Інте Т.В.    
		при секретарі судового засідання Федоровой К.О.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Виконуючий обов'язки прокурора міста Харкова     до  Харківської міської ради, м. Харків (1-й відповідач) та ,  Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Бархани", м. Харків (2-й відповідач)   про  зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:
		прокурора - Зливка К.О., посв. № 013773 від 06.12.12 р.;
		1-го відповідача - Маринушкіна Л.В., дов. № 08-11/4670/2-14 від 24.12.14 р.; 
		2-го відповідача - Фомін Р.Б., дов. № 3 від 16.03.15 р.,
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Виконуючий обов'язки прокурора міста Харкова (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати п.10.2. додатку 1 до рішення 41 сесії Харківської міської ради (1-й відповідач) 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010 №13/10, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №189777, зареєстрований в Управлінні Державного земельного агентства у місті Харкові, зобов'язати Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Бархани" (2-й відповідач) повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 26,1684 га з кадастровим номером 6310136600:13:009:0037 у первісному (придатному для використання) стані. Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.
		09.04.15 р. 1-й відповідач надав письмовий відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010 №13/10 є таким, що прийняте у цілковитій відповідності до норм діючого на той час законодавства, тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, 1-й відповідач зазначив, що позовна заява подана до суду прокурором після спливу трирічного строку позовної давності, у зв'язку з чим 1-й відповідач просив суд застосувати наслідки звернення до суду після спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.  
		23.03.15 р. та 08.04.15 р. 2-й відповідач надав письмовий відзив та доповнення до нього, в яких зазначив, що позовна заява подана до суду прокурором після спливу трирічного строку позовної давності, у зв'язку з чим 2-й відповідач просив суд застосувати наслідки звернення до суду після спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
		Господарський суд Харківської області ухвалою від 09.04.15 р. відклав розгляд заяв відповідачів про застосування наслідків звернення до суду після спливу позовної давності до наступного судового засідання, надавши прокурору можливість надати заперечення щодо вказаних заяв.
		23.03.2015р. прокурором були подані письмові пояснення, в яких останній зазначає, що оскільки безпосередні дані, які на думку прокурора, свідчать про порушення передачі земельної ділянки ОК "ЖБК "БАРХАНИ", прокуратурою виявлено у лютому 2015 року, то підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, в зв'язку із обізнаністю заступника прокурора міста з 24.02.2010 р. про існування оскаржуваного рішення, не вбачається.
		Прокурор в судовому засіданні 27.04.15 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, проти заяв відповідачів про застосування наслідків звернення до суду після спливу позовної давності заперечував.
		Представник 1-го відповідача в судовому засіданні 27.04.15 р. підтримав свою заяву, просив застосувати наслідки звернення до суду після спливу позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
		Представник 2-го відповідача в судовому засіданні 27.04.15 р. підтримав свій відзив, просив застосувати наслідки звернення до суду після спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
		З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
		24.02.2010 р.  41 сесія Харківської міської ради 5 скликання (1-й відповідач) прийняла рішення № 13/10 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" (а.с. 39). 
		У ході вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на території міста Харкова, прокуратурою міста встановлено, що п.10.2. додатку 1 (а.с. 42) до рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010 № 13/10 ОК "ЖБК "Бархани" (2-й відповідач) надано у власність земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:13:009:0037), яка належала територіальній громаді м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 26,1684 га, в межах акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 21.06.2007 р. № 699/07 для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по вул. Тополиній (в районі вул. Квітучої).
		Вказане рішення було направлено 1-м відповідачем на адресу прокурора міста Харкова листом № 08-04/700/2-10 від 26.03.2010 р. (а.с. 97).
		На підставі вказаного рішення Харківської міської ради, Управлінням Державного земельного агентства у місті Харкові (на той час - Управління Держкомзему у м. Харкові) ОК "ЖБК "Бархани" видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №189777 (а.с. 45), який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №321070600018 від 03.09.2010 р.
		В свою чергу, 05.03.15 р. позивач (прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, посилаючись на те, що  рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010 № 13/10  прийнято усупереч вимогам ст.41 Земельного кодексу України, ст.ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 р. №186.
		Відповідачі ж подали заяви про застосування наслідків звернення до суду після спливу позовної давності.
		З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяв відповідачів про застосування строку позовної давності та відмови у задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з наступного. 
		В п.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" (далі - Постанова) роз'яснено, що позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України). Водночас необхідно мати на увазі, що, оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність.
		Таким чином, до спірних взаємовідносин за позовом прокурора встановлюється загальна позовна давність, яка згідно зі ст. 257 ЦК України становить три роки.
		Згідно із п. 4.1 Постанови, початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.
		Як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколу пленарного засідання сесії Харківської міської ради від 24.02.2010 р. на якому було прийнято спірне рішення "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" була присутня заступник прокурора м. Харкова - Петрова О.І.
		В постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 29.10.2014р. № 6-152цс14 зазначено, що норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак, обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача. Оскільки позивач, як юридична особа, набуває та здійснює свої права і обов'язки через свої органи, то його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його органів та інших осіб, до повноважень яких належав контроль у сфері земельних відносин.
		Відповідно до ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
		Отже, в зв'язку із обізнаністю з 24.02.2010р. заступника прокурора м. Харкова про прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради, беручи до уваги припис постанови Верховного Суду України від 29.10.2014р. № 6-152цс14, суд приходить до висновку, що всі інші органи прокуратури були обізнаними про прийняття оскаржуваного рішення, оскільки вони становлять єдину централізовану систему, відповідно до ст. 6 Закону України "Про прокуратуру".
		Крім того, як вже було зазначено, спірне рішення було направлено 1-м відповідачем на адресу прокурора міста Харкова листом № 08-04/700/2-10 від 26.03.2010 р. (а.с. 97).
		Отже, посилання прокурора на те, що він довідався про наче б то незаконний продаж земельної ділянки під час проведення перевірки у 2013 році, є юридично неспроможними.
		Відповідна позиція зазначена у постанові Верховного Суду України № 3- 23гс14 від 27.05.2014р., відповідно до якої Верховний Суд дійшов висновку, що перебування прокурора під час пленарного засідання, на якому було прийняте оскаржуване рішення є початком перебігу строку позовної давності згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК, норми якої також розповсюджуються і на звернення прокурора до суду. А початок перебігу строку позовної давності починає свій перебіг не з дати здійснення прокурором перевірки оскаржуваного рішення, а з дати коли прокурору було відомо про існування оскаржуваного рішення (ст. 253 ЦК України). 
		Таким чином, початок перебігу позовної давності щодо оскарження спірного рішення Харківської міської ради від 24.02.2010р., починається саме з дати прийняття зазначеного рішення. Оскільки його прийняття відбувалось безпосередньо за участю заступника прокурора міста Харкова яка перебувала на пленарному засіданні, беручи до уваги приписи ст.ст. 253, 257 ЦК України, строк позовної давності за вимогами щодо оскарження спірного рішення сплинув 25.02.2013 року.
		Крім того, Згідно із п. 10 наказу Генеральної прокуратури України від 18.10.2010 р., "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів", з метою підвищення ефективності наглядової діяльності за додержанням і застосуванням законів, керуючись статтями 1,15, 19-24 Закону України "Про прокуратуру", було наказано, зокрема: періодично, але не рідше одного разу на місяць, перевіряти законність правових актів Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Використовувати право участі у засіданнях цих органів.
		Відповідним суб'єктом здійснення державою своїх цивільних прав в даному випадку є прокурор, який згідно із ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", здійснює Прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими Радами, їх виконавчими органами, з відповідними наслідками прокурорського нагляду, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави.
		Ч. 4 ст. 267 ЦК України, визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Суд наголошує, що нездійснення своєчасного прокурорського нагляду за прийнятим спірним рішенням Харківської міської ради, що є обов'язком органів прокуратури, відповідно до ст. 1 ЗУ "Про прокуратуру", призводить до наслідків визначених ч. 2 ст. 12, ч. 4 ст. 267 ЦК України.
		Причини пропуску строку позовної давності суду пояснені не були, клопотання про його поновлення позивачем не заявлялось (ч. 5 ст. 267 ЦК України). 
		Враховуючи вищенаведене та те, що прокурор звернувся до суду поза межами строку позовної давності, суд вважає заяви відповідачів про застосування строку позовної давності обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до цього, суд вважає за необхідне у задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування п.10.2. додатку 1 до рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010 р. №13/10.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №189777, зареєстрованого в Управлінні Державного земельного агентства у місті Харкові недійсним та зобов'язання Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Бархани" (2-й відповідач) повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 26,1684 га з кадастровим номером 6310136600:13:009:0037 у первісному (придатному для використання) стані, також підлягають відхиленню, оскільки мають похідний характер від вимоги про скасування рішення 1-го відповідача "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010 р. №13/10.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на прокурора. Втім враховуючи звільнення прокурора від сплати судового збору пунктом 11 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір в даному разі не стягується.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 15, 16, 203, 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України,  статтями 1, 4, 12, 22, 33, 35, 43, 44, 46, 47-1, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		  
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В позові відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повне рішення складено 29.04.2015 р.   
		 
		Суддя Т.В. Інте

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...