Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/949/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері господарської діяльності; Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.
Надіслано судом: 06.05.2015. Зареєстровано: 06.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2015.
Дата набрання законної сили: 30.04.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 Справа № 636/949/15-к 
		 Провадження № 1-кп/636/174/15 
		 ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31 березня 2015 року
		Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва Харківської області кримінальне провадження № 32015220000000012 по обвинуваченню  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чугуїв, Харківської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, розлученого, має неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 204 КК України,
		встановив:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не будучи суб`єктом підприємницької діяльності, не маючи спеціального дозволу на право здійснення торгівлі підакцизними товарами, всупереч вимогам п. 11 ст. 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (зі змінами та доповненнями), «Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 року (зі змінами та доповненнями), маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення, зберігання з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, з метою отримання неконтрольованого державою доходу шляхом незаконного здійснення роздрібної торгівлі виготовлених ним алкогольних напоїв, на початку квітня 2014 року, в м. Чугуєві, Харківської області (точну дату, час та місце слідством не встановлено), незаконно придбав у невстановленої у ході досудового розслідування особи, етиловий спирт, який незаконно зберігав у своєму гаражі, що розташований неподалік буд. АДРЕСА_2 .
		У подальшому ОСОБА_4 , у пристосованому для незаконного (нелегального) виробництва алкогольних напоїв приміщенні гаражу, розташованому неподалік буд. АДРЕСА_2 , шляхом розведення спирту з водою, незаконно виготовляв горілку, яку потім розливав у скляні пляшки з-під горілки  як «Пшенична краля», так і інших найменувань, ємністю 0,5 літра, та закупорював їх пробками.
		Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на реалізацію незаконно виготовлених алкогольних напоїв, ОСОБА_4 продавав дану горілку стороннім фізичним особам як з вищевказаного гаражу, так і зі своєї квартири АДРЕСА_3 .
		У ході проведення обшуку 19.02.2015 року, в гаражі ОСОБА_4 , що розташований біля буд. АДРЕСА_2 , співробітниками податкової міліції було виявлено та вилучено: 1240 пляшок об`ємом 0,5 л., з етикетками горілки «Краля Пшенична», 876 пластикових пляшок, ємністю 5 літрів з спиртовмісною речовиною, які ОСОБА_4 незаконно зберігав з метою збуту як в даному гаражі, так і в своїй квартирі АДРЕСА_3 .
		Згідно з висновком експертизи спиртовмісних сумішей (алкогольних напоїв) № 7 від 26.02.2015 року, у пляшках з полімерного матеріалу та скла, вилучених під час обшуку 19.02.2015 року у гаражі ОСОБА_4 , знаходяться рідини, що представляють собою спиртовмісну рідину  водно-етанольну (спиртову) суміш, яка не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови», а також вимогам ДСТУ 4221-2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови», за міцністю, які ОСОБА_4 незаконно виготовив та зберігав з метою збуту.
		Таким чином, всупереч вищевказаних вимог Податкового кодексу України, Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 року та постанови Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 року, відповідно до яких заборонено ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв, на яких відсутні законно отримані марки акцизного збору встановленого зразка, ОСОБА_4 у період з початку квітня 2014 року до 19 лютого 2015 року незаконно виготовляв та зберігав алкогольні напої, які в подальшому незаконно реалізовував фізичним особам.
		Крім того, ОСОБА_4 , не будучи суб`єктом підприємницької діяльності, не маючи спеціального дозволу на право виготовлення алкогольної продукції та здійснення торгівлі підакцизними товарами, всупереч вимогам п. 11 ст. 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (зі змінами та доповненнями), «Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 року (зі змінами та доповненнями), з метою подальшого збуту упродовж квітня 2014 року  лютого 2015 року, у пристосованому (шляхом встановлення спеціального обладнання, облаштуванні робочого місця та розміщенні комплектів предметів, необхідних для виготовлення підакцизних товарів) для незаконного (нелегального) виробництва алкогольних напоїв приміщенні гаражу, що розташований неподалік буд. АДРЕСА_2 , шляхом розведення спиртовмісної рідини з водою, отримував алкогольні напої, які розливав у скляні пляшки з-під горілки  як «Краля пшенична» так і інших найменувань, ємністю 0,5 літра, незаконно виготовляючи, таким чином, з метою збуту підакцизний товар  горілку  яку він зберігав з метою подальшого збуту за вищевказаною адресою, а також в своїй квартирі АДРЕСА_3 . Незаконно виготовлену горілку ОСОБА_4 незаконно продавав стороннім фізичним особам як із даного гаражу, так із зі своєї квартири.
		Згідно з висновком експертизи спиртовмісних сумішей (алкогольних напоїв) № 7 від 26.02.2015 року, у пляшках з полімерного матеріалу та скла, вилучених під час обшуку 19.02.2015 року у гаражі ОСОБА_4 , знаходяться рідини, що представляють собою спиртовмісну рідину  водно-етанольну (спиртову) суміш, яка не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови», а також вимогам ДСТУ 4221-2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови», за міцністю, які ОСОБА_4 незаконно виготовив та зберігав з метою збуту.
		Таким чином, ОСОБА_4 у період часу з початку квітня 2014 року до 19 лютого 2015 року незаконно з метою збуту виготовляв алкогольні напої шляхом відкриття підпільного цеху в своєму гаражі, розташованому неподалік буд. АДРЕСА_2 , які у подальшому незаконно зберігав та незаконно реалізовував фізичним особам.
		Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204 КК України  незаконне придбання, зберігання, транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв, та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204 КК України  незаконне виготовлення алкогольних напоїв шляхом відкриття підпільного цеху. 
		27 лютого 2015 року між прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.
		Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1, 2 ст. 204 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_4 .
		Угода про визнання винуватості містить положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 204 ч. 1, 2 КК України. Обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 204 ч. 1, 2 КК України, сторони узгоджують вид і розмір покарання за ч. 1 ст. 204 КК України  у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 17000 грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення, за ч. 2 ст. 204 КК України  штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 51000 грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення. Відповідно до ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у вигляді штрафу у розмірі 3010 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 51170 грн., з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення. 
		Сторони розуміють наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст. 476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
		Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання у вигляді штрафу у розмірі 3010 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 51170 грн., з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно.
		В судовому засіданні обвинувачений підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.
		Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, обвинуваченого суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання.
		ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст. 204 ч. 1, 2 КК України. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 204 КК України є невеликої тяжкості, а передбачений ч. 2 ст. 204 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Умови даної угоди відповідають вимогам КПК України. Сторони уклали угоду про визнання винуватості добровільно, що не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. 
		ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, що є підставою для її затвердження та призначення узгодженої сторонами міри покарання. Отже, слід затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.
		Керуючись ст. ст. 314, 374, 475 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 лютого 2015 року між прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
		ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 204 КК України, та призначити йому покарання:
		за ч. 1 ст. 204 КК України  штраф у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.
		за ч. 2 ст. 204 КК України  штраф у розмірі 51000 (п`ятдесят одна) грн. на користь держави, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.
		   Відповідно до ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у вигляді штрафу у розмірі 51170 (п`ятдесят одна тисяча сто сімдесят) грн. на користь держави, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення. 
		   Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи № 7 від 26.02.2015 року у сумі 1292 (одна тисяча двісті дев`яносто дві) грн. 62 коп. на користь держави. 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, яку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Головуючий суддя                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...