Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/865/13 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 12.05.2015. Зареєстровано: 13.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2015.
Дата набрання законної сили: 16.04.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 462/865/13                          Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І. 
		Провадження № 22-ц/783/1594/15             Доповідач в 2-й інстанції:  Ванівський  О. М. 
		Категорія:27
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		16 квітня 2015 року                                                      м. Львів 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,
		суддів: Богонюка М.Я., Гриновця Б.М.,
		при секретарі: Жукровській Х.І.,
		за участю: представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Залізничного районного суду м.Львова від 27 листопада 2013 року,-
		 
		в с т а н о в и л а:
		В лютому 2013р. ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 80292,60 грн.. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору №DNH4KP11890338 від 13.05.2006р. відповідач отримала кредит у розмірі 14950 грн. із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25.08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.05.2009р.. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам("Розстрочка")("Стандарт") складає між ним і банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Договором встановлена позовна давність за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за Договором тривалістю 5 років. У зв'язку із порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач має заборгованість перед банком у розмірі 80292,60 грн., яка складається з: 14513,55 грн. - заборгованість за кредитом; 30304,36 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 31175,04 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф(фіксована частина); 3799,65 грн. - штраф(процентна складова).
		Заочним рішенням Залізничний районного суду м. Львова від 27 листопада 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено повністю.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №DNH4KP11890338 від 13 травня 2006 року у розмірі 80292,60 грн., яка складається з: 14513,55 грн. - заборгованість за кредитом; 30304,36 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 31175,04 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф(фіксована частина); 3799,65 грн. - штраф(процентна складова).
		Вирішено питання судових витрат.    
		Рішення суду оскаржила відповідачка ОСОБА_2. 
		В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим, та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що в матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення не з її підписом. Також, вказує і на те, що Банком пропущено строки позовної давності, оскільки такий розпочинався 14.05.2009р. та закінчився 14.05.2012 року, проте з позовом Банк звернувся лише в 2013 році. Крім того, судом неправомірно стягнуті завищені суми заборгованості по відсотках, пені, штрафах. До неї застосована подвійна відповідальність що суперечить Конституції України, а саме з неї стягнуто одночасно штрафи та пеню. Враховуючи вищевикладене просить суд скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у позові Банку відмовити повністю.
		В судове засідання з'явився представник відповідача, а представник позивача та апелянт не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що дає апеляційному суду право, у відповідності до вимог ч.2 ст.305 Цивільного процесуального кодексу(далі-ЦПК) України, розглянути справу у їх відсутності. На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а заочне рішення Залізничного районного суду м.Львова від 27 листопада 2013 року скасуванню з наступних підстав.
		Згідно ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 303 ЦПК Українипід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
		Відповідно до ст.213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Згідно ст.214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
		Задовольняючи позов ПАТ КБ "Приватбанк", суд першої інстанції, керуючись ст.ст.526,527,530,1054 ЦК України виходив з того, що оскільки відповідач ОСОБА_2 зазначених вимог закону та договору не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, а відтак така підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
		Проте, погодитись з такими висновками суду, колегія суддів не може з таких підстав.
		Матеріалами справи та судом встановлено, що на підставі заяви позичальника ОСОБА_2 №DNH4KP11890338 від 13.05.2006р. отримала кредит строком на 36 місяців у розмірі 14950 грн. із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09 % у місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.05.2009р.(а.с.5).
		Із позовною заявою про стягнення заборгованості позивач звернувся в суд 4 лютого 2013р.(а.с.2)
		Як вбачається із заяви про скасування заочного рішення(а.с.41) відповідач вказувала на те, що позивачем пропущено строк позовної давності.
		Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки   (стаття 257 ЦК України).
		Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. 
		Окрім цього частиною першою статті 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
		Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
		Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Суд першої інстанції, погоджуючись із доводами позивача щодо застосування п'ятирічного строку позовної давності, не звернув увагу на те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що при підписані сторонами кредитного договору діяли Умови надання споживчого кредиту в редакції, що передбачає збільшення строку позовної давності на підставі статті 259 ЦК України до 5 років, а матеріали справи про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку заборгованості за вищевказаним кредитним договором містять Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), у яких відсутні підписи відповідачки про ознайомлення з такими, а відтак вказані Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) не є складовою частиною укладеного між сторонами договору.
		Отже, висновок суду першої інстанції про те, що позовна давність не спливла, оскільки умовами надання споживчого кредиту в редакції, чинній на час укладення кредитного договору, було передбачено збільшення строку позовної давності, є помилковим.
		Вищенаведена правова позиція викладена також у Постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року по справі № 6-240цс14, яка в силу вимог ст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. 
		За таких обставин рішення суду першої інстанції в законні силі перебувати не може, воно підлягає скасуванню на підставі п.п.1,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК Україниз ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		Згідно ч.1 ст.309 ЦПК Українипідставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
		Керуючись ст.ст. ст.303, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 309, 313, ч.2 ст. 314, ст. ст.316, 317 ЦПК України, колегія суддів, 
		в и р і ш и л а :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
		Рішення Залізничного районного суду від 27 листопада 2013 року м.Львова - скасувати та ухвалити нове, яким у позові Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
		Головуючий:                                                                    О.М.Ванівський
		          
		Судді:                                                                                 М.Я.Богонюк
		                                                                                                         Б.М. Гриновець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...