Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-3000св15 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У х в а л а 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		22 квітня 2015 року                                                                              м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах 
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого                 Луспеника Д.Д.,
		суддів:                           Закропивного О.В.,      Лесько А.О.,
		                                                   Хопти С.Ф.,                              Черненко В.А.,
		 
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання поруки припиненою, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 1 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 грудня 2014 року,  
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У липні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із указаним позовом, у якому просила визнати припиненою поруку, що встановлена договором поруки від 12 серпня 2008 року, укладеним між нею та                       АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»).
		На обґрунтування позову зазначала, що між нею та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір поруки від 12 серпня 2008 року                     № 223055 в якості забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за кредитним договором від 12 серпня 2008 року № 11382680000, укладеним між ним та АКІБ «УкрСиббанк». 30 грудня 2013 року нею було отримано від відповідача вимогу про сплату боргу за позичальника, який не виконує своїх зобов'язань за кредитним договором. Вважає, що такі вимоги банку є безпідставними, оскільки договір поруки є припиненим на підставі                         ч. 4 ст. 559 ЦК України, так як в ньому не зазначено строк його дії, а є лише посилання на його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника. Останній платіж позичальником було здійснено 7 жовтня 2011 року, тому право банку вимагати повернення кредиту виникло 25 листопада 2011 року. Протягом шести місяців після настання права вимоги відповідач не пред'явив вимоги до неї, а тому порука є припиненою з 26 травня 2012 року. 
		Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 1 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 грудня 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано припиненою поруку, що встановлена договором поруки від 12 серпня                2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_3
		У касаційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 
		Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав. 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у банку право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_3 про виконання порушеного боржником зобов'язання щодо повернення кредиту виникло починаючи з 26 листопада 2011 року протягом наступних шести місяців, але таку вимогу до поручителя було пред'явлено 19 грудня 2013 року, тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України.
		Колегія суддів вважає, що такий висновок є правильним, ґрунтується на нормах матеріального права та узгоджується з нормами процесуального права. 
		Судами установлено, що 12 серпня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та               ОСОБА_4 укладений споживчий кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 14 626 доларів США зі сплатою                    8,49 % річних та строком користування до 12 серпня 2015 року. На забезпечення виконання кредитного зобов'язання 12 серпня 2008 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки.
		Відповідно до п 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за зобов'язаннями боржника ОСОБА_4, які виникають із умов споживчого кредиту від 12 серпня 2008 року. Договір діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов'язань боржника в рахунок виконання зобов'язань за основним договором (п. 3.1 договору поруки).
		Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
		Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
		Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України). 
		Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України). 
		Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного виконання всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. 
		Із роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», вбачається, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. 
		При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. 
		Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. 
		Судом безспірно встановлено, що прострочення кредитної заборгованості почалося з листопада 2011 року, проте банк протягом шести місяців вимоги до боржників не направив, позову до суду не пред'явив.  
		Отже, у банка настає право вимоги від позичальника виконання основного зобов'язання не з моменту закінчення строку дії договору, а з моменту прострочення повернення чергової частини грошових коштів.
		Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.
		Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
		Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
		Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 8 жовтня 2014 року № 6-128цс14, від 29 січня 2014 року                       № 6-155 цс 13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
		Отже, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування відсутні.
		Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а: 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити. 
		Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 1 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 грудня 2014 року залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           Д.Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                                                     О.В. Закропивний
		 
		А.О. Лесько
		 
		С.Ф. Хопта 
		 
		В.А. Черненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...