Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3631/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2015. Зареєстровано: 08.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 квітня 2015 року Справа № 916/3631/14 
		Вищий  господарський  суд  України  у складі колегії суддів:
		Головуючий суддяБакуліна С.В.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційних скарг Приватного підприємства "Сігма"на постановуОдеського апеляційного господарського суду                від 12.03.2015 рокуу справі№ 916/3631/14господарського судуОдеської областіза позовомПрокурора Ренійського району Одеської області в інтересах держави в особі Ренійської районної ради Одеської області та Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської областідоПриватного підприємства "Сігма"прозобов'язання звільнити земельну ділянку
		В засіданні взяли участь представники:
		- прокуратури:Кузнецова Ю.В. посвідчення № 023135 від 26.11.2013 року,- позивачів:Ренійської райради: не з'явився, Лиманської сільради: не з'явився,- відповідача:не з'явився
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Прокурор Ренійського району Одеської області в інтересах держави в особі Ренійської районної ради Одеської області та Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства "Сігма" (далі за текстом - ПП "Сігма") про зобов'язання ПП "Сігма" звільнити земельну ділянку загальною площею 0, 6317 га, із земель водного фонду на території Ренійської районної ради - 0, 2201 га та 0, 4116 га із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту).
		Рішенням господарського суду Одеської області від 24.11.2014 року у справі       № 916/3631/14 позовні вимоги прокурора Ренійського району Одеської області задоволено: зобов'язано ПП "Сігма" звільнити земельну ділянку загальною площею    0, 6317га, із земель водного фонду на території Ренійської районної ради - 0, 2201га та 0, 4116 га із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту).
		Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПП "Сігма" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Одеської області від 24.11.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року у справі № 916/3631/14 апеляційну скаргу ПП "Сігма" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 24.11.2014 року - без змін.
		Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПП "Сігма" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 24.11.2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року у справі                        № 916/3631/14 та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 16, 17 Закону України "Про охорону земель", ст. ст. 5, 6, 7, 9 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ст. ст. 17, 122, 188 Земельного кодексу України, ст. ст. 35, 43 Господарського процесуального кодексу України.
		Ухвалою від 16.04.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Бакуліної С.В., суддів - Рогач Л.І., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга приватного підприємства "Сігма" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 30.04.2015 року.
		Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 28.04.2015 року № 03-05/698 для розгляду касаційної скарги у справі № 916/3631/14, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Рогач Л.І. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Бакуліна С.В., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).
		Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
		Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Ренійської районної державної адміністрації № 502/А-2009 від 06.11.2009 року "Про затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ПП "Сігма" в оренду для розміщення бази маломірних суден на території Ренійського району" затверджено матеріали вибору місця розташування земельних ділянок загальною площею 0, 73 га, з них: 0, 2736 га із земель запасу Ренійської районної ради, 0, 4564 га із земель запасу Лиманської сільської ради, для розміщення бази стоянки маломірних суден на території Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), надано дозвіл ПП "Сігма" на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок в оренду строком на 25 років на території Ренійського району Одеської області, зобов'язано Управління агропромислового розвитку попередити ПП "Сігма" про надання на протязі 1 року на затвердження до Ренійської районної адміністрації проекту із землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок.
		04.08.2011 року розпорядженням Ренійської районної державної адміністрації № 279/А-2011 від 04.08.2011 року "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 06.11.2009 р. № 502/А-2009" внесено зміни до розпорядження Ренійської районної державної адміністрації № 502/А-2009 від 06.11.2009 року, а саме в пунктах 1, 2, 3 розпорядження замість цифр "0, 73" читати цифри "0, 6317", замість цифр "0, 2736" читати цифри "0, 2201", замість цифр           "0, 4564" читати цифри "0, 4116".
		Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 27.05.2011 року Ренійська районна державна адміністрація (орендодавець) та ПП "Сігма" (орендар) підписано договір оренди землі (тимчасовий), відповідно до п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає земельні ділянки в короткострокову оренду, для розміщення риболовецького причалу, яка знаходиться на території Ренійської районної ради, Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту - землі запасу).
		Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 року у справі № 916/3281/13 за позовом прокурора Ренійського району Одеської області до Ренійської районної державної адміністрації та ПП "Сігма" про визнання тимчасового договору оренди земельної ділянки від 27.05.2011 року недійсним встановлено, що спірний правочин у зв'язку із нездійсненням його реєстрації не є вчиненим.
		Крім того, судами досліджено, що згідно листа відділу Держземагентства у Ренійському районі Одеської області № 20-20-03/790 від 19.06.2014 року, останній зазначив про те, що згідно наявних у нього Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, станом на 31.12.2012 року договір оренди земельної ділянки для розміщення риболовецького причалу площею 0, 6317 га, яка розташована на території Ренійської районної ради, Лиманської сільської ради (за межами населеного пункту) Ренійського району Одеської області, укладений між Ренійською РДА та ПП "Сігма", не реєструвався, крім того відсутня інформація щодо укладання тимчасового договору оренди даної земельної ділянки.
		Також, судами встановлено, що згідно листа ДПІ у Ренійському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 16.10.2014 року № 5761/10/15-25-15-087 ПП "Сігма" протягом 2011 - 2014 року орендна плата за землю сплачувалась в повному обсязі згідно наданих рахунків; заборгованість по орендній платі відсутня.
		Згідно інформації, викладеної в листі відділу Держземагентства у Ренійському районі Одеської області № 20-20-03/1562 від 17.10.2014 року земельна ділянка площею 0, 2201 га згідно державної статичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2014 року, віднесена до земель запасу (земельна ділянка державної власності не передавалася у власність та користування).
		Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка площею 0, 4116 га згідно державної статичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2014 року віднесена до земель запасу (земельна ділянка державної власності не передавалася у власність та користування). 
		Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що згідно акту обстеження земельної ділянки від 05.08.2014 року, складеного головою та землевпорядником Лиманської сільської ради Ренійського району встановлено, що спірна земельна ділянка використовується ПП "Сігма".
		За приписами ч. ч. 1 - 3 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
		Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
		Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що при цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
		Також, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
		Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Ренійської районної державної адміністрації № 502/А-2009 від 06.11.2009 року було надано право відповідачу щодо вжиття заходів до оформлення права на спірну земельну ділянку, однак, таке право оформлено та зареєстровано у передбачений чинним законодавством спосіб на протязі більш ніж 4 років не було, на що вказують досліджені судами інформаційні довідки органу Держземагентства. 
		Крім того, відповідач, який сплачував орендну плату за неукладеним договором оренди від 27.05.2011 року без наявності відповідного рішення органу виконавчої влади, фактично користувався земельною ділянкою, тобто, без належних правових підстав, що є порушенням приписів ч. 1 ст. 124, ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, при цьому, судами встановлено, що нерухомість, яка б належала відповідачу, на спірній земельній ділянці не розташована, на що вказує відповідна довідка органу БТІ.
		Судами досліджено, що при розгляді справи місцевим господарським судом відповідач не заперечував самого факту користування спірною земельною ділянкою на підставі тимчасового договору оренди землі від 27.05.2011 року, а доводи відповідача зводились до того, що аналогічний спір вже розглянутий у справі                   № 916/3281/13.
		Також, апеляційною інстанцією досліджено, що згідно письмових пояснень представника ПП "Сігма" (Вх.№6009/14 від 24.02.2015 року), відповідач на підставі неукладеного договору оренди землі від 27.05.2011 року, без наявності відповідного рішення органу виконавчої влади, в порушення приписів ч. 1 ст. 124, ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, користується земельною ділянкою, яка є предметом спору, щомісячно сплачує орендну плату, а також сплатив кошти за підведення до земельної ділянки комунікацій (електроенергії, газу тощо), що також свідчить про користування відповідачем спірною земельною ділянкою.
		Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).
		Згідно зі ст. 1 вказаного Закону, у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
		Отже, чинним законодавством передбачено, що для виникнення права на користування або права оренди на земельну ділянку необхідна наявність волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, що виражається у прийнятті рішення на відповідній сесії ради, що в подальшому надає можливість на складання правовстановлюючих документів на землю. 
		Обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
		Отже, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність посилань скаржника стосовно не встановлення факту використання ним спірної земельної ділянки, а тому судами вірно встановлено факт самовільного зайняття спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим правомірно задовольнили позов прокурора щодо зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
		Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає безпідставними посилання скаржника стосовно неправомірного винесення місцевим господарським судом "протокольної ухвали про відмову у задоволенні клопотання про припинення провадження" з огляду на наступне.
		Так, місцевим господарським судом зазначено, що відповідачем було подано до суду клопотання про "припинення провадження у справі" від 18.09.2014 року за        вх. № 2-3992/14 (а.с. 32 - 34), де просив суд позов прокурора залишити без розгляду, посилаючись на те, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 року у справі № 916/3281/13 за позовом прокурора Ренійського району Одеської області до Ренійської РДА, ПП "Сігма" про визнання тимчасового договору оренди земельної ділянки недійсним, відмовлено у позові прокурора, а саме, щодо визнання договору недійсним витребування земельної ділянки та зобов'язання повернути її до земель запасу. При цьому, відповідач у клопотанні зазначає про однаковість сторін обох справ та предмету позову. Між тим, ПП "Сігма" при заявлені даного клопотання керувався п.2 ч. 1 ст. 81 ГПК України, яка визначає, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
		Так, місцевим господарським судом встановлено, що справи № 916/3281/13 та № 916/3631/14 різняться складом сторін, підставами позову, а також з підстав того, що справа № 916/3281/13 розглянута по суті із прийняттям у ній постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 року, яка набрала законної сили, а тому суд вірно вказав про те, що наведене виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
		Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій.
		Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржників не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.
		Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
		Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
		Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.
		 
		Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу приватного підприємства "Сігма" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року у справі № 916/3631/14 залишити без задоволення.
		2.          Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року у справі № 916/3631/14 залишити без змін.
		 
		Головуючий суддяС.В. Бакуліна      СуддіГ.М. Фролова       О.В. Яценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...