Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/248/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 13.05.2015. Зареєстровано: 14.05.2015. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2015.
Дата набрання законної сили: 25.05.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 12 травня 2015 р.                       Справа № 903/248/15
		          Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
		за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ЕКСІМ", м. Київ  
		до Управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк           
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 
		Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, м. Луцьк           
		про стягнення 733 694,45грн.
		                                                                                                    Суддя: С.В. Бондарєв
		          За участю представників сторін:
		від позивача: н/з
		від відповідача: Андрущак О.М.-дов. від 25.02.2015р. №520/15/2-15, Суханова Т.А.-дов. від 21.04.2015р. №1143/15/2-15
		від третьої особи: Ольхова А.В., дов. №15-04/8-43 від 05.01.2015р.
		 
		          Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам відповідача та третьої особи роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст.ст.  22, 27 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки. 
		 
		В судовому засіданні 12.05.2015 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		 
		Суть спору: Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕД ЕКСІМ"-звернувся     до господарського суду з позовом до відповідача- Управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації-про стягнення 733 694,93грн., в т.ч. 539 890,00грн.-основного боргу за отриманий відповідачем товар по видатковій накладній від 26.11.2012р. №РН-0000173 згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти №1/40 від 07.11.2012р., 35 188,99грн.-3% річних за період з 27.12.2012р. по 28.02.2015р. та 158 615,94грн.-суми індексу інфляції за період з січня 2013р. по січень 2015р. згідно ст. 625 ЦК України.
		          В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем, взятих на себе зобов'язань по оплаті отриманого по видатковій накладній від 26.11.2012р. №РН-0000173 згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти №1/40 від 07.11.2012р. товару.
		 
		Ухвалою суду від 13.03.2015р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 21.04.2015р. на 10:00год.
		 
		08.04.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від відповідача надійшло до суду клопотання №1027/15/2-15 від 07.04.2015р. (вх.№01-68/25/15), в якому він,  на підставі ст. 27 ГПК України, просив залучити до участі в справі Головне управління Державного казначейства України у Волинській області (43021, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4а) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки Головне управління Державного казначейства України у Волинській області здійснює розподіл коштів між державним бюджетом та місцевим бюджетами відповідно до нормативних відрахувань, визначених бюджетним законодавством і перерахування розподілених коштів за належністю, а також відповідно до пункту 2.3. підпункту 2.3.2 договору від 14.12.2011р. № 105/2 "Про здійснення розрахунково-касового обслуговування" забезпечує розрахунково - касове обслуговування управління охорони здоров'я облдержадміністрації, а тому  прийняте рішення по даній справі може вплинути на його права або обов'язки.
		Крім того, 08.04.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від відповідача надійшло до суду пояснення №1028/15/2-15 від 07.04.2015р. (вх.№01-54/3188/15), в якому він,  вказав, що відповідно до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2012р. № 372 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного автотранспорту та обладнання для закладів охорони здоров'я", розпорядження голови Волинської облдержадміністрації від 27.11.2012року № 505 "Про розподіл медичного обладнання, закупленого у 2012 році за кошти, субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання та автотранспорту на 2012 рік" спрямовано нерозподілені кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання автотранспорту та обладнання для закладів охорони здоров'я Управління охорони здоров'я облдержадміністрації по бюджету розвитку спеціального фонду обласного бюджету, у тому числі за рахунок передачі коштів із загального фонду обласного бюджету, за кодом функціональної класифікації видатків 081002 в сумі 10000.0 тис. грн.
		Станом на 12.12.2012 року проведено торги та укладено договори на суму 9 771 410,00 грн.
		Повідомив, що 07.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕД ЕКСІМ" та Управлінням охорони здоров'я Волинської облдержадміністрації виникли договірні правовідносини.
		Внаслідок укладення договору від 07.11.2012р. № 1/40 з переможцем торгів-ТзОВ "МЕД ЕКСІМ"-Управління охорони здоров'я облдержадміністрації узяло на себе бюджетне зобов'язання на оплату вартості ультразвукового апарату My Lab 40 CV на суму 539 890,00 грн. Реєстрацію договору в ГУДКСУ проведено 22.11.2012р. за № 2110. Фінансові зобов'язання по оплаті, за одержаний згідно з видатковою накладною від 26.11.2012р. № РН-0000173, ультразвуковий апарат, зареєстровано 28.11.2012р., що підтверджується актом перевірки Державної фінансової інспекції у Волинській області від 23.05.2014р. № 040-22/045.
		Зазначив, що з метою вчасного виконання взятих на себе зобов'язань, згідно умов договору № 1/40, відповідно до статті 49 БК України, наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. № 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України", Управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації були подані до Головного управління Державного казначейства України у Волинській області наступні документи: реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 36 від 27.11.2012р. та платіжне доручення №52 від 28.11.2012 року. Порушень у правильності подання Реєстру та платіжного доручення не було виявлено. Факт отримання Казначейством бюджетного фінансового зобов'язання є відмітка "зареєстровано та взято на облік від 28 листопада 2012 року".
		Зауважив, що також не було порушень у подачі платіжного доручення, адже у разі неправильного заповнення реквізитів платіжного доручення, воно повертається розпоряднику коштів з позначкою на зворотному боці про причину повернення, завіреною підписом казначея. Не було й відмови в оплаті даної накладної, оскільки про відмову в оплаті розпорядника коштів повідомляють у письмовій формі і обов'язково реєструють в органі Державного казначейства. Однак- платіжне доручення № 52 в силу не зрозумілих обставин не було зареєстровано та не проплачено, хоча згідно з даними вхідного залишку станом на 27.12.2012р. та 28.12.2012р. на рахунку в Управлінні охорони здоров'я облдержадміністрації наявними були кошти в сумі 6 084 200,00 грн., що було достатнім для покриття витрат за поставлений товар ТзОВ "МЕД ЕКСІМ" у сумі 539 890,00 грн.
		Додатковим підтвердженням добросовісного та вчасного виконання, взятих на себе зобов'язань, Управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації та неналежного виконання фінансових зобов'язань Головним управлінням Державного казначейства є лист Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2014р. № 10.03.67/18586.
		Відповідно до підпункту 2.3.2 пункту 2.3. Договору від 14.12.2011р. № 105/2 "Про здійснення розрахунково-касового обслуговування" Казначейство здійснює розрахунково-касове обслуговування Управління охорони здоров'я облдержадміністрації і зобов'язано за дорученням Управління своєчасно здійснювати розрахункові операції.
		Відповідно, Головним управлінням Державного казначейства України Волинській області умови Договору № 105/2 в частині своєчасного розрахунку не були виконані. Внаслідок чого і виникла заборгованість.
		28 грудня 2012р., відповідно до ст. 57 БК України, Головним управлінням Державного казначейства було закрито усі рахунки та списано 5 820 700,00 грн. у Державний бюджет України.           Листом від 28.02.2013р. № 575/2/3-10/2-13 Департамент фінансів Волинської обласної державної адміністрації "Про виконання доручення" підтвердив фактичний борг по субвенції у сумі 7487,2 тис. грн.
		Враховуючи відсутність розпорядчих документів у новому бюджетному році щодо врегулювання питання виділення додаткових коштів на проведення розрахунків за фактично поставлені товари та медичне обладнання, 01.03.2013р. за ініціативи начальника Управління охорони здоров'я облдержадміністрації, за підписом заступника голови Волинської облдержадміністрації О. Курилюка, надіслані листи Віце-Прем'єр-Міністру України Грищенку К.І. та Міністру фінансів України Колобову Ю.В. з проханням внести зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" та виділити з бюджету області додаткові кошти на проведення розрахунків за фактично поставлені у 2012 році товари та медичне обладнання.
		В подальшому, управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації щомісячно надсилаються листи до Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України із повідомленням про розрахунки по субвенції з державного бюджету місцевому бюджету та інформація про фактичну заборгованість.
		Станом на 01.04.2015 року сума заборгованості по субвенції на придбання медичного автотранспорту та обладнання для закладів охорони становить 6 555 740 грн.
		Відповідно до пункту 8 Протоколу наради, яку проводив Прем'єр-міністр України від 09.09.2013 року "По стан виконання МОЗ та Держлікслужбою завдань та заходів Державної програми активізації розвитку економіки на 2013 -2014 роки, у тому числі щодо забезпечення закладів охорони здоров'я автомобілями швидкої медичної допомоги" зобов'язано Мінфін, МОЗ разом із Радою Міністрів АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями вжити заходів до погашення заборгованості перед вітчизняними підприємствами за поставлену медичну техніку.
		02.12.2013р. від Адміністрації Президента України надійшов лист від 02.12.2013р. № 03-01/2873, в якому вказано, що питання погашення зареєстрованої в органах Державної казначейської служби України кредиторської заборгованості, яка утворилась станом на 01.01.2013 року, розглянуто і надіслано для опрацювання до Кабінету Міністрів України, який проінформує обласну державну адміністрацію про результати.
		14.02.2014р. та 11.11.2014р. надійшли листи від Міністерства економічного розвитку і торгівлі та від департаменту фінансів обласної державної адміністрації, у яких зазначалось, що дане питання повинне вирішуватись на місцевому рівні. 
		У зв'язку із вищевикладеним відповідач просив не стягувати з нього на користь позивача 35 188,99грн.-3% річних, 158 615,94грн.-інфляційних втрат.
		Долучив до матеріалів справи копії договору про закупівлю товарів за державні кошти від 07.11.2012р. № 1/40, Специфікації від 07.11.2012р., видаткової накладної № РН-0000173 від 26.11.2012р., акту перевірки державних закупівель станом на 01.03.2014р., реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 21.11.2012 року № 4, реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 27.11.2012р. № 36, копії платіжного доручення № 52 від 28.11.2012р., рахунку Вхідного залишку на 27.12.2012р., рахунку Вхідного залишку на 28.12.2012р., листа Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2014р. № 10.03.67/18586, договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування від 15.12.2011р. № 105/2, платіжного доручення № 3 від 28.12.2012р., листа Департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації від 28.02.2013р. № 575/2/3-10/2-13 14, листа заступника голови Волинської облдержадміністрації №1300/23/2-13, листа голови Волинської облдержадміністрації від 05.04.2013р. № 2025/26/2-13, листа заступника голови Волинської облдержадміністрації до Міністерства Фінансів України від 16.10.2013р. № 6721/26/2-13, листа голови Волинської облдержадміністрації від 22.11.2013р. № 7572/22/2-13, листа Адміністрації Президента України від 02.12.2013р. № 03-01/2873, листа голови Волинської обласної державної адміністрації № 47/23/2.14, листа Міністерства Фінансів України від 14.02.2014р. № 31-07320-12- 5/3317, листа Департаменту фінансів обласної державної адміністрації від 11.11.2014р. № 2576/2/3-11/2-14, Положення про управління охорони здоров'я Волинської облдержадміністрації, затверджене Розпорядженням голови обласної державної адміністрації 28.04.2014р. №128.
		 
		В судовому засіданні 21.04.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.
		Водночас, проти поданого відповідачем клопотання про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-Головного управління Державного казначейства України у Волинській області, заперечив.
		 
		Представник відповідача в судовому засіданні 21.04.2015р., подане ним клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-Головного управління Державного казначейства України у Волинській області, підтримав.
		 
		Суд, розглянувши, клопотання відповідача про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-Головного управління Державного казначейства України у Волинській області, задовольнив його. 
		          
		          Представник позивача, в судовому засіданні 21.04.2015р. звернувся до суду з клопотанням, в якому просив продовжити строк розгляду справи та відкласти розгляд спору, на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, у зв'язку з залученням до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-Головного управління Державного казначейства України у Волинській області, необхідністю ознайомлення з поясненнями відповідача та необхідністю направлення копії позовної заяви з додатками третій особі.
		          
		          Представник відповідача підтримав дане клопотання.
		 
		          Ухвалою суду від 21.04.2015р. продовжено термін розгляду справи за клопотанням позивача від 21.04.2015р. до 26.05.2015р., розгляд справи відкладено на 12.05.2015р. на 10:00год., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Головне управління Державного казначейства України у Волинській області (43021, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4а). 
		          Крім того, зобов'язано сторін представити суду: позивача- уточнити позовні вимоги, в т.ч. щодо нарахувань 3% річних (з врахуванням того, що в 2012 році було 366 днів); відповідача-направити на адресу третьої особи пояснення від 07.04.2015р.; третю особу: пояснення по суті позовних вимог.
		 
		28.04.2015р.  через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від позивача надійшло до суду клопотання б/н від 24.04.2015р. (вх.№01-65/121/15 від 28.04.2015р.) про зменшення розміру позовних вимог, в якому він,  просив стягнути з відповідача 733 694,45грн., в т.ч. 539 890,00грн.-основного боргу за отриманий відповідачем товар по видатковій накладній від 26.11.2012р. №РН-0000173 згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти №1/40 від 07.11.2012р., 35 188,51грн.-3% річних за період з 27.12.2012р. по 28.02.2015р. та 158 615,94грн.-суми індексу інфляції за період з січня 2013р. по січень 2015р. згідно ст. 625 ЦК України.
		 
		05.05.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від позивача надійшла до суду заява б/н від 30.04.2015р. (вх.№01-54/4057/15 від 05.05.2015р.), в якій він просив розглядати справу без участі його представника за наявними в справі матеріалами.
		Крім того, вказав, що позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 24.04.2015р. (вх.№01-65/121/15 від 28.04.2015р.)) підтримує та просить задовольнити останні в повному обсязі.
		 
		          Представник позивача в судове засідання 12.05.2015р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується його підписом в повідомленні про відкладення розгляду справи від 21.04.2015р., про що зазначено в протоколі судового засідання від 21.04.2015р.
		Вищий господарський суду України у п. 3.9.1 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначив, що у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
		 
		          Представник відповідача в судовому засіданні 12.05.2015р. звернувся до суду з заявою б/н від 12.05.2015р. (вх.№01-54/4307/15), в якій долучив до матеріалів справи копії листа №1253/15/2-15 від 30.04.2015р., рішення Волинської обласної ради від 16.04.2015р. №34/68, листа від 05.05.2015р. №1029/2/3-11/2-15 та роздруківки з програми "Помічник бухгалтера" за грудень 2012р., грудень 2013р., грудень 2014р., березень 2015р.
		 
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області в судовому засіданні 12.05.2015р. надав суду пояснення №15-09/244-3389 від 08.05.2015р. (вх.№01-54/4308/15 від 12.05.2015р.), в яких вказав, що відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України та Положення про Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, затвердженого Наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 №108, Головне управління Казначейства є юридичною особою, яка здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів.
		Відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002р. №122 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002р. за №594/6882, Державна казначейська служба України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих в управліннях Державної казначейської служби України, і проводяться через систему електронних платежів, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у системі електронних платежів та підкріплень субрахунків єдиного казначейського рахунку з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державною казначейською службою України.
		Зазначив, що наповнення єдиного казначейського рахунка здійснюється органами, що контролюють та забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства. Тобто питання наповнення єдиного казначейського рахунка, за рахунок якого проводяться усі видатки розпорядників, одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів, не залежить від органів Казначейства України.
		Враховуючи норми Положення про ЄКР, виплата коштів можлива лише за наявності підкріплення на єдиному казначейському рахунку на платіжні документи щодо перерахування коштів у порядку черговості їх надходження - у межах відповідних бюджетних призначень та надання бюджетних асигнувань.
		При проведенні видатків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів органи Казначейства в стислі терміни забезпечують виконання насамперед захищених статей видатків бюджету, перелік яких визначений ч. 2 ст. 55 Бюджетного кодексу України. Незахищені видатки органами Казначейства проводяться в порядку черговості надходження платіжних доручень.
		Повідомив, що зобов'язання розпорядників та одержувачів коштів реєструються органами Казначейства за процедурами, регламентованими Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. №309.
		Органи Державної казначейської служби України здійснюють платежі на підставі платіжних доручень розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та фінансового зобов'язання у межах залишків коштів на рахунках розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за відповідними кодами економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету.
		          Зауважив, що відповідно до договору №1/40 від 07.11.2012р., укладеного між ТзОВ "МЕД ЕКСІМ" та Управлінням охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації 28.11.2012р. відповідачем в Головному управлінні Казначейства зареєстровано зобов'язання на суму 539 809,00 гривень. Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання медичного обладнання (мамографічного, рентгенологічного та апаратів ультразвукової діагностики) вітчизняного виробництва не передбачена. Враховуючи вищевикладене, станом на 06.05.2015 заборгованість Управління охорони здоров'я в Головному управлінні Казначейства не зареєстрована.
		          Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника третьої особи, Головне управління Державного казначейства України у Волинській області реорганізовано в Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, у звязку з чим належною третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача є Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області.
		 
		          Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
		          Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
		          Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів інших осіб, судом приймається заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 28.04.2015р., спір вирішується виходячи з нової ціни позову - 733 694,45грн.
		 
		          Визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи  та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
		 
		встановив:
		 
		07 листопада 2012р. між Управлінням охорони здоров'я Волинської облдержадміністрації, в особі начальника управління Ващенюка Ігора Степановича, що діє на підставі Положення, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 13.11.2006р. №391 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕД ЕКСІМ", в особі директора Бублик Галини Федорівни, що діє на підставі Статуту (учасник), був укладений договір про закупівлю товарів за державні кошти №1/40, згідно з п.п. 1.1.-1.3. якого учасник зобов'язується у 2012 році поставити замовнику товар в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені у Специфікації (Додаток 1), що додається до цього договору і є невід'ємною його частиною, а замовник-прийняти і оплатити такі товари. У Специфікації зазначено найменування товару, кількість товару, ціна за одиницю товару, вартість пропозиції у гривнях. Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
		В розділі 3 договору сторони погодили ціну договору, а саме ціна цього договору становить 539 890,00грн., без ПДВ. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Ціна на товар встановлюється у національній валюті. Забороняється збільшення вартості товару.
		Згідно пункту 4.1. цього договору розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 30 календарних днів, з моменту прийому-передачі товару. 
		У відповідності до п. п. 5.1.-5.3. даного договору  строк поставки товарів: листопад-грудень 2012 року. Місце поставки товарів: Україна, 43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Степана Бандери, буд. 5. Учасник здійснює поставку товару протягом 10 робочих днів з моменту отримання заявки замовника.
		В пунктах 7.1., 7.5. договору передбачили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. У випадках не передбачених даним договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
		Згідно п. 10.1. даного договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторонами.
		В розділі 12 цього договору сторони визначили, що невід'ємною частиною цього договору є Специфікація (Додаток 1).
		Даний договір підписано сторонами, підписи скріплені відтиском їх печаток.(а.с. 11-14).
		В Специфікації (Додаток 1 до договору про закупівлю товарів від 07.11.2012р.) сторони визначили найменування товару,  а саме Ультразвуковий апарат MyLab 40 CV в комплекті в кількості-1 за ціною 539 890,00грн., без ПДВ. та загальною вартістю 539 890,00грн., без ПДВ. (а.с. 15)
		 
		На виконання умов договору про закупівлю товарів за державні кошти №1/40 від 07.11.2012р. позивач по видатковій накладній №РН-0000173 від 26.11.2012р. передав відповідачу товар, а саме 1 Ультразвуковий апарат MyLab 40 CV на суму 539 890,00грн., а відповідач прийняв товар, що стверджується його підписом та печаткою на накладній (а.с. 16).
		Крім того, в видатковій накладній № РН-0000173 від 26.11.2012р. містяться посилання на договір №1/40 від 07.11.2012р.
		Водночас, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між сторонами був підписаний і акт прийому-передачі від 26.11.2012р., згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв вищевказаний товар, при цьому зауважено на відсутність претензій з боку відповідача. (а.с. 17).
		Факт поставки вказаного обладнання та введення його в експлуатацію підтверджується також актом вводу в експлуатацію від 13.02.2014р. та довідкою Державної фінансової інспекції України від 28.04.2014р. №31-21/9 (а.с. 18, 20).
		 
		Крім того, між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків за 2014 рік, згідно якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 539 890,00грн. Даний акт підписано сторонами та скріплено відтиском їх печаток. (а.с. 19).
		 
		Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого ним товару на суму 539 890,00грн. не виконав, що призвело до звернення кредитора з позовом до суду.
		 
		Отже, позивач свої зобов'язання по поставці товару згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти №1/40 від 07.11.2012р. виконав в повному обсязі, передавши відповідачу товар по видатковій накладній № РН-0000173 від 26.11.2012р. та по акт прийому-передачі від 26.11.2012р. на суму 539 890,00грн.
		Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару по видатковій накладній та акту прийому-передачі згідно договору про закупівлю товарів за державні кошти №1/40 від 07.11.2012р. не виконав (доказів в підтвердження такого виконання суду сторонами не надано).
		 
		          У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України      правочин є дія     особи, спрямована на набуття, зміну     або припинення     цивільних прав та обов'язків.
		Частиною 1 ст. 205 Цивільного     кодексу України      визначено, що     правочин     може     вчинятися     усно     або     в     письмовій     формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		          
		Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. 
		          Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з      господарського     договору     та     інших     угод,      передбачених законом,     а також з угод, не передбачених законом, але таких,     які йому не суперечать.
		          Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими            визнаються      цивільно-правові зобов'язання,     що виникають між учасниками господарських     відносин при     здійсненні господарської діяльності,     в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на     користь     другої сторони     або     утриматися     від певної дії,     а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. 
		          
		          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин,     регулюються     Цивільним     кодексом     України.
		          Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		          Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 
		          Між сторонами було укладено договір, що за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та було досягнуто домовленості щодо всіх його істотних умов.
		          Договір про закупівлю товарів за державні кошти №1/40 від 07.11.2012р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був (доказів суду не надано).
		          Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України      господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
		 
		Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. 
		          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання     та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності     конкретних вимог     щодо виконання зобов'язання     - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		          Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх     заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси     другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених     цим Кодексом.
		          
		          Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		          Згідно     ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших     актів цивільного законодавства, а за відсутності     таких умов     та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу     або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		          Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
		          У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		          Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. 
		          Пунктом 4.1. договору від 07.11.2012р. №1/40 сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 30 календарних днів, з моменту прийому-передачі товару.
		          
		          Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 539 890,00грн. та стверджується договором про закупівлю товарів за державні кошти №1/40 від 07.11.2012р., видатковою накладною №РН-0000173 від 26.11.2012р.  на суму 539 890,00грн., актом прийому-передачі від 26.11.2012р. на суму 539 890,00грн., актом звірки взаєморозрахунків за 2014 рік та підлягає до стягнення в силу ст.ст. 193, 265 ГК України, якими встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		          Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем не надано суду будь-яких доказів в спростування цих вимог в частині стягнення з нього 539 890,00грн. суми основного боргу, то суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
		 
		          Суд зауважує, що затримка бюджетного фінансування, на яку відповідач посилається у своєму відзиві та поясненнях не може бути підставою для неоплати отриманого товару, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. 
		          Аналогічна позиція міститься і в постанові Верховного Суду України №11/446 від 15.05.2012р.
		 
		Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача 35 188,51грн.-3% річних за період з 27.12.2012р. по 28.02.2015р. та 158 615,94грн.-інфляційних втрат за період з січня 2013р. по січень 2015р. (включно), суд зазначає наступне.
		У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		          Вищий господарський суд України у п.п. 1.3, 4.1 постанови Пленуму     від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначив, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", і ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.
		          Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
		          Перевіривши розрахунок 3% річних згідно розрахунку позивача за період з 27.12.2012р. по 28.02.2015р. за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3, судом встановлено, що вона нарахована підставно, а тому підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.
		          Водночас, перевіривши нарахування суми індексу інфляції за період з січня 2013 року по січень 2015 року в розмірі 158 615,94грн., суд встановив, що вона нарахована підставно, а тому підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.
		          На підставі викладеного, заперечення відповідача судом до уваги не можуть бути взяті, оскільки спростовуються матеріалами справи.
		 
		 
		          Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		          Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
		          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		          
		          Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 14 673,89грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.
		          
		          Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 181, 193, 216, 217, 231, 265 ГК України, ст.ст. 11, 202, 205, 251-253, 255, 525, 526, 530, 549, 599,  610, 626, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
		 
		вирішив:
		 
		          1. Позов задоволити повністю.
		 
		          2. Стягнути з Управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації, (Волинська область, м. Луцьк, вул. Степани Бандери, 5, код 23254447) 
		          на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ЕКСІМ" (м. Київ, вул. Вєтрова, 1, код 38203897)
		           733 694,45грн., в т.ч. 539 890,00грн.-суми основного боргу, 35 188,51грн.-3% річних, 158 615,94грн.-суми індексу інфляції та 14 673,89грн.-витрат по сплаті судового збору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст рішення складено
		              13.05.2015
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		          Суддя                                                                      С. В. Бондарєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...