Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/20776/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 08.05.2015. Зареєстровано: 09.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 13.05.2015.
Дата набрання законної сили: 25.06.2015
Результат оскарження 18.06.2015 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		07 травня 2015 року           письмове провадження           № 826/20776/14
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу 
		 
		за позовом ОСОБА_1до 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі  2) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановичапро визнання протиправними дій, визнання нечинним і скасування наказу в частині,ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-1) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича (далі - відповідач-2), в якій просить (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) :
		-          визнати протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 42843 від 27.06.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору;
		- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича щодо не включення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ», за договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 42843 від 27.06.2014 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
		- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича щодо тимчасового обмеження (блокування) виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 42843 від 27.06.2014 укладеним з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ»;
		- визнати протиправним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яке викладено в протоколі Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.11.2014 № 237/14, в частині тимчасового обмеження (блокування) виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 42843 від 27.06.2014 укладеним з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ»;
		- визнати протиправним бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо не включення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ», за договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 42843 від 27.06.2014 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб4
		- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) кошти у розмірі 200 000,00 гривень (сума граничного розміру відшкодування) за її вкладом за договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 42843 від 27.06.2014, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ»;
		- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 200 000,00 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 42843 від 27.06.2014 укладеним з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ».
		- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно яких, на його думку, йому має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначив, що відповідачами в порушення вимог чинного законодавства не включено ОСОБА_1 до переліку вкладників та Загального реєстру вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансвоий світ» (далі - ПАТ «КБ «УФС»), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку № 42843 від 27.06.2014, що порушує його майнові права.
		Відповідачі заперечили по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що позивач правомірно не включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, оскільки позивач не має права на таке відшкодування. Відповідачі вказали на те, що за результатом перевірки укладеного між позивачем і ПАТ «КБ «УФС» договору банківського рахунку № 42843 від 27.06.2014, встановлено, що даний договір є нікчемним. Просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
		В судове засідання 09.04.2015 представник відповідача2 до суду не прибув, попередньо подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності; представники відповідачів та третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечили.
		Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Враховуючи неявку представника відповідача2, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 09.04.2015 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		Між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (банк) та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 27.06.2014 №42843, відповідно до якого, банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 179 653,19 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 27.07.2014 та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.
		Відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 договору від 27.06.2014 №42843, банк зобов'язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути вкладнику суму вкладу та нараховані проценти; у разі якщо вкладник не звертається до банку за отриманням вкладу при настанні дати повернення вкладу цей договір вважається продовженим (пролонгованим) на той самий строк.
		Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем 27.06.2014 на особистий вкладний рахунок зараховано грошові кошти у розмірі 179 653,09 грн., що підтверджується квитанцією від 27.06.2014 №TR.57140.17334.4.
		Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ», згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова Сергія Івановича.
		Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 №717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ».
		Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.11.2014 №119 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015.
		На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21.11.2014 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; для отримання коштів вкладники Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
		Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачами, ОСОБА_1, дізнавшись про відсутність її в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернулась до Уповноваженої особи Фонду із заявою, у якій просила розблокувати рахунки та здійснити виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом.
		Проте, за результатами розгляду звернення позивача уповноважена особа у листі від 02.12.2014 №001/485 повідомила, що договір банківського вкладу від 27.06.2014 №42843, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.
		Позивач посилаючись на протиправність бездіяльність відповідачів щодо не включення його до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.
		Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3 визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
		Частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
		За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
		Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Частина шоста статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
		Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860 (далі - Положення) уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
		Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
		Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
		Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
		Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
		Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
		Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
		Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
		Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
		Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
		Як вбачається із наданої Уповноваженою особою відповіді на звернення позивача, викладеної в листі від 02.12.2014 №001/485, ОСОБА_1 не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 27.06.2014 №42843 на підставі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України, посилаюсь на те, що вказаний правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майна держави.
		Згідно з частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
		Частина третя статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
		1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
		2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
		3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
		4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
		5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
		6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
		Матеріали справи свідчать, що Уповноваженою особою Фонду на виконання обов'язків, передбачених ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «КБ «УФС», про що винесено наказ від 30.10.2014 № 34. 
		Під час перевірки робочою комісією встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званого «дроблення» рахунку іншого клієнта. Тобто, з рахунку клієнта банку, розмір вкладу якого становив більше, ніж 200 000 грн. начебто знімались кошти і відразу ж ця сума «надходила» на рахунок відкритий на ім'я позивача. 
		Зокрема, фізична особа, яка мала значну суму грошових коштів на рахунку, домовлялась з працівниками банку про те, що вона начебто буде здійснювати «зняття» коштів у межах існуючих лімітів, а інша фізична особа буде «вносити» ці кошти на свій рахунок. В результаті таких дій, грошовий вклад із значною сумою подрібнювався або розподілявся на суми до 200000 гривень і цими подрібненими частками фактично «перекидався» на рахунки інших фізичних осіб.
		Згідно з висновками робочої комісії, вказані дії відбувались з метою отримати кошти не від банку і не за рахунок банку, який в той момент вже не міг виконувати свої зобов'язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримати кошти від Фонду, тобто за рахунок державних коштів. За таких обставин витрати Фонду значно збільшуються без будь-яких законних на те підстав.
		За результатами роботи вказаної Комісії 10.11.2014 складено протокол засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів, яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік яких наведено в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Протоколу.
		З урахуванням висновків Комісії та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 237/14 від 18.11.2014 Уповноваженою особою Фонду наказом від 18.11.2014 № 6 визнано нікчемними правочини (договори) згідно переліку.
		Витяг із Додатку № 1 міститься в матеріалах справи, згідно якого Договір банківського вкладу від 27 червня 2014 року № 42918 віднесено до нікчемних. 
		Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем 2 не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та не наведено, що договір банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 27.06.2014 № 42843 має ознаки нікчемного правочину, наприклад: у зв'язку із укладанням вказаного договору третя особа стала неплатоспроможною або позивач та банк є пов'язаними особами і укладений між ними договір не відповідає вимогам законодавства.
		Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 
		Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. 
		Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
		Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
		Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 
		У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
		Відповідачами не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 27.06.2014 № 42843, укладеного між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
		Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
		Суд зауважує, що відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 27.06.2014 № 42843, матеріали справи не містять, а про існування таких судових рішень ні суду, ні сторонам не відомо.
		Таким чином, відповідачем 2 не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
		Враховуючи викладене, на думку суду, позовні вимоги №1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Що стосується позовної вимоги №2 суд вважає за необхідним зазначити наступне.
		Як зазначено вище, що уповноваженою особою листом від 02.12.2014 №001/485 фактично відмовлено у включенні ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, то суд не вбачає бездіяльності уповноваженої особи щодо вирішення питання про включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.
		Разом з тим суд зауважує, що позовні вимоги №3-5 є невірно обраним способом захисту порушеного права та, як наслідок, задоволенню не підлягають, адже в межах наданих повноважень Фонд сам по собі не включає вкладників до Загального реєстру вкладників відповідного банку, а лише складає Загальний реєстр вкладників виключно на підставі інформації (переліку вкладників), яка надається Уповноваженою особою фонду.
		При цьому, саме Уповноважена особа фонду наділена повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування, внаслідок чого належним способом захисту порушеного права, в рамках подібних правовідносин, є саме зобов'язання Уповноважену особу Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування, в разі встановлення судом під час розгляду справи факту необґрунтованості не включення кожного окремого вкладника банку до переліку вкладників. 
		Як наслідок, суд вбачає наявними підстави для задоволення позовних вимог №7.
		Позовна вимога №6 задоволенню не підлягає, як передчасна, адже матеріали справи не містять в собі доказів не здійснення виплат щодо відшкодування коштів позивачу за договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» від 27.06.2014 № 42843, укладеним між позивачем та ПАТ «КБ «УФС» за наслідками набрання даним рішенням суду законної сили. 
		Окрім того, позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд встановити судовий контроль за виконанням прийнятого судового рішення та зобов'язання Фонду та Уповноваженої особи Фонду надати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк, суд зазначає наступне.
		Відповідно до змісту ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
		Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, має застосовуватися у виключних випадках.
		З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідачі можуть ухилятися від виконання рішення суду.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з формулювання позовних вимог, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
		Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 42843 від 27.06.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору;
		Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гончарова Сергія Івановича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 200 000,00 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 42843 від 27.06.2014 укладеним з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ»4
		Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
		Судові витрати в сумі 18,27 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.
		Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ»
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...